Вища теплова згоряння для газу Глибинної складки становить в середньому 9009,3 кДж/м3, нижча 8315,5 кДж/м3, зокрема для газу покладу Бориславського пісковика - відповідно 8740,14 і 8249,15 кДж/м3, для ямненського покладу - 9178,5 і 8748,1 кДж/м3.
В процесі експлуатації свердловин Бориславського родовища підвищилася об'ємна доля метану в нафтовому газі, знизилась об'ємна доля пропан-пентанових фракцій з вуглекислим газом і відносна густина газу, крім газу менілітових покладів Глибинної і Попельсьокї складок.
Вільний газ знаходився в поляницькому покладі Піднасуву і ямненському покладі Попельської складки.
Вільний газ з ямщицького покладу Попельської складки на сьогоднішній день не видобувається, так як свердловина, так як свердловина 2-Попелі находиться в очікувані ліквідації. Газ цього покладу складається з 91,3% метану густина газу 0,8 кг/м3, відносна густина 0,6228.
Вільний газ видобувався з поляницького покладу Піднасуву свердловинам 1635 і 1685. він складався з метану /88,11%/ та його гомологів /9,5%/. Густина газу 0,7809 кг/м3, відносна густина за повітрям 0,648. початковий потенційний вміст конденсату 146 г/м3.
Слід відзначити, що дослідження газу Бориславського родовища вміст сірководню і гелію практично відсутній.
Вміст азоту у вільному газі не досягає промислової концентрації /30%/.
Вміст етану в газі перевищує промислову концентрацію /3%/, це стосується пропану і бутану /0,9%/.
Але, враховуючи те, що родовище розробляється більше 100 років, а отже, значна частина видобувних запасів вже відібрана, організувати виробництво етану і пропану-бутан з газу недоцільно.
2.3 Вибір свердловини, її конструкція, обладнання
і аналіз роботи
Для проведення промивки піщаної пробки вибираємо свердловину 24 - Попелі Бориславського родовища. Оскільки дебіт свердловини різко зменшився, а проведені в свердловині геофізичні досліди показали наявність в свердловині щільної піщаної пробки горизонту, товщиною 32м.
Дана свердловина обладнана верстатом-качалкою UР-12. В свердловину спущено 73 мм з висадженими на зовні кінцями насосно-компресорні труби до глибини 2335 метрів з замковою опорою на глибині 2100 метрів. Насос НСВ-32, діаметром 32 мм та комбінованою колоною штанг. Тиск на викиді сальникового ущільнення складає від 1,8 до 2,8 МПа в залежності від пори року.
Конструкція свердловини (див. Рис.1)
- направлення діаметром 426 мм в інтервалі від 0 до 9 метрів, забутоване повністю;
- кондуктор діаметром 324 мм в інтервалі від 0 до 100 метрів,
зацементований до гирла свердловини;
- технічна колона діаметром 245 мм в інтервалі від 0 до 2254 метрів, зацементований до гирла свердловини;
- експлуатаційна колона діаметром 146 мм в інтервалі від 0 до 2448,37 метра, зацементована до гирла свердловини, опресована на 24,6 МПа технічною водою та признана герметичною;
- проперфорована зарядами ПКС-80 по 10 отворів на метр погонний в в інтервалі від 2398 до 2364 метра в експлуатаційній колоні.
2.4 Вихідні дані для проектування
Глибина свердловини Н 2420 м
Внутрішній діаметр експлуатаційної колони D 125 мм
Інтервал перфорації 2398 * 2364 м
Товщина (висота) піщаної пробки hn 40 м
Тип піщаної пробки щільна
Максимальний розмір піщинок
Складаючих пробку б, мм. dn 0,9 м
Тип насоса, який використовується для
Видобутку нафти із даної свердловини НСВ - 32
Глибина спуску насоса L 2335 м
Умовний діаметр НКТ 73 мм
Товщина стінки НКТ 5,5 мм
Група міцності сталі Е
Труби з висадженими на зовні кінцями.
2.5 Вибір промивальної рідини і промивального агрегата
В якості промивальної рідини вибираємо нафту того ж родовища, густина якої:
с = 865 кг/м3, в'язкість 2,1 ? 10-6 м2/с.
Для здійснення процесу промивки вибираємо насосний агрегат УН1 - 630 * 700А .
Технічна характеристика насосного агрегата УН1 - 630 * 700А.
Шасі КрАЗ - 257Б1А
Насос плунжерний 4Р - 700
Корисна потужність, кВт 452
Найбільший тиск, МПа 70
Діаметр плунжера,мм 100
Основні параметри насосу 4Р - 700
Таблиця 2.2
Передача
Ідеальна продуктивність м3/с
Тиск, МПа
І
0,0063
70
ІІ
0,0085
54
ІІІ
0,012
38
ІV
0,015
30,5
Загальний к.к.д. агрегата 0,75
2.6 Розрахунок прямої промивки піщаної пробки
Втрати опору на гідравлічні опори при русі рідини в насосно-компресорних трубах на кожній швидкості агрегата визначається за формулою:
, м, (2.1)
де - коефіцієнт гідравлічного опору при русі в трубах;
Н - глибина свердловини, м;
d - внутрішній діаметр вибраних НКТ, м;
Vн - швидкість низхідного потоку рідини, м/с;
g - прискорення земного тяжіння, м/с2.
