Таким чином описова частина косовського конфлікту потребує істотного аналітичного дослідження і розгляду різних причин, що привели до кризи. Країна зіштовхнулася з проблемою міжнародного визнання. Вихід з ситуації, тобто проголошення незалежності, не знайшов багато прихильників. Це рішення не задовольняє в повній мірі всіх учасників конфлікту. Тим більше що це рішення розділило і міжнародну спільноту, до того ж досить важко спрогнозувати, наскільки довго протримається нове політичне утворення. Залишаються невирішеними низка проблем, це і демографічна, і соціальна, і політична.

ВИСНОВКИ

Югославська криза загалом є наслідком неадекватного усвідомлення реальності політичними елітами як Заходу, так і безпосередніх учасників конфлікту. В основі кризи лежить послідовне застосування західною дипломатією принципу постімперської легітимності й спроба штучно підтримати існування нежиттєздатних держав.

Подальше поглиблення Балканської кризи становить загрозу сучасній системі міжнародних відносин взагалі. Врегулювання конфлікту на Балканах принципово неможливе без радикальних змін політики Заходу щодо Югославії, а також і в самій СРЮ. Політика Заходу загнала її у глухий політичний кут, вийти з якого принципово неможливо без повної відмови від принципу постімперської легітимності й визнання гельсінських принципів такими, що не можуть бути застосовані до державних формацій, які утворилися в результаті розпаду Югославії. Тільки таке рішення відкриє шлях до формування життєздатних національних держав за участі світового співтовариства і дасть змогу досягти стабільності на Балканах.

Основні результати кризи на пост югославському просторі з погляду діяльності міжнародних організацій і системи європейської безпеки є такими:

зміна структури системи рівноваги сил, що склалася у повоєнні роки, призвела до зростання в міжнародних відносинах права і закону сили через відсутність партнерства між головними державами у вирішенні кризових проблем. Можливість застосування воєнних заходів при вирішенні конфліктів або нав'язування свого бачення внутрішнього устрою тій чи іншій країні стає нормою політики в Європі;

виключена можливість встановлення політичної рівноваги, урівноваження негативних тенденцій на глобальному й регіональному рівнях, які виникають внаслідок того, що на провідну роль у міжнародному процесі претендує одна держава;

Зараз на шляху цивілізованого урегулювання цього конфлікту знову нагромаджено велику кількість насилля. Хоча потрібно сказати що албанці та серби жили мирно на одній території, і між ними не завжди виникали жорстокі збройні конфлікти. Хоча, тепер мирне врегулювання конфлікту навряд чи можливо.

Проблему врегулювання ситуації в Косово, звичайно ж, потрібно розглядати значно ширше, враховуючи всі обставини. Такий підхід вимагає не лише знання архівних документів, врахування фактору історичної спадщини, але і осмислення інших факторів цієї проблеми - політичних, економічних, соціальних, культурних та релігійних. Без такого підходу неможливо знайти раціональне пояснення складної косовської проблеми, котра часто через односторонність підходу європейських політичних кіл (серби виступають винуватцями албанських страждань), по суті, ще більше ускладнюється, що робить неможливим вирішення її в цивілізованому та мирному руслі.

Потрібно враховувати, що в соціокультурному плані албанська етнічна група близька до так званого «закритого» або традиціоналістського типу, для котрого характерна повільна реакція на реальність яка міняється, при різкому зростанні стихійної активності в кризових ситуаціях.

Нині Балкани -- це простір, на якому часто й інтенсивно чергуються події. Дестабілізуючий осередок існує в Албанії, яка неабиякою мірою сприяла терористичному буму в югославській провінції Косово. Тільки активна політика на Балканах допоможе запобігти ескалації кризи. А поки що Косово є класичним прикладом трагічної невідповідності двох міжнародно - правових принципів -- права націй на самовизначення, аж до відокремлення і права держави на непорушність кордонів.

В наш час, найбільш агресивні, ті рухи, котрі виступають за перегляд теперішнього стану албанців та державних кордонів на Балканах, а також за створення нових албанських держав або єдиної «Великої Албанії».

Поки що ідею Великої Албанії не підтримує ніхто, крім частини самих албанців, і реалізація її дуже сумнівна, оскільки Югославія та Македонія не готові поступитися ні частиною своїх земель, ні правом самостійно вирішувати власну долю. І в цьому прагненні не допустити створення мононаціональних держав за рахунок зміни існуючих кордонів їх непідтримуватимуть всупереч сподіванням сепаратистів і Західна Європа, і США, і Канада, і Росія, і Китай, і багато інших країн, оскільки в кожній з них є власні етнічні меншини і пов'язані з ними проблеми.

