Рисунок 1.1. Середня кількість ДТП в Україні за 3 роки

Виходить, кількість ДТП і справді має тенденцію до підвищення. І Спочатку аварійні тенденції 2005 року мало чим відрізнялися від торішніх і позаторішніх. Аж до початку липня. Із цього моменту відбувається різкий стрибок убік збільшення ДТП, який спостерігається і донині. Кількість ДТП, число загиблих і травмованих людей протягом останніх 5-ти років зросла відповідно на 37, 34 і 46%. Збитки народногосподарського комплексу України від ДТП, в яких загинули та були травмовані люди, за ці роки сягають майже 16 млрд. грн., що становить 1,4% від ВВП щорічно.

Кожних 16 хвилин в Україні трапляється ДТП, майже кожні 2 години гине людина. В середньому за добу в ДТП гинуть 14 і отримують травми різного ступеня тяжкості понад 100 осіб.

Тяжкість  наслідків ДТП (кількість загиблих в ДТП на 1000 автомобілів) в Україні гірша ніж  у Польщі у 2,5 рази, у Франції - у 5 разів, у Швеції - в 10 разів. У нас також гірші показники щодо кількості постраждалих на 100 ДТП і щодо кількості загиблих на 100 постраждалих в ДТП.

В Україні відносна кількість загиблих в ДТП у 4 - 10 разів більша ніж, відповідно, в країнах ЄКМТ, США та Японії.   Кількість загиблих у ДТП в Україні становить 13% від загиблих у дорожніх подіях усієї Європи, тоді як кількість автомобілів - лише 2% від усього європейського автомобільного парку. Кількість загиблих на кожні 1000 автомобілів в 1,3 - 7 разів вища, ніж у європейських країнах. Тяжкість наслідків ДТП в Україні в 1,5 - 5 разів вища.

Масовий допуск до керування КТЗ нових водіїв, поповнення ринку внутрішніх перевезень перевізниками різних форм власності, які не мають профільної освіти та досвіду роботи, обумовили зростання потенційної небезпеки збільшення дорожньо-транспортного травматизму на дорогах України. Ймовірність потрапити в дорожньо-транспортну пригоду зі смертельним наслідком в Україні у п'ять разів вища, ніж у західноєвропейських країнах.

Щорічний розподіл кількості ДТП і кількості постраждалих у них людей за причинами їх виникнення практично залишається незмінним. У 2004 році більше 75 % загиблих в ДТП  спричинено порушеннями правил дорожнього руху водіями. Значний вплив на зростання аварійності чинять водії приватного автотранспорту. Через порушення ними правил дорожнього руху зареєстровано понад 88% ДТП, що скоєні з вини водіїв.

Через нехтування пішоходами правил безпечної поведінки на дорогах та недостатню роботу з пішоходами уповноваженого органу сталася майже кожна четверта дорожня подія, причому понад 15% з них мали смертельні наслідки, а така ДТП, як наїзд на пішохода, став найбільш масовим. У 2004 році   таких ДТП зареєстровано понад 43% від усіх подій, що сталися на дорогах України. 

  Не сприяє підвищенню безпеки дорожнього руху  стан вулиць та автодоріг нашої країни. Незважаючи на заходи для їх покращення, кількість ДТП через їх незадовільний стан  залишається високою. Так, протягом 2004 року кількість ДТП з причин незадовільного технічного стану вулиць в Україні  становить 13,5 тис. (зросла на 18%), а за умов незадовільного технічного стану доріг -  5044. Кількість загиблих в цих ДТП становить відповідно - 1474 і 1179 людей [27].

Серйозні недоліки мають місце в управлінні дорожнім рухом. Повільно впроваджують автоматизовані системи управління дорожнім рухом в обласних центрах та великих містах, значна частина світлофорних об'єктів застаріла та не відповідає європейським вимогам щодо видимості відповідних сигналів регулювання (особливо  у разі прямого попадання на них сонячних променів). Не в повній мірі відповідає сучасним вимогам інфраструктура вулиць та автомобільних доріг. Під час їх будівництва та реконструкції не завжди облаштовують надземні і підземні пішохідні переходи та спеціальні велосипедні доріжки, наявність яких могла б значно скоротити дорожньо-транспортний травматизм.

1.3 Аналіз причин зростання кількості шкідливих наслідків

дорожнього руху в Україні та шляхи їх усунення .

1) Аналіз проблем управління безпекою дорожнього руху

В Україні діє неефективна застаріла, адміністративна система управління безпекою дорожнього руху. У цій системі    функції управління, виконання  а також функції контролю за ефективністю управління та  за виконанням покладено на один орган - Міністерство внутрішніх справ України.  Основні недоліки цієї системи:

- не має  розподілу функцій виконання та функцій контролю за виконанням обов'язків забезпечення БДР між виконавчими органами;

- законодавством не встановлено відповідальність виконавців за неналежне виконання покладених функцій.

- не забезпечено об'єктивне, незалежне, незацікавлене формування висновків чи рішень стосовно розслідування ДТП.

 Внутрішньовідомча необ'єктивність і упередженість розслідування, висновків і коригувальних дій щодо безпеки дорожнього руху і ДТП обумовлена недосконалістю законодавства.

2). Дослідження  проблем безпеки дорожнього руху, системи аналізування ДТП  та їх статистичного обліку.

 Однією з принципових причин високого рівня аварійності та недостатньої керованості процесами управління безпекою є те, що не проводились дослідження і не вивчалися причини виникнення ДТП, причинно-наслідковий зв'язок умов та наслідків, що передували ДТП, що були супутниками ДТП та, які діяли безпосередньо в період після ДТП. Не досліджувалась поведінка учасників  на різних фазах ДТП і в практичній діяльності не аналізувалась. Не досліджувались наслідки введення нових законодавчих актів, правил, норм, стандартів а також змін у організації управління безпекою та організацією руху [10].

