повний архів роботи АРМ-2;
архів системи ЕП;
в) на рівні ЦРП:
повний архів роботи АРМ-АДМ, NBU_NET, баз даних СМТР;
повний архів роботи АРМ-1;
архів баз даних ІПС;
архів системи ЕП.
Архів електронних банківських документів визначається згідно із затвердженою номенклатурою справ установи, створюється у відповідних структурних підрозділах та передається до уповноваженого структурного підрозділу для перенесення на зовнішні носії з метою подальшого зберігання.
Архів електронних банківських документів має зберігатися в ізольованому, спеціально обладнаному приміщенні з дотриманням умов, що перешкоджають несанкціонованому доступу до нього. Доступ до архіву повинні мати особи, які за наказом керівника установи призначені для роботи з архівом.
Архів електронних банківських документів має зберігатися у двох примірниках на різних типах носіїв.
Строки зберігання архівів електронних банківських документів установлюються нормативно-правовим актом Національного банку, що визначає перелік документів Національного банку, установ і організацій його системи, банків України із зазначенням строків зберігання.
Інформація на зовнішніх носіях, строки зберігання якої закінчилися, знищується на підставі оформлених належним чином актів. Зовнішні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно залежно від їх стану, який визначається згідно з паспортним терміном експлуатації. Інформація, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації зовнішнього носія, на якому вона розміщена, повинна бути перенесена на інший зовнішній носій з обов'язковим виконанням перевірки цілісності даних на цьому носії.
7.Порядок резервування та відновлення функціонування СЕП
Система резервування і відновлення функціонування СЕП - це процедури та компоненти програмного забезпечення СЕП, що призначені для забезпечення функціонування СЕП у разі неможливості штатного функціонування РП або ЦРП.
Програмно-апаратними комплексами СЕП, робота яких має бути забезпечена, є:
у територіальних управліннях:
територіальний вузол системи ЕП;
АРМ-2 СЕП РП;
у ЦРП:
головний вузол системи ЕП;
АРМ-2 СЕП;
АРМ-1 СЕП;
СМТР.
Неможливість штатного функціонування вищезазначених комплексів це:
- вихід з ладу внаслідок фізичного пошкодження комп'ютерного обладнання, телекомунікаційних каналів;
- втрата або знищення баз даних;
- пошкодження інформаційного середовища внаслідок впливу комп'ютерних вірусів, некоректного функціонування мережевого та системного програмного забезпечення, будь-яких інших перешкод тощо;
- неможливість функціонування локальної мережі;
- руйнування будівлі, у якій розташовані відповідні програмно-апарати і комплекси, унаслідок стихійного лиха, великомасштабних аварій, терористичних актів тощо.
Резервування СЕП функціонально організоване на кількох рівнях, призначених для відновлення роботи СЕМП у разі неможливості забезпечення штатного функціонування за допомогою мінімально потрібних заходів, виконання яких залежить від ступеня та локалізації пошкоджень:
а) перший рівень резервування - "гарячий", якщо відновлення роботи АРМ здійснюється негайно, у тій самій РП і на тому самому вузлі системи ЕП (для РП - відновлення роботи АРМ-2, для ЦРП - відновлення роботи АРМ-1, СМТР, АРМ-2, що обслуговуються ЦРП);
б) другий рівень резервування -- "теплий", якщо відновлення роботи АРМ-2 РП та відповідного територіального вузла системи ЕП оперативно здійснюється персоналом ЦРП у ЦРП;
в) третій рівень резервування - "холодний", якщо відновлення роботи ЦРП здійснюється у територіально віддаленому пункті (будівлі центрального апарату Національного банку) персоналом ЦРП і Департаменту інформатизації.
Окремим завданням резервування безвідносно до рівнів резервування є забезпечення роботи АРМ-1, АРМ-2 СЕП в автономному режимі за умови відсутності їх стійкого он-лайнового телекомунікаційного зв'язку з СМТР.
Необхідними умовами для коректного і своєчасного відновлення діяльності СЕП є постійне проведення таких підготовчих робіт:
- підтримання в актуальному стані довідника з контактними телефонами, у тому числі стільникового зв'язку, адресами в пошті Інтернет (E-mail) банківських установ, потрібними для оповіщення банківських установ у разі порушення роботи СЕП або виникнення надзвичайних ситуацій (далі - довідник оповіщення);
- підтримання в актуальному стані конфігурації територіальних вузлів системи ЕП;
- доведення до всіх вузлів системи ЕП банківських установ інформації, потрібної для організації зв'язку з резервним територіальним вузлом системи ЕП;
- підтримання потрібних засобів захисту СЕП в актуальному стані;
- ознайомлення всіх працівників, які беруть участь в обробленні електронних платежів, з порядком резервування та відновлення функціонування СЕП, визначеним у цьому розділі.
Для підтримання системи резервування в актуальному стані в управлінні телекомунікаційних систем, ЦРП, РП, територіальних вузлах системи ЕП, установах - учасниках СЕМП проводяться відповідні підготовчі роботи. Перелік цих робіт наведений у главі 6 цього розділу.