Зрозуміло, що відокремлення Косова і частини Македонії спричинило до колосальних зсувів у регіональному балансі інтересів. Створення Великої Албанії на території площею 60 тис.км2 з чисельністю населення приблизно 7 млн чол. дестабілізує ситуацію на Балканах.

Таким чином, на думку автора кваліфікаційної роботи, косовська проблема залишається невирішеною і потребує виважених дій світової спільноти. Хоча Косово і проголосило незалежність, прийняло свою конституцію, намагаючись вирішити проблему, але досить важко сказати, що цей варіант вирішення проблеми, влаштовує всіх учасників конфлікту.

Чи зуміють європейці, позбувшись стереотипів, реально проаналізувати геополітичну ситуацію на Балканах, де основною загрозою миру став албанський сепаратизм, покаже час. А поки що непримиренні продовжують боротися за визнання незалежної держави Косово.

Не виключена можливість, що НАТО, можливо, скористається нагодою черговий раз показати, хто відіграє провідну роль в Європі й завдасть повітряних ударів по сербах, як це було в Боснії. А поки що сербське й албанське прочитання історії, теперішні позиції Белграда і Пріштини, висунуті ними попередні вимоги не мають сенсу. Компроміс без сильного тиску з боку неможливий.

Таким чином, у Косові вже сформувався осередок етнічного конфлікту -- албанський чинник -- міна уповільненої дії, що може спрацювати в будь - який момент, дестабілізувавши обстановку одразу у двох республіках Югославії -- Сербії і Чорногорії, а також у Македонії. Конфлікт миттєво може перерости в балканську війну. Усе це разом з яскраво вираженим іноземним підігріванням сепаратизму етнічних албанців у Косові й Метохії становить серйозну загрозу миру і безпеці на Балканах.

Якщо визнати головним право націй на самовизначення, то у XXI ст. точитимуться нескінченні суперечки щодо кордонів, і 100 або 150 нових членів ООН зможуть остаточно паралізувати і без того складну працю світового співтовариства. Якщо ж визнати пріоритетом непорушність кордонів, це спровокує нескінченні конфлікти на Балканах, у Тибеті, Кашмірі, на Кавказі й інших регіонах світу.

Можливо, доцільно розробити нове міжнародно - правове положення, що адресуватиметься не державам і етносам, а безпосередньо громадянам, які представляють етнічні меншини, забезпечуючи їм рівні права з представниками титульних націй. У світі існують позитивні приклади: шведи на Аландських островах у Фінляндії, французи і німці у Швейцарії.

Події в Косово стали прологом розпаду Югославії і нових війн. І час настав. 24 березня 1999 р. НАТО почало агресію проти суверенної країни -- Союзної Республіки Югославія.

З аналізу Балканської війни та інших конфліктів останнього часу випливає, що їх природа істотно змінюється. Навіть класифікація війн за масштабом на світові, регіональні, локальні та збройні конфлікти потребує дещо іншого трактування. Перенесення центра ваги збройної боротьби в повітря і космос, її тотальна інформатизація глобалізують практично будь-який збройний конфлікт.

Таким чином, на наш погляд, косовська проблема залишається невирішеною і потребує виважених дій світової спільноти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Джерела

1. Центрально-Східна Європа: релігійні зміни та релігійний плюралізм Нотатки з 5-ої конференції Міжнародної асоціації з вивчення релігії у Центральній та Східній Європі (Львів, 11-14 грудня 2003 р.) Віктор ЄЛЕНСЬКИЙ . http://www.pravoslavie.ru/arhiv/.

2. « Сувернитет предстанет пере судом ». 22.04.2009 16:32 Айя Куге (Белград). http://www.pravoslavie.ru.

3. Страдание сербського народа в Косово и Метохии в наше время / Выступление на ХІ всемирном Руском Народном Соборе. Иероманх Петр Драгойлович. http://www.pravoslavye.org.ua.

4. Обращение Священного Архиерейского Собора Сербской Православной Церкви о Косово и Метохии. Принято на заседании Священного Архиерейского Собора Сербской Православной Церкви, проходившего с 14 мая по 25 мая 2007 г. в Белграде. http://www.pravmir.ru/article_3064.html.

5. Геноцид сербського население Косово и Метохии в годы Второй мировой войны. http://osdea.ru/?cat=50.

