Рефераты. ОУН і УПА як історична реальність суспільно - політичного життя України

p align="left">Зрештою, ОУН поширила свою діяльність на всю окуповану територію України [70, с.6]. Так, із березня 1942 р. у Дніпропетровську базувався потужний Південнокрайовий провід ОУН, який поширював свій вплив на Запорізьку, Дніпропетровську, Харківську, Херсонську і Миколаївську області, на Донбас, Крим і Кубань. Його активісти старанно працювали з кадрами, тримали під контролем їхню розстановку, намагались робити все, щоб представники ОУН працювали у найвпливовіших органах влади тощо. Коли ж до міста підходила Червона армія, з Центрального Проводу дніпропетровським оунівцям надійшла директива вливатись в УПА або залишатись у підпіллі й протидіяти Радам. Тоді ж в області почали створюватись склади боєприпасів - на той випадок, що оунівцям довелося б вступити у відкриту сутичку з представниками неприйнятої націоналістами московсько-радянської системи [71]. Тому можна стверджувати, що з перших днів свого зародження УПА мала не регіональний, а всеукраїнський характер, що випливало з політичної програми ОУН - боротьби за відновлення Самостійної Соборної Української Держави. І ця мета поєднала в рядах УПА, окрім членів ОУН, вояків УНР, бійців і командирів Червоної армії, які виривалися з німецького полону, представників різних національностей більшовицької імперії: 20 % повстанців УПА становили росіяни, білоруси, узбеки, грузини, вірмени, азербайджанці та ін. [72, с.177].

Щодо соціально-класової приналежності учасників УПА, то про це, наприклад, свідчать матеріали судових процесів, які відбувалися в Станіславській області над 416 учасниками ОУН і УПА: 28 з них були вихідці з сімей куркулів, 150 осіб - із середняків, біля 30 - бідняки [73, с.87]

Тому саме з організації першого загону, сформованого С. Качинським 14 жовтня 1942 р. у день Покрови Святої Богородиці - покровительки Війська Запорізького - почалася боротьба проти отаманщини і об'єднання усіх партизанських загонів під проводом ОУН (б), а день 14 жовтня визнано згодом днем створення Української Повстанської Армії (УПА).

У грудні 1942 р., після ув'язнення німцями начальника крайового військового штабу Д. Грицая, військовим референтом Проводу ОУН став сотник Роман Шухевич. Незабаром (лютий, 1943 р.) відбулася Третя конференція ОУН, після якої Провід ОУН призначив командиром УПА Полісся і Волині, Крайового провідника ОУН Дмитра Клячківського - Клима Савура, а шефом штабу УПА сот. Василя Сидора - Вишитого - Шелеста. У травні 1943 р. сот. Роман Шухевич замінив Лебедя на посту провідника ОУН і негайно розширив Крайовий Штаб ОУН до розмірів Головного Військового Штабу (ГВШ), який сам і очолив. ГВШ ОУН був зорганізований на такій основі, як і державні військові штаби з відділами пропаганди, розвідки, організаційно-мобілізаційним, політично-виховним [74]. З цього часу організаційно-військова структура УПА вважається завершеною [75, с.24].

Наближення кінця війни створювало на українських землях нову політичну ситуацію. Події на фронті вимагали формування єдиного політичного керівництва збройною боротьбою на фронті і в тилу. За цих умов влітку 1943 р. відбувся Надзвичайний Збір ОУН, який визначив такі програмні вимоги, як право кожного народу на створення своєї держави, рівність усіх громадян України незалежно від національної приналежності, свобода друку, совісті та світогляду. Було також підкреслено, що ОУН бореться проти імперіалізму як СРСР, так і Німеччини й ще раз чітко задекларовано, що мета ОУН - створення Української Самостійної Соборної Держави [76, с.17].

Відповідно до рішень Збору командувач УПА Клим Савур віддав наказ про встановлення Повстанської адміністрації: "Терени України під оглядом адміністративним діляться на 1) села й міста; 2) райони; 3) повіти (округи); 4) області… Органами адміністративної влади є 1) у селі: а) сільська рада; б) сільська управа; 2) місті: а) міська рада; б) міська управа; 3) у районі - районова рада; районова управа; у повіті - а) повітова (окружна) рада; б) обласна управа [77, с.3]

