Значення газообміну для дітей 3-7 років - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Значення газообміну для дітей 3-7 років

p align="left">Формування функціональної діяльності дихального центра відбувається з віком. Близько 11 років уже добре виражена можливість пристосування дихання до різних умов життєдіяльності.

Чутливість дихального центра до вмісту вуглекислого газу підвищується з віком і в шкільному віці досягає приблизно рівня дорослих. Треба зазначити, що в період статевого дозрівання відбуваються тимчасові порушення регуляції дихання і організм підлітків відрізняється меншою стійкістю до нестачі кисню, ніж організм дорослої людини.

Про функціональний стан дихального апарата свідчить і можливість довільно змінювати дихання (пригнічувати дихальні рухи або робити максимальну вентиляцію). В довільній регуляції дихання бере участь кора великого мозку, центри, пов'язані із сприйняттям мовних подразників і з відповіддю на ці подразники.

Довільна регуляція дихання пов'язана з другою сигнальною системою і виникає лише з розвитком мови.

Довільні зміни дихання відіграють важливу роль при виконанні ряду дихальних вправ і допомагають правильно поєднувати певні рухи із фазою дихання (вдихом і видихом).

Дихання при фізичній роботі. У дорослої людини при м'язовій роботі збільшується легенева вентиляція у зв'язку з прискоренням і поглибленням дихання. Такі види діяльності, як біг, плавання, катання на ковзанах і лижах, їзда на велосипеді, різко підвищують об'єм легеневої вентиляції. У тренованих людей посилення легеневого газообміну відбувається головним чином внаслідок збільшення глибини дихання. Діти ж, зважаючи на особливості їхнього апарату дихання, не можуть при фізичних навантаженнях значно змінювати глибину дихання, а прискорюють дихання. І без того часте і поверхневе дихання у дітей при фізичних навантаженнях стає частішим і більш поверхневим. Це приводить до нижчої ефективності вентиляції легень, особливо у маленьких дітей.

Правильне дихання. При нормальному диханні вдих коротший за видих. Такий ритм полегшує фізичну і розумову діяльність. Це можна пояснити так. Під час вдиху дихальний центр збуджується, при цьому за законом індукції збудливість інших відділів мозку знижується, а при видиху має місце протилежне явище. Тому сила м'язового скорочення знижується під час вдиху і зростає підчас видиху. Ось чому працездатність знижується i швидше настає втома, якщо вдих подовжений, а видих скорочений [22, 183].

Навчити дітей правильно дихати при ходьбі, бігові та інших видах діяльності -- одне із завдань вихователя. Одна із умов правильного дихання -- це турбота про розвиток грудної клітки. Для цього важливе правильне положення тіла, особливо під час сидіння за партою, дихальна гімнастика та інші фізичні вправи, які розвивають мускулатуру, що приводить у рух грудну клітку.

Звичайно людина з добре розвинутою грудною кліткою дихає рівномірно і правильно. Треба привчати дітей ходити і стояти, дотримуючись прямої постави, бо це сприяє розширенню грудної клітки, полегшує діяльність легень і забезпечує глибше дихання. При зігнутому положенні тулуба в організм надходить менша кількість повітря.

Розділ 3. Гігієнічна оцінка фізичного розвитку дитини

Опрацювання і вироблення вікових нормативів фізичного розвитку дітей дошкільного віку є основним завданням, виконання якого є необхідним для аналізу росту і розвитку дітей та для контролю ефективності оздоровчих заходів. Рівень фізичного розвитку свідчить про гармонійність розвитку у відповідному віці і визначає підхід до нормування навчальної, трудової, та спортивної діяльності школярів. Систематичні спостереження за фізичним розвитком дозволяють виявляти закономірності росту і розвитку дітей, оцінювати стан здоров'я дітей, дозволяють вивчати вплив чинників навколишнього середовища, навчальної, трудової і спортивної діяльності на дитячий організм, дозволяють оцінювати профілактичні заходи.

