Опрацьований матеріал дав підстави для таких висновків та узагальнень:

- Аналіз стану наукової розробки теми свідчить про відсутність спеціального наукового дослідження, присвяченого вивченню питань організації утримання та працевикористання військовополонених та інтернованих на території України у 1939-1953 рр. При опрацюванні джерельної бази з даної проблеми з'ясовано, що у фондах архівів сконцентровано джерельні пласти, що охоплюють практично всі сторони та напрями діяльності органів військового полону на території УРСР і дозволяють повноцінно і всебічно вивчити дану проблему, а отже, цей науковий напрям є перспективним й актуальним.

- Аналіз нормативної бази та практики організації табірного режиму, охорони, матеріально-побутового, харчового і медико-санітарного забезпечення іноземних військовополонених Другої світової війни дозволяє стверджувати, що радянське керівництво не ставило перед собою завдання їх фізичного знищення. Головною метою системи залишалася ізоляція військовополонених, їхня ефективна політико-ідеологічна “обробка”, інтенсивне трудове використання.

Територія УРСР вирізнялась певною специфікою розміщення, утримання і забезпечення військовополонених та інтернованих. Масштабність відбудовчих робіт визначила щільність розміщення значних спеціальних контингентів, передусім на промисловому Сході й Півдні України. Аналіз відповідної статистики свідчить про особливості “української” ланки табірної мережі для полонених та інтернованих і в режимі охорони. Показники кількості їх втеч взагалі й вдалих втеч зокрема були одними з найвищих у СРСР. На наш погляд, основною причиною цього став географічний чинник.

З'ясовано, щоб стимулювати виробничу активність полонених, влада вперше випробувала принцип диференційованого продовольчого постачання. На думку автора, така система харчового постачання скидалася на шантаж голодом і мала матеріалізувати два важливі взаємопов'язані завдання в роботі з військовополоненими: фізичне збереження ще працездатного контингенту та його ефективне трудове використання.

Початок війни показав неефективність існуючої системи медико-санітарного забезпечення. Тому радянський уряд розширив мережу лікувально-оздоровчих установ за рахунок організації спецшпиталів. Проте кількість цих установ на території УРСР і якість лікування не відповідали ні дійсним потребам, ні відомчим нормативам. Лише у повоєнний період ефективність медико-санітарного забезпечення військовополонених та інтернованих поступово зростає.

- Відзначаючи особливості, характерні для сфери трудового використання вказаних категорій в УРСР, зазначимо, що нормативної бази, котра враховувала б специфіку працевикористання осіб зі статусом військовополонених, практично не було. Через організаційні проблеми початкового періоду військового полону і брак досвіду роботи з контингентом, в основу їхнього працевикористання надалі було покладено досвід і технології ГУТАБу НКВС. Полонені для радянських господарників, звиклих до масового використання підневільної праці в'язнів, виявилися новим, захищеним міжнародними конвенціями, контингентом, для якого мали розроблятися окремі, специфічні умови та правила працевикористання.

- В силу централізованого характеру відомства, котре опікувалося долею бранців війни в СРСР, про якусь окрему “українську специфіку” в загальних, політичних питаннях військового полону говорити не доводиться. Таку специфіку можна виокремлювати, хіба що, на етапі реалізації рішень Москви та їх конкретного втілення на українському ґрунті. Також з'ясовано, що у період Другої світової війни поступово викристалізовувалися принципи використання праці військовополонених: її примусовий загальний характер, максимальна самоокупність, воєнізація праці. Хоча зовні використання утримуваних контингентів опосередковувалося заробітною платою, побутовим, харчовим і медичним обслуговуванням, нормованим режимом праці та відпочинку тощо, все ж як примусове, воно набувало характеру експлуатації, адже в основу системи роботи з полоненими було покладено не загальновизнані принципи Женевської конвенції, а досвід і методи сталінських таборів.

