(1.5)
де RI (risk on investments) -- рівень непокритого інвестиційного ризику;
r1=[20%; 50%] -- коефіцієнт ризику для портфеля ЦП на продаж;
DS (digested securities) -- портфель ЦП на продаж;
PDS (provision on digested securities) -- резерви, сформовані під портфель ЦП на продаж;
r2=[20%; 50%] -- коефіцієнт ризику для портфеля ЦП до погашення;
RS (redeemable securities) -- портфель ЦП до погашення;
PRS (provision on redeemable securities) -- резерви, сформовані під портфель ЦП до погашення;
r3=50% -- коефіцієнт ризику для портфеля вкладень в асоційовані та дочірні компанії;
I (investments in associated & subsidiary companies) -- інвестиції в асоційовані та дочірні компанії;
S (securities) -- портфель цінних паперів (портфель рефінансованих ЦП, торговий портфель, портфель на продаж, портфель до погашення).
Отже, загальний показник якості активів банку можна розрахувати як інтегральний показник якості кредитного та інвестиційного портфелів:
(1.6)
де AQ (asset quality) -- показник якості активів банку.
Наступним компонентом стійкості банку є його ліквідність (liquidity), тобто здатність швидко перетворювати свої активи у грошові кошти з мінімальною втратою їх вартості з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань. Якщо банк має недостатню ліквідність, він не може отримати достатньо коштів як шляхом збільшення своїх зобов'язань, так і шляхом швидкої реалізації активів за розумною ціною, що негативно відображається на прибутковості банку. У найгіршому випадку недостатня ліквідність може призвести до неплатоспроможності банку. Базельський комітет визначає ризик втрати ліквідності як "нездатність банку регулювати скорочення пасивів або фінансувати зростання активів" [37].
Ліквідність банку визначається збалансованістю між строками і сумами погашення активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку. Для графічного відображення збалансованості обсягів і строків погашення активів і зобов'язань банку пропонуємо побудувати матрицю ліквідності балансу (табл. 3).
При побудові матриці робиться припущення, що банк розміщує поточні пасиви у найліквідніші активи, а найдовші пасиви -- у найдовші активи. При цьому резерви, сформовані під активні операції, розміщені у матриці поруч із прибутком банку, оскільки формуються за його рахунок. За сприятливого вирішення питань із простроченими чи сумнівними активами цей резерв поповнить чистий прибуток банку.
Таблиця 1.5
Матриця ліквідності балансу банку
Для застосування матричного методу аналізу ліквідності балансу активи банку необхідно розмістити вертикально в міру зниження їх ліквідності, а пасиви -- горизонтально, починаючи з поточних зобов'язань і закінчуючи капіталом. Матриця формується, починаючи з верхньої лівої чарунки (Таблиця 1.5).
Кожен банк має прагнути, щоб матриця ліквідності його балансу розміщувалася поближче до діагоналі, тобто щоб активи та пасиви банку були збалансовані за строками. Для кількісного вираження ступеня ліквідності банку пропонуємо розрахувати коефіцієнти поточної та довгострокової ліквідності на основі матриці ліквідності.
Таблиця 1.6
Матричний метод аналізу ліквідності балансу банку
Коефіцієнт співвідношення ліквідних активів та поточних зобов'язань (поточна ліквідність, Лп) характеризує здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх поточних зобов'язань за рахунок високоліквідних активів протягом кількох днів.
(1.7)
де А1 - каса, A2 - кошти на вимогу в НБУ та в інших банках, A3 - МБК овердрафт та овернайт (розміщені), A4 - клірингові рахунки (активні), A5 - дебіторська заборгованість клієнтів (стандартна), A6 - нараховані доходи (стандартні), П1 - кошти на вимогу НБУ та інших банків, П2 - кошти клієнтів на вимогу (до запитання), П3 - МБК овердрафт та овернайт (залучені), П4 - клірингові рахунки (пасивні), П5 - кредиторська заборгованість перед клієнтами, П6 - нараховані витрати.
Коефіцієнт співвідношення власних коштів банку та іммобілізованих активів (довгострокова ліквідність, Лд) характеризує здатність банку успішно розвиватися у довгостроковій перспективі, покриваючи іммобілізовані активи власним капіталом.
(1.8)
де П12 - прострочена заборгованість банку, П13 - резерви під активні операції, П14 - накопичений прибуток, П15 - субординований борг, П16 - акціонерний капітал, А12 - прострочені та сумнівні кредити, А13 - сумнівна дебіторська заборгованість, А14 - прострочені та сумнівні нараховані доходи, А15 - інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, А16 - основні засоби та інші цінності.