Водночас УПА збільшувала масштаби боротьби як проти більшовиків, так і проти німців. Однак у міру того, як в Україні слабнула міць німецького війська, головний удар спрямовувався проти більшовицьких загарбників, які у 1945 р. у західних областях зосередили сотні загонів НКВС, десятки полків Червоної армії, сотні провокаторів та спецагентів [78, с.614-646]. Гинули повстанці, провідники, але УПА не здавалася. Межевою датою в боротьбі УПА стала загибель головного командира генерала Тараса Чупринки (Романа Шухевича) 5 березня 1950 р. біля Львова, арешт у 1954 р. його наступника Василя Кука ("Коваля"), але повстанці і далі тримали в напрузі окупанта, хоча і їхні сили танули. Тому в червні 1950 р. Конференція Проводу прийняла рішення про децентралізацію, тобто перетворення УПА на невеликі збройні відділи. Ці переорганізовані осередки УПА ще до початку 60-х років чинили опір загарбникам. Звичайно, без всенародної підтримки проти такого гіганта, як СРСР, повстанці стільки часу не вистояли б.

Отже, Л. Шанковський цілком слушно зазначав, що "УПА - це неминуча ланка в історичному ланцюгу подій, закономірний етап у житті українського народу…" [79, с.486]. УПА не була якимось штучним витвором, а виникла з волі народу як єдиноправний власник славних традицій збройної боротьби козацької демократичної республіки, визвольних змагань 1917-1921 рр., на які вона опиралася у своїй боротьбі за Незалежну Соборну Самостійну Українську Державу. Її кадри формувалися на основі ідеології ОУН, із найсвідоміших патріотів-українців та представників інших національностей. Виникла УПА без будь-якої допомоги чи підтримки ззовні, тобто її створив сам український народ для захисту своїх національних і економічних інтересів, тому й підтримували її усі верстви української нації і тому такою вона була міцною.

Література:

1. Регіональні умови формування системи української преси під чужоземним гнітом// Крупський І.В. Нац. - патріотична журналістика України. Друга половина ХІХ - перша чверть ХХ ст.).-Львів: Світ, 1995.- С.7-8

2. Головацький І. Микола Міхновський та Євген Коновалець // Воля і Батьківщина: Український часопис. - Львів. - 2000. - № 1. - С. 27.

3. Химиця Н. Позиція українських самостійників щодо створення національних збройних сил // Вісник ДУ "Львівська політехніка": Вісник українознавства. - № 309. - Львів: Вид-во "ДУ "Львівська політехніка", 1995.- С.17

4. Купріянович Г. Український національний рух на Холмщині та Південному Підляшші в 1920-ті роки // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / Збірник на пошану професора Юрія Сливки. - Зб. наук. праць Ін-ту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України. - Вип. 7. - Львів, 2000. - С. 357.

5. Р.VІІ. Україна між двома світовими війнами (1918 - 1939) // Жуковський А. Субтельний О. Нарис історії України. - Львів, 1991. - С.106

6. Політичні режими на українських землях у 20-30 роки ХХ ст. / /Політична історія України: Посібник для студентів вищих навч. закладів / За ред В. І. Танцюри. - К.: Видавничий центр "Академія", 2001. - С. 328

7. З меморіалу наукового товариства ім. Т.Шевченка проти заборони кураторією львівського шкільного округу вживати в українських приватних гімназіях слів "Україна", "український" // Історія Львова в документах і матеріалах: Зб. док. і матер / Упор. У. Єдлінська, Я. Ісаєвич, О. Купчинський та ін. - Київ: "Наукова думка", 1986. -" С.181-182

8. Міжвоєнна доба // Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. Нарис суспільно-політичного руху (ХІХ ст. - 1939 р.) . - Івано-Франківськ, без назви видавництва, 1993. - С.154-155

9. Коваль В. С. За що і з ким боролися ОУН - УПА // Україна ХХ ст. Проблеми національного виродження / Зб. наук. праць. - Київ: Наукова думка, 1993. - С. 91.

10. Період посилення політичного терору московсько-більшовицьких окупантів і масового фізичного винищування мирної людності України (1929-1941) // Соловей Д. Голгота України. - Дрогобич: "Відродження", 1993. -С.213.

11. Україна між двома світовими війнами //Фреїшин-Чировський М. Нарис політичної історії України. - Львів, без зазначення видавництва, 1997 . - С.205.

12. Dyminskyj R. Der Wirtschaftsteil der ukrainischen Zeitungen // Ukrainische Kulturberichte (Берлін). - 1934. - № 4. - С. 16.

13. ЦДАВО, ф.4465, оп.1, спр.3, арк.20-21. (Колекція документальних матеріалів українських емігрантських установ, організацій та осіб (Центр. держ. архів вищих органів влади і управління України).

14. Цит. за: Швагуляк М. Національно-політична діяльність Дмитра Палієва у міжвоєнний період // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - Вип.7: Зб. на пошану професора Юрія Сливки. - 2000. - № 7. -С.406.