З метою визначення фізичного розвитку дитини, проводиться детальне обстеження її. Вже огляд дитини дає можливість виявити особливості шкіри, лімфатичного апарату, кісткової системи. Фізіологічні дослідження дозволяють визначити зміни у функціональному стані організму, зокрема визначити життєву ємність легенів і м'язову силу [7, 105].

В основі визначення фізичного розвитку дітей лежать антропометричні виміри, що включають виміри маси тіла, росту, окружності грудної клітки. Узагальнені дані цих вимірів підлягають статистичній обробці, необхідній для оцінки стану здоров'я дитячого колективу. Одним з методів такої обробки при індивідуальній оцінці фізичного розвитку дітей і підлітків є визначення сигмальних відхилень основних показників фізичного розвитку від середньоарифметичних зважених даних вікової групи з наступним графічним зображенням профілю фізичного розвитку. Показник фізичного розвитку дитини порівнюють із середньоарифметичними зваженими показниками цих ознак для відповідної вікової статевої групи за таблицею стандартів і отримують сигмальне відхилення, за яким роблять висновок про ступінь фізичного розвитку. Фізичний розвиток може бути середнім, коли індивідуальні показники відрізняються від вікових стандартів не більше ніж на одну сигму М + 1д, вище середнього -- коли індивідуальні показники знаходяться в межах М+1д і М+2д, високим -- коли індивідуальні показники сягають М + 2д і М + 3д, нижче середнього -- коли індивідуальні показники в межах від М - 1д до М - 2д і низьким -- коли індивідуальні показники знаходяться в межах М - 2д і М - 3д. Знаючи сигмальні відхилення кожної дитини, визначають профіль фізичного розвитку, який визначає три основні показники -- зріст, масу та окружність грудної клітки. За допомогою профілю фізичного розвитку, який враховує відхилення від середньої величини трьох показників, оцінюють фізичний розвиток і визначають пропорційність цього розвитку. Фізичний розвиток вважається гармонійним, якщо різниця між показниками не перевищує однієї сигми.

З метою визначення комплексної індивідуальної оцінки декількох антропометричних показників у їх сукупності використовують таблиці, в яких ураховано кореляційний зв'язок між довжиною тіла і кожним іншим антропометричним показником. Це так звані оцінкові таблиці за шкалою регресії. Кореляційний зв'язок визначається за допомогою коефіцієнта регресії, який показує ступінь зміни величини вибраного показника при зміні довжини тіла на 1 см. Коефіцієнт регресії необхідний для того, щоб визначити, якою повинна бути маса тіла та окружність грудної клітки у дитини при певному її зрості. Приділенні різниці між фактичною масою тіла або окружністю грудної клітки дитини і тієї, що повинна бути відповідно до росту, на сигму коефіцієнта регресії, отримують гармонійність розвитку. Дитина розвивається гармонійно, якщо отримана величина вкладається у межі однієї сигми [7, 109].

Існує ще оцінка рівня біологічного розвитку дитини, коли враховується ще додатково довжина тіла, величина її річного приросту, терміни зміни молочних зубів на постійні, ступінь статевого дозрівання, осифікація кисті.

При недостатньому надходженні транспортованого клітинами крові кисню до різних видів м`язів організму дитини можуть розвиватися різні ускладнення органів (зниження тонусу м`язів, часткова атрофія, порушення структури волокна), а все це призводить до відставання дитини у фізичному розвитку.

Висновок

Завдяки загальному фізичному розвитку дошкільників удосконалюється структура і функції мозку. Характерне для раннього віку швидке збільшення росту дитини дещо уповільнюється на п'ятому році і знову прискорюється наприкінці дошкільного дитинства. Середнє щорічне збільшення росту дошкільняти становить близько 6 см, причому дівчатка дещо випереджають хлопчиків. Поверхневе дихання дошкільняти компенсується його частотою (у трирічної дитини 20--30 вдихань на хвилину, у дорослої людини -- 16). У зв'язку з розвитком легенів, грудної клітки та зміцненням дихальної мускулатури воно стає глибшим і рідшим, життєвий об'єм легенів підвищується.

