Морфологічні та фізіологічні особливості зорового аналізатора - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Морфологічні та фізіологічні особливості зорового аналізатора

комодувати оку зі слабким ступенем міопії приходиться при розташуванні предмета ближче найдальшої точки ясного бачення Так при міопії в 1,0 D при розташуванні предмета на відстані 1 м він сприймається чітко, тому що тут знаходиться найдальша точка ясного бачення при цій ступені короткозорості

При середньому (від 3,0 D до 6,0 D) ступені короткозорості виникаючі ускладнення досить легко усуваються оптичною корекцією, але висока ступінь міопії (вище 6,0 D) представляє вже серйозну проблему Як з боку зорового сприйняття, так і в зв'язку з виникаючими ускладненнями (крововиливу в центральну зону сітківки, відшарування сітківки), що приводять до непереборного зниження гостроти зору Іншою проблемою є прогресування короткозорості - збільшення її ступеня більше, ніж на 1,0 D на рік і після закінчення росту очного яблука Ускладнена і прогресуюча короткозорість називається вже міопічною хворобою, що є однією з головних причин інвалідності по зору.

Рефрактогенез. У зв'язку з цим зрозуміла роль питання про те, а як же виникають різні види клінічної рефракції, тому що інакше неможливо здійснити профілактику міопії і її прогресування, у тому числі до високого ступеня

Фізична рефракція і передньо-задній розмір ока, будучи антропометричними параметрами, не тільки індивідуально коливаються, але й успадковуються Цей факт, підтверджений Штейгером на матеріалах значної кількості досліджень, дозволив йому стверджувати, що клінічна рефракція, і в тому числі короткозорість, теж передаються по спадковості. Але Ерісман переконливо показав, що виникнення короткозорості прямо пов'язано з характером зорової роботи у певному віці і ввів термін "шкільна короткозорість". Підводячи підсумок подальшим дослідженням з цього питання, є всі підстави стверджувати, що у формуванні рефракції мають значення і спадковість, і характер росту і розвитку дитини, і стан його здоров'я, але значна частка залишається за зоровим навантаженням.

Основна кількість немовлят, за невеликим винятком вроджених відхилень у рефракції, є гіперметропами у досить вираженому ступені. Нечіткі зображення навколишніх предметів на сітківці включають безумовний ретинальний рефлекс, що приводить до постійної напруги акомодації От саме це акомодаційне навантаження і є пусковим моментом і активним фактором рефрактогенезу - процесу посилення рефракції в процесі росту і диференціювання очного яблука, що закінчується до 8-11 років.

У живих організмах діє принцип ергономіки: будь-який фізіологічний процес прагне до реалізації з найменшою витратою усіх видів ресурсів, у тому числі енергетичних, тому і при розвитку очного яблука діють механізми, що звільняють його від надлишкового акомодаційного навантаження. Основним механізмом такого роду є посилення рефракції за рахунок росту ока переважно в задньому відрізку з подовженням передньо-заднього розміру.

Корекція і лікування короткозорості знаходяться в компетенції офтальмологів, а от профілактика - у руках педіатрів, лікарів загальної практики і батьків, просвіщати яких зобов'язані ті ж лікарі, тому знання основ гігієни зорової роботи обов'язкове для всіх, і в першу чергу для лікарів не тільки загальної практики, але всіх спеціальностей.

Гігієна зору і профілактика короткозорості. Задачі гігієни зору - звільнити людини від надлишкової акомодації. Для цього необхідно достатнє (але не надлишкове!) освітлення, тому що при поганому висвітленні людина, намагаючись розглянути предмет, наближає його до очей, а чим ближче, тим більше акомодація. Джерело світла повинне розташовуватися ліворуч, у крайньому випадку спереду, але не зверху і не праворуч, коли тінь від корпуса або пишучої руки істотно погіршує освітленість робочої поверхні. Відстань до об'єкта при роботі не повинна бути менше 33 см, що досягається при правильному сидінні за столом на стільці, що відповідають росту, і практично не вдається забезпечити при читанні лежачи або в кріслі Не рідше, ніж щопівгодини, необхідний відпочинок, що досягається переведенням погляду на далеко розташовані об'єкти або закриванням очей на 3-5 хвилин, а в дітей молодшого віку і в другій половині дня робочі інтервали повинні бути ще коротші. Корисно при відпочинку рухатися, хоча б походити по кімнаті.

