Слаборозвинута інфраструктура ринку (банкомати - повільна окупність, технічна невідповідність сучасним вимогам, термінали - незацікавленість торгових точок в установленні, сторожке ставлення до безготівкової форми розрахунків), жорстка, а часто і несумлінна конкуренція негативно позначаються на розвитку ринку пластикових карт.

Головні витрати банків щодо розвитку карткового бізнесу пов'язані з вкладеннями у формування інфраструктури істотно стримує темп емісії карт, необхідний ринку.

У той же час в Україні фактично існує достатня інфраструктура обслуговування індивідуальних клієнтів, що перебуває у віданні банків, які не мають фінансових можливостей або бажання розвивати картковий бізнес. У їхньому розпорядженні є перспективна цільова група індивідуальних клієнтів, що бажають одержати сучасний банківський сервіс, а також корпоративні клієнти, у т.ч. інсайдери, зацікавлені у впровадженні зарплатних платіжних технологій.

Внутрішні чинники:

- неякісний зв'язок і обмежені можливості авторизацій них центрів (слабке програмне забезпечення банкоматів);

- відсутність уніфікованого підходу до відносин з банками-агентами тощо.

Неякісний зв'язок і обмежені можливості авторизацій них центрів (слабке програмне забезпечення автоматів), блокування і зникнення грошей. Як наслідок, банківські фахівці 70-80% свого робочого часу витрачають на те, щоб вирішувати спірні ситуації, пов'язані з помилковим блокуванням рахунків клієнтів.

Відсутність єдиних вимог до договірної маси з банками-агентами призводить до різного тлумачення банками однакових положень. Так, деякі банки-агенти або не укладають договорів з клієнтами, або в договорі відсутні обов'язкові пункти, що регламентують взаємовідносини між сторонами. Це спричиняє виникнення проблем правового характеру при проведенні операцій по картах.

Для ефективного використання можливостей ринку пластикових карт, формування сприятливих умов розвитку його інфраструктури необхідно:

По лінії Верховної Ради:

- прийняття доповнень до Кримінального кодексу, що містять опис злочинів у сфері використання банківських пластикових карт і міру покарання за них;

- створення відповідних підрозділів для розслідування злочинів стосовно пластикових карт, служб для екстреного затримання шахраїв за дзвінком з банку або торгової точки;

- внесення доповнень (змін) до чинних законодавчих і нормативних документів з урахуванням Положення НБУ “Про порядок емісії платіжних карт і здійснення операцій з їх використанням”:

- до Закону про патентування - скоригувати пункт про необхідність оплати торгового патенту підприємствами, що приймають до оплати карти і при цьому не є роздрібом (оптові бази, заводи, театри,вузи і т.д.);

- до Інструкції митних органів - роз'яснення про відсутність вимог до декларування карт, оскільки вони не є валютною цінністю;

- доопрацювання існуючих і розробку нових нормативних актів, що регламентують порядок ведення бізнесу в електронному середовищі;

- прийняття Закону про цифровий підпис;

- запровадити загальнонаціональний моніторинг шахрайських операцій;

- забезпечити поетапний перехід на виплату заробітної плати за пластиковими картами:

- І етап - державним службовцям;

- ІІ етап - усім іншим працівникам;

- великим банкам спільно із середніми і малими банками активізувати взаємодію щодо впровадження зарплатних проектів і технологій КЕШ-терміналів.

Реалізація наведених вище заходів, проведення узгодженої політики між НБУ, АУБ, ДПАУ, органами виконавчої та законодавчої влади дозволить сформувати ефективну систему взаємодії між ними, активно розвивати банківську систему України і відповідно створити сприятливі умови для стабілізації економіки України в цілому. Особливо слід зазначити необхідність створення єдиного механізму оцінки балансу КБ органами ДПАУ, НБУ і самим КБ [14,c.65].

