На частку заповідного фонду припадає більш 135 тисяч гектарів території півострова, що складає 5,2% його площі. Заповідний фонд відіграє істотну роль у збереженні створінь неживої і живої природи, стабілізує екологічну ситуацію на півострові.

Крим є унікальним регіоном України, де на порівняно невеликій території розташовано 152 об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі: 6 природних заповідників, 30 заказників, 69 пам'ятників природи, 2 ботанічних сади, 1 дендрологічний парк, 31 парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва, 8 заповідних урочищ, 1 зоопарк.

У Криму відомо більш 200 родовищ корисних копалин. Загальнодержавне значення мають залізні руди (Керченський залізорудний басейн), солі Сиваша і приморських озер (Старе, Червоне та ін), природний газ (Чорноморські родовища), флюсові вапняки (Балаклавське, Керченське родовища та ін), цементні мергелі (Бахчисарай), гончарні й відбілюючі глини (передгір'я). Для лікувальних і рекреаційних цілей використовуються лікувальні грязі і мінеральні джерела (Саки, Євпаторія, Феодосія та ін), піщані і галькові пляжі (західне і південне узбережжя, Приазов'я).

Кліматичні умови Криму дуже різноманітні. Крим оточений водним басейном, перетнутий гірським плато, з пологими схилами на північ і крутішим - на південь (до Чорного моря), який захищений від впливу північних вітрів. Гори прорізають долинами. На різних висотах над рівнем моря зустрічаються свої умови, що впливають на характер клімату.

Кожен схил кримських гір має свої кліматичні умови, бо піддається в більшій чи меншій мірі впливу тих чи інших панівних вітрів. Найтеплішою частиною Південного берега є простір від мису Айя до мису Ай-Тодор, так як ця частина узбережжя знаходиться як би в вітрової тіні від холодних північних і північно-східних вітрів. Від Ай-Тодора вже стає помітним вплив східних вітрів і, таким чином, друге місце за теплоті займає частину Південного берега від Ай-Тодора до Алушти, а третє місце за теплоті - від Алушти до Коктебеля, причому ступінь поступового переходу від теплого клімату до більш холодного як би варто паралельно з поступовим зниженням висот гір від Алушти до Феодосії. Феодосія вже відкрита північним і північно-східним вітрам, і її клімат, що має свої місцеві особливості, ближче підходить до клімату Керченського півострова.

Тепле повітря, що приходить в Крим з півдня, відносно вільно проникає через невисокі Кримські гори в степові райони півострова. При вторгненні ж холодного щільного арктичного повітря гори перешкоджають його проникненню на ПБК. У цьому плані дуже показово порівняння середньої січневої температури повітря в центральній частині рівнинного Криму (смт. Красногвардійське) і в Ялті - відповідно -2 ° С і +4 ° С. Якби в Криму не було гір, то Південний берег мало чим відрізнявся б від степового узбережжя Чорного та Азовського морів. При цьому велика роль не стільки висоти Кримських гір, скільки їх загального напрямку - із заходу на схід, паралельно узбережжю.

Крим відноситься до числа найбільш сонячних районів європейської частини СНД. Річна тривалість сонячного сяйва тут змінюється в межах 2180 - 2470 годин. Особливо вона велика на морському узбережжі, де бриз перешкоджає утворенню хмар. З річної суми радіації Крим отримує взимку приблизно 10%, навесні - 30%, влітку - 40% і восени - 20%. Найбільша кількість сонячного тепла півострів одержує теж влітку. Мінімальна кількість припадає на гірські райони, а максимальне - на західне узбережжя. Але як би там не було, у грудні та січні на одиницю земної поверхні за добу надходить тепла в 8 -10 разів більше, ніж, наприклад, в Санкт-Петербурзі.

Взимку над південною частиною європейської території СНД у широтному напрямку часто встановлюється вісь підвищеного атмосферного тиску, а над Чорним морем - зона зниженого тиску. Внаслідок цього в Крим часто вторгаються холодний і сухий континентальний повітря помірних широт або арктичне повітря. З цим пов'язані різкі зниження температури та сильні північно-східні вітри. У той же сезон відносно часто сюди приходять циклони з Середземного моря, які приносять тепле повітря тропіків. Середземноморські циклони, як правило, затримуються в північно-західній частині Чорного моря. Внаслідок цього тепле повітря впливає, перш за все, на південно-західну частину гірського Криму. Саме тому зима в Криму волога із частим випаданням опадів і малим випаровуванням. Тим не менш, взимку опадів випадає майже в три рази менше, ніж влітку.

