Флора прісних вод - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Флора прісних вод

p align="left">В Україні альдрованда пухирчаста зрідка трапляється у водоймах майже по всій її території, крім гірських систем. Типові біотипи - це мілководдя слабо проточних водойм, боліт, глибиною до 100 см.

На Чернігівщині цей вид є дуже рідкісною рослиною. Перші вказівки на її знахідки наводяться А.Ракочі в 1874 році, під час дослідження „Шахового болота”, біля м. Остер. Є відомості про знахідки альдрованди пухирчастої в Ніжинському та Козелецькому районах. На Чернігівщині необхідно продовжувати пошуки нових місцезростань цього виду та забезпечити його належну охорону.

Занесений до Червоної книги України, II категорія.

Латаття сніжно-біле (Nymphaсa candida S. et. C. Presl. )

Родина Лататтєві - Nymphacaceae.

Це водяна рослина, яка має одні з найбільших і найкрасивіші у нашій флорі квітки (до 10 см в діаметрі). Листки у латаття округлі, мають довгі черенки (до 300см), які тягнуться від видовженого кореневища, що знаходиться у мулі [20].

Латаття сніжно-біле - це вид, який на Україні є досить звичайним на Поліссі та на півночі Лісостепу. Найчисельніші популяції цього виду на території Чернігівщини виявлені у заплавних водоймах межиріччя Десна - Сейм. Тут латаття сніжно-біле утворює рідкісні угруповання, які занесені до Зеленої книги України.

Рдесник альпійський (Potamogeton alpinus Balb.)

Родина Рдесникові - Potamogetonaceae.

Рдесник альпійський - це плаваюча рослина з сидячими, ланцетними листками, яка зустрічається в озерах, ставках, канавах. Вид зустрічається в Карпатах та на Поліссі.

На Чернігівщині є кілька знахідок рдесника альпійського на сході області. Він є рідкісним для Лівобережжя видом. Необхідно в області вивчати поширення цього виду з метою виявлення і уточнення його поширення, пошуку нових місце зростань та забезпечення належної охорони.

Розгляд окремих рідкісних видів гідроекологічної флори показав, що їх статус залежить від наукового критерію, геологічної природи та поширеності на окремій території.

Лепешняк великий (Gtyceria maxima (C. Hartm.) Holmberq)

Родина Злакові (Poeceae)

Екотоп: озера, стариці, русла річок, ставки, на глибині 20-50 (150) см та береги водойм, заболочені луки і болота.

Вегет.орг: крщ. плагіотропне, до 50 см довж., 5-10 діам. Паг. ортотропні, вис. 100-150 (200) см. Л. широколінійні, 5-12 (15) мм шир., шорсткі, із поодинокими шипиками, язичок 3-5 мм довж., загострений. У проточних водоймах утворює реофільну, стерильну форму із стрічкоподібними л., до 50 см довж.

Генер. орг: суцв. густа, багатоколоскова волоть, 20-40 см довж. Колоски 5-9-квіткові, 10-15 мм довж. Нижня квіткова луска із сильно виступаючими жилками, вкритими шипиками [21].

Біол.: багаторічник, охтогідрофіт, анемофіл, барохор, гідрохор. Цв. VI-VI1I. Розмножується вегетативно - крщ. та насіннєво.

Синт: д. вид Glycerietum maximae, Phragmition communis, Phragmitetaiia, Phragmiti-Magnocaricetea.

Пошир.: звичайно у всіх районах Лісостепу України.

Лепешняк помітний (Glyceria notata Chevall).

Родина Злакові (Poeceae)

Екотоп: заболочені луки, болота, мілководдя стариць, на глибині 15-30 см.

Вегет.орг: крщ. плагіотропне, паг. висхідні, із додатковими кор. в нижніх вузлах, 30-90 см вис. Л. лінійні, довж. 10-25 см, шир. 5-8 мм. Язичок л. надрізаний, 2-5 мм довж.

Генер. орг.: суцв. розлога волоть, 25-35 довж., у нижньому вузлі 3-5 гілочок, коротша із яких несе 2-4 колоски, довж, до 25 мм. Нижня квіткова луска заокруглена. Пиляки жовті. Пл. зернівка, до 2 мм довж.

