Зона розташована на території 158 га, 92 з яких забудовані виробничими й адміністративними будинками. Криті виробничі цехи й складські приміщення нараховують 14,5 тис.м2 площ, службові приміщення й приміщення, зайняті під офіси становлять 4,6 тис.м2, сільськогосподарські території -- 52,2 тис.м2 контейнерний термінал розташований на площі 4,2 тис.м2. У цей час у безпосередній близькості від даної СЕЗ ведеться створення індустріального парку, територія якого складе 110,5 тис.м2.

Зона розташовує розвитий внутрішньою інфраструктурою. Довжина під'їзних і внутрішніх автомобільних доріг становить 1844 м. Є автозаправна станція й станція технічного обслуговування автотранспорту. Задіяно надійні системи телевізійного спостереження, охорони й протипожежної безпеки.

Ділова інфраструктура зони включає комерційний центр, обладнаний необхідними приміщеннями для проведення переговорів і організації демонстраційних показів зразків, філія банку «Banco Financiero Internacional» і систему телефонного й телевізійного обслуговування.

Вільна економічна зона Вахай розташована в приміському районі м. Гавана на відстані 1,5 км. від вантажного термінала Гаванського міжнародного аеропорту ім'я Хосе Марті. Площа зони становить 21,47 га, з яких 13,4 га забудовані будинками й спорудженнями. Криті виробничі склади й складські приміщення займає територію 13 тис.м2, приміщення під офіси -- 1,1 тис.м2.

До послуг іноземних фірм-операторів споруджені вантажно-розвантажувальні площадки, промислові полігони, на яких може бути розміщене будь-яке встаткування. Довжина внутрішніх автодоріг становить 2000 м, є автозаправна станція.

Крім того, зона має у своєму розпорядженні діловий центр, що має спеціально обладнані приміщення для проведення переговорів, ділових зустрічей і семінарів загальною площею 240 м2.

Фахівці зони надають консультації по юридичних і техніко-економічних питаннях, транспортні й митні послуги.

Адміністративне керування зонами «Маріель» і «Вахай» здійснюється акціонерним товариством «Almacenes Universales S.A.», a зони «Місто Гавана» (Берроа) -- корпорацією «СIМЕХ S.A.».

Російські організації й комерційні структури, акредитовані на Кубі, стали також звертатися до практики використання у своїй комерційній діяльності вільних економічних зон. Зокрема, російські компанії «Елерс ЛТД» і ВАО «Автоекспорт» здійснюють поставки запчастин до різних марок автомобілів російського виробництва зі складів у вільній зоні «Місто Гавана» (Берроа).

Основна грошова одиниця Куби -- песо, рівний 100 сентаво. Заснований в 1948 році Національний банк Куби був центральним банком країни, однак в 1960 році, коли всі приватні банки, як кубинські, так і іноземні, були націоналізовані, він взяв на себе й всі інші банківські функції.

Протягом останнього десятиліття банківська система Куби перетерпіла істотні зміни, розвиваючись і вдосконалюючись відповідно до вимог нової економічної ситуації. У січні 1994р. розгорнулася реформа банківської системи країни. Її початком стало створення приватних за формою, але з 100% державним капіталом фінансові установи -- Banco internacional de comercio (BICSA), завданням якого є розвиток торгівлі товарами й послугами шляхом фінансування подібних операцій за кордоном. BICSA проводить всі типи банківських операцій, включаючи відкриття поточних рахунків приватним особам, а також бере активну участь у внутрішньому фінансуванні в конвертованій валюті виробництва процесів і послуг, призначених на експорт і для реалізації усередині країни. За п'ять років існування банку, його клієнти скористалися кредитами на 800 млн. дол.

З появою BICSA у кубинській банківській системі був покладено початок створенню цілого ряду недержавних банківських і фінансових установ, об'єднаних в 1996р. у Групу АТ «Новий Банк» ( El Grupo de Nueva banca). У цю Групу крім BICSA входять ще п'ять банково-фінансових організацій.

- Financiera nacional (FINCA), ціль, що фінансувати експорт і імпорт продуктів, устаткування й послуг, використовуючи такі механізми як, оренда, лізинг, факторинг, надання торговельних знижок і ряд інших операцій, а також здійснення короткострокового фінансування підприємств.

- Casa de cambio (CADECA). У зв'язку з легальним ходінням у країні двох валют- кубинського песо й доларів США, CADECA надає послуги по обміні валюти в сфері міжнародного туризму й для населення країни.

- Banco metropolitanо. Надає спеціалізовані послуги дипломатичному корпусу й іноземним. фізичним особам, постійно або тимчасово проживаючим у країні, а також кубинським громадянам, що мають ВКВ. В 2000 р. банк зробив своїм клієнтам послуг на 70,2 млн. дол., а також національними організаціям на 15 млн. кубинських песо.

У Групу АТ «Новий банк» входять також Banco de inverciones, що орієнтований на надання спеціалізованих послуг в області внутрішніх і зовнішніх інвестицій (в 1996-99 рр. надано фінансування на 20,2 млн. дол.) і фінансова організація Compania Fiduciaria, що займається керуванням довірчою власністю юридичних та фізичних осіб. Компанія здійснює керування власністю національних поручителів на 200 млн. дол. що разом з іншими дорученнями й послугами (180 млн. дол.) становить 380 млн. доларів.

Гнучка й ефективна банківська система країни, що загалом відповідає міжнародним. вимогам у цій сфері економічної діяльності, зажадала, створення Центрального банку Куби (Banco central de Cuba), функції якого до травня 1997р. виконував Національний банк Куби.