15. Шляхом революції // Мірчук П. Євген Коновалець. - Торонто: Ліга визволення України, 1958. - С.72.

16. Там само -С.73.

17. Пошуки шляхів до визволення: далекосяжні мрії// Кучер В. ОУН - УПА в боротьбі за незалежну Україну. - Київ: Вид-во "Бібліотека українця" 2000. - С.5.

18. Шляхом революції // Мірчук П. Євген Коновалець. - Торонто: Ліга визволення України, 1958. - С.73.

19. Доба організованого націоналізму // Баган О. Націоналізм і націоналістичний рух. - Дрог. - С.39.

20. У.В.О.: Видання Відділу Пропаганди Організації . - Без зазначення місця і року видання.

21. Гаврилів І. До історії створення ОУН // Вісник ДУ "Львівська політехніка": Держава та армія. - № 377. - Львів: ДУ "Львівська політехніка", 1999. - С. 138 (137-144).

22. Донцов Д. Націоналізм чи сервілізм? // Визвольний Шлях. - 1983. - № 8. - С. 914.

23. Постанови Великого Збору // Розбудова нації. - 1929. - Березень. - С. 27.

24. "Веде нас в бій борців полеглих слава" //Дужий П. Степан Бандера - символ… - Львів, 2000. - С. 40.

25. Вітчизняна суспільно-політична думка в контексті політичної антропології// Левенець Ю. Теоретико-методологічні засади української суспільно-політичної думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина ХІХ - початок ХХ століття). - Київ: , 2001. - С. 440-495

26. Дичковська Г. 50-річчя Української Повстанської Армії // Архіви секретних служб: Український національний місячник. - Київ. - 1992. - № 1 (серпень), С. 3-4.

27. "Серед війни національної немає гадки про поступ економічний і соціальний…" (1922 - 1939 рр.) // Шаповал Ю.Г. "Діло" (1880 - 1939 рр.): поступ української суспільної думки. - Львів, без назви видавництва, 1999. - С.294-296.

28. Микульський Ю. Хто такі "бандерівці", "мельниківці" і "двійкарі". -Львів, 1990, - С.2.

29. Бондаренко К. Організація Українських Націоналістів у 1935 - 1945 рр. // Европа в ХХ веке: путь от войны к миру. - Тезисы международной конференции. - Харьков, 1995. - С. 51.

30. Сеник Омелян // Довідник з історії України / Вид.2-ге, допрацьоване і доповнене. - Київ: Генеза, 2001. - С.739.

31. Бандера Степан Мої життєписні дані // Бандера С. Перспективи української революції. - Мюнхен: Видання Організації Українських Націоналістів, 1978. - С.15.

32. Варшавський судовий процес проти ОУН.// Дужий П. С.Бандера - символ. Ч.І -С.143-145

33. Ковалевський З. Польська демократична громадськість мусить знати правду про Українську Повстанчу Армію// Україна: Наука і культура. - Вип. V. - Київ, 1991, - С. 76; 27-28.

34. Науменко К. Опір коричневій та червоній чумі // Львівщина: історико-культурні та краєзнавчі нариси. - Львів: Центр Європи, 1998. - С.311

35. Між двома тоталітаризмами // Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної укр. нації ХІХ - ХХ століття. / 2-е видання. - Київ: Генеза, 2000. - С.216 .

36. Бандера Степан. Мої життєписні дані // Бандера С. Перспективи української революції. - Мюнхен: Видання Організації Українських Націоналістів, 1978. - С. 11.

37. Україна в роки Другої світової війни // Бойко О.Д. Історія України. - Вид.2-е, доповн. - Київ, 2001. - С.473.

38. Бондаренко К. Діяльність Організації Українських Націоналістів напередодні і під час світової війни (1938 - 1945): політичний та військовий аспекти. - Автореф. дис. … канд. іст. наук, с.15. - Львів, 1997. -С.15.

39. Львівський обласний державний архів. - Ф. 3, оп. 1, спр. 70, арк. 25.

40. "Перші совіти"// Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. - Львів: Ін-т українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 1999. - 152 с.

41. Парсаданова В.С. Депортация населения из Западной Украины и Западной Белоруссии в 1939 - 1941 гг. // Новая и новейшая история. - 1989. - № 2. - С. 38.

42. Сливка Ю.Ю. Передмова // Депортації. Західні Землі України кінця 30-х - початку 50-х рр. / Документи, матеріали. Спогади: У 3 т. - Т. І. 1939-1945. - Львів. - С.4.