- Важливою особливістю сфери трудового використання військовополонених та інтернованих на території УРСР у 1943-1945 рр. стала найбільша в СРСР регіонально-галузева концентрація цього трудового фонду. У 1943-1945 рр. галузями, в яких особливо активно використовувалася праця полонених та інтернованих, були вугледобування і чорна металургія. Відчутним було залучення полонених до відбудови підприємств хімічної промисловості, машинобудування, електроенергетики, харчової промисловості та кольорової металургії. Широке застосування трудові ресурси дістали на відбудові комунального господарства міст, урядових і громадських споруд, житла. Крім того, вони застосовувалися й на відновленні транспортної інфраструктури, передусім, залізниць, автошляхів, морських портів тощо. Певні територіально-галузеві особливості в контексті УРСР мало і трудове використання інтернованих. Майже 80 % цих осіб розмістили на Сході та Півдні УРСР і використовували як робочу силу на підприємствах вугільної та металургійної промисловості. Ще однією суттєвою особливістю сфери трудового використання інтернованих на завершальному етапі війни була вкрай низька ефективність праці останніх та стрімке зменшення трудового фонду через смертність і репатріацію непрацездатних та хворих на батьківщину.

Для періоду 1943 - початку 1945 рр. спостерігалося нехтування трудовими ресурсами бранців, а продуктивність їх праці дуже низькою, то у середині - другій половині 1945 р. ситуація поступово вирівнюється і пересічний показник продуктивності праці військовополоненого почав наближатися до рівня самоокупності витрат на його утримання.

- Аналіз відомчих нормативних актів НКВС (МВС) дозволяє стверджувати, що саме у другій половині 1945 - на початку 1946 р. у Радянському Союзі завершується формування системи примусової праці полонених й інтернованих. Надалі ця система зазнала окремих структурних та режимних змін, певним чином удосконалювалася, проте її суть залишалася незмінною - це обов'язкове, виняткове та примусове у своїй основі використання наявних трудових ресурсів.

Основними регіонами пріоритетного застосування робочих рук військовополонених та інтернованих були Центр, Схід і Південь України. Саме тут концентрувався промислово-виробничий потенціал, що мав стратегічне значення для держави. Майже третина всього трудового фонду полонених використовувався на вугільних копальнях Сталінської та Ворошиловградської областей. Порівняно великі групи полонених працювали на відбудові та будівництві підприємств важкої промисловості, прокладали автомобільні шляхи тощо. Робочі батальйони інтернованих розміщувалися у Сталінській, Ворошиловградській, Дніпропетровській та Запорізькій областях, а їхні контингенти працювали у вугільній, металургійній, хімічній промисловості та в промисловому будівництві. На Правобережжі та в західних регіонах республіки розміщувалась порівняно невелика кількість військовополонених, які використовувалися в транспортній інфраструктурі та на видобутку корисних копалин, у лісопереробній промисловості, тощо. Такий розподіл трудового фонду визначався не лише регіонально-галузевою структурою економіки Правобережжя і Західної України, що мала переважно аграрний характер, а й важливим транзитним значенням цього регіону.

- Типовими проблемами, що впливали на стан трудових ресурсів військовополонених та інтернованих, ефективність використання їхньої праці, у повоєнний період залишалися: незабезпеченість житлом, незадовільні умови харчування, побутового і матеріально-технічного постачання, порушення організації техніки безпеки, нецільове використання фахівців, відволікання на незначні другорядні роботи, незадовільна організація праці, незабезпеченість робіт спецодягом, інструментом і обладнанням тощо. Водночас у повоєнний період, в умовах припинення надходження нових контингентів працездатні військовополонені та інтерновані стали важливим чинником стабілізації виробничих показників підприємств, між якими розгорнулось справжнє суперництво за цей трудовий фонд.

Незважаючи на всі проблеми, загальні показники ефективності трудового використання полонених протягом 1946-1953 рр. значно поліпшилися. Важливим чинником цього стало посилення вимог до організації праці й техніки безпеки на виробництві. Після війни розширилась сфера використання військовополонених та інтернованих на роботах за спеціальністю. У цей період все рельєфніше виявляється тенденція певної “лібералізації” підходів до організації праці полонених. Широких масштабів набуло розконвоювання, використання на роботах дрібними групами, разом із цивільним населенням.

