Рефераты. Проблеми функціонування фінансових бірж України

p align="left">Трьома головними центрами торгівлі іноземною валютою є Лондон, Нью-Йорк і Токіо. Найбільші за обсягом операції відбуваються опівдні (лондонському), коли робочий день у Європі і Америці співпадає.

На валютних біржах щодня укладається безліч різних валютних угод.

Валютні угоди - це операції з обміну цінних паперів в одній валюті на цінні папери в іншій валюті за договірним курсом на певну дату. Операції здійснюються з метою обслуговування експорту й імпорту товарів і послуг. Часто до таких операцій вдаються для отримання прибутків від розміщення коштів за кордоном на короткий час під вищий, ніж на місцевому ринку, процент, а також для вилучення прибутку з різниці курсів валют на різних ринках, тобто із спекулятивною метою. Використовуються вони і при купівлі-продажу іноземних та міжнародних цінних паперів. Однак умовою цього є оборотність валют не тільки по поточних, а й фінансових операціях.

Валютні операції поділяються на такі види [20,c.34]:

- касові або готівкові (операції "спот"), при яких покупець отримує від продавця іноземну валюту (платіжні документи в іноземній валюті) одразу ж після платежу у національній валюті;

- строкові (форвардні операції), при яких відбувається купівля-продаж іноземної валюти на заздалегідь узгоджений термін з передачею її до закінчення цього терміну за курсом, що зафіксований у момент укладання угоди;

- операції "своп", які об'єднують дві операції - готівкову і строкову,

- арбітражні, при яких учасники операції використовують відмінності у валютних курсах на різних валютних ринках з метою отримання прибутку.

Найбільш поширеною формою валютних операцій є операції з негайною поставкою валюти (реальні, касові, "спот"). Це приблизно 60% усіх операцій з іноземною валютою. Характерною рисою таких операцій є те, що купівля-продаж валюти здійснюється банками-контрагентами на умовах її поставки у наступний робочий день, не рахуючи дня укладання угоди. Це дозволяє перевести кошти в будь-яку країну і здійснити оформлення угоди. У ряді країн можна за домовленістю здійснювати розрахунки в той же або в наступний день, однак розрахунки будуть проводитися за особливим курсом. Валюта перераховується, як правило, по телеграфу. Якщо переказ валюти відбувся несвоєчасно, то винна сторона платить проценти за прострочення. Касові валютні операції насамперед застосовуються для своєчасного отримання іноземної валюти, необхідної для здійснення зовнішньоторговельних операцій.

З переходом до плаваючих валютних курсів посилився спекулятивний елемент касової торгівлі валютою. Існують різні способи вилучення додаткової вигоди з курсових коливань на валютному ринку, наприклад, використання тимчасового розриву між надходженням валюти і її реалізацією.

Широкого поширення, як готівкова операція, набув арбітраж. Валютний арбітраж - це одночасно купівля і продаж однієї валюти з метою Вилучення спекулятивного прибутку, у зв'язку з діючою на момент укладання угоди різницею в курсах валют. Операції бувають простими (з участю двох банків і двох валют) і складними (з участю більшої кількості банків і грошових одиниць). Останні проводяться на основі використання крос-курсів.

Широка мережа банків і банківських відділень, що знаходяться в усьому світі, а також оснащеність банків сучасними засобами зв'язку забезпечують вирівнювання курсів валют. Валютні курси на ринку можуть змінитися в лічені хвилини; це не дає інколи можливості завершити розпочату операцію з прибутком.

Наступним видом валютних операцій є строкова, або форвардна, валютна операція. Форвардними валютними операціями називаються операції, розрахунок за якими проводиться більш ніж через два робочих дні після їх укладення за курсом, що встановлений у момент укладання угоди. Вони використовуються для захисту покупців валют від зміни курсів валют у часі або для вилучення прибутку у зв'язку із зміною курсів. Необхідність у проведенні операцій на умовах "форвард" витікає, як правило, з короткострокових вимог і зобов'язань експортерів та імпортерів клієнтів банку

2.4 Визначення основних проблем сучасного стану функціонування фінансових бірж України

Основними проблемами сучасного стану функціонування фінансових (фондових та валютних) бірж в Україні є їх практична відсутність у класичному стилі їх функціонування за кордоном. Існуючі монопольні структури - МВРУ на валютному ринку та ПФТС на фондовому ринку - фактично є по статуту торговельно-інформаційними системами, тобто не виконують основних посередницьких функцій фінансових бірж [21], [25]:

- страхування можливих збитків учасників операцій;

- участь за допомогою рахункових палат у заключенні та контролі

виконання біржових угод;

- котирування цінних паперів, які виставляються на торги, як гарантія

платоспроможності емітентів.

Керівники фондових бірж України [24]:

- ЗАТ "Українська міжбанківська валютна біржа";

- ВАТ "Київська міжнародна фондова біржа";

- ЗАТ " Українська міжнародна фондова біржа";

- ЗАТ "Донецька фондова біржа";

- ЗАТ "Придніпровська фондова біржа";

- ЗАТ " Кримська фондова біржа";

в зверненні до президента України у 2006 роки вказали, що згідно з підрозділом "Фінансові ринки" розділу IV Програми "Назустріч людям" чітко визначено, що з метою розвитку надійного та прозорого ринку небанківських фінансових послуг Уряду необхідно забезпечити "створення умов для ефективного функціонування та розвитку фондових і товарних бірж, розрахунково-клірингових інститутів".

