поступове збільшення розмірів ділянки, що оглядається до 50х100 м;
розкидання різноманітних по якості, формі і кольору апортувальних предметів з рахунком утворення пустих кутів;
привчання сідати з виявленим предметом у місця його виявлення;
огляд різних за характером ділянок місцевості, зміна кількості розкидаючих предметів;
збільшення давності від початку розкидання речей до їх пошуку до 40 хвилин, періодичні обшуки місцевості по невідомим для дресирувальника умовам.
Вироблення першопочаткового умовного рефлексу пошуку 5-7 предметів на ділянці місцевості 50х60 м.
По завданню дресирувальника на вибраній ділянці місцевості помічник розкидає предмети. Через 15-20 хвилин, дресирувальник вигулює собаку, підходить до середини передньої сторони ділянки і садить собаку у лівої ноги. Приєднавши довгий поводок (довгий поводок не розкидається, а кладеться на землю з лівої сторони дресирувальника позаду собаки), по команді “Шукай” і жесту посилає собаку на обшук ділянки місцевості праворуч в напрямку близького предмету і сам слідує за собакою, керуючи повідком.
Як тільки собака виявить і підніме предмет, дресирувальник підходить до нього, забирає предмет, заохочує собаку ласощами і кладе предмет в поліетиленовий пакет. Після цього командою і жестом лівої руки посилає собаку вліво в напрямку другого предмету і слідує за ним. При виявленні собакою другого предмету дресирувальник робить теж саме, що і у першого предмета і т.п.
В тому випадку, якщо собака виявить предмет, підходить до нього і не піднімає його, то дресирувальнику треба посадити його у виявленого предмета, заохотити ласощами і послати в напрямку другого предмету. При виявленні другого предмету посадити його, заохотити ласощами і направити до третього предмету і так до кінця виконання вправи. Кінцевою метою таких вправ є вироблення у собаки умовного рефлексу визначення виявлених предметів. Після виконання таких вправ дресирувальник сажає собаку у лівої ноги, змотує довгий поводок (сигнал закінчення роботи), виходить в район вигулювання і надає собаці відпочинок.
Після 15-20-хвилинного відпочинку вправа повторюється. На одному 4-х годинному занятті відбуваються 2-3 вправи.
Головною метою таких вправ є вироблення у собаки рефлексу зацікавленого, зигзагоподібного пошуку предметів. Тому собака посилається точно в напрямку предмету. За кожну виявлену річ собака обов'язково заохочується ласощами.
Поступове збільшення розмірів оглядаємої ділянки місцевості, розкидування апортувальних предметів з метою утворення “пустих кутів”.
Після вироблення у собаки активного і зацікавленого зигзагоподібного пошуку (через 3-4 дня) поступово збільшується довжина оглядаємої ділянки по 15-20 м і доводиться до кінця періоду до 100 м при постійній її ширині 50 м. При цьому апортувальні предмети розкидаються так, щоб були “пусті кути”. Помічник розкидає речі з великими проміжками так, щоб дресирувальнику при русі з собакою можна було періодично направляти собаку вправо і вліво.
На кожному занятті кількість “пустих кутів” збільшується, кути з річчю і “пусті” чергуються в різному порядку, щоб не утворювалися у собаки небажані зв'язки на порядок розкладення шукаємих предметів. Крім того, доцільно на заняттях застосовувати різні речі по якості, формі і кольору, близькі до особистих речей людини.
РОЗДІЛ 3 ДРУГИЙ ПЕРІОД
Задачі:
Удосконалювати у собаки умовний рефлекс пошуку предметів до навику в середньоускладнених умовах.
Привчити собаку позначати виявлені предмети.
Вимоги до підготовленості дресирувальника
Він повинен:
вивчити особливості поведінки свого собаки при виявленні речей людини;
оволодіти технікою керування собакою як повідком, так і без повідка;
уміти орієнтуватися на складній по рельєфу місцевості, в приміщеннях;
методично послідовно і технічно правильно виконувати усі вправи з ускладненням другого періоду.
В другому періоді відпрацьовуються наступні ускладнення:
поступово збільшуються розміри ділянки, що оглядається до 100х150 м;
ускладнюється характер ділянок, що оглядаються, змінюється кількість, якість, форма і колір апортувальних предметів;
собак привчають до пошуку помічника і предметів в нежилих приміщеннях;
вироблюють навик позначення виявлених речей, не торкаючи їх;
заняття відбуваються у різний час доби по відомим і невідомим для дресирувальника умовам;
збільшується давнина між розкиданням предметів і початком їх пошуку до 2-х годин;
керування собакою здійснюється як на повідку, так і без повідка.
РОЗДІЛ4 ТРЕТІЙ ПЕРІОД
Задача: удосконалювати у собаки навик обшуку місцевості у комплексі з іншими спеціальними навиками в умовах близьких до вимог служби.