При промивці нафтою коефіцієнт гідравлічного опору визначається за формулами в залежності від числа Рейнольда, котре визначається за формулою:
, (2.2)
де - кінематична в'язкість нафти, м/с2; = 2,1 · 10-6 м2/с.
Якщо ? 2320, то л = 64/, (2.3)
а якщо > 2320, то л = (2.4)
Швидкість низхідного потоку рідини визначаємо за формулою:
, м/с, (2.5)
де Q - продуктивність промивального агрегата, м3/с;
f - площа прохідного отвору промивальних труб, м2.
Площу прохідного отвору промивальних труб визначаємо за формулою:
f = 0,785 · d2, м2 (2.6)
f = 0,785 · 0,0622 = 0,00302 м2.
визначаємо швидкість низхідного потоку за формулою (2.5):
0,0063/0,00302 = 2,088 м/с;
0,0085/0,00302 = 2,817 м/с;
0,012/0,00302 = 3,977 м/с;
0,015/0,00302 = 4,971 м/с;
Визначаємо число Рейнольда, за формулою: (2.2):
2,088 · 0,062/2,1 · 10-6 = 61639,614;
2,817 · 0,062/2,1 · 10-6 = 83164,558;
3,977 · 0,062/2,1 · 10-6 = 117408,788;
4,971 · 0,062/2,1 · 10-6 = 146760,985;
Оскільки , , , > 2320, то визначаємо коефіцієнт гідравлічного опору за формулою (2.4):
лI = 0,3164 / 0,0201;
лIІ = 0,3164 / 0,0186;
лIІІ = 0,3164 / 0,0171;
лIV = 0,3164 / 0,0162;
Витрати напору на гідравлічні опори при русі рідини насосно-компресорних трубах на кожній швидкості агрегата визначаємо за формулою (2.1):
м;
Витрати напору на гідравлічні опори при русі рідини з піском кільцевому просторі на кожній швидкості агрегата визначається за формулою:
, м, (2.7)
де - коефіцієнт, який враховує збільшення гідравлічних втрат від вмісту піску в рідині, = 1,1;
- коефіцієнт гідравлічного опору при русі рідини в кільцевому просторі;
D - внутрішній діаметр експлуатаційної колони, м;
- зовнішній діаметр промивальних труб, м;
Vв - швидкість висхідного потоку рідини, м/с.
Швидкість висхідного потоку рідини визначається за формулою:
Vв = Q / fk , м/с, (2.8)
де fk - площа перерізу кільцевого простору, м2, котра визначається за формулою:
fk = 0,785 · (D2 - dз 2) , м2, (2.9)
fk = 0,785 · (0,1252 - 0,073 2) = 0,0081 м2,
Швидкість вихідного потоку рідини визначаємо за формулою (2.8):
м/с;
м/с.
Щоб визначити коефіцієнт гідравлічного опору при русі рідини в кільцевому просторі, спочатку визначаємо число Рейнольда за формулою:
Rек = хв ? (D - d3) / х (2.10)
Оскільки , , , > 2320, то коефіцієнт гідравлічного опору при русі рідини в кільцевому просторі визначається за формулою (2.4):
= 0,3164 / 0,027;
= 0,3164 / 0,025;
= 0,3164 / 0,0229;
= 0,3164 / 0,0216;
Витрати напору на гідравлічні опори при русі рідини з піском в кільцевому просторі на кожній швидкості агрегата визначається за формулою (2.7):
Втрати напору на зрівноваження стовпів рідини різної густини в промивальних трубах і в кільцевому просторі на кожній швидкості агрегата визначаються за формулою К.А. Апресова:
(2.11)
де m - пористість піщаної пробки; m = 0,25;
F - площа перерізу експлуатаційної колони, м;
l - висота пробки, що промивається за один прийом
сn = 2550 кг/м3 - густина піску;
с- густина промивальної рідини, кг/м3
хкр - критична швидкість падіння зерен піску в промивальній рідині, м/с
Площа поперечного перерізу експлуатаційної колони визначається за формулою:
F = 0,785 • D2, м2 , (2.12)
F = 0,785 • 0,1252 = 0,0123 м2 .
Критичну швидкість падіння пісчинок в нафті визначаємо за формулою Стокса:
(2.13)
де dn - максимальний діаметр пісчинок, м,
dn = 0,9 • 10-3 м
Згідно формули (2.11) знаходимо втрати напору на зрівноваження стовпів рідини різної густини в промивальних трубах і в кільцевому просторі на кожній швидкості агрегата:
Втрати напору на гідравлічні опори в шланзі і вертлюзі (h4+h5) кожній швидкості агрегата визначаються на основі дослідних даних, які приведені в табл.. VI.5 [3, ст..100], згідно яких:
Втрати напору на гідравлічні опори в нагнітальній лінії від насоса до шланга на кожній швидкості агрегата визначаємо за формулою:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7