Екологічні та природоохоронні дослідження на Україні в системі АН УРСР здійснюються з перших років її існування, проте особливого масштабу вони набули останнім часом. Українські біологи провадять екологічні та біогеоценологічні дослідження в республіканських заповідниках (Чорноморському, Асканія-Нова, Карпатському, Поліському тощо). З розвитком зоологічної науки, з відкриттям нових видів і глибшим вивченням організації і походження тварин, систематика поступово удосконалювалась, виділялися нові систематичні одиниці (навіть такі великі, як типи), змінювалась послідовність розміщення окремих одиниць у системі.
Сучасна система є природною, бо відображає спорідненість організмів і певні етапи їхнього історичного розвитку.
Типи у природній системі розміщують у висхідному, поступальному порядку, від простіших до складніших, бо такий принцип дає можливість відобразити головні етапи еволюції органічного світу.
Основні типи і класи тварин
I тип -- найпростіші (30 тис. видів) -- мікроскопічні одноклітинні тварини. Всі життєві функції у них виконують окремі частини клітини -- органоїди, або органели.
До типу входить 4 основних класи. 1. До саркодових, або корененіжок (10 тис. видів) належать різні види амеб, форамініфери (морські корененіжки з вапняковою. черепашкою), радіолярії, або променяки, та ін. Ці найпростіші пересуваються за допомогою несправжніх ніжок-- тимчасових виростів протоплазми. 2. Представниками джгутикових (6--8 тис. видів) є евглена зелена-- мешканець забруднених водойм і інші споріднені форми, а також різні паразити -- збудники хвороб (сонної, пендинської виразки та ін.). Вони рухаються за допомогою одного або кількох джгутиків -- постійних тонких виростів протоплазми. Зараз вважають, що стародавні джгутикові дали початок іншим класам найпростіших, а також колоніальним формам, від яких пішли багатоклітинні тварини. 3. Споровики (7 340 видів) -- виключно паразитичні найпростіші, які при розмноженні утворюють спори (зародок, вкритий щільною оболонкою). Представники: малярійний паразит, кокцидії, грегарини та ін. 4. Інфузорії (6 тис. видів) -- найскладніші за організацією найпростіші, які пересуваються за допомогою війок. У цьому класі багато вільноживучих і паразитичних видів.
II тип -- губки (5 тис. видів). Це майже виключно морські, найпримітивніші багатоклітинні двошарові тварини. У процесі зародкового розвитку в них утворюється лише два зародкові листки, або шари (екто та ентодерма), з яких і розвиваються всі органи двошарових тварин. У типі 3 класи: вапнякові, скляні та звичайні губки.
тип -- кишковопорожнинні (9 тис. видів) -- також примітивні двошарові, переважно морські тварини з радіальною (променевою) симетрією. Стінки тіла оточують порожнину тіла. У зовнішньому шарі -- ектодермі розташовані кропив'яні клітини з капсулою, виповненою отрутою, і спірально закрученою ниткою, що при подразненні клітини викидається назовні, несучи на собі отруту. В ектодермі є також нервові клітини, які, сполучаючись відростками, утворюють примітивну нервову систему. У типі 3 класи: гідроїдні (2700 видів), сцифоїдні (2 тис. видів) -- переважно крупні вільноплаваючі медузи з драглистим дзвоноподібним тілом; корали (6100 видів) -- одиночні (актинії) та колоніальні коралові поліпи з добре розвиненим, переважно вапняковим скелетом.
IV-тип -- плоскі черви (6 тис. видів) -- примітивні двобічносиметричні тришарові тварини, в яких крім зовнішнього і внутрішнього в процесі історичного розвитку виник третій зародковий шар, з якого розвивається складна м'язова система. Вони мають плоске, іноді почленоване тіло, значну частину якого складає шкірно-мускульний мішок з епітелію 1 і системи м'язів. У них є органи травлення, виділення, розмноження, нервова система. У типі 3 головних класи: війчасті черви, або турбелярії--1500 видів вільноживучих морських і прісноводних червів; присисні, або трематоди. (З тис. видів) -- паразити з непочленованим листовидної форми тілом, представник -- печінковий сисун (фасціола); стьожкові черви, або це сто д и (1500 видів) -- паразити з почленованим тілом, до яких належать бичачий і свинячий солітери, широкий стьожківець та ін.
V тип -- круглі черви (близько 10 тис. видів) -- широко розповсюджені на всій земній кулі. Серед кількох класів найбільший і найважливіший -- нематоди (10 тис. видів), до якого належать усім відомі гельмінти: аскариди, гостриці, волосоголовці, трихіни тощо та багато вільноживучих форм (морських, прісноводних, ґрунтових) і рослинних паразитів. Деякі спеціалісти вважають, що кількість видів нематодів досягає мільйона.
