Проаналізуємо кредитний ринок 2009 року на основі даних, наведених у додатку А. Так, по кредитам, наданим депозитними корпораціями будівельним організаціям спостерігається тенденція по зростанню обсягів: в січні обсяг кредитування становив 38 554 млн. грн. та в лютому спостерігається різке зростання на 5,9% і становить 40 822 млн. грн. Найбільші обсяги кредитування припадають на червень - 41 391 млн. грн. та грудень - 41 678 млн. грн. (рис. 2.1).

Кредити, надані фізичним особам, протягом останніх двох років зростали вищими темпами, ніж кредити, надані суб'єктам господарювання.

Рис. 2.1 Кредити, надані депозитними корпораціями (крім Національного банку України) будівельним організаціям

Зазначимо, що з рисунку 2.1 видно, що поріг коливання обсягів кредитування складає 8% з позитивною динамікою. Тобто темпи зростання кредитних портфелів є досить низькими.

При аналізі цих даних у розрізі регіонів можна зазначити наступне:

- найбільший обсяг кредитів, наданих депозитними корпораціями припадає на Київську область та м. Київ - приблизно 65% від загального обсягу. При цьому найбільше було надано кредитів в цьому регіоні в період сезонних робіт - травень - червень;

- в таких областях як Дніпропетровська, Донецька, Одеська, Херсонська, Харківська та Чернігівська спостерігається тенденція до зростання обсягів кредитів, що є позитивним і свідчить про процес як відновлення кредитування в економіці країни так і про процес одужання підприємств, а саме будівельних корпорацій, які на час кризи мали дуже скрутне становище (рис. 2.2).

- в таких областях як Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Сумська та Черкаська спостерігається тенденція до зменшення обсягів кредитування.

Рис. 2.2 Динаміка кредитів, наданих депозитними корпораціями будівельним компаніям в Дніпропетровській, Донецькій, Одеській та Харківській областях у розрізі часу

При аналізі кредитів (на основі даних, викладених у додатку Б), наданих депозитними корпораціями домашнім господарствам на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості нами виявлена тенденція до зниження обсягів кредитування в цьому напрямі (рис. 2.3).

З вересня 2009 року спостерігається падіння обсягів кредитування домашніх господарств на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості.

Рис. 2.3 Кредити, надані депозитними корпораціями (крім Національного банку України) домашнім господарствам на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості

Так, пік кредитування припадає на січень та серпень 2009 року. При розгляді в розрізі регіонів найбільшу частку кредитів складають кредити, надані в Київській області та м. Києві - приблизно 30%, Одеській області - приблизно 13%, Дніпропетровській - приблизно 8%. Найменш закредитовані такі області як Чернігівська, Чернівецька, Сумська, Кіровоградська - кожна в середньому до 1%.

Здійснимо аналіз даних у розрізі організаційно-правових формам господарювання, використовуючи дані, наведені у додатку В (рис .2.4)

Рис. 2.4 Усереднена структура кредитів, наданих депозитними корпораціями (крім Національного банку України) домашнім господарствам на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості, млн. грн.

Так, виходячи з наведеної структури кредитів, наданих депозитними корпораціями домашнім господарствам, можна побачити, що найбільшу частку складають кредити, надані господарським товариствам - 333 641 млн. грн. та підприємствам - 105 745 млн. грн. та в середньому складають 75% та 24 % відповідно. Якщо розглянути помісячно динаміку структури кредитного портфелю депозитних корпорацій відповідно наведеним даним, то можна зауважити, що спостерігається тенденція до зниження обсягів кредитування підприємств з 24,21% в структурі кредитних портфелів депозитних корпорацій в січні до 22,03% в грудні, та збільшення обсягів кредитування господарських товариств з 74,11% в січні до 76,36% у грудні.

Таким чином, за результатами аналізу можна стверджувати, що в 2009 році продовжує спостерігатись спад ділової активності учасників кредитного ринку.

3. Перспективи розвитку кредитного ринку України

3.1 Основні засади формування кредитної політики на 2010 рік

За оцінками міжнародних фінансових інститутів світова економіка наступного року увійде до стадії помірного зростання, що пов'язуватиметься з результатами вжиття в економічно розвинених країнах антикризових заходів та необхідністю посилення державного втручання та контролю. Прогнозується зростання світової економіки на рівні 2,5%.

Зазначені внутрішні та зовнішні умови залишають значні ризики розвитку грошово-кредитної сфери в наступному році, більшість з яких знаходитимуться поза межами прямого впливу монетарних інструментів та механізмів грошово-кредитної політики. Найбільш небезпечним може виявитися несприятлива кон'юнктура на світових ринках за основними товарними групами українського експорту.

Стабілізація фінансового ринку та очікувана активізація розвитку внутрішнього ринку створюватимуть умови для поступового відновлення інвестиційних процесів із підвищенням ролі внутрішніх інвестицій у стимулюванні розвитку реального сектору економіки.

Головною метою грошово-кредитної політики у 2010 році надалі відповідно до Конституції України лишатиметься забезпечення стабільності грошової одиниці, що є основою для забезпечення збалансованого економічного розвитку, підвищення рівня занятості та реальних доходів населення.

Зовнішні аспекти стабільності грошової одиниці в умовах посилення гнучкості обмінного курсу гривні розглядатимуться не стільки з точки зору утримання обмінного курсу гривні в певних межах, скільки з урахуванням необхідності забезпечення таких умов і параметрів функціонування валютного сегмента ринку, які не мають негативного впливу на інвестиційні рішення та очікування економічних агентів, не провокують формування та поглиблення макроекономічних, валютних і пруденційних ризиків, дають змогу мінімізувати вплив зовнішніх шоків. Такі критерії забезпечуватимуться через застосування режиму гнучкого обмінного курсу, який відображатиме співвідношення попиту та пропозиції на валютному ринку України.