Часті відлиги взимку приводять до великих коливань температури і нестійкості і малопотужність сніжного покриву.

Весна в Криму протікає швидко завдяки збільшенню висоти сонця і тривалості дня, зменшенню хмарності та припливу південного теплого повітря. У внутрішніх районах Криму спостерігається значне збільшення температури вже від лютого до березня. Весна - найбільш сухий і вітряний сезон року з частими «поверненнями холодів», з нічними морозами, ранковими заморозками, особливо в улоговинах і річкових долинах передгір'я, що негативно позначається на ранньоквітучих кісточкових плодових деревах і теплолюбна винограді.

Влітку в Криму переважає ясна, жарка погода з проявом місцевих бризів, гірничо-долинних і схильних вітрів. Внаслідок того що континентальне повітря помірних широт перетвориться тут у місцевий тропічний, на півострові переважає посушлива погода.

Морські повітряні маси і атлантичні циклони приносять у цю пору року опади. Випадають рясні, інтенсивні, але найчастіше короткочасні дощі. Літо в Криму триває 4 - 5 місяців.

Осінь тут - кращий сезон року. Погода тиха, сонячна і помірно тепла. Осінь тепліше весни на 2 - 3 ° С у центральних і на 4 - 5 ° С у приморських районах. Різка зміна погоди відбувається, як правило, у другій половині листопада.

У Криму річне зміна температури майже збігається зі зміною припливу сонячної радіації. Середньомісячні температури повітря в основному змінюються з півночі на південь, за винятком Південного узбережжя, де зміни відбуваються на схід та на захід. Найчастіше найбільш холодним місяцем є січень або лютий. Найнижча середня температура (-4 ° С) в січні спостерігається в горах, а найбільш висока (близько 5 ° С) - на ПБК. Найвища середньомісячна температура найчастіше в липні, коли вона досягає +23 +24 ° С, у горах - 16 ° С.

Протягом доби найбільш низькі температури спостерігаються перед сходом сонця, а найбільш високі - в 12 - 14 годин. Бризової вітри знижують денну температуру та підвищують нічну, у результаті чого добова амплітуда на морському узбережжі менше, ніж удалині від нього. Абсолютний мінімум температури повітря буває переважно в січні - лютому і становить у передгір'ї, і до -37 ° С.

У Криму 80-85% річної суми опадів випадає у вигляді дощу. Число днів з дощами коливається від 80-130 у степових районах до 150-170 у горах. Влітку в Криму спостерігається не більше 5-10 днів з дощами за місяць.

Найбільша температура повітря, що спостерігалася в Криму, 38.1 ° у тіні була відзначена в Севастополі. Найменша температура -30 ° спостерігалася в Криму в районі Сімферополя і Красноперекопська. Таким чином температура в Криму змінюється в межах 68.1 °, маючи річні середні значення від 10 ° до 13 °.

На 01.11.2009 року в Автономній Республіці Крим проживало 1966,4 тис. чол. Протягом 2009 року кількість населення зменшилася, на що, головним чином, вплинуло природне скорочення. Унаслідок внутрірегіональної міграції в 2009 році міське населення збільшилося за рахунок сільського.

Населення Автономної республіки Крим розміщено по території півострова нерівномірно. При середній щільності населення 75,4 чол. / км 2, щільність у рівнинній частині Криму перевищує 30 чол. / км 2, у горах - близько 10 осіб / км 2, у передгір'ї - близько 150 осіб / км 2, а на узбережжі - більше 300 осіб / км 2.На узбережжі Криму, що є найбільш цінною в рекреаційному відношенні територією, мешкає 50% населення республіки. А якщо до рекреаційно-цінних територій віднести також гори і передгір'я, то показник зросте до 75%.

Для Криму характерні зростання числа міст, а також селищ міського типу і відносна стабільність сільських поселень. З огляду на розширення мережі рекреаційних підприємств (санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів і т. д.), кількість поселень міського типу на узбережжі збільшилося за 50 років більш ніж у два рази.

Сільські населені пункти розташовані по Криму нерівномірно. При загальній кількості 950 сільських поселень і середній густоті 4 поселення на 100 км 2, у Сімферопольському районі густота сільських поселень складає 6, а в Чорноморському районі - 2,2 поселення на 100 км 2.