Зміни в структурі господарства особливо динамічно відбувалися після вступу до ЄС. У 70-х роках ХХ століття в промисловості було скорочено 2 млн. робочих місць. Цей процес дістав назву "деіндустріалізації", та суть його полягала не в знищенні промисловості, а в зміні її структури на користь наукомістких галузей.
Сьогодні в країні розвиваються всі галузі промисловості. Виготовляють продовольство і напої, високоякісні тканини й одяг, папір, кераміку, фарфор, портланд-цемент (англійський винахід), гумові товари (Великобританія є найстарішим їх виробником), автомобілі ("Астон Мартін", "Бентлі", "Ленд Ровер", "Роллс-Ройс", "Лотус", "Ягуар"), літаки, комп'ютери тощо.
За щорічною виплавкою сталі й алюмінію Великобританія давно вже не входить до першої десятки країн світу. Із старих центрів чорної металургії помітно виділяється Шеффілд, що спеціалізується на високоякісних марках сталі. Нові підприємства розташовуються в портах, оскільки орієнтуються на канадську, бразильську, шведську залізні руди (Порт-Толбот в Уельсі, Редкар у Північній Англії, Равенскрейг в Шотландії). Виплавка сталі здійснюється переважно в електропечах або киснево-конверторним способом.
Дуже диверсифікованою виглядає кольорова металургія, не дивлячись на відсутність власної сировини (окрім вторинної). Виплавка алюмінію, міді, нікелю (8 місце в світі), свинцю (5 місце в світі) і цинку тяжіє до портів естуарію Темзи та до дешевої електроенергії ГЕС Шотландії.
Головна галузь обробної промисловості - машинобудування (понад 40% зайнятих, третина вартості експорту країни). Структура машинобудування - найбільш розгалужена порівняно з усіма європейськими країнами. Славиться Великобританія випуском комплектного обладнання (заводи "під ключ").
Випускають легкові й вантажні автомобілі, автобуси (сумарно 1,5 млн. штук щороку). Важливі центри автомобільної промисловості - Лутон, Бірмінгем, Ковентрі, Оксфорд, Лейланд. В галузі панує американський та німецький капітал ("Форд", "Дженерал Моторз", "BMW"), національними лишаються лише "Брітіш Лейланд" та "Роллс-Ройс".
Як і раніше, в країні розвинені важке, гірниче і сільськогосподарське машинобудування. Виробляють трактори, крани, землерийну техніку, дорожні грейдери, комбайни і бурильне устаткування. Важливе місце посідає виготовлення сучасної побутової техніки.
Але на перший план виступають новітні високотехнологічні галузі. "Бритіш Ероспейс" із її широкою спеціалізацією є найбільшою аерокосмічною корпорацією в Європі. Корпорація "Роллс-Ройс" (штаб-квартира у м. Дербі) тепер відома не стільки люксовими автомобілями, скільки найпотужнішими авіаційними і ракетними двигунами. У Великобританії виготовляють штучні супутники Землі та найновіші системи озброєння. Серед найбільших центрів аерокосмічної та військової промисловості - Лондон, Брістоль і Дербі.
Все більша частка виробництва припадає на різноманітну електроніку. Виготовляється обладнання для кабельного телебачення, для обробки інформації, волоконно-оптичні комунікаційні системи, радари тощо.
Поряд з аерокосмічною та електронною галузями на чільні позиції вийшла хімічна промисловість, у тому числі фармацевтика (район Великого Лондона). Виготовляють синтетичні волокна, пластмаси, добрива, засоби захисту рослин і тварин, фарби, різноманітні фармацевтичні і косметичні товари. "Нова нафтохімія" формується на півночі (Данді, Абердін, Біллінгем).
Великобританія є одним з найбільших у світі центрів видавничої діяльності та поліграфічної промисловості (Лондон, Кембридж, Лідс, Единбург, Глазго). Тут друкують паперові гроші й поштові марки для інших країн. Книжки з усіх галузей знання англійською мовою розходяться по всьому світу.