Національний банк у межах наявних повноважень вживатиме заходів щодо забезпечення стабільності банківської системи, її розвитку та стійкості до впливу внутрішніх і зовнішніх шоків. Активно використовуватимуться надані законодавством повноваження щодо регулювання експорту та імпорту капіталу з метою зниження валютних ризиків, які беруть на себе суб'єкти господарювання та держава в цілому.

Одночасно створюватимуться превентивні механізми запобігання виникненню кризових ситуацій у майбутньому. Зокрема, значна увага буде приділена участі у розбудові системи макропруденційного нагляду за фінансовим ринком, що є системою відстеження та аналізу ризиків стабільності фінансового сектору як в цілому, так і за окремими сегментами. На підставі цього в межах власної компетенції Національний банк вживатиме заходів щодо покращення функціонування фінансового сектору, нівелювання ризиків та адекватного реагування на внутрішні та зовнішні шоки, напрацювання механізмів роботи у разі виникнення надзвичайних умов. Для забезпечення ефективної роботи з питань сприяння фінансовій стабільності та забезпечення фінансової стійкості Національний банк України на основі вивчення міжнародного досвіду у цій сфері у співпраці з Урядом ініціюватиме внесення відповідних змін до законодавства.

З урахуванням причин і наслідків кризових проявів 2008 - 2009 рр. та, виходячи із прогнозів макроекономічного розвитку, що передбачають зростання реального ВВП на 3%, для забезпечення стабільності національної валюти, зниження темпів інфляції у 2010 році ключове значення матиме забезпечення стійкості фінансової системи, що розглядатиметься як пріоритет грошово-кредитної політики.

Національний банк України продовжуватиме вжиття заходів з фінансового оздоровлення банків та стабілізації їх роботи. Покращення якості кредитного портфеля сприятиме підвищенню рівня капіталізації банків. Для підвищення фінансової стійкості банків Національний банк України посилюватиме моніторинг здійснення банками додаткової капіталізації, стимулюватиме банки до поліпшення якості управління ризиками, удосконалення кредитних процедур, забезпечуватиме зважені підходи до питання про застосування до банків заходів впливу, приділятиме увагу контролю за недопущенням провокування кредитних та економічних циклів із надмірною кредитною експансією та подальшим різким знеціненням активів. Одночасно вживатимуться заходи щодо сприяння процесам консолідації в банківському секторі. Особлива увага приділятиметься моніторингу параметрів зовнішнього, у тому числі корпоративного, контролю щодо припливу і відпливу капіталу та недопущенню посилення ризиків короткострокового спекулятивного капіталу.

Національний банк у своїй діяльності враховуватиме сучасні світові тенденції в зміні методології і в реформуванні міжнародних стандартів банківського нагляду та фінансового регулювання. Стабілізація роботи банків дозволить їм підвищити кредитну підтримку процесів відновлення економічного зростання. Неочікувані короткострокові розриви в ліквідності, які можуть у цьому разі виникати, покриватимуться за рахунок застосування механізмів рефінансування, регулярний доступ до яких забезпечуватиметься на прозорих та рівних для всіх банків умовах. Підтримуючи ліквідність банків на належному рівні Національний банк водночас ретельно відстежуватиме інфляційні ризики, здійснюючи за потреби мобілізаційні операції та регулюватиме, за потреби, процес розширення грошової пропозиції через зміну вимог до формування банками обов'язкових резервів.

Національний банк виходитиме з того, що головні резерви відновлення активної кредитної діяльності банків перебувають у площині повернення в банківську систему коштів, які були вилучені вкладниками в період економічної та фінансової кризи. З огляду на це сприятиме відновленню довіри населення до банківської системи як через активну участь в удосконаленні системи гарантування вкладів в Україні, так і через співпрацю з Урядом у питаннях забезпечення стабільної діяльності рекапіталізованих банків.

Стабілізації ресурсної бази банків та посиленню керованості грошово-кредитного ринку сприятимуть заходи з розвитку безготівкових розрахунків, поширення використання спеціальних платіжних засобів, упровадження нових технологій і розширення спектра операцій, координації зусиль банків щодо створення уніфікованої інфраструктури та розширення сфери використання багатофункціональних банківських старт-карток і реалізації супутніх проектів у соціальній сфері.

Національний банк підтримуватиме тісну взаємодію з Урядом у питаннях узгодження грошово-кредитної політики, у тому числі в частині впливу на стан грошово-кредитного ринку випуску внутрішніх зобов'язань. Також Національний банк активно співпрацюватиме з Урядом у питаннях розвитку фінансового сектору та забезпечення стійкості фінансової системи.

У період зберігання напруги в економіці та вирішення завдань подолання наслідків фінансової кризи вагомою лишатиметься роль кількісних показників обсягу грошової пропозиції. Виважене регулювання обсягу монетарної бази дозволятиме Національному банку, з одного боку, вчасно реагувати на монетарні ризики посилення інфляційного та девальваційного тиску, а з іншого - сприяти в межах компетенції стабільності фінансової системи через забезпечення на ринку необхідного обсягу ліквідності. Такі підходи відповідають засадам стабілізаційної програми «Стенд-бай» (Stand-by), яка підтримується Міжнародним валютним фондом. Це програма короткострокового фінансування; як правило, вона триває від 12 до 13 місяців і спрямована на здійснення першочергових заходів, необхідних для досягнення макроекономічної стабілізації. Передбачені нею монетарні критерії ефективності за монетарною базою та чистими міжнародними резервами використовуватимуться які проміжні орієнтири грошово-кредитної політики.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7