Як видно у наведеному прикладі (Таблиця 1.5), банк має проблеми як із поточною (Лп = 74% за норми > 100%), так і з довгостроковою ліквідністю (Лд = 79% за норми > 100%), але при цьому він успішно виконує нормативи ліквідності НБУ (Н4 = 38% за норми > 20%, Н5 = 81% за норми > 40%, Н6 = 32% за норми > 20%). Якщо цей банк найближчим часом не збільшить обсяг власного капіталу, то ймовірність його банкрутства буде доволі високою, оскільки він фінансує за рахунок депозитів клієнтів прострочені та сумнівні кредити, а за рахунок ощадних (депозитних) сертифікатів -- сумнівну дебіторську заборгованість, прострочені та сумнівні нараховані доходи, а також інвестиції в асоційовані та дочірні компанії.
Для остаточних висновків про ступінь фінансової стійкості банку необхідно отримані показники звести до певного узагальнюючого коефіцієнта стійкості, оскільки одні показники можуть перебувати в критичній зоні, а інші -- бути задовільними. І тут виникає необхідність ранжування показників або присвоєння їм вагових коефіцієнтів (Таблиця 1.7), що потребує застосування методу експертних оцінок.
Таблиця 1.7
Показники для оцінки фінансової стійкості банку
Підсумкова формула для визначення поточної оцінки фінансової стійкості банку набуде такого вигляду:
(1.9)
де FS - поточна оцінка фінансової стійкості банку на конкретну дату; Н1, ... H4 - нормативні значення для коефіцієнтів К1, … К4.
Щоб врахувати динаміку змін фінансового стану банківської установи, обчислимо динамічну оцінку його фінансової стійкості. Для цього обчислимо середні значення та середньоквадратичні відхилення всіх коефіцієнтів. Отже, підсумкова формула для розрахунку динамічної оцінки фінансової стійкості банку набуде такого вигляду:
(1.10)
де FS - динамічна оцінка фінансової стійкості банку за певний період; М1, ... М4 - математичне сподівання (середні значення) для коефіцієнтів К1, ... К4; 1, ... 2 - середньо-квадратичні відхилення для коефіцієнтів К1, ... К4.
Для побудови інтегрального показника ефективності банку пропонуємо обрати рентабельність активів (ROA), економічну додану вартість (EVA) та ефективність операційної діяльності, оскільки ці показники є взаємно незалежними і водночас містять всю суттєву інформацію про ефективність діяльності банку.
Рентабельність активів (Return on Assets, ROA) дає змогу визначити ефективність роботи менеджерів банку. Високе значення прибутковості свідчить про ефективне та збалансоване управління активами й пасивами банку, проте може бути й наслідком високої ризикованості операцій. Причинами недостатньої прибутковості можуть бути низька частка працюючих активів, висока -- строкових (платних) пасивів, використання операцій податкової оптимізації. Оптимальне значення цього показника за стандартами для банків США коливається від 1.15% (для І групи банків) до 0.75% (для IV групи банків). Для України оптимальним є значення на рівні 1%. Обчислюється рентабельність активів як відношення чистого прибутку до активів банку:
(1.11)
де t - період спостереження (днів) з початку року; PN (net profit) - чистий прибуток наростаючим підсумком за період t; AN (net assets) - середнє значення чистих активів банку у період t (без урахування МФК).
Показник економічної доданої вартості (economic value added -- EVA) відображає, наскільки дохідність власного капіталу банку перевищує дохідність за альтернативними для власників банку активами, тобто сигналізує акціонерам банку про доцільність інвестування у його розвиток.
(1.12)
де t - період спостереження (днів) з початку року; PN (net profit) - чистий прибуток наростаючим підсумком за період t; E (equity) - середнє значення власного капіталу банку у період t; іа - ставка дохідності за альтернативними активами (річна).
Ефективність операційної діяльності (operational efficiency -- Ео) відображає результативність проведення банком основних його операцій без урахування руху резервів під можливі збитки за активними операціями.
(1.13)
де Ini - чистий процентний дохід; INC - чистий комісійний дохід; Int - чистий торговельний дохід; EADM - адміністративні витрати; AN - середнє значення чистих активів банку (без урахування МФК).
