Вивчення ентомофауни річки Горинь в Дубровицькому район - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Вивчення ентомофауни річки Горинь в Дубровицькому район

іло тонке, чорно-бурого кольору. Голова витягнена вперед, вусики довгі, нитковидні. Ноги тонкі, довгі, бурувато-жовті. Надкрила із світлими борозенками. Довжина тіла 9--12 мм. Живуть на поверхні води, поблизу берегів. Перезимовують дорослі форми на березі під рослинними рештками. Поширена на південному заході України та в Криму. Хижак.

Ряд Волохокрильці (ручейники, trіchoptera)

Комахи з повним перетворенням. Невеликі або середнього розміру, близькі і подібні до метеликів. Голова з нитковидними вусиками, груди з двома парами складених дашком крил. Тулуб і крила вкриті волосками -- волохаті, звідки і походить їх назва.

Личинки -- типові мешканці прісних водойм, хижі або рослиноїдні, з ротовим апаратом гризучого типу і трьома парами грудних ніг; дихають трахейними зябрами або крізь шкіру. Будують з рослинних чи мінеральних часток пересувні чохлики, або живуть у ходах під камінням та в грунті дна.

На земній кулі відомо до 3000, в СНД-- близько 300, а на Україні -- кілька десятків видів.

Волохокрилець великий (Ручейник большой, Phryganea grandis L.)

Передні крила вкриті буруватою сіткою на блідому фоні, задні крила ясно-бурі. Звичайний в Україні вид.

Волохокрилець лімнофіла ромбовидна (Ручейник лимнофила ромбовидная, Limnophilus rhombicus L.,)

Увесь бурувато-жовтий. На жовтуватих передніх крилах є ясна ромбовидна вікончаста пляма. Звичайний на Поліссі та в Лісостепу.

Волохокрилець невронія (Ручейник неврония, Neuroma reticulata L.)

Колір тіла і ніг чорно-бурий, крила ясно-бурі, з темно-бурим сітчастим рисунком. Довжина тіла 11--13 мм. Весняний вид. На Поліссі та в Лісостепу дуже часто зустрічається весною біля водойм.

Волохокрилець лімнофіла темнокрила (Ручейник лимнофила темнокрилая, Limnophilus fuscicornis Ramb.)

Колір тіла чорний, крила, особливо передні, чорнуваті. Довжина тіла 10--14 мм. Поширений на Поліссі та в Лісостепу, біля водойм.

Ряд веснянки (веснянки, plecoptera)

Вусики довгі, щетинковидні. Ротові органи гризучого типу, але у дорослих комах не функціонують. Передньогруди великі. Крил дві пари, перетинчасті, блискучі, прозорі, буруваті чи зеленуваті. Ноги тонкі.

Амфібіонтні комахи, личинки яких розвиваються у воді: в швидкотекучих струмках, річках, поблизу яких літають або повзають по рослинах дорослі комахи. Німфи, подібно до дорослих, мають дві хвостові нитки.

Веснянка зеленуватокрила (Веснянка зеленоватокрылая, Chloroperla grammatica Scop.)

Забарвлення зеленувато-пальове. Голова з чорними очима і чорною підковоподібною плямою. Передньоспинка пальова чи жовта. Ноги пальові. Крила зеленуваті чи прозорі, з бурувато-зеленими жилками. Черевце зверху чорне, за винятком двох останніх (пальових) тергітів. Розмах крил 22--27 мм. Поширена по всій Україні. Живе біля річок і струмків. Фаза дорослої комахи буває у травні -- липні. Личинка лимонно-жовта.

Веснянка велика (Веснянка большая, Perla maxima Scop)

Забарвлення голови рудо-жовте, з двома бурими крапками спереду від очок. Вусики бурі. Передньоспинка темно-пальова, з чорним обідком. Середньо- і задньогруди бурі, їх краї жовтуваті. Крила довгі і широкі, далеко заходять за кінець черевця, ясно-жовтувато-бурі. Черевце жовтувато-буре, з двома жовтуватими хвостовими нитками. Розмах крил у самця 40--48 мм, самки 53--63 мм. Поширений на Поліссі та в Лісостепу . У Східних Карпатах трапляється нерідко на рослинах понад гірськими річками і струмками. Фаза дорослої комахи буває в травні--липні. Личинка завдовжки до ЗО мм, жовто-бура, з темними плямами.

Веснянка бура (Веснянка бурая, Nephelopteryx nebulo-sa L.)