У завдання ЦБ як керівної установу банківської системи країни входить випуск національної валюти, підтримка її стабільності, здійснення контролю за сегментами банківської системи, розробка й перетворення в життя відповідної грошової політики. На міжнародному рівні ЦБ займається нормалізацією фінансових відносин із зовнішнім світом, включаючи питання зовнішнього боргу, представляє кубинську державу перед закордонними банківськими, валютними й кредитними організаціями.

З появою ЦБ не відбулося скасування Національного Банку. У його функції були поставлені реєстрація, контроль і обслуговування зовнішнього боргу країни й зовнішнього боргу самого банку перед іноземними кредиторами при збереженні гарантій з боку держави, а його велика банківська мережа усередині країни перейшла у ведення нової організації -- Banco de creditos comercio, створеного в 1997 р.

В 2000 р. почав операції створений наприкінці 1999 р. Зовнторгбанк Куби. Правові основи його діяльності визначаються Декрет-Законом №198 від 08.11.1999р. Основне завдання банку -- здійснення операцій, пов'язаних з підприємницькою діяльністю кубинських організацій, що займаються зовнішньоторговельною діяльністю. Зовнторгбанку Куби надане право, здобувати на ринку боргові зобов'язання кубинських фінансових і державних установ, підприємств під свою повну відповідальність, за згодою кредиторів, а також з дозволу ЦБ Куби.

Сучасна банківська системи Куби включає також мережу небанківських фінансових. установ - так званих фінансових компаній: Finca, Finatur, Fimelca, Finagri і ін. (більше десяти), створення яких звичайно пов'язане з напрямками роботи окремих галузей економіки, і уповноважених проводити операції фінансового посередництва, крім депозитів.

Фінансові компанії ведуть активну роботу із залучення іноземного капіталу шляхом створення спільних фінансових організацій із закордонними партнерами. Як правило, іноземний партнер має більшу частку в їхньому статутному капіталі й здійснює загальне керування спільним підприємством.

Національна банківська система доповнюється 16 представництвами закордонних банків, що одержали дозвіл на роботу в країні. Починаючи з 1984 р. кубинське законодавство передбачає можливість відкриття представництв іноземних банків на Кубі без права безпосереднього здійснення банківських операцій.

Відповідно до останньої доповіді, оприлюдненому Центральним банком Куби, розмір зовнішнього боргу країни на кінець 1999 р. становить 11,078 млрд. дол., з яких 81,9% ставилися до основної суми боргу й 18,1% - до зобов'язань по обслуговуванню боргу. У цю цифру не включені довгі перед колишніми соціалістичними країнами Східної Європи й колишнього СРСР.

Основними кредиторами Куби в 1999р. були Японія (20,6%), Аргентина (14,5%), Франція (10,6%), Іспанія (10,5%), Великобританія (9,9%). З латиноамериканських країн (крім Аргентини) найбільша заборгованість є перед Мексикою (4,0%).

Податкова система Куби була заснована в 1995р. і з'явилася одним з важливих кроків кубинського посібника з реформування економіки країни. Юридичною основою введення податків став закон «Про податкову систему» 1994 р. і закон від 1997 р. «Про загальні норми й процедуру оподатковування». Згідно із цими законами, Мінфін є вищим державним органом, що регулює податкову політику країни. В 1995р. була створена Національна податкова служба (ОНАТ), у функції якої входить контроль над своєчасною сплатою податків, визначення сум виплат, відстрочка платежів, накладення штрафних санкцій, розгляд спірних питань і т.д. Робота ОНАТ будується по територіальному принципі. Вона також видає щомісячну газету «Платник податків», через яку ведеться відповідна роз'яснювальна робота серед населення.

Уведена на Кубі система оподатковування поширюється як на фізичні і юридичні особи, так і на іноземні, які включаються в єдиний Регістр платників податків.

З 1995р. у податкову систему включені СП, економічні асоціації, а також ряд держпідприємств. В 1996-99 рр. дія податків було розширено -- системою оподатковування охоплено 19453 юридичних осіб, з яких 12941 ставляться до держсектору. Усі фізичні та юридичні. особи, що ведуть операції у ВКВ або у ВКВ і національній валюті, платять податки у ВКВ. Виплати по податках здійснюються після заповнення декларації. Державної структури бюджетної сфери від сплати податків звільнені.

На Кубі існують 11 видів податків, з яких податок на прибуток є основним і становить 35% від доходів, отриманих протягом фінансового року всіма розташованими в країні підприємствами й організаціями поза залежністю від форми власності.

Податок на доходи фізичних осіб виплачується відповідно до затвердженої шкали (також іноземцями, що перебувають на території Куби більше 180 днів протягом 1 року). Цим податком обкладаються, за даними на 1999 р. 192508 фізичні особи, що має доходи від торгівлі, від здачі внайми майна, творчої діяльності, що одержують зарплати й пенсії у ВКВ. З 1998р. цей податок платять також працівники дрібних с/г кооперативів. Податок сплачується по прогресивній школі, розмір якої встановлений окремо для осіб, що одержала доходи у ВКВ і в національній валюті. Грошові перекази кубинцям від родичів з-за кордону податком не обкладаються.

Імпортери, виробники й продавці споживачів товарів, як імпортованих, так повністю або частково зроблених на території країни й призначених для купівлі-продажу, платять податок із продажів. Промислова сировина й товари, призначені на експорт, звільняються від цього податку.

Установлено одноразову виплату спец. податку на продукти для виробників, імпортерів і продавців алкоголю, тютюнових виробів, палива, автомашин, домашніх електроприладів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11