VI тип -- кільчасті черви, або кільчаки(близько 7 тис. видів) -- порівняно більш високоорганізовані, переважно вільноживучі, водяні або грунтові тварини. В типі є 3 головних класи. Малощетинкові (2400 видів) -- переважно грунтові, з слабо відокремленою головою і невеликою кількістю щетинок на кільцях.
Типові представники -- різні дощові черви. Багатощетинкові (4000 видів) -- морські донні черви з добре відокремленою головою і з лопастями на члениках, які несуть велику кількість щетинок. Представником цього класу є нереїси -- цінний корм для риб. П'явки (300 видів)-- безщетинкові, за рідким винятком прісноводні,напівпаразитичні і хижі кільчасті черви. Від стародавніх багатощетиннових кільчастих червів походять молюски і членистоногі.
VII тип -- молюски (108 тис. видів) -- другий за кількістю видів. У них м'яке несегментоване тіло, найчастіше вкрите вапняковою черепашкою, вистеленою складкою шкіри -- мантією, яка виділяє речовини, що утворює черепашку. Органом руху є мускулиста нога. Головні класи: 1) черевоногі молюски (близько 90 тис. видів)-- мешканці водойм і суші. Асиметричне тіло поділяється на голову, тулуб і ногу. У роті є язик, вкритий зубчиками (радула). Черепашка суцільна, спірально закручена, в деяких редукована (слизні). Найвідоміші представники нашої фауни: ставковики (великий, малий, вушковий), живородка, катушка, слимак виноградний, слизень звичайний. 2) У двостулкових молюсків (15 тис. видів) черепашка складається з двох половинок, які закриваються м'язами -- замикачами. Представники: жабурниця (беззубка), перлівниця річкова, скойка перлова, триданна гігантська, мідії, устриці, гребінці та ін. 3) Головоногі молюски (близько 600 видів) -- виключно морські тварини, що відзначаються найвищою організацією серед безхребетних. Черепашка редукована і перетворилась у деяких форм в опорну пластинку. На черевному боці тіла є особливий орган руху -- лійка, що діє за принципом водяної ракети. На голові містяться щупальця, або "руки", з присосками. У роті є пара сильних щелеп і радула. Представники: кальмари, восьминоги, каракатиці, наутілуси, або кораблики перлові.
VIII тип -- членистоногі--найбільш процвітаюча група у всьому тваринному світі. За різноманітністю, чисельністю та поширенням перевершують усіх інших тварин, що свідчить про прогресивні риси їхньої організації. Головні класи: 1) Ракоподібні (25 тис. видів) -- широко розповсюджені в усіх водоймах земної кулі. До нижчих раків належать дафнії, циклопи, морські жолуді й качечки, балануси, багато паразитів, зокрема коропові воші, з наземних -- стоноги (мокриці). До вищих раків відносять річкових раків, бокоплавів, морських крабів, омарів, лангустів, креветок. 2) Павукоподібні (35 тис. видів) -- наземні членистоногі. На голові тварин є верхні щелепи -- халіцери -- органи нападу і захисту, озброєні кігтиками, на яких є отвір, що через нього у деяких видів стікає отрута, яка виробляється у спеціальних залозах. Головні представники: скорпіони, сольпуги (фаланги), кліщі, різні види павуків (хатній, хрестовик, тарантул, каракурт, птахоїди та багато інших). 3) Багатоніжки (8100 видів) -- наземні трахейнодишні' членистопогі, тіло котрих складається з голови, на якій є пара вусиків і складні очі, та почленованого тулуба з парою (іноді двома парами) ніг на кожному членику. Представники: кістянка, сколопендри (отруйні види), з двопарноногих -- кивсяки. 4) Комахи -- найчисельніший клас шестиногих трахейнодишних членистоногих, до яких, за останніми підрахунками, належить понад 1,2 млн. видів. Серед комах є нижчі (первиннобезкрилі) і справжні -- найчисельніша група, яка включає багато рядів: з неповним перетворенням (тарганові, терміти, богомоли, паличники, прямокрилі, бабки, воші, хоботні, напівтвердокрилі, або клопи, та ін.) і з повним, які в своєму розвитку проходять стадію лялечки (сітчастокрилі, жуки, лускокрилі, або метелики, перетинчастокрилі, двокрилі, блохи).
IX тип -- голкошкірі (6 тис. видів) -- виключно морські тварини з вториннорадіальною симетрією (їх предки мали двобічну симетрію). Зовні їхнє тіло вкрите вапняковим скелетом (у морських їжаків -- вапняковими голками). Всі вони або малорухливі або сидячі (морські лілії) донні тварини. Тип обіймає 5 класів: морські їжаки; морські зірки; офіури, або змієхвостки; к р и н о ї д е ї, або морські лілії; голотурії.