6. Резолюцію союзу сербів Косово і Метохії. http://www.pravoslavye.org.ua

7. Резолюция 1244 (1999), принятая Советом Безопасности на его 4011-м заседании.http://www.un.org/russian/documen/scresol/res1999/res1244.htm

Література

8. Александров М. Порохова діжка Європа: Югославський аспект // Українське слово. - 2000. № 46 - С. 9 - 11.

9. Бобицький Н. Косово - Висновки для України. Міжнародно - правовий аспект. // Дзеркало тижня. - 2008. - 23- 29 лютого. - С. 5.

10. Бовин А . Россия и НАТО: отдаляющиеся планеты // Известия. 1999. - 29 апреля. С. 12.

11. Герасимов Е. Косово. Пять лет спустя // Международная жизнь . - 2004 - № 4-5 - С. 183 - 191.

12. Головинський К. Фактор особистості та криза - портрет Слободана Мілошевича на тлі конфліктів в колишній Югославії // Людина і політика. - 2002. - № 3. - С. 144 - 155.

13. Губенко Д. Причина для ненависті : сербо - албанський конфлікт в Косові. // Коментар. Додаток до часопису критика. - 2004. - №3. - С. 4 -8.

14. Гуськова Е. Прецедент: Тероризм как метод достижения независимости: ( Переговорній процес на Косово ) // Литературная газета. - 2008 - 16 - 22 января . - С. 3 - 10.

15. Гренвил Дж. История ХХ века. Люди. События. Факты. - М.: Аквариум, 1999.- С. 89 - 92.

16. Денисенко І. Сучасне балканське життя //Історія в школі. - 1999. - № 1 -2. - С. 21 - 23.

17. Ейде К. Косово: шлях, що лежить попереду //НАТО Ревю ( історичні зміни на Балканах ) - 2004 - грудень -С. 18 -19.

18. Замятина Т. Ненависть в Косово густа как масло: ( межнациональный кризис в Косово ) // Эхо планеты. - 2004 - № 13 - С. 14 - 15.

19. Замятина Т. Бархатная революция» югославський варіант // Эхо планеты. - 2000 - № 42. - С. 14 - 17.

20. Замятина Т. Югославия. Огненное десятилетие // Эхо планеты. - 2001 - № 9. - С. 14 - 17.

21. Искендерев П.А. Сербо - албанские разраничение и общественно - политическая ситуация в Сербии в 1913 - 1914 гг. // Человек на Балканах: власть и общество, опыт взаимодействия ( конец ХІХ - начало ХХ в. ) Сборник статей. - сп. б, 2009.- С. 336 - 352.

22. Искендрев П. А. Косово в начале ХХ века.: столкновения этносов, религий, епох. // Человек на Балканах: социокультурное изменения процесса модернизации на Балканах. ( середина ХІХ - середина ХХ в. ) Сборник статей. - СП. б, - 2007 - С. 376 - 383.

23. Иванова Ю. Албанцы и славяне закономерно ли противостояние? // Материалы 28 межвузовской научно - методической конференции преподавателей и аспирантов 15 - 22 марта 1999 г. Санкт -Петербург. СПб., 1999 -С. 24 - 35.

24. Калинцев Н. Косово в лабіринтах проблем. ( Этнические чистки в Косово. Трагическая судьба Сербов ) // Эхо планеты - 2004 - № 18 - 19 - С. 18 - 20.

25. Карасев А.В. Исторические корни возникновения современного косовского конфликта. Інститут славяноведения РАН // Человек на Балканах. Сб. статтей. - СП.б., - 2007. - С. 353 - 367.

26. Кожемякин М. Последняя битва на Косовом поле: (Проблема независимости Косово в 90 - е и ХХІ в.) // Эхо планеты - 2006 - № 9 - С. 6 - 11.

27. Кожемякин М. Эффект Косово. Взгляд изнутри. // Эхо планеты. - 2006 - № 48 - С. 6- 11.

28. Косово и Метохия - Сербский край // Наука и релігія - № 5 - С. 6 - 11.

29. Косово провозгласило независимость. Что думают в Западной Європе? // Эхо планеты.. - 2008. - № 8 - С. 18 - 19.

30. Коваль О. Косово незалежність із відстрочкою // Дзеркало тижня. - 2007 - 15 грудня - С. 5 - 7.

31. Коспрук В. Косовська рана « християнської Сербії » Дзеркало тижня. - 2007 - 24 - 30 листопада - С. 6 - 8.

32. Коспрук В. Незалежність Косово чи прецедент не рішення для європейських націй // Дзеркало тижня - 2006 - 25 лютого - С. 5.

