5. Будівництво;
6. Благоустрій дачних ділянок, житлових будинків, квартир);
7. Купівля
- індивідуальних житлових будинків;
- дач;
- гаражів;
- квартир.
8. Реконструкція і капітальний ремонт:
- дач.
9. Купівля обладнання для інженерного обладнання будинку, квартири;
10. На освоєння землі.
6. Принцип територіальності. При кредитуванні фізичних осіб використовується територіальний принцип, згідно з яким рішення про видачу кредиту (встановлення кредитного ліміту) приймається на уповноваженому рівні, а виконання рішення здійснюється на локальному рівні в підрозділах банку.
Фізичним особам кредити надаються у 2-ох формах:
1. Споживчий кредит.
2. Кредитний ліміт.
1.2.1 Споживчі кредити
Споживчі кредити є однією з форм надання кредитів фізичним особам. Споживчий кредит видається лише в національній валюті фізичним особам-резидентам України для купівлі споживчих товарів і послуг і повинен бути повернутий відповідно до умов кредитного договору. При цьому споживчі кредити поділяють:
1. Кредити на поточну діяльність.
2. Кредити в інвестиційну діяльність.
Схема 1.2.1.1
Комерційні банки України кредитують населення, розробляючи свої положення про споживчий кредит. Розміри кредитів визначаються, виходячи з вартості послуг та товарів, що є об'єктами споживчого кредитування. Процентна ставка залежить від ринку позикових капіталів, облікової ставки НБУ, процентної ставки, що нараховується при формуванні банком кредитних ресурсів. Питання, пов'язані з видачею кредитів населенню, вирішуються на підставі кредитних договорів, які укладаються індивідуальними позичальниками з банком за місцем постійного проживання, за винятком кредитів на будівництво і купівлю житлових будинків, які видаються за місцем забудови чи місцезнаходженням будинку.
Кредити на будівництво, капітальний ремонт, купівлю житлових будинків, садових будиночків надаються в розмірі 75% їх кошторисної вартості в межах розмірів, що встановлюються банками України залежно від рівня цін, на термін, що не перевищує 10 років.
Для одержання кредиту позичальник подає такі документи:
* індивідуальна заява;
* паспорт або документ, що його заміняє;
* довідка з місця праці (пенсіонер - пенсійне посвідчення) та інші документи для визначення кредитоспроможності;
* документи, що підтверджують забезпечення кредиту (гарантію, поруку, договір страхування або застави майна);
* документ, що підтверджує право на пільговий безпроцентний кредит;
* інші документи, які вимагають банки, щоб зменшити кредитний ризик.
Разом з тим, для одержання кредиту:
* на будівництво індивідуального житлового будинку позичальник подає завірений у встановленому порядку витяг із рішення місцевих органів влади про виділення земельної ділянки під забудову, проект будівництва з кошторисною вартістю, що завірений архітектором;
* на будівництво надвірних будівель - довідку місцевої адміністрації про те, що позичальник є власником житлового будинку без надвірних будівель;
* на будівництво, капітальній ремонт садових будиночків - довідку з правління садівничого кооперативу про членство в ньому;
* на придбання квартири в житловому кооперативі - довідку про членство в житловому кооперативі.
Рішення про видачу кредиту приймається на засіданні кредитного комітету і оформляється протоколом. Після одержання дозволу з позичальником укладається кредитний договір. У кредитному договорі вказують: статус обох сторін, мету і суму кредиту, умови його видачі і погашення, форми забезпечення кредиту, розмір процентної ставки за кредит та порядок її сплати, перелік звітних документів, права та обов'язки обох сторін.
Банки при кредитуванні населення охоче приймають, як форму забезпечення, заставу майна позичальника. Майно, прийняте в заставу, має бути власністю клієнта і страхується за рахунок позичальника. Договір застави завіряється нотаріально. Формами забезпечення споживчого кредиту також можуть виступати: застава цінних паперів, емітованих банком, гарантія і порука іншої фізичної чи юридичної особи.
Погашення основного боргу і процентів за кредитом здійснюється позичальником у терміни, встановлені строковим зобов'язанням, що оформляється клієнтом при одержанні кредиту. Сума погашення повинна надходити в банк до 15 числа платіжного місяця погашення кредиту. Розмір щомісячного платежу заборгованості розраховується як відношення суми кредиту до терміну користування ним за договором. Проценти за користування кредитом погашаються, виходячи з фактичної суми процентів, розрахованих на залишок боргу за час користування кредитом, і погашаються щомісяця, одночасно з черговим платежем.
Крім інвестиційних кредитів, установи комерційних банків надають населенню кредити на поточні потреби для:
* придбання предметів тривалою користування (меблі, побутова техніка);
* оплати лікування, навчання відпочинку;
* купівля товарів народного споживання;
Кредитний договір і строкове зобов'язання оформляються після подання протоколу із засідання кредитного комітету.
