функції мита, які застосовуються в управлінні зовнішньоекономічними зв'язками регіонів, на основі визначення різниці між світовими і національними цінами на товари.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що:

система регулювання зовнішньоекономічних зв'язків на основі розвитку відповідних цільових програм у сполученні з митним регулюванням, дозволяє підвисити комплексність розвитку регіону та зростання його потенціалу;

пропозиції щодо участі регіональних і місцевих органів влади в забезпеченні сприятливих митних умов регулювання, що спрямовані на підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв'язків регіону та структури його економіки;

модель оптимізації регулювання інвестиційних зв'язків може бути застосована регіонами, їх містами та районами як база порівняння при регулюванні зовнішньоекономічних відносин та розробці комплексних інвестиційних програм;

типологізацїя регіонів, що побудована за статистичними даними міст Луганської області та регіонів України, є базою для аналізу стану зовнішньоекономічних зв'язків і перспектив їх розвитку.

Отримані в дисертації висновки і рекомендації знайшли практичне застосування в діяльності підприємств та установ Луганської області. Головним управлінням економіки Луганської обласної державної адміністрації використані підходи до підвищення регулювання зовнішньоекономічних зв'язків при формуванні Програми зовнішньоекономічної діяльності Луганської області до 2010 року, в якій автор був співвиконавцем (довідка № 178/22-8 від 24.01.2007 р.). В Луганській регіональній торговельно-промисловій палаті при розробці перспективних планів застосовано рекомендації щодо системи регулювання зовнішньоекономічних зв'язків міст і підприємств області (довідка № 942/25 від 04.09.2006 р.). В діяльності ЗАТ "Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка" використано порядок визначення митних пільг, що дозволило встановити кращі умови розвитку експортного потенціалу підприємства (акт № 1031 від 15.11.2005 р.). В діяльності ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД впроваджені пропозиції відносно митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що дозволило покращити захист прав підприємства (акт № 728 від 11.09.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розробки практичних, теоретичних та методичних положень та рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону. Внесок здобувача в наукових роботах, опублікованих у співавторстві, конкретизовано в списку праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися автором і були схвалені на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції "Теорія і практика управління в трансформаційний період" (м. Донецьк, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-економічні аспекти глобалізації" (м. Донецьк, 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Економічні проблеми адаптації і розвитку вищої школи в умовах ринку" (м. Алчевськ, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Економічні проблеми розвитку промислового виробництва" (м. Одеса, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Дні науки" (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу" (м. Донецьк, 2007 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 14 наукових праць, у тому числі 1 монографія, 9 статей у наукових фахових виданнях та 3 тези конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 14,8 друк. арк., з них 6,8 друк. арк. належать особисто автору.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Дисертація, загальним обсягом 193 сторінки комп'ютерного тексту, включає 19 таблиць, 18 рисунків, 3 додатка на 22 сторінках, список використаних джерел із 165 найменувань на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, задачі, об'єкт і предмет дослідження, викладено наукову новизну отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення, наведено інформацію про апробацію результатів дослідження.

Розділ 1. Теоретичні основи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіону. У розділі досліджено економічну природу зовнішньоекономічних зв'язків, їх роль в економіці регіону, визначено передумови та умови їх розвитку, розглянуто існуючі методи економічного регулювання.

В сфері сучасного світового господарства зовнішньоекономічні зв'язки охоплюють широкий спектр взаємодій. Поряд з торгівлею у світовому економічному співробітництві одержує розвиток модель зовнішньоекономічних зв'язків - виробничо-інвестиційна, котра, модифікуючи товарне виробництво, підвищує його ефективність. Ефективність регулювання передбачає дослідження класифікацій зовнішньоекономічних зв'язків, які по структурі діляться на такі основні форми - зовнішньоторговельні (товари, послуги, продукти інтелектуальної власності) та інвестиційні; за напрямами потоків ресурсів - на експорт і імпорт. На основі узагальнення існуючих підходів до визначення поняття "зовнішньоекономічні зв'язки" в роботі дано його уточнення як системи двохсторонніх економічних контактів і відносин, які виникають при русі ресурсів між державами та економічними суб'єктами різних країн (регіонами), і які є інструментом впливу на економіку регіону, що здійснюється через механізм зовнішньоекономічної діяльності підприємств, розташованих на його території.