При організації занять необхідно дотримуватися наступних вимог:
заняття проводити в будь-який час доби (не менш 30% в нічний час) в комплексі з роботою по запаховому сліду, вартуванням на різних ділянках місцевості;
обшук місцевості і приміщень робити по невідомим для дресирувальника умовам і лише періодично по відомим. На кожному занятті необхідно утворювати для дресирувальника складну обстановку, яка б вимагала творчість і мислення;
домагатися вироблення у дресирувальника організаторських і командирських якостей;
усі заняття проводити на фоні виконання службових задач, відпрацювання кожного запахового сліду закінчувати обшуком місцевості в районі затримання помічника.
В заключному періоді дресирування удосконалюються навики обшуку місцевості і приміщень з метою виявлення речей, людини або його запахового сліду продовжується в умовах, які наближені до вимог служби. Тому і розміри ділянки, що оглядається повинні відповідати 200х200 м, тобто огляд місцевості в районі затримання проводиться в радіусі не менше 100 м.
На початку третього періоду огляд місцевості відбувається на ділянці 150х200 м. Ця ділянка розбивається на три підділянки розмірами по 50х200 м і оглядаються позачергово.
Потім розміри збільшуються поступово до 200х200 м.
При огляді таких великих ділянок дресирувальники повинні дотримуватися наступної послідовності -- спочатку оглядати середні ділянки (2,3), а потім крайні (4,1). Це пояснюється тим, що заховані предмети (зброя, документи та ін.) порушника скоріше всього будуть на ближніх (середніх) від місця затримання порушника ділянках.
До того ж можливість виявлення собакою предметів порушника більше, доки він не втомлений, і шукати буде активніше.
Заняття по обшуку місцевості треба проводити в різний час доби, при будь-якій погоді, на різних по складності ділянках місцевості при освітлюванні ділянки в нічний час освітлювальними патронами.
При обшуку місцевості слід враховувати, що межі ділянки, що оглядається, умовні. Тому можлива перевірка місць, які знаходяться за межами наміченої ділянки, особливо, якщо собака виявляє до них інтерес.
В подальшому вправи відпрацьовуються в комплексі з іншими спеціальними прийомами.
Огляд місцевості продовж лінії сліду (маршрута руху затриманого)
В практиці служби часто інструктору приходиться робити огляд місцевості продовж лінії сліду з метою виявлення можливо кинутих порушником предметів. Тому у пошукового собаки повинен бути вироблений навик пошуку предметів продовж лінії сліду.
Для цього помічник, рухаючись по вказаному маршруту, кидає речі вправо і вліво від себе.
Через певний час дресирувальник пускає собаку на обшук місцевості продовж лінії сліду, рухаючись зигзагоподібно вправо-вліво, перехрещуючи запаховий слід помічника. Можна робити одночасно огляд двома собаками рухаючись по обидві сторони лінії запахового сліду.
По закінченні курсу дресирування, собака, який призначений для пошукової служби, повинний:
активно, організовано і зигзагоподібно робити обшук місцевості на ділянці 200х200 метрів, як на повідку, так і без повідка;
самостійно позначати виявлені предмети через 4 години після їх кидання, не торкаючись їх, а також сміливо вести боротьбу з виявленим помічником;
виявляти запахові сліди давниною до 2-х годин.
В своїй курсовій роботі, темою якої є “Привчання собак до пошуку та виявлення речей людини на ділянці місцевості” я розглянув такі аспекти як методика вироблення у собаки даного навику, порядок ведення ускладнень по даному навику, помилки, що допускаються при дресируванні.
Вважаю, що дана курсова робота має велику актуальність, оскільки собаки підготовлені по даному навику є ефективним засобом посилення прикордонних нарядів, таких як “Вартовий кордону”, “Секрет”, “Заслін” і «Дозор». Тому що наявність підготовленого собаки в наряді дозволяє:
1. Своєчасно виявити і безшумно оповісти наряд про приближення порушників кордону на відстані 800-1000 м і тим самим не допустити неочіковану зустріч наряду з порушниками кордону, своєчасно проводячи необхідний маневр який дозволить результативно і швидко затримати їх.
2. Виявляти на охороняємій ділянці речі порушників кордону, й точно по слідах вести їх переслідування в будь-яких умовах погоди, місцевості, часу доби до їх затримання.
3. При поступленні сигналу “Тривога” на сигналізаційний прилад швидко провести огляд місцевості, встановити причину спрацювання і при виявленні слідів своєчасно затримати порушника кордону.
4. Після затримання порушників кордону провести огляд місцевості з метою виявлення зброї, документів та інших речей, а при конвоюванні виключити втечу порушників.
Таким чином, підготовлені собаки є незамінним засобом посилення прикордонного наряду в охороні Державного кордону.
Список використаної літератури
1. Ф.С. Арасланов, А.А. Алексеев, В.И. Шигорин «Дрессировка служебных собак.» Учебное пособие. - Алма-Ата: “Кайнар”, 1987.
2. Спортивная дрессировка собак служебных пород. - Москва, 1993.
3. В.Н. Зубко Основы служебного собаководсва. - М.: ДОСААФ, 1975.
4. Наставление по службе собак и следопытству в Пограничных войсках Украины. - Хмельницкий: ИПВУ, 1994.
Страницы: 1, 2