Обробна промисловість розповсюджена по всій країні, її розташування майже збігається з розміщенням населення. Понад 80% виробництва припадає на Центральну і Південну Англію. Особливо виділяється смуга довжиною 350 км від Ліверпуля на півночі до Лондона на півдні. В ЄС цей промисловий пояс має своє продовження через Бельгію і Нідерланди аж до Центральної Італії. Локальне значення у Великобританії мають так звані "економічні острови", в утворенні яких вирішальну роль відіграли поклади вугілля. Це Кардіфф і Суонсі в Уельсі, Глазго в Шотландії, Ньюкасл і Мідлсбро у Північній Англії.
Із сучасних тенденцій важливе значення мають переміщення промисловості із внутрішніх зон центральних міст на периферію конурбацій або навіть у сільські графства і так званий "дрейф на південь". Характерною є поява численних "промислових парків" (технополісів), що поєднують науково-дослідні лабораторії і наукомістку промисловість. Найбільше їх навколо Лондона, а також уздовж дороги від Лондона до Кембриджа.
Новими осередками виробництва електронних компонентів є "Силіконові болота" (фени) у Східній Англії і "Силіконова долина" (глен) у Шотландії.
6. Сільське господарство
Ця галузь господарства Великобританії відзначається незначною кількістю зайнятих і дуже високою інтенсивністю. У сільському господарстві разом з лісовим і рибальством працює лише 290 тис. осіб. При цьому за розмірами сільськогосподарського виробництва Великобританія посідає одне з провідних місць у світі, а за поголів'ям овець - перше місце в Західній Європі.
В структурі сільськогосподарських угідь переважають культурні луки і пасовища. Тому ферми Великобританії великі (середній розмір понад 70 га). Вони користуються широкою урядовою підтримкою. Частка державних субсидій у вартості продукції сільського господарства становить більше чверті і є однією з найбільших у світі.
Сільське господарство Великобританії відноситься до північноєвропейського типу. Понад 70% вартості виробленої продукції припадає на м'ясо, молоко і молочні продукти, яйця та вовну (тобто тваринницьку продукцію). У галузевій структурі тваринництва лідирують молочне скотарство, беконне свинарство, вівчарство і птахівництво.
У Великобританії виведено багато високопродуктивних тварин, країна є провідним експортером племінної худоби. Чимало всесвітньо відомих порід великої рогатої худоби, овець, свиней і коней мають назву англійських графств. Зумовили таке явище обмеженість земельних ресурсів, ранній розвиток товарних відносин, можливості вдосконалення виробництва в багатій країні (вже в першій половині XIX століття на англійських полях використовували чилійську селітру і перуанське гуано), традиційна увага до селекційної справи.
В рослинництві представлені зернові (ячмінь, пшениця, овес), кормові (займають до 40% посівів), технічні (рапс, цукрові буряки, хміль), картоплярство, овочівництво і садівництво. Помітно підпорядкування рослинництва головному завданню - забезпеченню тваринництва кормами.
Кращі землі і найбільш інтенсивні господарства розташовані на рівнинах. На сході і півдні переважають орні землі й інтенсивна відгодівля тварин, на заході і півночі - випас овець і великої рогатої худоби.
Сільське господарство забезпечує власні потреби країни на ?. Імпортують масло, сир, м'ясо (свинину), тростинний цукор, фуражне зерно, продукти тропіків, особливо чай і каву, екзотичні фрукти тощо. Також імпортується риба (власний вилов риби становить 0,7 млн. т.). Експортується вовна, жива худоба (племінна), м'ясо (яловичина, баранина).
7. Транспорт
У Великобританії розвинені всі види транспорту. Щоправда, внутрішній водний транспорт, який був головним до появи залізниць, зараз використовується здебільшого для туризму. Мережа функціонуючих внутрішніх водних магістралей перевищує 3 тис. км.