Виникненню короткозорості і її прогресуванню сприяють досить багато факторів, як зовнішнього впливу, так і неправильний підхід до організації роботи. Хоча частота міопії є інтегральним результатом росту і розвитку людини, особливо в дитячому віці, роль зорового навантаження істотно зросла і принципово змінилися сучасних умовах зорової роботи з розвитком комп'ютеризації і масового захоплення електронними іграми, так що в даний час підсилилася необхідність у контролі за зоровим навантаженням у дітей і підлітків і виникла потреба в серйозній профілактиці зорового стомлення в дорослих.

3.2 Вплив комп`ютера на зоровий аналізатор

Для працюючих за комп'ютером, очі-це одне з найуразливіших місць. Як показали численні дослідження, що проводилися в Інституті прикладної інформатики під керівництвом кандидата психологічних наук В.М. Бондаровської, у дорослих користувачів ЕОМ та в користувачів-дітей майже повсюди спостерігаються явища зорової втоми, що часто посилюється неергономічністю робочих місць, недостатньою або неправильною освітленістю, низькою якістю зображення, неергономічністю програмних засобів.

Роботою наших очей керують певні м'язи. Ці м'язи виконують як функції акомодації і конвергенції правильне фокусування символів і предметів на різних відстанях, так і функцію адаптації-зміна чуттєвості сітчатки ока, що дає нам змогу пристосовуватися до різних умов освітленості. Якщо ми працюємо в погано освітленому приміщенні , на неправильно оснащеному робочому місці, то ці м'язи перевантажуються і ми відчуваємо зорову втому. Дуже чутливими до цього є діти, адже м'язи, які керують очима, в них ще не зміцніли і втомлюються значно швидше, ніж у дорослих.
Зорова втома дає про себе знати, коли, наприклад, без перерви, кілька годин підряд читати книгу, і значно швидше-за 30-40хв.-під час роботи за комп'ютером. Це пояснюється тим, що втомлюваність стає відчутнішою, якщо предмети, з якими ми працюємо, мають підвищену яскравість (екран монітора), а також мають різні рівні яскравості освітлення або знаходяться від нас на різних відстанях.
У дитини зорова втомлюваність проявляється роздратуванням, збудженням, скаргами на головний біль , почервонінням та свербінням в очах. Отже, з маленького недогляду можуть виникнути великі проблеми. Що треба знати, щоб зберегти зір?
Якщо ви дізналися, що в розклад занять вашої дитини вводяться уроки інформатики, або у вас вдома з'явився комп'ютер, за яким працюватиме дитина, то слід обов'язково відвідати лікаря-окуліста й перевірити зір дитини. Поцікавтеся, чи пройшли медичний огляд діти у школі. Згідно з санітарно-медичними рекомендаціями "Гігієнічні та ергономічні умови організації робочих місць та режиму навчальних занять із застосуванням засобів обчислювальної техніки в середній загальноосвітній школі", чинними на території України, всі учні, що вивчають основи інформатики, проходять на початку та в кінці навчального року посилений медичний огляд. Цей огляд проводиться медичною комісією, що створюється дирекцією школи та шкільним лікарем і до якої входять такі фахівці: невропатолог, отоларинголог, окуліст, хірург-ортопед. Тобто, медичні огляди школярів мають проводитися не менше двох разів під час навчального року. Якщо в дітей виявлено порушення зору або певне захворювання очей, то вони допускаються до навчання лише за умов систематичного контролю за станом зорового аналізатора.
Дуже важливо правильно організувати режим занять і обмежити час, який діти проводять за комп'ютером без перерви. Якщо для дорослих людей такий проміжок часу становить 1 годину, то дитина відчуває втому значно раніше. Тому для дітей доцільно робити перерви через кожні 25-30 хвилин роботи за комп'ютером. Під час перерв, які повинні сприяти послабленню розумового напруження, можна зробити кілька вправ для очей. Треба планувати робочий день так, щоб робота за комп'ютером час від часу чергувалася з іншими видами діяльності, а ще краще, якщо для їх виконання переходити на некомп'ютеризовані робочі місця.
Чергування роботи за комп'ютером з іншими видами діяльності корисне ще й тим, що створюються додаткові можливості для виконання зорових рухів, які є гарними вправами для очей.