Регулювання зовнішньоекономічних зв'язків розглядається як створення умов досягнення пріоритетів і перспективних напрямків зовнішньоекономічного розвитку регіону з урахуванням орієнтації на загальнодержавні цілі при забезпеченні необхідної децентралізації. Тому в роботі здійснено систематизацію передумов та умов розширення зовнішньоторговельних та інвестиційних зв'язків, що дозволяє повніше розкрити економічну сутність зовнішньоекономічних зв'язків регіонів та їх врегулювання з метою забезпечення зростання економіки регіону. Виділені позитивні і негативні умови розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіону, які дозволяють більш обґрунтовано підійти до виявлення загроз і розширення можливостей зовнішньоекономічних зв'язків регіону.

У роботі доведено, що необхідним при регулюванні зовнішньоекономічних зв'язків регіону є визначення передумов та умов їхнього розвитку. До основних передумов віднесені нерівномірність і відмінності в економічному та науково-технічному розвитку регіонів, у ресурсах, природних і кліматичних умовах, специфіка географічного положення. Специфічними умовами зовнішньоторговельних зв'язків є: міжнародні правила торгівлі, соціально-культурне середовище, звичаї, правила валютно-фінансових розрахунків. Визначальним фактором розвитку інвестиційних зв'язків регіону є інвестиційний клімат, який інвестори сприймають як єдине ціле, оскільки основні положення законодавчих актів держави реалізуються в умовах регіонів, де ініціатива місцевої влади, у тому числі щодо створення пільгового інвестиційного режиму, спрямована на корегування загальнодержавного регулювання інвестування.

Виявлено, що процес реалізації зовнішньоекономічних зв'язків забезпечується за допомогою визначених економічних методів регулювання, представлених у системі тарифного (митний тариф, ставки митного тарифу) і нетарифного регулювання (платежі і збори, до яких відносяться податок на додаткову вартість, акцизний збір, митні збори, антидемпінгові і компенсаційні мита на товари). При дослідженні функціональних особливостей мита, застосовуваних у тарифному і нетарифному регулюванні, виявлено, що основними з них є: фіскальна, протекціоністська і регулююча. У контексті розглянутої в роботі задачі регулювання зовнішньоекономічних зв'язків виявлені основні напрямки регулюючої функції мита: стабілізуючий, стимулюючий і стримуючий. Завдяки чому регіон може регулювати відповідні відносини, а через них всі пов'язані з цим економічні проблеми. Напрямки регулюючої функції мита (М) обґрунтовано на основі різниці між світовими (Цс) і національними цінами (Цн) на товари:

Розділ 2. Аналіз і оцінка практики здійснення зовнішньоекономічних зв'язків регіону. В розділі досліджено та узагальнено світовий і вітчизняний досвід регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону, проаналізовано вплив програмно-цільового методу на їх регулювання, оцінено ефективність застосування митних тарифів.

З поглибленням і розширенням зовнішньоекономічних зв'язків посилюється роль нормативно-правових інструментів торгівлі. У кожній країні вона регулюється національними нормами права, двосторонньою угодою, регіональними, а також багатосторонніми угодами в межах міжнародних організацій, основною з яких є Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ/СОТ), яку створено для митно-тарифного регулювання. Дослідження світового досвіду показало, що серйозною перешкодою для розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіонів України є розбіжність національних систем з міжнародними нормами. Виявлено особливості митного регулювання в зарубіжних країнах, де практика тарифного захисту спрямована на перспективні виробництва при одночасному ослабленні протекціонізму в неконкурентоспроможних виробництвах. Широке поширення в міжнародній практиці одержали зони вільної торгівлі, які є перехідною формою для інтеграції більш високого порядку - митного союзу. Приведено класифікацію співвідношення видів ставок увізного мита в зарубіжних країнах у порівнянні з Україною, що може служити інформаційною базою розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіонів України.

Формування реальної самостійності регіонів України призвело до зростання кількості контактів із зарубіжними країнами - в Луганській області у 2006 р. вони охоплюють 108 країн за експортом товарів, 61 країну - за імпортом товарів; 80 країн - за експортом послуг, 49 країн - за імпортом послуг. Динаміку кількості країн експорту-імпорту товарів і послуг Луганської області наведено в табл. 1.

Таблиця 1