Діюча практика обліку операцій з векселями - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Діюча практика обліку операцій з векселями

кщо вексель потрапив на підприємство як забезпечення заборгованості за відвантажений раніше товар, надані послуги, виконані роботи, то мова не йде про торгівлю цінними паперами (купівлю) [23, c.74].

Це випливає з того, що право власності на вексель як цінний папір до першого векселедержателя не переходить, а належить йому з моменту видачі векселя (в даному випадку вексель як цінний папір об'єктом угоди не є, а він виконує функцію безумовного грошового зобов'язання).

Таким чином, одержання векселя як забезпечення або підтвердження заборгованості векселедавця з метою оподаткування не відображається у складі валових доходів векселедержателя.

Слід відмітити, що в декларації про прибуток підприємства немає рядка, в якому відображалися б витрати, які накопичуються по цінних паперах. В декларації показується безпосередньо фінансовий результат від здійснення операцій.

Якщо вексель у подальшому, наприклад, буде продано векселедержателем, то фактично відбудеться грошова оплата за відвантажений раніше товар, надані послуги, виконані роботи у погашення заборгованості. І навіть у даному випадку, тобто при продажу векселя (не кажучи вже про його погашення векселедавцем), не йдеться про торгівлю цінними паперами, оскільки немає першої операції (купівлі), яка кваліфікує операцію як "торгівля цінними паперами" [78, c.10].

З метою оподаткування реалізація векселя буде вважатися другою операцією (в термінах пп.11.3.1. статті 11 Закону про податок на прибуток), тобто операцією із зарахування грошових коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок такого векселедержателя в оплату товарів (робіт, послуг). Першою операцією було відвантаження товарів, на дату здійснення якої і було відображено валові доходи і податкові зобов'язання щодо ПДВ по товарах (роботах, послугах).

Якщо вексель отримано за передатним написом (індосаментом): обмін на товари (роботи, послуги) або просто придбання за грошові кошти, то така операція може класифікуватись як торгівля цінними паперами [98, c.168].

Така операція з одержання векселя цілком відповідає терміну "купівля" (наприклад, за грошові кошти або будь-яку іншу компенсацію). Але застосування п.7.6. ст.7 Закону буде можливим лише тоді, як вексель буде в подальшому продано.

Для визначення поняття "продаж" слід користуватись пунктом 1.31 статті 1 Закону про податок на прибуток, відповідно до якого під продажем товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від термінів її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Застосування цього визначення щодо операцій з відчуження векселя правомірне на тій підставі, що вексель у цьому випадку для цілей обкладення податком на прибуток є товаром згідно п.1.6. статті 1 Закону про податок на прибуток.

Вексель продається на підставі цивільно-правового договору, угоди між індосантом та індосатом, тобто передається у власність індосата, а отже, вданому випадку слід використовувати п.7.6 статті 7 Закону про податок на прибуток [97, c.124].

Що ж стосується можливого погашення векселя векселедавцем (платником), то тут ситуація не настільки однозначна: купівля векселя (одержання за індосаментом) дійсно має місце, але продажу немає, оскільки пред'явлення векселя до платежу і його погашення відбувається не за цивільно-правовим договором, у результаті чого погашається вексельне зобов'язання, що виникло раніше [59, c.64].

Але у випадку, якщо погашення не відбувається, а вексель передається векселедавцю шляхом складання передатного, то в цьому випадку також можна говорити про його купівлю і продаж, а отже, про ведення окремого обліку з торгівлі цінними паперами.

Вексельні операції в загальній своїй масі здійснюються із дисконтом - різницею між повною (номінальною) вартістю векселя і сумою, отриманою (нарахованою) у зв'язку з його реалізацією (продажем), видачею або сплаченою при його придбанні [33, c.40].

Така різниця виникає, як правило, у випадку, коли вексель реалізується за ціною нижче вартості товарів, робіт, послуг, в оплату за які цей вексель було отримано. Враховуючи, що в такому випадку не здійснено "операції з цінними паперами", зазначену різницю не може бути взято до уваги при окремому обліку фінансових результатів від торгівлі цінними паперами відповідно до п.7.6 статті 7 Закону про податок на прибуток.

У зв'язку з цим з метою оподаткування сума дисконту не включається до складу валових витрат векселедержателя при реалізації векселя.

Oперації з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи приватизаційні та компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, житлові чеки, земельні бони та деривативи; обміну зазначених цінних паперів на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів не є об'єктом оподаткування ПДВ [76, c.64].

Тобто в частині продажу цінних паперів за грошові кошти та обміну цінних паперів на інші цінні папери існує пільга. Звільнення від обкладання ПДВ обміну цінних паперів на товари, роботи, послуги законодавством не передбачено, і у такому випадку вексель необхідно передавати з податком на додану вартість.

У випадку якщо платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), котрі є об'єктом оподаткування, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів, випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без урахування дисконту або інших знижок з номіналу такого векселя, а щодо відсоткових векселів - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму відсотків, нарахованих або таких, котрі мають бути нараховані на суму номіналу векселя [32, c.8].