3.2.Економічна ефективність банківських операцій від впровадження масових електронних платежів

Економічний ефект від упровадження системи масових електронних платежів у загальнонаціональному масштабі полягає, насамперед, у прискоренні розрахунків, зменшенні обсягів готівки в обігу, зниженні дебіторської заборгованості та поточних витрат на обслуговування клієнтів, прискоренні грошового обігу, упорядкуванні процесів кредитування, підвищенні рівня контролю за фінансовими потоками, більшій фіскальній прозорості трансакцій.

Доцільно відрахувати економічну ефективність банківських послуг й, зокрема, ефективності функціонування національної системи масових електронних платежів [10,c.195].

Отже, базовою формулою для визначення ефективності банківського обслуговування можна вважати:

, (3.1)

де М - продуктивність системи (середньодобова кількість виконаних умовних банківських операцій);

- кількість виконаних за рік банківських операцій іншого виду в умовну банківську операцію;

- коефіцієнти переводу операцій іншого виду в умовну банківську операцію;

- кількість робочих днів у році.

Тоді кількість виконаних за рік банківський операцій (W) складе:

, (3.2)

а собівартість однієї операції (С) дорівнюватиме:

, (3.3)

де Z - поточні витрати за рік

Якщо прибутковість однієї операції (Р1) обчислити як:

, (3.4)

де Р - сума річного прибутку,

то вартість однієї умовної банківської операції (S) можна буде записати таким чином:

S = C + P1, (3.5)

Виходячи з вищесказаного, розрахувати приріст вартісної оцінки результату в банківському обслуговуванні можна за такою формулою:

, (3.6)

де - ціна однієї умовної банківської операції;

- приріст обсягу банківських операцій за рахунок упровадження національної системи масових електронних платежів за рік t;

- коефіцієнт дисконтування доходів для періоду t;

t - індекс року розрахункового періоду;

,Т - початковий та кінцевий роки розрахункового періоду.

Користуючись вищенаведеними розрахунками, народногосподарську ефективність упровадження національної системи масових електронних платежів можна обчислити з допомогою такої формули:

, (3.7)

де - приріст вартісної оцінки результату впровадження системи в розрахунковому періоді;

- зміна витрат у банківському обслуговуванні національної системи масових електронних платежів у розрахунковому періоді;

Е - зміна витрат І-тій суміжній сфері застосування такої системи в розрахунковому періоді.

Провівши запропоновані обчислення, можна пересвідчитися у тому, що, якби в Україні була створена справді загальнонаціональна система масових електронних платежів, вона мала б значний економічний економічний ефект не тільки для банківсько-фінансової галузі, але й для суміжних сфер застосування (на які припадає близько 50% загального народногосподарського ефекту від упровадження такої системи) [10,c.205].

ВИСНОВКИ

Усе більш жорстка конкуренція на ринку, з одного боку, і досягнення науково-технічного прогресу та бажання клієнтів, з іншого, призводить до того, що банки звертаються до платіжних карток як до нового інструменту банківського маркетингу. Картки дають можливість банкам надавати свої послуги в режимі самообслуговування протягом 24 годин на добу. Залежно від мети і можливостей банку карткові проекти можуть бути реалізовані за різноманітними платіжними схемами.

Інтенсивний розвиток перспективних напрямів банківського бізнесу, особливо бізнесу пластикових карт, зумовлений рівнем конкуренції, що постійно зростає, необхідністю впроваджувати нові якісні банківські продукти.

Відзначимо, що створення та запровадження внутрішніх платіжних систем містить величезний потенціал подальшої розбудови фінансово-банківської системи України на засадах кращих зразків світового досвіду у цій сфері. Наявність широкого спектра послуг, що їх надають карткові платіжні системи, дозволить задовольнити потреби як фізичних, так і юридичних осіб у своєчасних розрахунках, зменшенні питомої ваги готівки у грошовому обороті, вчасному отриманні точної інформації щодо стану коштів. Крім того, система масових електронних платежів сприятиме прискоренню грошового обігу, упорядкуванню процесів кредитування, зміцнить банківську систему, надасть їй додаткові важливі джерела фінансування, а також сприятиме більшій фіскальній прозорості та фінансовій дисципліні платежів.

Удосконалення міжбанківських розрахунків, створення ефективної, надійної та безпечної загальнодержавної платіжної системи і на сьогодні є основним завданням НБУ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 7.04.2001 р.