Має місце висока смертність від таких причин ДТП як перевищення швидкості та виїзд КТЗ на смугу зустрічного руху. Ці чинники - перевищення швидкості та виїзд на  смугу зустрічного руху -  фіксують у протоколах про ДТП і, зазвичай, визнають остаточними  причинами ДТП. Але причини, які  призвели до самих порушень правил дорожнього руху (перевищення швидкості та виїзд на зустрічну смугу) не вивчаються, а тому попереджувальні заходи не можуть бути ефективними взагалі чи не застосовуються.

Недосконала на теперішній час існуюча система аналізу аварійності на автомобільному транспорті. Статистичні дані про аварійність перевантажені абсолютними показниками, які нерідко мають тенденцію до зниження. На їх основі роблять помилкові висновки про стан аварійності в державі, хоча питомі показники стану безпеки дорожнього руху мають негативну тенденцію. Щоб отримати об'єктивну картину безпеки дорожнього руху в Україні, необхідно порівнювати питомі показники з аналогічними  показниками інших країн.

Не ведеться облік та аналіз причин високої тяжкості ДТП з причин у тих випадках коли водії та пасажири не були пристебнуті ременями безпеки  (статистика відсутня). У той же час, це порушення (рух без використання ременів безпеки) в Україні стало масовим, так як застосовування ременів  ніхто не контролює, і воно отримало статус „незначного порушення”. Однією з  причин аварійності на дорогах, що тягне за собою тяжкі наслідки, фахівці визнають технічну несправність транспортних засобів. Згідно офіціальною статистикою  рівень ДТП в Україні з причин  технічної несправності транспортних засобів  знижується і становив у 2004 році менше  1% від загальної кількості ДТП. Зважаючи на переважно застарілий парк автомобілів України, є нелогічним те,  що ці дані нижчі аналогічних показників розвинутих європейських країн (12 - 25 %), в яких експлуатують більш нові автомобілі.

Реєстрація ДТП та порядок ведення статистичних спостережень за ДТП не врегульовано законодавством і не захищені від необ'єктивності. Відсутні диференційовані  статистичні дані стосовно кількості загиблих в ДТП водіїв, пішоходів, пасажирів, велосипедистів та інших учасників дорожнього руху. В Україні відсутній єдиний Державний реєстр транспортних засобів. Сьогодні здійснюють як державну так і відомчу реєстрацію. В результаті точна кількість КТЗ, які в Україні, невідома.

У європейських країнах, де досягнуто значного зниження аварійності, у разі навіть одного вбитого в ДТП призначають для розслідування урядову комісію (Швеція).

1.4 Вплив на безпеку дорожнього руху технічного стану вулиць та

доріг

Генеральне планування та проектування загальнодержавних та регіональних центрів, міст та інших населених пунктів, адміністративних,  культурних та промислових центрів в Україні відбувається без врахування необхідності зменшення масової рухомості населення, зменшення потреби в поїздках і, як наслідок, зменшення ДТП, втрат пов'язаних з ДТП та витрат пального і забруднення довкілля.  Міста, зазвичай, будують з єдиним адміністративно-культурним центром замість кількох центрів, що зменшує  потребу у поїздках. Будують відокремлені спальні масиви, які потребують організації руху великих потоків громадського та індивідуального транспорту.

Радіальна схема міських вулиць робить напруженим і небезпечним дорожній рух у центральній частині. Недостатнє фінансування на ремонт і утримання вулиць та доріг, неякісне виконання ремонту, створюють небезпечні умови для дорожнього руху [11].

Більшість доріг виконані в одному рівні, багатополосні дороги не забезпечені огородженнями та розподільними смугами, що розділяють зустрічні потоки, відсутні інформативність дорожньої інфраструктури.

  Через незадовільний технічний стан вулиць населених пунктів в Україні сталось 42 % ДТП від усіх ДТП, що зареєстровано. На вулицях загинуло та поранено 42 % громадян від загиблих та поранених в ДТП. На міських вулицях загинуло 37 % а на сільських - 22,3 % від усіх загиблих у ДТП.

За умов незадовільного стану доріг сталось 37,7 % ДТП від усіх ДТП, що стались на дорогах,  загинуло 34 % та поранено 38 % громадян від усіх загиблих та поранених на дорогах. Загалом на магістральних дорогах загинуло 22,3 % від усіх загиблих у ДТП [42].

Від 40 до 60 % ДТП на автомобільних дорогах, більша кількість яких припадає на населені пункти, трапляється в темну пору доби, що свідчить про незадовільне освітлення доріг. До 40 % загиблих в ДТП трапляються на догах з деревами на узбіччі. Узбіччя доріг є істотним чинником безпеки  дорожнього руху. Укріплення наявних узбіч і дотримання вимог до їх покриття дало б можливість зменшити кількість ДТП на 14 %. Державтоінспекцією спільно з Укравтодором ведеться облік місць локалізації ДТП. На часі кількість місць локалізації ДТП на магістральних та регіональних дорогах  близько 800.

Транспортний комплекс області є важливою складовою у галузевій структурі економіки, в системі якого функціонує залізничний, автомобільний, річковий та авіаційний транспорт.
Аналіз виконання основних показників соціально-економічного розвитку області на 2006 рік свідчить, що обсяги перевезення вантажів залишаються на рівні очікуваних - 106 млн. тонн. (100,7% до рівня 2005 року), як і перевезення пасажирів (372 млн. чол.).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8