Згідно з пунктами 3 та 4 підрозділу "Фондові ринки" розділу IV цієї ж Програми також чітко визначено, що Уряд України забезпечить:

- "Зосередження торгівлі корпоративними цінними паперами, емітованими приватизованими підприємствами, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (у тому числі при їх первинній емісії) виключно на біржах";

- "Зосередження продажу корпоративних прав, емітованих підприємствами - природними монополістами у процесі їх приватизації, виключно на біржах, що забезпечить їх перетворення у публічні корпорації та створення системи, яка унеможливлює незаконну концентрацію капіталу…"

З наведених цитат чітко зрозуміло, що означає формулювання "виключно" відносно фондових бірж, тобто неможливість іншого трактування.

На жаль, підміна і сплутування понять "фондова біржа" та "організований ринок" простежується і на рівні окремих державних відомств, таких як Державна комісія з цінних паперів та фондовому ринку (ДКЦПФР) і Фонду державного майна України (ФДМУ).

Як у діючих, так і у проектах їх нормативних актів неодноразово поняття "фондова біржа" трансформувалося у поняття "організований ринок".

Але ж, так званий "організований ринок" включає до себе не тільки фондові біржі, а і позабіржові торгово-інформаційні системи (ТІС), головною функцією яких, на відміну від фондових бірж, є обмін цінами попиту та пропозиції за цінними паперами без обов'язкового укладення угод з ними. ТІС не несуть ніяких зобов'язань за невиконання умов укладених угод та роблять можливими індикативні угоди, що веде до переходу фондового ринку до тіньового сектору. До того ж необхідно зауважити, що створення та діяльність ТІСів не регламентуються жодним законодавчим актом України і не визначені ні Цивільним [9], ні Господарським кодексом [8].

У зв'язку із взазаними више заявами групи фондових бірж на адресу вищого керівництва країни щодо ситуації з організаторами торгівлі в Україні (фондовими біржами та торговельно-інформаційними системами), Рада ПФТС заявила, що [32]:

-- змушена розцінювати звернення фондових бірж як спробу тиску на державу з метою застосування адмінресурсу для штучного перерозподілу організованого ринку цінних паперів на користь окремих його учасників;

-- метою здійснення зазначених дій є спроба адміністративного обмеження торгівлі акціями підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та підприємств-монополістів;

-- наслідком практичної реалізації таких зусиль буде зруйнування ПФТС, як єдиного на сьогодні постійно діючого в Україні організаційно оформленого фондового ринку, на якому зосереджено 80% загального обсягу організованої торгівлі цінними паперами, тоді як на 8 українських біржах -- лише 20%.

З метою спростування інформації, яка дискредитує ПФТС як легітним-ний інститут організаційно оформленого фондового ринку, Рада ПФТС (Склад Ради: Альфа-Банк, ВАБанк, Драгон Капітал, КІНТО, Конкорд Капітал, Міжрегіональна Фінансова Компанія, Національний Резервний Банк - Україна, Он-Лайн Капітал, Перший Український Міжнародний Банк, Сігма-фонд, СІНКОМ, Сократ, УкрСиббанк, Укрсоцбанк, Фоїл Сек'юрітіз Нью Юроп.) повідомляє, що [32]:

-- ПФТС як торгово-інформаційна система створена відповідно до за-конодавства України і формувалась протягом багатьох років завдяки зусил-лям професійних учасників ринку цінних паперів України, що дозволило їй стати загальновизнаним організатором торгівлі цінними паперами;

-- ПФТС на сьогодні - це ліцензований організатор торгівлі цінними паперами, учасниками якого є провідні компанії та банки, що функціонує за загальноприйнятими на ринках багатьох країн правилами та технологіями, виконання замовлень на якому, всупереч твердженням бірж, є обов'язковим і результати торгів на якому визнаються всім світом, у режимі реального часу транслюються користувачам Reuters, Bloomberg та Thomson Financial, на постійній основі використовуються для прогнозів щодо розвитку українського ринку цінних паперів Світовим банком, Міжнародною фінансовою корпорацією та рейтинговою агенцією Standard & Poor's;

-- укладання угод на ПФТС є добровільним вибором професійних учасників фондового ринку України, а не результатом використання адмінресурсу;

-- законодавство України передбачає надання всім фондовим біржам та торговельно-інформаційним системам однакової (єдиної) ліцензії на організацію торгівлі цінними паперами, не створюючи переваг за формальною ознакою жодному із організаторів торгівлі;

-- законодавство ЄС визнає регульованим ринком, організатором торгівлі, фондовою біржею регулярно функціонуючу торговельну систему, що забезпечує ліквідність та ціноутворення на ринку цінних паперів, якою і є ПФТС.

Шляхами вирішення короткострокових та середьострокових заходів

створення активного і справді динамічного ринку ЦП в Україні є наступні [25]:

- ДКЦПФР повинна негайно визнати, зареєструвати і видати ліцензію ПФТС як “фондовій біржі”. На ПФТС здійснюється 86% транзакцій організованого ринку України, вона знаходиться у приватному володінні і управлінні, вона користується повагою з боку професійних учасників ринку і продовжує розвивати свою спроможність справедливо і прозоро обслуговувати ринок.

- Треба здійснити заходи для консолідації решти майже непрацюючих

фондових бірж шляхом добровільного об'єднання або відміни ліцензій з метою забезпечення прозорості ціноутворення, що є критично важливим питанням для проведення приватизаційних торгів та для інвестування активів недержавних пенсійних фондів. У зв'язку з низькою активністю цих установ настійливо рекомендуємо анулювати їх ліцензії, щоб ліквідувати проблеми, що призводять до подрібнення ринку. Для поліпшення операцій на ринку треба консолідувати наявні обмежені ресурси.

- Слід анулювати ліцензії тих брокерів-дилерів, що не здійснюють діяльності.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.