Слід про це пам'ятати і вдома, коли дитина працює за комп'ютером, або захоплюється комп'ютерними іграми. Підійдіть до вирішення цього питання творчо, наприклад, не обмежуйте час роботи, а запропонуйте дитині після кожного правильно виконаного завдання або виграної гри зробити кілька фізичних вправ, помити на кухні посуд, покормити папугу, з'їсти шматок торта тощо. Фантазуйте самі або разом з дитиною, головне, щоб вона не працювала більше години, а перерви робила через кожні 15-30 хвилин.

Часто уроки з інформатики ставляться в розкладі останніми, в другій половині дня, а також в п'ятницю, що є порушенням рекомендацій Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ). Зазначимо також, що робоча група ВООЗ, яка досліджує гігієнічні аспекти використання комп'ютерної техніки, зараховує роботу з відеотерміналами до видів робіт, що мають підвищений ризик. Тому рекомендуємо заняття з інформатики включати в розклад навчального дня не пізніше 4-го уроку у вівторок, середу, четвер, коли дитина ще не встигла втомитися і вже адаптувалася до навчального процесу. Після занять доцільно проводити уроки фізкультури.

Обладнуючи робочі місця, не треба забувати, що дитина має сидіти за комп'ютером на віддалі

50-70 см. Монітор слід розміщувати так, щоб на його екрані не було затемнених місць, а дитина не була поверненою обличчям до вікна. У поле її зору не повинні потрапляти інші джерела світла. Важливо, щоб перед нею не знаходились яскраві плями (плакати на стінах, строкаті шпалери, кактуси в блискучих підвазонниках тощо).

Виконуючи ці нескладні правила, ми не лише даємо дитині можливість широко пізнавати світ за допомогою комп'ютера сьогодні, а й дбаємо про те, щоб така можливість у неї була і завтра.

Висновок
Зоровий аналізатор представлений на периферії складним за структурою первинним утворенням - сітківкою, яка містить світлочутливі елементи у вигляді паличок і колбочок. Спеціальний світлочутливий апарат забезпечує фокусування на сітківці променів, які потрапляють в око. Всі ці елементи, оточені судинною і білковою оболонками, складають очне яблуко. Значення зорового аналізатора не вичерпується простим розрізненням предметів, їх освітленістю і забарвленням. Завдяки сумісній дії зорового і рухового аналізаторів створюється можливість розрізняти також просторову форму предметів, їх величину і відстань.

Наш сучасний світ насичений новими технологіями та завантажений техногенними забрудненнями створює несприятливі умови для нормального функціонування зорового аналізатора. Можуть виникати різного роду захворювання, які можуть виникати з різних причин та мати різні наслідки. Переважними та найбільш поширеними хворобами є: короткозорість, далекозорість, астигматизм, дальтонізм. Хвороби органів зору виникають у різному віці і з роками можуть прогресувати, а також хворі можуть з віком мати нормальний зір, якщо у ранньому віці були вжиті заходи лікування та профілактики.

Досить актуальна проблема збереження зору постає в ранньому шкільному віці, коли діти досить багато часу проводять перед телевізором та за комп`ютером, тому потрібно проводити профілактичні заходи з даних питань як в школі так і вдома.

Список використаної літератури
Амосов М.М. Роздуми про здоров'я. - К.: Здоров'я, 1990.

Анатомия человека. /Под ред. Сапина М.Р. - М.: Медицина, 1993.

Анатомия, физиология, психология человека /Под ред. Батуева А.С. СПб.: Лань, 1998.

Батуев А.С. Введение в физиологию сенсорных систем.- М.: Наука, 1988. - 247 с.

Гуминский А.А. и др. Руководство к лабораторным занятиям по общей и возрастной физиологии. - М.: Просвещение, 1990. - 239 с.

Гальперин С.И. Физиология человека и животных. Высшая школа, 1970 - 656 с.

Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология. - В 3 т. - М.: мир, 1990.