Забарвлення голови чорне. Вусики руду-вато-темно-бурі. Передньоспинка чорна, середньо- і задньоспинка блискучо-чорні. Крила сірувато-жовті. Бувають самці довгокрилі (розмах крил 22--25 мм) і короткокрилі (розмах крил 14 мм); розмах крил у самок 24--32 мм. Поширеца по всій Європі. На Україні відмічена в Карпатах і на Поділлі. Зустрічається напровесні на рослинах понад великими річками, навіть у містах.

Веснянка трикрапкова (Веснянка трехточечная, Isopieryx tripunctata Scop.)

Забарвлення зеленувато-жовте. Очі і очка чорні. Передньоспинка по краях з вузьким чорним обідком. Крила зеленувато-жовті. Черевце з чорною смужкою вздовж середини перших шести-семи тергітів. Хвостові нитки не перевищують довжини тіла. Розмах крил 16--20мм. Поширена по всій Європі. На Україні є в Карпатах. Живе біля текучих вод. Фаза дорослої комахи буває в травні -- липні.

Веснянка чорна (Веснянка черная, Capnia nigra Pici.)

Забарвлення тіла чорне. Передньоспинка матова. Самці звичайно з зачатковими крилами у вигляді лусок. Черевце самця все чорне, у самки зверху жовто-буре, кінець чорно-бурий. Крила буруваті. Розмах крил самки 16--18 мм. Живе по берегах водойм, на рослинах, серед каміння тощо; більше бігає, ніж літає. Фаза дорослої комахи буває в березні -- квітні, інколи навіть взимку.

Веснянка сіра (Веснянка серая, Netnura cinerea Oliv)

Дрібна, струнка. Забарвлення крил сірувате, з дуже ніжним жилкуванням. Церки самця дуже короткі. Розмах крил самця 13--14 мм, самки 17--18 мм. Поширена в Центральній і Південній Європі, на заході України. Живе понад текучими водами як у горах, так і на рівнині. Фаза дорослої комахи буває з квітня по жовтень.

Ряд одноденки (поденки, ephemeroptera)

Дрібні чи середніх розмірів комахи, з неповним перетворенням. Тіло з м'якими, тонкими покривами. Крила перетинчасті, їх одна-дві пари; передні видовжено-трикутні, задні -- коротші або їх немає зовсім. У стані спокою крила складені вертикально над спиною. Голова маленька, з фасетковими очима. Вусики коротенькі, щетинковидніх Ротові органи не функціонують. Десятичленикове черевце на вершині з двома або трьома нитками. Яйця відкладають у воду, де розвиваються личинки, що живляться органічними рештками і дрібними водоростями. Цікаво, що личинки ростуть два-три роки, линяючи за цей час до 20--25 разів. У дорослому стані живуть від кількох годин до кількох днів. Мають велике значення як корм риб.

Одноденка двокрила (Поденка двукрылая, Cloeon dipterwn L.)

Тіло самця чорне, черевце бурувате, дві хвостові нитки білі; черевце самки з темно-червоними лініями і смужками, хвостові нитки з білими колечками. Лише одна пара крил. Довжина тіла 8--10 мм. Поширена на Поліссі тав Лісостепу. Літ у травні -- вересні. Личинка живе у повільно текучих водах, болотах, ставках.

Одноденка звичайна (Поденка обыкновенная, Ephemera vulgata L.)

Дві пари крил. Черевце буре, його перші кільця зверху з кожного боку з коричнево-чорною, трикутною плямою, на кінці черевця ці плями витягнені в смуги. Передні крила коричнюваті, з багатьма темними плямами. Довжина тіла до 20 мм. Літ у травні -- вересні. Поширена на Поліссі та в Лісостепу. Живе біля озер.

Одноденка білохвоста (Поденка белохвостая, Bae'tis atus L.)

Дві пари крил; задні крила маленькі, видовжено-яйцевидні. Черевце зверху бурувате, на другому -- шостому сегментах прозоро-білувате (у-самця) або зеленувато-бурувате (у самки). Груди чорнуваті. Ноги білуваті (у самця)

Ґедзь великий сірий (Слепень большой серый, Tabanus autumnalis L.)

Колір тіла сіро-чорний, черевце по боках без різких світлих плям. Очі коричневі. Довжина тіла 17--22 мм. Зустрічається скрізь.

Ґедзь літній (Слепень летний, Tabanus . tropicus Panz.)

Забарвлення тіла темно-свинцево-сіре, черевце з червонувато-коричневими плямами по боках і сріблясто-сірими плямами посередині. Довжина тіла 14--16 мм. У лісовій смузі звичайний.

Ґедзь вузьколобий (Слепень узколобый, Tabanus solstitialis Schin.)

Колір тіла темно- або чорно-бурий, черевце з червоно-жовтими плямами по боках, очі з пурпуровими смужками. Довжина тіла 14--17 мм. Поширений у лісостеповій і степовій смугах.