X тип -- хордові (40 тис. видів) -- найвище організований тип тварин, який включає 4 підтипи: первинно-хордові, або півхордові; личинкохордові, або покривники; безчерепні; хребетні, або черепні.
Підтип хребетних найчисельніший і найрізноманітніший за кількістю видів. Він включає 6 класів: круглороті, риби, земноводяні, плазуни, птахи, ссавці.
Круглороті (понад 40 видів)---найпримітивніші хребетні, в яких відсутні справжні щелепи. Представники: міноги і міксини.
Риби (20 тис. видів) -- найчисельніший клас хребетних-- поділяють на 2 групи: хрящові (акули, скати і суцільноголові, або химерові) та кісткові (кістково-хрящові, або осетрові, двоякодихаючі, кистепері, променепері). Останній підклас найбільший за кількістю видів, він містить такі головні ряди: оселедцеподібні, коропоподібні, вугроподібні, щукоподібні, колючопері, тріскоподібні, камбалові та багато інших.
Земноводні, або амфібії (2400 видів) поєднують в собі ознаки водяних і наземних хребетних. Для розмноження їм потрібна вода (там розвивається ікра, личинки дихають зябрами). Клас поділяється на 3 ряди: безногі, хвостаті і безхвостi.
Плазуни, або рептилії (6 тис. видів) -- справжні наземні хребетні, найпримітивніші з них. Усі сучасні плазуни входять до трьох підкласів: черепахи (210 видів), лускаті (майже 5500 видів), до яких належить ряд лускатих (хамелеони, ящірки і змії) та ряд дзьобоголових, представлений лише одним видом -- гатерією; крокодили (21 вид).
Птахи (8600 видів). Усі види сучасних птахів об'єднують в 3 надряди: плаваючих, або пінгвінів; бігаючих, або безкільових (страуси, казуари, ківі); літаючих, або к і л ь о в и х, до якого належать такі головні ряди: гагари, норці, веслоногі (пелікани і баклани), трубконосі (альбатроси, буревісники), голінасті, фламінго, гусеподібні (гуси, лебеді, качки), денні хижаки, курині, журавлині, пастушкові, кулики, мартини, чистуни, голуби, папуги, зозулі, сови, довгокрилі, дятлові, горобині та ін.
Ссавці, або звірі (до 4 200 видів) поділяються на З підкласи: першозвірі з одним рядом -- яйцекладних, до якого належать качконіс і єхидни; нижчі звірі (в матці дитяче місце розвинене слабо) з одним рядом сумчастих; вищі звірі, або п л а ц е н т н іщо об'єднують 95% видів усього класу. Головні ряди: комахоїдні, рукокрилі, гризуни, хижі, китоподібні, ластоногі, хоботні, парнокопитні, мозоленогі (верблюди, лами та ін.), непарнокопитні, примати.
Крім вищеназваних у природну систему входять ще й інші типи (сучасна зоологія налічує понад 20 типів). Деякі з них малочисельні і не мають практичного значення, але становлять значний науковий інтерес. їх вивчення і встановлення місця у природній системі дає можливість одержати цілісну картину еволюції тваринного світу.
Природна система обіймає також викопні форми. Іноді кількість систематичних одиниць викопних тварин перевищує кількість одиниць, які об'єднують сучасних пісірин. Так, з 17 рядів відомих плазунів до 13 входять кільки викопні. Серед них морські рибоподібної форми іхтіозаври, літаючі ящери, або птерозаври, дивовижні ящери, або динозаври, до яких належать велетенські ПО--14 м завдовжки) хижі тиранозаври і тарбозаври (ящери-розбійники), напівводяні рослиноїдні гіганти -- бронтозаври, диплодоки і брахіозаври, що мали довжину в 25-- 30 м і масу в ЗО--50 т, та багато ін.
Чимало викопних тварин становлять ніби проміжні форми між тваринами різних класів, підкласів, рядів. Так, наприклад, у класі птахів є підклас ящерохвостих, або першоптахів, до якого належать викопні тварини-археоптерикси. У них поряд з ознаками птахів (наявність крил, пір'яного покрову та ін.) було багато типових ознак плазунів: довгий хвіст, непневматичні кістки, зуби на щелепах, відсутність кіля і дзьоба та ін.
У підкласі віялохвостих птахів крім 3 надрядів сучасних птахів є ще надряд зубастих -- викопних, але вже типових птахів, хоч на щелепах вони мали чисельні зуби і мозок був порівняно невеликий.
Страницы: 1, 2, 3