1.2.2 Кредитні ліміти
Кредитні ліміти установлюються фізичним особам за умови дотримання принципів забезпеченості, поверненості, терміновості і платності. Кредитні ліміти надаються у формі поновлюваної кредитної лінії, тобто сума ліміту може бути використана частинами.
Взаємини сторін регламентуються "Договором про відкриття та обслуговування картрахунку", а також додатковими угодами. Рішення щодо надання кредитного ліміту приймається органом керівництва банку (кредитним комітетом) у межах делегованих йому повноважень.
Основою погашення кредитного ліміту є поточна і майбутня фінансова стабільність клієнта (стабільність рівня доходів).
Від операцій з кредитними картками банк отримує дохід, який складається з:
-- комісії, яка стягується з торговельної організації при сплаті рахунків за відпущені власнику кредитної картки товари;
-- щорічної плати клієнтів за кредитні картки (якщо вона стягується);
-- процентів за кредит, що надається власникам карток у межах ліміту кредитування.
Банк жадає від Позичальника забезпечення кредитного ліміту відповідно до законодавства Україну й у прийнятній для банку формі. Як забезпечення Банк приймає заставу, поручительство й інші форми зобов'язань, прийняті банківською практикою. Банк як забезпечення кредитних лімітів розглядає наступні види забезпечення:
* Застава майнових прав за договором про депозитний внесок (фінансове покриття);
* Гарантії і поручительства платоспроможних підприємств;
* Застава нерухомості, транспортних засобів;
* Застава майнових прав;
Банк може встановити кредитний ліміт на картку клієнта при наявності:
- коштів клієнта на депозитному рахунку в банку;
- коштів поручителя на депозитному рахунку в банку;
- ощадного сертифікату банку.
Банк і володар депозитного рахунку оформляють договір застави майнових прав на депозит і договір-доручення, в якому власник депозиту доручає банку у випадку непогашення заборгованості по кредитному ліміту здійснити погашення заборгованості з коштів, що знаходяться на депозитному рахунку. При наявності сертифікату Банк та клієнт підписують договір про передачу на збереження сертифіката і договір-доручення.
Погашення кредитного ліміту здійснюється клієнтом шляхом внесення коштів на картку в готівковому чи безготівковому вигляді.
Встановлення кредитного ліміту
Звертання в банк
-доведення до відома
клієнта вимог банку
Надання в банк
необхідних
документів
-Аналіз кредитоспроможності,
забезпечення,
попереднє заключення
Узгодження (при необхідності)
з: юридичною службою
безпеки
Кредитним відділом
-Прийняття рішення
в межах повноважень
Службова записка
на ДПК про
встановлення ліміту
Встановлення ліміту в
карточній системі
Моніторинг кредитного ліміту
Контроль за виконанням -Нарахування і списання
клієнтом правил плати за користування
користування картою лімітом, інших комісій
-Розподіл доходу між
Головним банком і
Філіалом.
-Представлення щомісячних
виписок по рахунку
“Безнадійні” рахунки
Підготовка матеріалів по Узгодження і закриття
закриттю за рахунок страхового заборгованості за рахунок
резерву резерву
Отже, як бачимо, використання кредитних лімітів є досить простим і зручним для клієнтів банку.
ІІ розділ. Практика банківського кредитування фізичних осіб. Етапи кредитного процесу
Ефективність кредитної діяльності комерційного банку безпосередньо залежить від того, наскільки якісно здійснена структуризація процесу банківського кредитування, наскільки чітко визначені завдання основних етапів цього процесу та функції працівників, що відповідають за проведення кредитних операцій.
І етап. Формування портфеля кредитних заявок. Кредитні відносини між банком і клієнтом розпочинаються з отримання та розгляду кредитної заяви, в якій передусім містяться відомості щодо позики, якої потребує клієнт: мета, розмір, вид і термін позики, вид забезпечення тощо. Необхідною складовою заявки є пакет супровідних документів, ретельний аналіз яких здійснюється на наступних етапах процесу кредитування. До пакета входять, як правило, такі документи:
1. Паспорт громадянина України чи тимчасове посвідчення особи-резидента з вклеєним фото (25, 45 років), з пропискою в межах області, з підписом власника, без виправлень і підтирань.
2. Довідка (можлива копія чи дублікат) про присвоєння ідентифікаційного коду з ДПА. Якщо коду не присвоєно з певних релігійних, культурних мотивів і є відповідний запис у паспорті, довідка не потрібна.
3. Довідка про доходи - з місця роботи, декларації, корінці систем переказу коштів - за останні 6 місяців. При необхідності - довідки членів сім'ї. Довідка повинна бути обов'язково зареєстрована (мати номер і дату), з підписами керівника та головного бухгалтера.
ІІ етап. Безпосередня співбесіда з потенційним позичальником.
Страницы: 1, 2, 3, 4
