Загальна структура промислового виробництва на 2002 рік показана на Рис. 4.2.

Недалеко від іншого порту -- Бургаса -- височіють ажурні спорудження Бургаського нафтопереробного і нафтохімічного комбінату -- самого великого по валовій продукції промислового комплексу країни. Він завжди молодий, тому що постійно добудовується всі новими і новими заводами і цехами. Бургасский комбінат став основою розвитку в країні великих хімічних заводів по випуску синтетичних волокон (Ям-бол, Видин) і пластмас. На березі Дунаю в міста Свиштов набирає силу великий промисловий комплекс штучних волокон.

Широко розвита харчосмакова промисловість. До другої світової війни на цю галузь приходилося більш половини валової промислової продукції; тепер її частка вдвічі менше, хоча вона випускає приблизно в 20 разів більше продукції, чим перед війною. Вона не тільки задовольняє внутрішні потреби країни, але і дає багато продукції на експорт. Для її галузевої структури характерна дуже велика питома вага тютюнового, і консервного виробництва, у яких зосереджено понад половину всіх зайнятих у галузі. Біля третини валового збору овочів і чверті фруктів консервується. По виробництву на один жителя консервів (головним чином плодоовочевих) Болгарія займає друге місце у світі. По експорті готових тютюнових виробів займає 2--3 місце у світі. Велике значення придбало виноробство. Болгарія вивозить понад 70% продукції цієї галузі, будучи найбільшим її експортером серед соціалістичних держав. Країна успішно розвиває цукрову промисловість. Цукрові заводи Болгарії нові або сильно розширені, у середньому більш великі, чим у більшості інших соціалістичних країн Закордонної Європи. Основна кількість цукру виробляють чотири великих заводи у ведучій області бурякосіяння -дунайській рівнині (у Русе, Горна-Оряховице, Брухті і Долна-Митрополии). Велику частину імпортованого кубинського цукру-сирцю переробляють заводи біля морських портів-- у Девне і Камено (у Бургаса). Велику частину харчосмакової продукції дають підприємства, розташовані в головних сільськогосподарських районах -- на Верхнефракийской низовині і Дунайській рівнині, а також у Софійській улоговині, де знаходиться такий великий споживчий центр, як столиця.

5.2 Сільське господарство Болгарії

Сільське господарство цілком забезпечує потреби населення країни в продовольстві, а харчосмакову і значною мірою шкіряно-взуттєву і текстильну промисловість -- сировиною. Виробництво фруктів, овочів, винограду, соняшника в розрахунку на один жителя в Болгарії вище, ніж у більшості інших європейських країн.

За структурою земельних угідь Болгарія виділяється серед країн Балканського півострова більшою часткою оброблюваної площі (44% территориистраны)і меншою часткою вигонів і пасовищ. Основні масиви оброблюваних площ зосереджені на Дунайській рівнині і Верхнефракийской низовини, де ступінь розораності досягає 60--70%. У гірських же районах під ріллею зайнято менш 20% території. Сади і виноградники (7% оброблюваної площі) широко поширені в північних передгір'ях Стара-Планины і Родоп-ских гір, у південних передгір'їв Средна-Гори, а також у Кюстсндилській улоговині, називаної «фруктовим сапом Болгарії». На Дунайській горбкуватій рівнині, а також уздовж Дунаю і Чорноморського узбережжя створений ряд невеликих районом високорозвиненого виноградарства.

У сільськогосподарському виробництві частка рослинництва трохи вище частки тваринництва. Більш 60% посівної площі займають зернові -- пшениця, кукурудза і ячмінь. Болгарія виділяється високою часткою в-ножнах технічних культур (14%). Значно ширше, ніж до війни, вирощуються кормові культури (особливо люцерна і кукурудза на зелену масу), але частка їх у посівах не перевищує 20%. Посіви пшениці поступово скорочуються, що компенсується підвищенням її врожайності. Врожайність пшениці і ячменя тепер досягає 35--40, а кукурудзи 40---45 ц/га, що дозволяє цілком задовольняти потреби країни в хлібі і фуражному зерні.

На Дунайській рівнині, основній житниці країни, зосереджена велика частина посівів соняшника і цукрового буряка, а в південних районах, насамперед на Верхнефракийской низовини, у Східних Родопах і долині Струми -- тютюну. Болгарія поряд із Грецією і Туреччиною -- найважливіший у світі виробник і експортер високоякісних «східних» сортів тютюну. Збір тютюну -- у середньому 130--150 тис. т у рік, з яких 60--65 тис. т експортуються у виді сушених листів і 55--60 тис. т -- у виді готової продукції (сигарет). Для характерно також вирощування эфиромасличных культур (троянди, м'яти, лаванди); основний район їхнього оброблення -- Карловская і Казанлыкская межгорные улоговини. По вирощуванню олійної троянди, виробництву й експортові рожевої олії, що набагато дорожче золота, Болгарії належить перше місце у світі. У цілому по виробництву эфиромасличных культур і тютюну в розрахунку на душу населення Болгарія не має собі рівних.