Великобританія була піонером у будівництві залізниць. Густа їх мережа створена ще в середині XIX століття. У ході реконструкції після Другої світової війни довжина їх скоротилася з 32 до 17 тис. км. На ? вони електрифіковані. Поїзди на лінії Лондон - Единбург рухаються зі швидкістю 160 км/год.
Автомобільний транспорт, що розвивався уже в XX столітті, відповідає всім сучасним вимогам. Напрями залізниць і автошляхів збігаються.
Великобританія більше, ніж будь-яка інша країна, заслуговує епітета "морська". Понад два століття її флот не знав конкурентів, та й зараз він серед найбільших у світі, хоча багато його кораблів плавають під "дешевими прапорами". Провідну роль у вантажообігу відіграють системи лондонських портів у гирлі Темзи і портів Ліверпуля й Манчестера в гирлі річки Мерсей та вздовж Манчестерського морського каналу.
Незважаючи на малу площу, Великобританія має розвинений авіаційний транспорт. За внутрішніми перевезеннями він займає 1 місце в Західній Європі, а за міжнародними - поступається лише США. Лондон з його трьома аеропортами як центр авіаційних сполучень посідає 2 місце в світі після Нью-Йорка.
Для Великобританії завжди багато важили транспортні зв'язки з континентом. Їх полегшувала незначна ширина протоки Ла-Манш, найвужча частина якої Па-де-Кале або Дуврська протока має лише 33 км завширшки. Між Дувром і Кале (Франція) діє пасажирський пором. Ще два залізничних пороми з'єднують острови з Дюнкерком (Франція) і Зебрюґґе (Бельгія). Історичною подією стало відкриття в 1994 році 50-кілометрового тунелю під Ла-Маншем. Шлях Лондон - Фолкстон - Кале - Париж поїзд долає тепер за три години.
8. Внутрішні відмінності
Урядове планове районування передбачає поділ території Великобританії на 11 економічних районів. Вісім із них знаходяться в Англії, три інші - це Уельс, Шотландія і Ольстер (Північна Ірландія).
Економічні райони Південної Англії з їх сферою послуг і новітніми виробництвами розвиваються найшвидшими темпами. Кращі умови життя і забезпеченість соціальною інфраструктурою сприяють переміщенню сюди населення з усієї країни ("дрейф на південь"). Спроби держави зупинити концентрацію населення й виробництва в Південній Англії виявилися малоефективними.
Зараз на три райони Південної Англії (Східна Англія, Південний Схід і Південний Захід) припадає половина економічного потенціалу країни. Лондон є спільним ядром для всіх названих районів.
Великий Лондон є одним з найбільших фінансових, торгових і обслуговуючих центрів світу. Одночасно це величезний промисловий центр і транспортний вузол. Щороку місто відвідують 10 млн. іноземних і 9 млн. місцевих туристів. Лондонський Сіті характеризується найвищою концентрацією банків і страхових компаній у світі. Дуже значним є обсяг консультацій з питань менеджменту і реклами, комп'ютерних, юридичних і медичних послуг.
У XIX столітті промислове обличчя Лондона формувала швейна, шкіряно-взуттєва, меблева, поліграфічна, фармацевтична і харчова промисловість. Ці старі галузі розміщені у внутрішній частині міста. У першій половині XX століття вздовж Темзи розмістилися "брудні" галузі, які працюють на довізній сировині: лісопаперова, цементна, нафтопереробна, кольорова металургія тощо. Але зараз головну роль у промисловості Лондона відіграють новітні наукомісткі галузі машинобудування, розміщені в його західних і північних передмістях поруч з науковими лабораторіями.
Місто є одним з провідних культурних центрів світу. Воно має багато професійних театрів, знамениті симфонічні оркестри, балет і оперу, відомі концертні зали, художні галереї і музеї (серед останніх особливо виділяється Британський музей, в якому зібрані величезні багатства з усіх країв Британської колоніальної імперії). Міжнародне агентство новин "Рейтер" і радіотелевізійна корпорація "Бі-Бі-Сі" передують серед комунікаційних установ світу.
Страницы: 1, 2, 3