Біол.: багаторічник, гідроохтофіт, анемо-філ, барохор, гідрохор. Цв. VI-VII. Розмножується вегетативно та насіннєво.

Синт.: д. вид Glycerietum plicatae, Sparganio-Glycerion, Magnocaricetalia, Phragmiti-Magnocaricetea.

Пошир.: спорадично, переважно в північних районах Лісостепу України.

Вербозілля звичайне (Lysimachia vulqaris L.)

Родина Злакові (Poeceae)

Екотоп: береги та мілководдя (до 10-15 см глиб.) річок, озер, ставків, водосховищ, болота, заболочені луки, вільшняки, чагарники.

Вегет. орг.: крщ. плагіотропне, з довгими підземними паг., ст. ортотропне, вис. 50-120 см, розгалужене у верхній частині. Листкорозташування мутовчасте (по 3-4 л. в мутовці) або супротивне. Л. короткочерешкові, яйцеподібно-ланцетні, цілокраї, з нижнього боку листкова пластинка опушена. Довж. л. 6-10 см, шир. 1-1,5 см.

Генер. орг: суцв. пірамідальна волоть. Кв. двостатеві, актином., оцв. подвійна, п'ятичленна, чашолистки яйцеподібно-ланцетні, хоротковійчасті, пел. він., діам. якого 1-1,5 см, жовті. Андр. однобратній, тичинки зрослі основою тичинкових ниток. Пл. куляста коробочка.

Біол.: багаторічник, улігінозофіт, ентомофіл, барохор. Цв. Vl-Vlti. Розмножується вегетативно - підземними паг. та насіннєво.

Синт.: д. вид Lysimachio-Filipenduletum, Filipendulion ulmariae, Molinietalia, Molinio-Arrhenatheretea; крім того у складі угруповань Caricetum gracilis, Caricetum eiatae, Caricetum vesi-cariae, Scirpo-Phragmitetum, Filipendulo-Geranietum.

Пошир.: звичайно у всіх районах Лісостепу України.

Очерет південний, о. звичайний (hragmites australis (Cav.) Trin. Ex Steud)

Родина Злакові (Poeceae)

Екотоп: мілководдя прісноводних та слабкомінералізованих, замкнутих і проточних водойм на глибині 20-100 (200) см, береги річок, озер, ставків, болота, торф'яники, вільшняки.

Вегет. орг.: крщ. плагіотропне, розгалужене, дуже довге - до 10 м довж., 10-25 мм діам. Додаткові кор., довж. 10-20 см, утворюються у вузлах кореневищ та нижньої частини ст. Л. крупні, плоскі, широкі, 1,5-3,5 см шир., лінійно-ланцетні, 25-50 см довж. Піхви л. циліндричні, гладенькі, щільно прилягають до ст. Язичок л. утворений рядом густих, коротких, прямих, білих, волосків.

Генер. орг: суцв. крупна, багатоколоскова, розлога волоть, із довгими, гіллястими, шорсткими гілочками, 20-30 см довж., 8-12 см шир. Колоски 3-7-квіткові, 5-10 мм довж., стиснуті з боків, лінійно-ланцетні, гострі, від світло-коричневого до темно-фіолетового забарвлення. Квіткові лусочки довші за колоскові, нижня - щільна, довго та тонко загострена, гола, верхня - більш ніжна, із 2 війчастоопушеними кілями. Тичинки із фіолетовими пиляками. Пл. зернівка.

Біол.: багаторічник, охтогідрофіт, анемофіл, анемохор. Цв. VII-ІX. Розмножується вегетативно - крщ. та насіннєво.

Синт.: д. вид Phragmiteturn communis, Phragmition communis, Phragmitetalia, Phragmiti-Magnocaricetea, у складі угруповань Alnion glutinosae, Salicion cinereae.

Висновки

Аналіз літературних джерел показав, що у класифікації вищої водної рослинності сформувалось 5 основних напрямків (морфологічний, екологічний, еколого-морфологічний, еколого-фітоценотичний, флористичний), які визначають підходи до розгляду різних груп макрофітів. Досить поширеною є еколого-фітоценотична класифікація, в основу якої покладено 3 принципи: еколого-фізіологічний (для одиниць вищого рангу); морфолого-систематичний (середнього рангу); еколого-біоморфологічний (нижнього рангу).