Світову популярність придбало також майстерність болгарських городників, що одержують відмінні врожаї овочів, особливо томатів, перцю, цибулі; головні райони овочівництва -- захід Верхнефракийской низовини і центр Дунайської рівнини. Болгарія --одна з європейських країн, що мають розвите садівництво (яблука, зливи, персики) і виноградарство. Виноградарство тут у більшому ступені, чим у сусідніх країнах, спеціалізовано на виробництві високоякісних столових сортів.

Таблиця 1. Виробництво сільськогосподарської продукції у Болгарії в 1980-2003рр.

Важливе значення в економіці Болгарії має тваринництво. Його частка у валовій сільськогосподарській продукції росте. У болгарському тваринництві здійснений перехід до сучасного стійлового змісту худоби, однак у гірських районах збереглося відгонно-пасовищне господарство. Поліпшення кормової бази, заміна низькопродуктивних порід тварин більш продуктивними, створення великих механізованих ферм сприяли росту продуктивності тваринництва. У Болгарії висока частка в загальному поголів'ї дрібної рогатої худоби, особливо овець. На півночі країни, де виробляється більше зерна і цукрового буряка, розводять головним чином велику рогату худобу, свиней і птахів. Північ дає основну експортну продукцію тваринництва: свинину, биту птаха і яйця. У південно-східних і південних районах республіки ширше представлене вівчарство.

5.3 Транспортний комплекс Болгарії

Зростання виробництва сільськогосподарської й особливо промислової продукції, багаторазове розширення потоків зовнішньоторговельних вантажів зажадали корінної перебудови транспорту, створення першокласних доріг, нових портів. Внутрішні перевезення здійснюються в основному залізничним і автомобільним транспортом. Водний транспорт по Чорному морю і Дунаю відіграє головну роль у перевезенні зовнішньоторговельних вантажів.

Найважливіші залізниці країни, що зв'язують столицю з Русе, Варною, Пловдивом і Бургасом, тепер електрифіковані. Електровозами і тепловозами перевозиться вже понад 95% усіх вантажів. Залізничний зв'язок Болгарії з Румунією і СНД буде розширена після завершення будівництва нової залізничної переправи через Дунай по греблі гідрокомплексу Никопол -- Турну Мэгуреле. Споруджується об'єднуючі основні економічні райони країни кільце автострад довжиною більш 800 км: Софія -- Пазарджик -- Стара-Загора -- Бургас -- Варна -- Плевен -- Град^-град-ботев-град -- Софія. Серед європейських країн виділяється розвитими міжнародними автомобільними перевезеннями (особливо для вивозу швидкопсувних вантажів).

Болгарія за короткий термін створила сучасний морський і річковий торговельний флот, що забезпечує біля 13% водних міжнародних перевезень країни. Розширено старі порти (Варну і Бургас на Чорному морі; Русе, Свиштов і Брухт на Дунаєві) і споруджені нові.

Цей високомеханізований порт виник на захід від Варни на березі озера, з'єднаного каналом з морем. Порт Варн-Захід підтримує морський поромний зв'язок з радянським портом Ильи-чевск. Стабільні потоки масових вантажів з Радянського Союзу впливають на локалізацію в причорноморських і придунайських районах Болгарії ряду великих промислових і транспортних підприємств.

РОЗІДЛ VІ. ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ БОЛГАРІЇ

Розбудова ринкової економіки призвела до корінних змін у характері, географічному напрямку і структурі зовнішньої торгівлі Болгарії. Болгарія широко бере участь у різноманітних формах економічних зв'язків із соціалістичними країнами і послідовно проводить курс на всебічне економічне зближення з ними, у першу чергу зі СНД.

Основу ввозу складають машини і комплектне устаткування (понад 20% імпорту), промислова сировина і паливо (близько 2/5) Глинное місце до вивозі займають тепер не свіжі овочі, фрукти, столовий виноград і інші неперероблені сільськогосподарські продукти, а промислові товари. Продукція машинобудування зайняла ведуче місце в експорті країни -- більш 45% у 1997 р. Вивозиться приблизно 70% підйомно-транспортного устаткування, електронно-обчислювальних машин і деталей до них, акумуляторів, судів і сільськогосподарських машин, на випуску яких країна спеціалізується в рамках співпраці з ЄЕС. По частці продукції електротехнічної й електронної промисловості у всьому експорті країни Болгарія вийшла на одне з перших місць у світі. Збільшується експорт хімічних товарів (соди, азотних добрив, медикаментів), меблів, готового одягу. Болгарія відрізняється від більшості інших європейських соціалістичних країн значною часткою експорти товарів, одержуваних при переробці сільськогосподарських продуктів (продукція виноробства, консервної, тютюнової промисловості й ін.).

Істотні зміни перетерпіла географія зовнішньоторговельного обміну. Головними партнерами стали країни Європи. На них приходиться більш 3/4 зовнішнього товарообігу, у тому числі більш половини -- на СНД. Поглиблює Болгарія торговельні зв'язки і з іншими країнами.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6