1. Опираючись на матеріал підручника, заповніть таблицю.
Загальна характеристика покритонасінних
Об'єкт дослідження Характеристика
Коренева система
Пагін і стебло
Листок
Квітка
2. З'єднайте стрілками назву виду та відповідної родини.
Вишня Магнолієві Троянда
Редька Жовтецеві Конвалія
Огірок Розові Півонія
Кріп Бобові Буряк
Жовтець Капустові (Хрестоцвіті) Морква
Магнолія Гарбузові Помідор
Соняшник Селерові (Зонтичні) Лобода
Картопля Айстрові Пшениця
Шавлія Пасльонові Соя
Горох Глухокропивові (Губоцвіті) Ромашка
Тюльпанове дерево Лободові Кавун
Шипшина Лілієві Гірчиця
Часник Злакові Рис
5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.
6. Домашнє завдання. Вивчити відповідний матеріал за підручником, відповісти на запитання в кінці тексту. Оформити завдання у практикумі.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА
Тема: Вивчення характерних ознак класів покритонасінних рослин. Мета: навчитися визначати характерні ознаки представників класів Дводольні та Однодольні.
Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: живі, фіксовані або гербарні зразки різних видів дводольних та однодольних рослин, лупи, мікроскопи, препарувальний набір, таблиці, муляжі, визначники, картки для визначення.
Хід роботи:
1. Розгляньте запропоновані зразки рослин та їхнє насіння, при цьому зверніть увагу на:
а) кількість сім'ядоль у насінині;
б) тип кореневої системи;
в) характер жилкування листків;
г) належність до певної життєвої форми (дерева, кущі, напівкущі, трав'янисті рослини).
2. Ознайомтеся зі структурою та правилами роботи з визначниками або картками для визначення.
3. На підставі аналізу сукупності ознак досліджених рослин встановіть, до якого класу вони належать.
4. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.
Квіткові рослини розмножуються різними способами: регенерують з відокремлених вегетативних частин (живців, листя, їх шматочків і ін.), утворюють дочірні особини з кореневищ, столонів, коренів, цибулин, бульб і подібних їм утворень, але головний і унікальний для цієї групи репродуктивний орган - квітка, будова якої, хоча і широко варіює, підкоряється єдиному для всіх видів принципу.
Запліднення і розвиток насіння Квіткових відбуваються усередині зав'язі, яку називають сім'ябрунькою.
Саме цій структурі квіткові рослини, звані також Покритонасінними, в основному і зобов'язані своїм еволюційним успіхом. Зародок усередині сім'я може знаходитися в стані спокою багато тижнів, місяців і навіть років: він захищений від зовнішніх дій насінною шкіркою і забезпечений запасом їжі; за сприятливих умов він почне рости, за рахунок внутрішніх резервів швидко збільшуючи в розмірах свої зачаткові структури, і перетвориться в проросток. Цей процес називається проростанням сім'я.
Розміри насіння у квіткових вельми різноманітні - від мікроскопічних у орхідей до величезних у кокосової пальми. Одна рослина може утворювати колосальні їх кількості: подорожник і пастуша сумка - більше п'яти тисяч в рік, полин звичайний (Artemisia vulgaris) - більше мільйона.
Деяке насіння їстівне, деякі отруйні, деякі настільки тверді, що їх не розрізати і ножем. Форма і забарвлення їх найрізноманітніша, вони бувають гладкими і зморшкуватими, липкими і волосистими.
Те, що насіння містить запас живильних речовин, широко використовується людиною. Пшеничну муку, касторову олію або, наприклад, цукор, що міститься в зернах солодкої кукурудзи, - все це ми одержуємо з ендосперму насіння.
В інших випадках запасні речовини знаходяться усередині самого зародка, в його м'ясистих їстівних сім'ядолях. Так, наприклад, йде справа у сої, арахісу, квасолі і гороху, насіння яких позбавлене ендосперму.
Найбільш складно влаштована частина квітки - товкач. Він складається з одного або декількох плодолистиків, на стінках яких знаходяться зачатки насіння - сім'ябруньки.
Сім'ябруньки зосереджені в нижній роздутій частині товкача, званою зав'яззю, а верхня його частина утворює більш-менш широкий і липкий «посадочний майданчик» для пилку - рильце. Часто воно підіймається над зав'яззю на стрижневидному стовпчику.
Потрапивши на рильце, пилкове зерно одержує з нього воду і живильні речовини і проростає пилковою трубкою, яка проникає в зав'язь і, зрештою, в сім'ябруньку. Там вона проривається і вивільняє дві чоловічі гамети. Одна з них зливається з яйцеклітиною, що знаходиться в сім'ябруньці - відбувається запліднення і виникає зигота, яка дає початок новій рослині. Із зиготи розвивається зародок, а з оточуючих його тканин запас живильних речовин для нього (у багатьох випадках це ендосперм) і захисна оболонка - сім'ябрунька перетворюється на сім'я.