У кожному територіальному управлінні та в ЦРП має бути визначена відповідальна особа (заступник начальника територіального управління, начальник центру інформатизації, заступник начальника ЦРП), а також її заступники, що тимчасово виконуватимуть обов'язки відповідальної особи в разі її відсутності. До повноважень відповідальної особи належить прийняття та узгодження з керівництвом Національного банку рішень про неможливість функціонування РП та/або територіального вузла системи ЕП і потребу у відновленні їх діяльності в ЦРП. Протягом усього робочого часу СЕМП має бути забезпечений негайний зв'язок з відповідальною особою та/або її заступниками.
У ЦРП ведеться список відповідальних осіб територіальних управлінь та їх заступників із зазначенням засобів термінового зв'язку з ними. У разі призначення інших відповідальних осіб чи їх заступників, а також зміни засобів термінового зв'язку з ними територіальне управління має негайно повідомити про це ЦРП.
Остаточне рішення про відновлення функціонування РП та/або територіального вузла системи ЕП за схемою "теплого" або "холодного" резервування приймається заступником Голови Національного банку.
Якщо для відновлення функціонування РП та/або територіального вузла системи ЕП потрібні заходи, не передбачені цим розділом, то зміст цих заходів узгоджується з Департаментом інформатизації та ЦРП і остаточне рішення про порядок відновлення функціонування приймається заступником Голови Національного банку.
У разі відновлення функціонування СЕП за допомогою системи резервування слід дотримуватися вказівок ЦРП та узгоджувати всі дії персоналу РП з ЦРП.
8.Принципи побудови захисту електронних банківських документів
Система захисту електронних банківських документів складається з комплексу апаратно-програмних засобів криптографічного захисту та ключової системи до них, технологічних і організаційних заходів щодо захисту інформації.
Система захисту електронних банківських документів в інформаційній мережі (далі - система захисту) включає:
а) усі етапи розроблення, упровадження та експлуатації програмно-технічного забезпечення в банківських установах, підключених до інформаційної мережі;
б) технологічні, апаратні, програмні засоби та організаційні заходи захисту;
в) чіткий розподіл відповідальності на кожному етапі підготовки, оброблення та виконання електронних банківських документів на всіх рівнях.
Система захисту забезпечує:
а) захист від несанкціонованого розшифрування та викривлення електронних банківських документів, появи фальсифікованих електронних банківських документів на будь-якому етапі оброблення;
б) автоматичне ведення протоколу оброблення електронних банківськихдокументів з метою локалізації джерел появи порушень роботи програмно-технічних комплексів в інформаційній мережі;
в) захист від технічних порушень та збоїв апаратури {у тому числі збоїв та псування апаратних і програмних засобів, перешкод у каналах зв'язку);
г) належні умови для роботи програмно-технічних комплексів в інформаційній мережі, за яких фахівці банків - учасників СЕМП та Національного банку не можуть утручатись в оброблення електронних банківських документів після їх формування, та автоматичний контроль на кожному етапі їх оброблення.
Система захисту є єдиною для всіх інформаційних задач Національного банку і СЕМП. Для підвищення ступеня захисту міжбанківських електронних розрахункових документів у СЕМП використовуються додаткові засоби, уключаючи технологічний контроль. Технологічні та криптографічні засоби безпеки використовуються не лише в СЕМП, а й у всіх інформаційних задачах Національного банку.
9. Криптографічний захист інформації
Апаратно-програмні засоби криптографічного захисту інформації в СЕП забезпечують автентифікацію адресата та відправника міжбанківських електронних розрахункових документів і службових повідомлень СЕП, гарантують їх достовірність та цілісність у результаті неможливості підроблення або викривлення документів у шифрованому вигляді або за наявності ЕЦП.
Криптографічний захист Інформації має охоплювати всі етапи оброблення електронних банківських документів, починаючи з часу їх створення до зберігання в архівах банку. Використання різних криптографічних алгоритмів на різних етапах оброблення електронних банківських документів дає змогу забезпечити безперервний захист інформації в інформаційній мережі, а також відокремлене оброблення інформації стосовно різних задач інформатизації Національного банку.
Основною метою криптографічного захисту інформації є забезпечення конфіденційності та цілісності електронної банківської інформації, а також суворої автентифікації учасників СЕП і фахівців банківських установ, які беруть участь у підготовці та обробленні електронних банківських документів.
Для забезпечення розв'язання завдань суворої автентифікації банківських установ, підключених до інформаційної мережі, розроблено систему ідентифікації користувачів, яка є основою системи розподілу ключів криптографічного захисту.
Кожна банківська установа з точки зору захисту інформації має трибайтний ідентифікатор, перший знак якого є літерою відповідної території, на якій розташована ця банківська установа; другий та третій знаки є унікальним ідентифікатором банківської установи в межах цієї території. Ці ідентифікатори узгоджені з адресами системи ЕП і є унікальними в межах банківської системи України.
Трибайтні ідентифікатори є основою для ідентифікації робочих місць у банківських установах та ідентифікаторів ключі її для всіх робочих місць банківської установи. Ідентифікатор ключів робочих місць складається з шести символів, з яких три перших є ідентифікаторами банківської установи, четвертий символ визначає тип робочого місця (операцїоніст, бухгалтер тощо), п'ятий та шостий символи - ідентифікатор конкретного робочого місця (тобто службової особи, яка відповідає за оброблення платіжної інформації на цьому робочому місці). Трибайтний ідентифікатор банківської установи вбудований у програму генерації ключів і не може бути змінений у банківській установі, що забезпечує захист від підроблення ключів від імені інших банківських установ.
Страницы: 1, 2, 3, 4