2. Постанова Національного банку України “Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням”.

3. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. Е.Ф.Жукова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2002.

4. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф. Р.І.Тиркала. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001.

5. Банківські операції : Підручник. - 2-ге вид., випр. і доп./ А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пудовкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф.. А.М.Мороза. - К.: КНЕУ, 2002.

6. Беликов В. и др. Электронные деньги - накопление, использование, хранение, безопасность / Под ред. В.П.Невежина. - М., 2000.

7. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи. - К.: КНЕУ, 2000.

8. Івасів Б.С. Міжнародні розрахунки: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2004.

9. Комп'ютерні системи обробки та передачі фінансової інформації / Підручник для студентів вищих навчальних закладів. Укладачі С.Ф.Коряк, Л.Д.Самофалов, за редакцією Л.Д.Самофалова. - Харків: ”Компанія СМІТ”, 2004.

10. Кравчук Г.Т. та ін. Інформаційні системи і технології в банківській справі. - Львів, 2002.

11. Кредитна система України і банківські технології: Навчальний посібник: У 3 кн. За заг. ред. д-ра екон. наук, проф.. І.В.Сала. - Львів: ЛБІ НБУ, 2002.

12. Липис А., Маршалл Т., Линкер Я. Электронные системы денежных расчетов / Пер. с англ. - М.: Фин. и стат., 1999.

13. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посібник / О.І.Береславська, О.М.Наконечний, М.Г.Пясецька та ін.; За заг. ред. М.І.Савлука. - К.: КНЕУ, 2002.

14. Милляр Р. Современная система денежных расчетов. - К.: ЕУФІМБ,2001.

15. Міщенко В.І., Шаповалов А.В., Юрчук Г.В. Електронний бізнес на ринку фінансових послуг. Практич.посібник. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2003.

16. Операції комерційних банків / Р.Котовська, В.Ричаківська, Г.Табачук, Я.Грудзевич, М.Вознюк. - 3-тє вид. - К.: Алеута; Львів: ЛБІ НБУ, 2003.

17. Панова Г.С. Банковское обслуживание частных лиц. - М.: АО ДИС, 2001.

18. Петрашко Л.П. Валютні операції: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2002.

19. Платіжні системи: Навч. посібник для студентів вищ. Закладів освіти / В.А.Ющенко, А.С.Савченко, С.Л.Цокол, І.М.Новак, В.П.Страхарчук. К.: Либідь, 1999.

20. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2001.

21. Рудакова О.С. Банковские электронные услуги. - М.: Банки и биржи, 2001.

22. Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках: Посібник. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2002.

23. Усоскин В.М. Банковские пластиковые карточки. - М.: ИПЦ Вазар-ФЕРРО, 2000.

24. Швайка М.А. Банківська система в Укранї: шляхи реформування і підвищення ефективності. - К.: Парламентське видавництво, 2003.

25. Шевченко Р.І. Банківські операції: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. диск. - К.: КНЕУ, 2002.

26. Васильченко З.М., Демешко А.В. Розрахунки платіжними картками в Україні: стан, проблеми та перспективи // Фінанси України. - 2002. - №10. - С.74-79.

27. Дорошенко І. Проблеми організації та проведення операцій з міжнародними платіжними картками // Банківська справа. - 2003. - №3. - С.64.

28. Коробкіна С. Безготівкові розрахунки та шляхи вдосконалення їх // Банківська справа. - 2001. - №1. - С.49.

29. Перспективи розвитку Національної системи масових електронних платежів // Вісник НБУ. - 2005. - №4. - С.33-34.

30. Поліщук С. Картковий бізнес у площині валютних розрахунків // Вісник НБУ. - 2005. - №8. - С.20-24.

31. Харченко В. Нове у використанні платіжних карток // Вісник НБУ. - 2005. - №8. - С.15-17.

32. Харченко В., Шпак Н. Підсумки діяльності банків України на ринку платіжних карток // Вісник НБУ. - 2005. - №7. - С.24-25.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5