Використовуючи підходи Елінберга, групи біоморф водних макролітів можна об'єднати у наступні типи:

1.гідрооморфні: сугідамофіти, аерогідамофіти, плейсмофіти;

2.гідрогеломорфні: тенагофіти, плейсмогелофіти;

3.геламорфні: гідроохтофіти, олхтогідрофіти, евохотофіти;

4.гелогігоморфні:улігінозофіти;

5.гігроморфні: трихогігрофіти;

6.гігрогмезоморфні:пелохтофіти, пелохтотерофіти.

Вищі водні рослини відіграють значно більшу роль, ніж фітопланктон, в процесах фотосинтетичної регенерації. Вищі водні рослини та зообентос сприяють розвитку фітофільної фауни, яка також приймає участь у самоочищенні води та даних відкладень від органічних речовин, продуктів їх розпаду та бактерій. Макрофіти використовують у біологічному закріпленні берегів. Цей захід визнано найбільш надійним простим і екологічно вигідним. В заростях макрофітів більшості прісноводних водойм відбувається нерест риб.

Список використаних джерел
1. Вищі спорові судинні рослини Чернігівщини. / За ред. Ю.О.Карпенка. - Чернігів, 2005. - 86 с.

2. Дивосвіт природи Чернігівщини: навчальний посібник для вчителів. / За ред Ю.О.Карпенка. - Чернігів, 2001. - 186 с.

3. Загальна гідрологія. /За ред. С.М. Лисогора. - К.: Фітосоціоцентр, 2000. - 264 с.

4. Збереження і невиснажливе використання біорізноманіття України: стан та перспективи. / За ред. Ю.Р.Шелег-Сосонко. - К.: Хімужест, 2003. - 248 с.

5. Зелені скарби Чернігівщини. Колектив авторів. - Чернігів, 2004. - 84 с.

6. Зеленая книга Украинской ССР. / Под общ. ред. Ю.Р.Шелег-Сосонко. - К.: Наук. думка, 1987.

7. Карпенко Ю.О. та інші. Дивосвіт природи Чернігівщини: Кн. 2. Луків сіверських різнотрав`я. Світ імлистих боліт і водойм: Навч. посібн. - Чернігів, 2001. - 170 с.

8. Карпенко Ю.О. та інші. Дивосвіт природи Чернігівщини: Кн. 3. Раритети мальовничої Чернігівщини. Живий світ поряд з людиною: Навч. посібн. - Чернігів, 2001. - 163 с.

9. Кокин К.А. Экология высших водных растейний. - М.: Изд-во МГУ, 1982.

10. Лаптев О.О. Екологія рослин з основами біоценології. - К.: Фітосоціоцентр, 2001. - 144 с.

11. Макрофиты - индикаторы изменений природной среды./ Дублена Д.В., Гейне С., Гроудова З. И др.. - К.: Наукова думка, 1993. - 435 с.

12. Мулярчук С.О. Рослинність Чернігівщини. - К.: Вища школа, 1970. - 132 с.

13. Мусієнко М.М., Ольгович О.П. Методи дослідження вищих водних рослин. Навч.посібник до лабораторних занять з фізіології водних рослин. - К.: Фітосоціоцентр, 2005.

14. Определиетль высших растений Украины. / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. - К.: Наукова думка, 1987. - 548 с.

15. Парчук Г.В. Проблема дифтрофирования водоемов. // Гидробиологический журнал. - 1994. - № 3. - С. 30.

16. Рычин Ю.В. Флора гигрофитов. - М.: Сов. наука, 1948.

17. Семенихіна К.А. Водна рослинність р. Десни та водойми її заплави в межах УРСР // Укр. бот. журнал. - 1982. - № 2. - С. 39.

18. Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона. / Під заг. ред. Т.Л.Андрієнко. - К.: Фітосоціоцентр, 2006. - 316 с.

19. Червона книга України. Рослинний світ. - К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1996. - 608 с.

20. Чорна Г.А. Рослини наших водойм (Атлас-довідник). - К.: Фітосоціоцентр, 2001. - 134 с.

21. Чорна Г.А. Флора водойм і боліт Лісостепу України. Судинні рослини. - К.: Фітосоціоцентр, 2006. - 184 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4