33. Кузнецов Е. Сувернитет. Незыблемый и неделимый: сувернитет государства может быть ограничен, если оно им злоупотребляет. // Международная жизнь. - 2004 - № 7 - 8 - С. 150 -167.

34. Маначинський А. Я. Югославия: приговор вынесен. - К.: Изд. Дом «Румб», 2005. - С. 250 - 288.

35. Маначинський О. Косово і Метохія. Історичні перехрестя. Історичні особливості, причина та генеза косовського конфлікту - К.: 2001.- С. 6 - 63.

36. Маначинсткий О. Косово - осередок напруженості в Союзній Республіці Югославія // Історія в школі. - 1999. - № 1-2. - С. 10 - 14.

37. Писарев Ю.А. Образование югославского государства. - М.: Наука, 1975-416 - 5 С .

38. Полегоев Г. Косово - история ненависти // Эхо планеты. - 1999. - № 15 - С. 6 - 13.

39. Решетников Л., Смирнова Н. Советско албанский конфликт. Как это было. //Коммунист. - 1990. - № 9.- С. 11 - 20.

40. Романенко С.А., Улунян А.А. Балканская политика 90-х годов: в поисках смысла // Pro et Contra. - 2001. - Т.6,- №4. - С. 46 - 59.

41. Романенко С.А. Югославия, Россия и "славянская идея": Вторая половина XIX - начало XXI века. М.: Институт права и публичной политики, 2002.- С. 243 - 342.

42. Романенко С.А. Югославия: история возникновения, кризис, распад, война, образование независимых государств: Национальное самоопределение народов Центральной и Юго-Восточной Европы в XIX-XX вв. / Московский общественный научный фонд. М.: Изд. центр науч. и учеб. программ, 2000.- 495 С.

43. Рыжков Н.И. Тетёкин В.Н. Югославская Голгофа. - М.:ОЛМА-ПРЕСС,2000 - С. 200 - 300.

44. Сагайдачний І. Мирний план для нової війни (Політичний статус Косова) // Дзеркало тижня . - 2007 - 10 лютого - 6 С.

45. Самохов В. Нова гаряча точка. Албанський сепаратизм на Балканах: формування і сучасний стан// Політика і час. - 2001. - № 9.- С. 30 -41.

46. Самохвалов В. Нова гаряча точка: Албанський сепаратизм на Балканах: формування і сучасний етап. // Політика і час. - 2001 - № 9 - С. 30 - 41.

47. Сироткин В. Ревизия в Косово под флагом НАТО: (События на Балканах: история и современность) // Литературная газета. - 2004. - 23-30 марта (№11). - 1 С.

48. Сербо - албанские отношения в начале ХХ в.: мифы и реальность // Двести лет новой сербкой государственности: к юбилею начала первого сербського восстания 1809 - 1813 гг. - СП. б., 2005. -С. 40-45.

49. Смирнова Н.Д. Институт всеобщей истории РАН балканський кризи (Косово) в контексте национальной безопасности России. Взгляд в ХІХ век. // Человек не Балканах в эпоху кризисов и этноетнических столконовений ХХ века. - СП. б, - 2002. -С. 290 -295.

50. Смирнова Н., Языкова А. Балканы в росийской политике ХІХ - ХХ веков // Европейский альманах. История, традиции, культура. - 1977. - М.: Наука, 1985. - С. 290 - 295

51. Стругар В. Югославия в огне войны 1941-1945гг. - М.: Наука, 1985. -343 - 355 С.

52. Терешко С. Балкани: в очікуванні незалежності Косово / зеркало тижня. - 2006 - 17 червня - 5 С.

53. Центральноевропейские страны на рубеже ХХ - ХХI вв. Аспекты общественно - политического развития. Историко - политологический справочник. Отвественный составитель Ю.С. Новопашин. - М.: Новый хронограф, 2003. - 256 С.

54. Черкасов Д. Косово поле. Балканы. - М.: АСТ . 2006. - 398 С.

55. Шамраєнко Т. Балканська «порохова бочка» детонує в сучасність // Віче. - 1999 р. - № 8. - С. 138 -147.

56. Шерр Дж. Регіональна безпека і диктат крайнього терміну (Росія. Пошук нових перспектив. Розв'язанн проблеми Косова і можливі наслідки. НАТО і Україна: що нас очікує в майбутньому. Як правильно розуміти ситуацію в Грузії ) // Дзеркало тижня. - 2007 - 1 грудня. - С . 3 - 15.

57. Ющенко допоможе українським миротворцям в Косові грошима і обладнанням // http://www.newsru.ua/ukraine/25apr2008/cossofo.html.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9