Мій Більчик - короткошерстий, напівбритан був дуже голодний і попросив їсти, ми купили йому булочку, а він з'їв половину, хоча сам був розміром з долоню. Після цього заспокоївся і заснув, проспав аж до самого Ніжину.
Приїхавши до дому, він ні разу не плакав по своїй мамі, мабуть йому там було не дуже гарно.
Харчування мого котика
Харчування кішок, що є унікальними і надзвичайними істотами, їжа стимулює у різному ступені.
Саме цікаве те, що якщо нас немає вдома і коли ми прийшли киця просить їжу, коли починає їсти у нього з очей течуть сльозинки, таке буває часто. А коли він тільки з'явився у нас то сльози у нього бігли десь півроку.
А коли їв старався з'їсти швидко, що аж давився і озирався по сторонам.
Якщо Більчик хоче їсти по він застрибає на стілець в кухні, вмощується та починає муркотіти, чекаючи доки на нього зернять увагу і дадуть їжу або застрибає на коліна і починає лащитись, а дивиться так у очі, що не можеш нівчому йому відмовити.
Їжу приймає 2-3 рази на день: вранці в 6-7 годин, та ввечері о 17,18 годині, і обов'язково в 21-21,30 - в цей час він їсть сире яйце, яке дуже любить.
Дуже любить м'ясо. М'ясо просить стрибаючи на коліна. Їсть маленькими порціями через 10 - 15 хвилин до повного насичення.
Полюбляє їсти солодкі сухарики, так смішно бере шматочок в рота і починає трусити головою, та хрумтить, любить молоко топлене скільки його не нальєш буде пити до тих пір поки не вип'є все. Ф особливо полюбляє все солодке згущене молоко правда на першому місці.
В їжі дуже при вередливий: двічі з однієї мисочки він пити не буде.
Якщо їсти не давати то йде з кухні, відвертається і надувшись. Дуже не любить коли на нього кричать: втікає, ховається.
Ігри
Хижаки, що добре харчуються, яким мало, що загрожує і у яких багато вільного часу використовують гру, щоб підтримувати на належному рівні свої мисливські навички, і просто проводити час. Якщо не керувати Білий полюбляє ганяти по кімнаті пластмасові стаканчики, іноді носить їх в зубах. Іноді полюбляє гратися гілочкою з виноградного грона, підкидаючи її в повітря, ловлячи, зносивши її в зубах, ганяючи її лапами, як футболісти грають у футбол, по кімнатах.
Дуже часто любить гати горішки волоські. Горіхи лежали в солом'яній вазі в залі, кіт заскочив на стіл, та перевертає лапами цю вазу, викидаючи горішки додолу, а потім розганяє їх по всій кімнаті, а іноді і по квартирі, а у вазі нічого не залишається.
Ми все по збираємо - покладемо в вазу, і все починається спочатку, Більчик любить горіхи діставати сам, бо коли ми кидаємо горішок він чомусь ним не грається.
А особливо Більчик любить підшучувати над нами: коли всі сплять і спід ковдри виглядає нога, полюбляє її ловити, якщо ногу заховати то починає засовувати передню лапу з розпущеними кігтями під ковдру.
Хрущі в нього симпатії не викликають, до них відноситься байдуже, без інтересу, і скоро про нього забуває.
Але якщо в кімнаті літає метелик, то це вже велика радість: очі робляться широкими, вуса настовбурчує і починає підстрибувати, б'ючи лапкою метелика, або намагається його спіймати в польоті двома лапами. Зловивши з'їдав його.
Спостерігала я ще за тим як Більчик ловив «зайчика» від дзеркальця.
Випадково дзеркало спіймало відбиток лампи і ми почали водити «зайчиком» по стінці кімнати, спостерігаючи його реакцію. Кіт зреагував, почав за ним слідкувати і бігати за ним з кресла на диван, бігаючи туди сюди, доки не втомився, бо продовжувалося це довго. Коли ми давали йому іграшку не справжньої мишки, він з нею не грався, а навпаки злякався.