Для того, щоб підсумкову оцінку ефективності банку можна було правильно інтерпретувати, необхідно зробити таке нормування кожного коефіцієнта (Таблиця 1.8).
Отже, інтегральний показник ефективності діяльності банку матиме такий вигляд:
(1.14)
де E - поточна оцінка ефективності банку на конкретну дату; H1, ... H3 - нормативні значення для коефіцієнтів К1, … К3.
Таблиця 1.8
Показники для оцінки ефективності банку
Щоб урахувати динаміку змін ефективності банку, зробимо динамічну оцінку. Для цього обчислимо середні значення та середньоквадратичні відхилення всіх коефіцієнтів. Підсумкова формула для розрахунку динамічної оцінки ефективності банку набуде такого вигляду:
(1.15)
де E - динамічна оцінка ефективності банку за певний період; М1, ... М3 - математичне сподівання (середні значення) для коефіцієнтів К1; ... К3; 1, ... 3 - середньоквадратичні відхилення для коефіцієнтів К1, ... К3.
Запропонована методика дає можливість доволі точно визначити стійкість (надійність) та ефективність банку як у статиці, так і в динаміці. Така інформація є важливою і для клієнтів банку, і для його акціонерів. Звичайно, клієнтів більше цікавитиме показник стійкості, а ефективність більшою мірою важлива для акціонерів, проте низька ефективність банку, навіть за умови його високої стійкості, може рано чи пізно призвести до банкрутства, оскільки акціонери можуть втратити зацікавленість у розвитку такого банку. Звичайно, найкращою є ситуація, коли стійкість (надійність) і рентабельність мають високі значення, тобто топ-менеджменту банку вдається грамотно поєднувати ці два поняття.
Література
1. Залишок коштів на коррахунках банків (оперативні дані) // www.bank.gov.ua.
2. Інструкція "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні": Постанова Правління НБУ від 28.08.2001р. № 368, зі змінами від 17.12.2007р.
3. Ліквідність банківської системи України: Науково-аналітичні матеріали /В.І. Міщенко, А.В. Сомик та ін. -- Вип. 12. -- К.: Національний банк України; Центр наукових досліджень, 2008. -- 180 с.
4. Основні засади грошово-кредитної політики на 2008рік: Рішення Ради Національного банку України від 22.11.2007 р. № 17, зі змінами від 27.10.2008р.
5. Основні монетарні параметри гро-
шово-кредитного ринку України // Вісник Національного банку України за 2001--2008 рр.
6. Основні тенденції грошово-кредитного ринку за жовтень 2008 року // www.bank.gov.ua.
7. Основні тенденції валютного ринку України // www.bank.gov.ua.
8. Офіційний сайт Національного банку України // www.bank.gov.ua.
9. Положення "Про порядокрефінансування банків під заставу майнових прав на кошти банківського вкладу (депозиту), розміщеного в Національному банку України": Постанова Правління Національного банку України від 29.05.2006р. № 195, зі змінами.
10. Положення "Про порядок формування обов'язкових резервів для банків України": Постанова Правління Національного банку України від 16.03.2006р. № 91, зі змінами.
11. Положення "Про процентну політику Національного банку України": Постанова Правління Національного банку України від 18.08.2004 р. № 389.
12. Положення "Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України": Постанова Правління Національного банку України від 26.09.2006 р. № 378, зі змінами.
13. "Про додаткові заходи щодо діяльності банків": Постанова Правління Національного банку України від 11.10.2008р. № 319, зі змінами.
14. "Про регулювання грошово-кредитного ринку": Постанова Правління Національного банку України від 07.11.2007р. № 403.
15. "Про регулювання грошово-кредитного ринку": Постанова Правління Національного банку України від 21.04.2008р. № 107.
16. "Про терміни та можливі обсяги проведення Національним банком України окремих операцій з банками, передбачених у Положенні про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, та вимоги щодо забезпечення, що пропонується банками": Постанова Правління Національного банку України від 14.11.2006р. № 434, зі змінами.
17. Ganley J. Surplus Liquidity / Implications for Central Banks Lecture Series no. 3. -- Centre for Central Banking Studes Bank of England//http://www.bankofeng-land.co.uk/education/ccbs/handbooks_lec-tures.htm.
18. Grey S. Central Bank management of surplus liquidity / Handbooks in Central Banking Lecture Series no.6. -- august 2006 // http://www.bankofengland.co.uk/edu-cation/ccbs/handbooks_lectures.htm.
Страницы: 1, 2, 3