Мета уроку. Сформувати в учнів поняття про загальні ознаки покритонасінних рослин та сучасну їхню класифікацію.
Основні поняття і терміни: Покритонасінні, Однодольні, Дводольні, Капустові, Бобові, Айстрові, Пасльонові, Селерові, Розові, Однодольні, Злакові, Лілієві, Цибулеві.
Обладнання: підручники, робочі зошити, гербарні зразки (стрижнева або мичкувата коренева система); натуральне наочне обладнання (буряк, морква); таблиці (видозміни коренів, стебел, види стебел за характером росту, стебла в поперечному розрізі, різноманітність листків); малюнки (евкаліпта, баобаба, ротангової пальми, кульбаби, росички).
Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча, пояснювальна, контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація таблиць, малюнків і гербарних зразків); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій).
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
Висновки
Покритонасінні посідають найважливіше місце поміж усіх сучасних рослин. Це найпоширеніша в сучасну геологічну епоху група рослин на земній кулі. Вона є домінуючою на суші та найважливішою за тією роллю, яку представники цієї групи відіграють у загальному колообігу речовин. Хлібні, круп'яні, овочеві та плодові культури, величезна кількість деревних, волокнистих, дубильних, олійних, кормових, медоносних, декоративних та інших рослин - все це покритонасінні. Вони постійно супроводжують нас у всіх кліматичних зонах, зростають у найрізноманітніших рослинних угрупованнях, в низинних і гірських регіонах, на суші й у воді.
Серед квіткових рослин є організми, найбільші за розмірами не тільки серед рослинного, а й усього органічного світу. Вони можуть досягати 150 м заввишки (наприклад, евкаліпти з родини Миртових), мати стовбури завтовшки майже 20 м (як у баобаба з родини Баобабових) та стебла завдовжки 200 м і більше (як у ротангових пальм з родини Пальмових).
Зародок і ендосперм, розвиваючись, витісняють інші клітини зародкового мішка, які були в ньому до запліднення, і займають здебільшого весь насінний зачаток. Останній перетворюється в насінину, його покриви - в шкірку насінини, зав'язь - у плід, а її стінки - в оплодень. Звідси і виникла назва відділу Покритонасінні, оскільки в них насінина міститься всередині плоду.
В анатомічному відношенні квіткові рослини також є найбільш досконалими представниками рослинного світу. Вони складаються з багатьох тканин, які досягають найвищої складності організації та диференціації. Особливо характерними є наявність судин ксилеми.
Пануванню покритонасінних сприяло:
- Сильний розвиток кореневої системи.
- Велика площа, різноманітність за формою листків дозволяє ефективно здійснювати фотосинтез.
- Велика кількість поживних речовин що утворюються, дозволяє рослині швидко рости.
- Переважання спорофіта (безстатевого диплоїдного покоління), який може бути представлений різною життєвою формою - травою, кущем, деревом, ліаною (однорічною або багаторічною).
- Широкі адаптації квітки і плоду.
- Розмноження насінням.
- Розвиток насіння зумовлений появою маточки у квітці.
- Утворення плоду сприяє розселенню рослин тваринами.
- Подвійне запліднення.
- Різні типи судин в ефективній системі для транспорту води і поживних речовин.
- Утворення зав'язі, всередині якої знаходиться насінний зачаток, майбутня насінина.
- Насіння захищене (покрите) стінками плоду.
- Незалежність запліднення від водного середовища.
Список використаної літератури і джерел
1. An update Angiosperm Phylogeny Group classification for orders and families flowering plants: APG III. // Botanical Journal Linnean Society; 2009 р.
2. Вент Ф.; «В світі рослин»; Переклад з англ.. - Спічкіна І.І.; М., 1982 р.
3. Верзилін М.М., Корсунська В.М.; «Загальна методика викладання біології»; М., 1976 р.
4. Докладна кладограмма покритонасінневих на основі Системи APG III; 2010 р.
5. Красилов В.О., Бугдаєва О.В., Маркевич В.З., Маслова Н.П.; «Проангіосперми і походження квіткових рослин»; М., 1994 р.
6. «Квіткові рослини» - стаття з «Великої радянської енциклопедії»; 1988 р.
7. «Квіткові рослини» - інформація на сайті «Енциклопедія життя» (EOL); 2009 р.
8. Конюшко В.С. «Як підготувати урок біології»; Мінськ, 1988 р.
9. Корчагіна В.О. «Біологія 6-7 класи»; Київ, 1989 р.
10. Мусієнко М.М., Славний П.С., Балан П.Г.; «Біологія, 6 клас»; К., 2005 р.
11. Тахтаджян А.Л. «Система и филогения цветковых растений»; М., 1966 р.
12. Шипунов О.О. «Система квіткових рослин»; М., 1997 р.
13. http://cvitka.com/
14. uk.wikipedia.org
Додаток 1
Класифікація Покритонасінневих (Angiosperm taxonomy)
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