Військовополонені та інтерновані, розміщені на території УРСР, становили значний і важливий контингент трудових ресурсів, що досить ефективно використовувався на відновленні зруйнованого війною господарства. Його загальна чисельність від 1944 р. до 1953 р. сягала близько 500 тис. осіб, що становило приблизно четверту частину загалу цих спецконтингентів у СРСР. Характеризуючи їхній внесок у повоєнну відбудову як суттєвий, слід наголосити, що головний тягар відбудовчих робіт ліг на плечі радянських громадян.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Алєксєєва-Процюк Д.О. Санітарно-медичне забезпечення військовополонених фашистських армій в Україні під час Другої світової війни та в перші повоєнні роки // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - Вип. 9. - Ч. 3. - С. 79-85.

2. Алєксєєва-Процюк Д.О. Документи центральних архівів України про утримання та працевикористання іноземних військовополонених й інтернованих в Українській РСР у 1939-1953 рр. // Архіви України: Науково-практичний журнал. - № 1-3 (259). - К., 2007. - 471 с. - С. 184-189.

3. Алєксєєва-Процюк Д.О. Працевикористання військовополонених в Українській РСР у 1939-1941 рр. // Науковий часопис НПУ ім. Драгоманова. Сер. № 6. Історичні науки: Збірник наукових праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - Вип. 4. - С. 205-213.

4. Алєксєєва-Процюк Д.О. Трудове використання іноземних військовополонених в СРСР у роки Великої Вітчизняної війни // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України. Ін-т історії України. - К., 2007. - Вип. 11. -С. 245-251.

5. Алєксєєва-Процюк Д.О. Працевикористання військовополонених та інтернованих у відбудові міста Києва (1945-1950 рр.) // Форум права. - 2007. - № 3. - С. 11-14. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-3/07adovmk.pdf.

6. Алєксєєва-Процюк Д.О. Використання праці військовополонених та інтернованих в Україні (1944-1953 рр.) // Безсмертя подвигу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 22 квітня 2005 р.) / Київський нац. ун-т внутр. справ. - К.: ВПЦ МВС України, 2006. - С. 257-265.

7. Алєксєєва-Процюк Д.О. Польські військовополонені в Україні (1939-1941 рр). // Над Дніпром та Віслою: Матеріали міжнародної наукової конференції “Україна і Польща у визвольних змаганнях ХІХ - початку ХХ ст.” (м. Київ, 5 листопада 2003 р.) / Упор. А. Чайковський, В. Топольскі. - К. - 2004. - С. 161-165.

8. Алєксєєва-Процюк Д.О. Організація роботи і утримання військовополонених та інтернованих на відбудові об'єктів столиці України (1945-1950 рр.) // У кн.: Військовий полон та інтернування (1939-1956 рр.) - К.: Парламентське вид-во, 2008. - С. 255-259.

АНОТАЦІЯ

Алєксєєва-Процюк Д.О. Організація утримання і трудового використання іноземних військовополонених та інтернованих на території України (1939-1953 рр.) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. - Київ, 2008.

На широкій джерельній базі здійснено комплексне дослідження питань організації утримання і праце використання іноземних військовополонених й інтернованих на території України у 1939-1953 рр. У роботі висвітлюються побутові умови, а також рівень матеріального забезпечення, харчування, медико-санітарного обслуговування і праце використання військовополонених та інтернованих. Виявлено регіонально-галузеві особливості розміщення й розподілу зазначених контингентів на території УРСР, розглянуто й проаналізовано особливості їх трудового використання у різні періоди війни та у повоєнний період, оцінено їхній реальний внесок у відбудову економіки республіки.

Ключові слова: працевикористання, полон, військовополонені, інтерновані, контингент, відбудова.

АННОТАЦИЯ

Алексеева-Процюк Д.А. Организация содержания и трудового использования иностранных военнопленных и интернированных на территории Украины (1939-1953 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. - Киев, 2008.

В работе на основе всестороннего анализа широкого круга архивных материалов, научных публикаций сделана попытка комплексного исследования специфики содержания и трудового использования военнопленных и интернированных на территории Украины в 1939-1945 гг. и послевоенный период.