Виходячи з цього, якщо продавець одержує від покупця вексель, то базою оподаткування є договірна вартість товарів (робіт, послуг). Крім того, для продавця (векселедержателя) вона підлягає збільшенню на суму відсотків за векселем (нарахованих або належних до нарахування). Як відомо, у векселі можуть бути зазначені відсотки. У випадку, якщо він виписаний векселедавцем і підлягає оплаті в термін після пред'явлення або в стільки-то часу від пред'явлення, тобто в момент видачі, неможливо достовірно знати, яка сума відсотків підлягає нарахуванню. Тому в момент погашення векселя (саме цю дату може бути визначено моментом нарахування відсотків) векселедавець буде змушений визначити суму ПДВ, що припадає на розмір нарахованих відсотків.

У разі якщо платник податку за згодою векселедержателя здійснює зустрічну поставку товарів (робіт, послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без урахування дисконту або інших знижок з номіналу такого векселя, а щодо відсоткових векселів - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму відсотків, нарахованих або таких, котрі повинні бути нараховані на суму номіналу такого [53, c.15].

У випадку "погашення" векселя не грошовими коштами (і навіть не обов'язково першому векселедержателю), а поставкою товарів, база оподаткування аналогічна базі оподаткування при реалізації товарів під забезпечення виданого векселя.

Таким чином, при поставці товарів (і не обов'язково зустрічній) у погашення векселя сума ПДВ обчислюється виходячи з договірної вартості (незалежно від номіналу векселя і заборгованості векселедавця за ним).

Абзацом третім п.4.8. статті 4 Закону про ПДВ передбачено, що векселі, отримані, але не сплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку незалежно від видів операцій, за якими такі векселі використовуються.

Слід мати на увазі, що існує ряд підприємств, які використовують касовий метод нарахування податку на додану вартість.

Так, відповідно до п.11.11. статті 11 Закону про ПДВ "до 1 січня 2001 року платники податку, що продають вугілля і вугільні брикети, електричну і теплову енергію, газ, надають послуги з водопостачання (каналізації), технічного обслуговування ліфтів і систем протипожежної безпеки в житловому фонді, застосовують метод податкового обліку, при якому датою виникнення податкових зобов'язань з продажу зазначених товарів (послуг) є дата зарахування коштів на банківський рахунок або до каси такого платника податку або одержання інших видів компенсації вартості таких товарів (послуг), а датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату таких товарів (послуг) або надання інших видів компенсацій в оплату товарів (послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) таких платників податку або підлягає амортизації. У споживачів зазначених товарів (послуг), зареєстрованих як платники цього податку, датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з їх банківського рахунку в оплату таких товарів (послуг) або надання інших видів компенсацій їх вартості" [39, c.42].

Виходячи з цього пункту Закону, для визначення дати виникнення цих подій необхідно з'ясувати або дату зарахування (списання) грошових коштів, або одержання (надання) інших видів компенсації вартості таких товарів (послуг).

При здійсненні бартерних операцій з використанням векселів слід звертати увагу на наступне.

По-перше, для визначення моментів виникнення валових витрат або валових доходів при здійсненні бартерних операцій необхідно використовувати положення пп.11.3.4. і 11.2.3. статті 11 Закону про податок на прибуток. А саме: датою збільшення валового доходу при здійсненні товарообмінних операцій вважається будь-яка з подій, що сталися раніше:

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником;

або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного одержання результатів робіт (послуг) платником податку.

Ця ж дата вважається моментом виникнення податкових зобов'язань щодо ПДВ.

Датою збільшення валових витрат (і відповідно датою виникнення права на податковий кредит щодо ПДВ - пп.7.5.3 статті 7 Закону про ПДВ) при здійсненні бартерних операцій є дата здійснення заключної (балансуючої) операції;

По-друге, відповідно до статті 12 Указу Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" від 07.08.98 р. № 857/98 під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій на території України податок на додану вартість справляється за повною ставкою (тобто 20%), у тому числі під час обміну товарами (роботами, послугами), операції з продажу яких звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою;

По-третє, для суб'єктів господарювання здійснення бартерних операцій тягне за собою необхідність визначення розміру валових доходів продавця на підставі договірної ціни операції, але не нижче звичайної (пп.7.1.1. статті 7 Закону про податок на прибуток).

До недавнього часу учасникам вексельних правовідносин необхідно було сплачувати державне мито при здійсненні деяких операцій з векселями (операцій, пов'язаних з переходом права власності на вексель).

Після набуття чинності Законом України "Про внесення змін в деякі законодавчі акти України" від 23.03.99 p. № 539-XIV, яким були змінені деякі положення Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" від 21.01.93р. № 7-93, регулюючі, зокрема, сплату державного мита по операціям, пов'язаним з обігом цінних паперів, держмито за такими операціями сплачується лише в двох випадках, а саме:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7