9 травня 2009року ми котика забрали до бабусі. В літній кухні бабуся завжди ставила мишоловку, на всякий випадок. І саме тоді Більчик спіймав маленьке мишеня. Він довго грався ним. Спочатку давав змогу втікати, ат отім здоганяв, тоді придушив , що не тікала мишка, підкидав лапами, сидячи на задніх. Так продовжувалося протягом 30 хвилин.
Любить ще гратися з квітами, що ростуть в вазонах, наприклад, циперус - його він з'їв першим. А от диффенбахія йому подобається гратися листочками, розпускає кігті та дере великі і тільки велике листя. Фікуси йому не сподобалися після його «гри» з ними йому було не дуже добре. Хамедорею мами він теж скоро доїсть, вона йому дуже подобається особливо якщо перевернути горщик та з'їсти корінь. А от ще він любить гратися з букетами квітів в вазі. Зривати пелюстки з них та гратися ними на підлозі і розкидати по всій квартирі, залежно від настрою.
Як залежить поведінка мого кота від зміни пори року?
На зиму коли тільки починає холодати у кота збільшується час сну, він починає довше спати, більше їсти, набирає вагу, а шерсть стає густішою, а головне він перестає линяти - тобто стає менш рухливим, лінивим, старається сховатися в тепле місце. Мій кіт любить спати взимку на стільці біля батареї, буває обіймає її лапами, тулиться в неї носом, гріє спочатку животик, потім спинку. Рідко сидить на підвіконні в кухні, та спостерігає за природою. Взимку старається спати з кимось із родини. А коли іде лапатий сніг намагається його зловити через скло вікна, дере лапою скло.
З приходом весни як це було цього року на початку березня та в квітні Більчик оживився, почав линяти, схуд, погано почав їсти, став більш грайливим, а головне почав «співати» нам свої арії, особливо в ночі сяде під дверима(він у нас домашній на вулицю не ходить) і починає нявкати, та так голосно, що ми всі просинаємось, а коли встаємо і проганяємо його та ідемо по кімнатам то він починає налітати нам н ноги та гриво кусати. Постійно сидить на вікні щось видивляється в ньому. Весною теж намагається спати з нами, особливо влягтися так, щоб йому дісталось більше ковдри. А коли влітку йде сильна гроза з громом то він заривається під ліжко і сидить там до тих пір поки не перестане гриміти. Сидячи на підвіконні просуває ніс в щілину і нюхає свіже повітря.
Літом коли дуже жарко намагається зовсім не витикатися з прохолодного місця, а вилазить на «світ Божий» лише ввечері коли падає температура на вулиці. В цю пору року особливо сильно худне, втрачає апетит, їсти починає тільки з ранку або ввечері. Вдень п'є лише воду. Влітку полюбляє в жарку погоду залазити в раковину в ванній або в кухні. Літом намагається спати подалі від інших, прохолодній ванні чи балконі. Не любить сидіти на руках,бо дуже жарко. Дуже любить купатися сам лізе в ванну і чекає коли буде литися вода.
Осінь для нашого кота це пора відновлення сил. В цей час Більчик сильно гладшає стає якимсь спокійним, урівноваженим, починає інтенсивніше гратися з нами. Краще їсть, а особливо не співає арій, а це так чудово. Менш агресивний. Лагідний, треться об ноги, таке відчуття, що це не дорослий кіт, а маленьке котеня. Дуже довго сидить на підвіконні, і відігнати його неможливо.
Наш кіт - домашній.
На вулицю ми його не випускаємо, і тому якщо іноді вискакує в двері, то спускається по сходам до першого поверху, але біжить вниз тільки тоді, коли за ним хтось вийде-боїться, якщо ніхто не виходить -сидить, починає нюхати територію, ходить туди сюди на півзігнутих кінцівках.
Вперше Більчик вискочив на вулицю, коли йому було десь півроку. Він вистрибнув через кватирку, з другого поверху, вдома нікого не було ми з мамою були на випускному вечері. Прийшли додому вранці а кота ніде не має. Мама вийшла на вулицю, почала його звати - і ось повзе наш Білий на пів зігнутих, сірий від бруду, переляканий, забіг в квартиру і десь 2 доби відсипався отримавши такий сильний стрес опинившись на вулиці сам.