Дана развёрнутая характеристика регионально-отраслевых и структурных аспектов размещения трудовых ресурсов военнопленных и интернированных, особенностей режима содержания, материально-бытового обеспечения, питания, лечения и медико-санитарного обслуживания, а также организации и трудового использования контингента. В диссертации осуществлен анализ нормативно-правовой базы, в которой советское руководство юридически закрепляло различные аспекты содержания и трудоиспользования военнопленных. Приводятся статистические данные о количестве военнопленных и интернированных, используемых на работах, разделении контингента по регионам и отраслям, в которых был востребован их труд, качественных характеристиках рабочей силы и др., позволившие составить представление об их реальном вкладе в восстановление разрушенной в годы войны экономической и социальной сферы УССР.

Установлено, что нормы питания военнопленных в среднем были выше, чем у советских заключённых ГУЛАГа. При этом, чтобы стимулировать производственную активность, власти впервые испробовали принцип дифференциированного продовольственного снабжения. По мнению автора, такая система продовольственного обеспечения была похожа на шантаж голодом и должна была материализовать два важных задания при работе с военнопленными: физическое сохранение ещё трудоспособных военнопленных и интернированных и их эффективное трудовое использование.

Анализируя особенности использования контингентов на территории УССР, диссертантка отмечает, что отраслями, в которых особенно активно использовался труд военнопленных и интернированных, были угледобыча и черная металлургия. Ощутимым было привлечение пленных к восстановлению предприятий химической промышленности, машиностроения, электроэнергетики, пищевой промышленности и цветной металлургии. Широкое применение трудовые ресурсы получили на восстановлении коммунального хозяйства городов, правительственных и общественных сооружений, жилья. Кроме того, они применялись и на восстановлении транспортной инфраструктуры, прежде всего, железных дорог, автодорог, морских портов и т.п. Определенные территориально-отраслевые особенности в контексте УССР имело и трудовое использование интернированных. Почти 80 % этих лиц разместили на Востоке и Юге УССР и использовали как рабочую силу на предприятиях угольной и металлургической промышленности.

Основными регионами приоритетного применения рабочих рук военнопленных и интернированных были Центр, Восток и Юг Украины. Именно здесь концентрировался промышленно-производственный потенциал, который через свое стратегическое значение для государства и технологии стал сферой их наиболее активного привлечения.

Установлено, что основными проблемами, которые влияли на состояние трудовых ресурсов военнопленных и интернированных, эффективность использования их труда были: необеспеченность жильем, неудовлетворительные условия питания, бытового и материально-технического снабжения, нарушения организации техники безопасности, нецелевое использование специалистов, отвлечения на второстепенные работы, неудовлетворительная организация труда, необеспеченность работ спецодеждой, инструментом и оснащением и т.п.

На основе результатов исследования автор пришла к выводу о том, что советское руководство не ставило перед собой цели физического уничтожения контингента. Проблемы, которые возникали при этом, стали результатом действия нескольких взаимосвязанных факторов. Во-первых, нормативные документы, которые регламентировали содержание военнопленных и интернированных, создавались на основе документов ГУЛАГа. Во-вторых, экономика государства находилась в критическом состоянии во время войны и в послевоенный период. В-третьих, отношение советского руководства к пленным было таким же потребительским, как и к гражданам своей страны.

Ключевые слова: трудовое использование, плен, военнопленные, интернированные, контингент, восстановление.

ANNOTATION

Alekseyeva-Protsyk D.A. Organization of keeping and labor exploitation of both of the foreign prisoners of war and the internees on the territory of Ukraine (1939-1953). - Typescript.

The thesis on competition of a scientific degree of the candidate of historical sciences, speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - National Pedagogical Dragomanov University. - Kyiv, 2008.

Complex research on different aspects of holding and employment foreign prisoners of war and interned in Ukraine during 1939-1953 was done on the wide literature basis. The work depicts the conditions of life, the level of financial support, nourishment, medical sanitary provision and usage of work of foreign war prisoners and interned. The author revealed regional peculiarities of placement and division of the working resources on the territory of USSR, examined and analyzed characteristic features of their employment in various war periods and in post war period, estimated their contribution into the republic economy renovation.

Key words: labor exploitation, captivity, prisoners of war, internees, contingent, reconstruction.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5