В органах дихання розрізняють повітроносні шляхи, по яких проходить вдихуване і видихуване повітря, і легені, де здійснюється газообмін між повітрям і кров'ю. Дихальний шлях починається носовою порожниною, відділеною від порожнини рота перегородкою: спереду -- тверде піднебіння, а ззаду -- м'яке піднебіння. Повітря в носову порожнину проникає через носові отвори -- ніздрі. Біля зовнішнього краю їх знаходяться волоски, які запобігають попаданню в ніс пилу.

У віці від 3 до 7 років у зв'язку з розвитком плечового пояса все більше починає переважати грудний тип дихання, і до семи років він стає виражений.

Дихання змінюється залежно від стану його організму. Воно спокійне, рідке під час сну, часте і глибоке при фізичних навантаженнях, переривчасте, нерівне під час емоцій.

Головною особливістю дихального центра є періодичність, при якій збудження нейронів змінюється їх гальмуванням. В основі періодичності лежить функція бульбарного відділу.

Література
Бернштейн Н. А. Физиология движений. -- В кн. Физиология труда. М., 1984.
Боген М. М. Задачи обучения двигательным действиям. -- Теория и практика физической культуры, 1981, № 3.
Будинская П.П. Общеравивающие упражнения в детском саду. - М.: Просвещение, 1981. - 96 с.
Вавилова Е.Н. Развивайте у дошкольников ловкость, силу, выносливость: Пособие для воспитателей детского сада. - М.: Просвещение, 1981. - 96 с.
Вавилова Е.Н. Укрепляйте здоровье детей. - М.: Просвещение, 1986.-125 с.
Вакулов А.Д., Бутин И.М. Развитие физических способностей детей: книга для малишей и их родителей. - М., 1996.
Вильчковский Э.С. Развитие двигательной функции детей. - К.: Здоровье, 1983. - 170 с.
Вильчковский Э.С. Физическое воспитание дошкольников в семье. - К.: Рад. школа, 1987. - 126 с.
Вильчковский Э.С. Занятия физической культурой в детском саду. - К.: Рад. школа, 1985. - 224 с.
Вильчковский Э.С. Методика физического воспитания в детском саду. - К.: Рад. школа, 1979. - 224 с.
Лайзане С.Я. Физическая культура для малышей. - М.: Просвещение, 1987. - 156 с.
Леонтьева Н.И., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма. - М.: Просвещение, 1976. - 239 с.
Луури Ю.Ф. Физическое воспитание детей дошкольного возраста. - М.: Просвещение, 1991.
Методика физического воспитания школьников./ Под ред. Г.Б. Мейксона, Л.Е. Любомирского. - М.: Просвещение, 1989. - 143 с.
Новосельский В.Ф. Азбука физической закалки детей. - К., 1991.
Осокина Г.И. Физическая культура в детском саду. - М.: Просвещение. 1983.-95 с.
Осокина Г.И. Физическая культура в детском саду. - М.: Просвещение. 1986.-95 с.
Пензулаева Л.И. Физические занятия с детьми 5-6 лет. - М.: Просвещение, 1986. -140 с.
Пензулаева Л.И. Физические занятия с детьми 3-4 лет. - М.: Просвещение, 1983. -95 с.
Столярів В.И., Биховська И.М., Лубишева Л.И. Концепція фізичної культури і фізкультурного виховання (інноваційний підхід) //Теор. і практ. фіз. культ., 1998, № 5, с. 11-15.
Свириденко С. Дбаємо про здоров'я дітей: Програма основ здорового способу життя. Початкова школа, - 1998, №9.
Хрипкова А.Г. Вікова фізіологія. - К., 1982. - 272 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4