Липченко В.Я., Самусев Р.П. Атлас нормальной анатомии. - М.: Медицина, 1988.

Практикум по нормальной физиологии / Под ред. Агаджаняна Н.А. - М.: Высшая школа, 1983. - 328 с.

Трайтак Д.И, и др. Биология. - М.: Просвещение, 1992.

Рухлова С.А. Основы офтальмологии. - М.: Мед. книга, Изд-во НГМА, 2001. - 252 с.
Смирнов В.М. Нейрофизиология и высшая нервная деятельность детей и подростков: Учебное пособие, - М: изд. Центр «Академия», 2000. - 400 с.
Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии. - М.: Мед. информационное агентство, 2002. - 958 с.
Форняк Н.М. Анатомія та еволюція нервової системи. - Рівне, 1996.
Хоменко Б.Г. Анатомія людини. - К.: Вища школа, 1991.
Яновський І.І., Ужако П.В. Фізіологія людини і тварин. Практикум. - К.: Вища школа, 1991.- 175 с.
Додаток А
Стан захворюваності зорового аналізатора за період 2003-2004 роки
Захворювання
Відсоток захворюваності на 100000 населення
2003 рік
2004 рік
Захворювання склери ока
25 %
27 %
Захворювання віко
12 %
11,5 %
Короткозорість
17 %
21%
Далекозорість
12,7%
15 %
Дальтонізм
24 %
25 %
Поява хвороб у населення під впливом радіоактивного опромінення
31 %
36 %
Травмування зорового аналізатора на виробництві та побутових умовах
11 %
13 %
Додаток Б
Вправи для омолодження очей
Існує кілька нескладних вправ, регулярно виконуючи які, можна підтримувати очі - дзеркало вашої душі - у чудовому стані.
Вправа 1. Ретельно масажуємо мізинці рук, інші пальці - кожний окремо. Процедура для мізинців має тривати три хвилини, для інших пальців - по дві хвилини.
Кожний палець розтираємо і розминаємо всіма пальцями другої руки, починаючи від фаланги у напрямку до кінця пальця.
Вправа 2. При втомі очей дехто підсвідомо натискує активні точки, розташовані у западинах між внутрішніми куточками очей і переніссям. Натискувати слід кінчиками великих і вказівних пальців по черзі. Це дуже важливі точки для надання очам красивого виразу. Натискувати слід два - три рази по одній хвилині з поступовим послабленням тиску.
Вправа 3. Для запобігання «гусячих лапок» великими пальцями натискують активні точки, розташовані на відстані 1 см навколо зовнішніх куточків очей. Процедуру роблять тричі підряд по одній хвилині кожну.
Очні ванночки є найважливішим засобом, що усуває втому і запалення очей. Для цього треба придбати в аптеці спеціальні очні скляночки, куди наливають відвар квітів ромашки, листя петрушки, м'яти або відвар чорного чаю. Прикладіть щільно до ока скляночку, відкиньте голову назад і в цьому стані 8-10 разів відкрийте і закрийте очі. При цьому очне яблуко наче купається у лікувальному розчині. Після цієї процедури відкрийте очі і зробіть кілька колових рухів - праворуч і ліворуч. Після ванночок просушіть шкіру і накладіть тонким шаром жирний поживний крем.
Дуже важливо завжди пам'ятати про раціональний режим дня (спати не менше семи годин, обов'язково з відчиненою кватиркою), систематично очищати кишечник, регулярно харчуватися сирими овочами і фруктами, більше гуляти. Обличчя необхідно зранку вмивати холодною водою і протирати шкіру шматочками льоду. Особливо корисний лікувальний масаж обличчя і повік, парафінова маска (або аплікація парафіну на ділянку повік), косметичні маски з дрібно нарізаної зелені петрушки та кропу, які поліпшують кровообіг. Ефективно діють і молочні компреси, що усувають запалювальні явища: змочений молоком ватний тампон накласти на закриті очі на 4-5 хвилин, сполоснути водою і після підсушування шкіри нанести на неї жирний поживний крем. Бережи, як зіницю ока, - навчає народна мудрість, - віддаючи належне цьому важливому органу, за допомогою якого ми сприймаємо світ у всьому розмаїтті барв.

Страницы: 1, 2, 3