Але якщо б кіт гуляв на вулиці-він би пристосувався і не боявся.
Якщо ми у бабусі - Більчик без боязні ходить навкруги.
Вдома він хазяїн, ходить впевнено, високо задравши хвіст.
Якщо нашкодить, то хвіст опущений, прижатий, постать невпевнена. Розуміє, що зробив шкоду, вуха опускає, голову нахиляє і втікає і ховається.
Відносини між людиною і кішкою
Вони бувають, як правило, дуже тісними. І в той же час будуються вони досить своєрідно. Кішка відмінно розуміє, що її хазяїн піклується про неї, створює для неї сприятливі умови життя. Але при встому цьому вона вміє зберегти свою індивідуальність, людська турбота не перетворює її в раба, не деформує її особистість.
Кішка постійно відчуває потребу в тісному контакті з людиною: їй подобається лежати в хазяїна на колінах, "розмовляти" з ним. Але й у цьому виявляється її індивідуалізм - така потреба виникає тільки тоді, коли в кішки з'являється відповідне настрій, коли вона сама хоче такого контакту.
Кішка всіляко намагається установити з людиною контакт, повідомити йому про свої бажання, наміри, настрої, звернути на себе увага. Кішка має великий арсенал способів вираження своїх почуттів і бажань, маючи, крім виразних відтінків голосу, виразну міміку і своєрідні жести. Якщо людина розуміє ці знаки, між ним і кішкою встановлюються дуже близькі відносини, виникає дійсне взаєморозуміння.
До чужих відноситься по різному:
До бабусі вкрай негативно, коли вона намагається його погладити, то він її кусає і дуже сильно. Навіть не дозволяє їй брати його на руки, обов'язково чи поцарапає чи вкусить, напевне він відчуває, що моя бабуся не може терпіти котів. А коли вона сказала, щоб ми позбулися Більчика, в цей час він спав, він прокинувся і так подивився спід лоба на бабусю, тоді ми всі посміялися, а коли вона виходила з квартири вчепився в ногу, так він їй відплатив за образу.
Дівчата, що приходять до мене, викликають у Білого справжній інтерес, то він плигне їм на руки, то починає тертися об ноги.
А нашого сусіда кіт просто обожнює, тільки сусід зайшов в квартиру, як Білий падає йому в ноги та починає об них тертися, качатися і голосно муркотіти.
Мамина подруга дуже любить котів, коли заходить до нас, кіт іноді крутиться біля неї, лащиться, стрибає на коліна, а іноді і може вкусити. А до нас він теж відноситься з гонором!
9 травня, мА мої іменини мій батько випив багато спиртного, і почав гладити Білого, тому не сподобався запах спирт, він просто кинувся на нього і почав кусати, та дряпатись, тепер наш тато не п'є, бо боїться, щоб його не покусав кіт.
Взагалі він гарно відноситься до нас, він нас облизує, лащиться, а коли комусь погано то йде до того.
Ми підкормлюємо сусідського кота, хазяїн якого помер, а син в квартирі не живе. Тихон часто хоче зайти до нас в квартиру, але тут сидить Більчик і починає спочатку його нюхати, а потім шипіти.
А ще Тихон любить залазити на наш підвіконник по дереву, то тут Більчик починає відстоювати свою територію: інтенсивно дряпає скло вікна, ходить по підвіконні в зад перед, голосно вурчавши.
Сусідська кішка Лапа - сіамка часто шипить і б'є нашого кота.
А загалі відносини з собі подібними для нас ще не вивчені, тому що Більчик не ходить на вулицю, він домашній.
До нас відноситься, як до членів своєї родини: облизує руки, лице.
Але як щось не подобається то може і вкусити; не любить коли його відганяють від вхідних дверей, коли відігнавши не пильнуєш його, то може кинутись на ногу і вкусити.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