Дощовиця західна (Дождевка западная, Chrysozona ita-lica Mg.)

Тіло сірувато-буре, з світлим рисунком, крила з сіро-мармуровим рисунком. Довжина тіла 10--12,5 мм. Особливо активна у спеку перед дощем.

Пістряк оздоблений (Пестряк украшенный, Chrysops pictus Mg.)

Груди чорнуваті, черевце трапецієвидне, з дуже розвиненим жовтим рисунком. Крила з бурими плямами. Довжина тіла 8--12 мм. Звичайний вид; поширений від Полісся до Криму.

Пістряк звичайний (Пестряк обыкновенный, Chrysops relictus Mg.)

Колір тіла чорний, черевце жовте, з чорними кутастими плямами. Крила з бурим рисунком. Довжина тіла 7,5--11 мм. На території України скрізь звичайний.

Пістряк вікончастий (Пестряк окончатый, Chrysops Ita-licus Mg.)

Забарвлення грудей зверху чорне, з двома широкими голубувато-сірими смужками; черевце жовтувато-сіре, з чорними трикутними плямами, крила з бурим рисунком. Довжина тіла 9--10,5 мм..

Родина плавунці (Плавунцы, Dytiscidae)

Жуки та їх личинки живуть у воді (переважно в стоячих водоймах) і ведуть хижий спосіб життя, винищуючи різних комах, пуголовків, жаб, а також мальків риб, чим можуть завдавати шкоди рибництву.

Тіло жуків овальної форми, звужене спереду і ззаду і злегка опукле зверху і знизу. Голова спрямована вперед. Ротові органи гризучого типу. Вусики щетинковидні. або нитковидні, десяти-одинадцятичленикові. Передньоспинка щільно прилягає до надкрил, які вкривають усе черевце і у самців гладенькі, а у самок з поздовжніми борозенками. Перетинчасті крила добре розвинені, і жуки вечорами та вночі вилазять з води і літають. Задні ноги плавального типу, у самців передні з присосками. Яйця відкладають у стебла водяних рослин.

Личинки стрункі, видовжені, з великою головою, на якій спереду є добре розвинені серповидні верхні щелепи, мають три пари грудних ніг і два придатки на задньому кінці тіла. Перезимовують у стадії лялечки по берегах водойм.

Поводень (Поводень, Graphoderes cinereus L.)

Жук до 14--15 мм завдовжки, з плоским обернено-яйцевидним тілом. Передня частина голови, Передньоспинка, бічний край надкрил,

низ тіла, вусики і ноги жовтого кольору. Передньоспинка з чорними перев'язями. Надкрила гладенькі або (у самки) зернисті.

Поширений на Поліссі і в лісостеповій зоні. Живе в ставках, озерах і калюжах.

Полоскун (Полоскун, Aciitus sulcatus L.)

Жук 16--18 мм завдовжки. Тіло плоске, яйцевидне, темно-бурого кольору. Лоб з п'ятьма жовтими плямами у формі півмісяця. Передньоспинка у самки з двома густоволосистими плямами. Надкрила у самця плоскі, поцятковані, у самки з підвищеним швом і трьома-чотирма поздовжніми реберцями, проміжки між якими в густих волосках. Ноги жовті, стегна задніх ніг при основі чорні.

Дуже поширений вид у стоячих водоймах.

Плавунець широкий (Плавунец широкий, Dytiscus latissimus L)

Жук до 35--44 мм завдовжки, з широким обернено-яйцевидним тілом буро-чорного кольору. Всі чотири краї передньоспинки і облямівка надкрил до середини від бокового краю жовті. Бокові краї надкрил дуже розширені і виступають за краї тіла. Низ тіла і ноги іржаво-червоні. Надкрила у самця гладенькі, у самки з поздовжніми борозенками, що не доходять до вершини, перед якою є руда перев'язь.

Личинка видовжена, спереду і ззаду звужена, з міцними серповидними верхніми щелепами, двома вилчастими трубочками на кінці тіла.

Дуже поширений вид у ставах і озерах. Жук і личинка шкодять у рибництві, нападаючи на мальків риб.

Плавунець облямований (Плавунец окаймленный,

Macrodytes marginalis L.)

Жук до ЗО--34 мм завдовжки, з видовжено-яйцевидним, злегка опуклим тілом зеленувато-чорного кольору. Краї передньоспинки, бокові краї надкрил, ноги і низ тіла жовті. Надкрила у самця гладенькі, у самки з поздовжніми борозенками, що доходять до останньої їх третини, або гладенькі, як у самця. Личинка як у плавунця широкого. Дуже поширений вид у ставах і озерах, де і жук, і личинка нападають на риб.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8