Для складних гідротехнічних об'єктів складається схема комплексного використання і охорони водних ресурсів. Під час її розробки намічається найбільш раціональний варіант використання водних ресурсів водотоку з урахуванням потреб усіх водокористувачів, складається попередній план споруд гідровузла і вибираються їх створи, визначаються основні об'єми будівельно-монтажних робіт, основні параметри гідровузла (НПР, РМО, витрати ГЕС, установлена потужність, виробіток енергії та ін.), визначається економічна ефективність кожного елементу комплексу, розробляються заходи з охорони природного середовища та послідовність виконання робіт.
Техніко-економічним обґрунтуванням уточнюється розташування створу, виконуються водноенергетичні розрахунки, визначається основний склад споруд гідровузла, розробляється пускова схема ГЕС, визначаються об'єми будівельно-монтажних робіт і складається зведений розрахунок вартості будівництва гідротехнічного об'єкта.
Техніко-економічний розрахунок виконується для нескладних гідротехнічних об'єктів (малі ГЕС, дамби та ін.). При цьому виконуються всі розділи ТЕО у дещо спрощеному варіанті.
При розробці проекту детально проектуються конструкції гідротехнічних і енергетичних споруд, проводяться усі статичні і гідравлічні розрахунки з урахуванням особливостей району будівництва, будуються диспетчерські графіки регулювання, проводяться теоретичні і експериментальні наукові дослідження основних елементів гідровузла.
При складанні робочої документації виконується детальна розробка всіх елементів споруд гідровузла з усіма розмірами та відмітками. При цьому створюються групи робочого проектування, які призначені для внесення у робочу документацію змін, викликаних різними непередбаченими обставинами.
На всіх етапах проектування (крім етапу розробки робочої документації) проекти на нове будівництво і кошториси підлягають державній експертизі.
Пусковий комплекс встановлює:
проектну готовність споруд і технологічного обладнання до прийому напору води, пропуску будівельних і повеневих витрат, введення перших агрегатів і допоміжного обладнання;
раціональну схему експлуатації не повністю закінчених споруд гідровузла з урахуванням наповнення водосховища;
готовність приміщень і технічних засобів до ремонту основного і допоміжного обладнання;
допустимі режими роботи гідроагрегатів;
необхідний обсяг засобів керування основним і допоміжним обладнанням;
програму контролю та випробувань технологічного обладнання на період експлуатації до повного завершення будівництва;
можливість подальшого виконання будівельно-монтажних робіт без погіршення умов роботи пущених в експлуатацію агрегатів, з додержанням правил техніки безпеки і протипожежної безпеки.
До складу пускового комплексу входять:
загальні відомості по гідровузлу;
основні показники ГЕС і пускового комплексу;
склад і кошторисна вартість пускового комплексу;
основні умови для забезпечення пуску перших агрегатів;
коротка технічна характеристика і проект готовності споруд, обладнання і засобів керування пусковим комплексом;
креслення пускового комплексу.
Технологічний процес виробництва електроенергії з екологічної точки зору практично не шкідливий. При нормальній експлуатації обладнання ГЕС відсутні будь-які шкідливі викиди в зовнішнє середовище.
Прямий вплив водосховища на зовнішнє середовище заключається в:
постійному і тимчасовому затопленні земель;
підтопленні земель, що примикають до водосховища;
створення водосховищ призводить до появи чи підвищення сейсмічності;
змінюється гідрологічний стік у верхньому і нижньому б'єфах;
змінюється температурний режим води;
виникають хвильові явища.
Непрямі впливи водосховища полягають в:
частковій зміні клімату (опадів);
переформуванні берегів водосховища;
виникненні островів у верхньому б'єфі і осушенні заплави у нижньому;
зміні режимів роботи рибного господарства.
Для зменшення цих впливів використовуються методи інженерного захисту територій (дамби обвалування, закріплення берегів), підготовка чаші водосховища (очищення), створення штучних нерестилищ, рибозаводів, рибопропускних споруд.