43. Передумови зародження антифашистської боротьби (ІХ.1939-VІ.1941)// Іващук С. По той бік фронту (Антифашистська боротьба на території України, Білорусії та Польщі в роки Другої світової війни) . - Львів: ДУ "Львівська політехніка", 1997. - С.14.

44. Голобенко І. "Коли ми вмирали, нам дзвони не грали…". ОУН - УПА в боротьбі за державну незалежність (1942 - 1953рр.) // Дзвін (Львів). - 1993. - № 2/3. - С.119.

45. Кульчицький С. Історичний висновок про діяльність ОУН - УПА (Попередній варіант) // Сучасність Київ). - 2001. - № 2 .- С.51.

46. Маніфест Організації Українських Націоналістів// ОУН в світлі постанов Великих Зборів, конференцій та інших документів з боротьби. - 1929 - 1955. - Видання ЗЧ ОУН, 1955. - С.21.

47. Суворов В. Ледокол. Кто начал Вторую мировую войну: Нефантастическая повесть-документ. - Киев: газета "Независимость"- Черкассы: производственно-коммерческая фирма "Черкасский бизнес-центр",1993.-352 с.

48. Німецька окупація України. Створення Української Повстанської Армії та її боротьба проти німецько-фашистських загарбників, радянських партизанів, польських збройних формувань (1941-1944) // Киричук Ю. Історія УПА. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ управління по пресі, 1991. - С. 8.

49. Вступ: загальна характеристика похідних груп Організації Українських Націоналістів // Шанковський Л. Похідні групи ОУН. - Мюнхен: Вид-во "Український самостійник", 1958. - С.11-12.

50. Шумелда Я. Похід ОУН на Схід // На зов Києва. Український націоналізм у Другій Світовій війні. - Київ: Дніпро, 1993. - С.110.

51. Бар А., Заленський А. Війна втрачених надій: український самостійницький рух у 1939 - 1945 рр. // Укр. істор. журнал. - 1992. - № 6 .- С. 119.

52. Патриляк І. Діяльність Організації Українських Націоналістів (бандерівців) у 1940 - 1942 роках (військовий аспект) - Автореф. дис. … канд. істор. наук. - К., 2001. - С.13-14.

53. Сергійчук В. Якими були ми "колаборантами"… // Сучасність. - 2001. - № 3. - С. 71 - 84.

54. Національно-визвольна стратегія і тактика ОУН (б) напередодні та в перші місяці німецько-радянської війни (кінець 1940 - початок 1942 рр.) // Стародубець Г.М. ОУН (б) в українському національно - визвольному русі на Волині в роки Другої світової війни (1941 - 1943 рр.). - Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. - С.36.

55. Склад Українського Державного Правління. - ЦДАВОВ України, ф.3833, оп.1, спр. 10, арк. 13.

56. Сергійчук В. Боротьба за волю, а не коляборація, с.56 // Визвольний шлях. - 2001. - № 3. - С. 49-62.

57. Кук В. Державотворча діяльність ОУН. Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 р., с. V - ХLІV// Українське державотворення. Акт 30 червня 1941 р. : Зб. док. і матер. / За заг. ред. Я.Дашкевича та В.Кука. - Львів.: Літ. агенція "Піраміда", 2001. - 560 с.

58. Сливка Ю. Україна в Другій світовій війні: національно-політичний та міжнародно-правовий аспекти // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - Вип. 3-4. - Львів: Ін-т українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 1997. - С.19-26.

59. Озимчук О. Антифашистська боротьба ОУН - УПА в роки Другої світової війни (1941 - 1944 рр.). - Автореф. дис. … канд. іст. наук. - К., 1995. - С.10.

60. Війна.) // Мечник С. У вирі воєнного лихоліття: ОУН і УПА у боротьбі з гітлерівськими окупантами. - Львів: Видавниче підприємство "Край", 1992. - С.26.

61. Вступ// Антонюк Н. Укр.культурне життя в "Генеральній губернії". - Львів: НДЦ періодики,1997.- С.4.

62. Смертоносне безглуздя та колоніальні маячіння// Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні / Пер. з французької Р.Осадчука. - Українознавча б-ка НТШ. № 3. - Париж Нью-Йорк - Львів, 1993.- С.194.

63. Прокоп М. У сорокові роковини проти німецької боротьби // Сучасність. - 1981. - № 10. - С. 54.

64. Мазур В. Під проводом націоналізму // Мазур В. Ми плекали віру у визволення України. - Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2000. - С. 91 - 95.

65. Р.2. Від політичної маніфестації до збройної боротьби // Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942 - 1952: Документи і матеріали. - Львів, без назви видання, 1991. - С.26.

66. Кічак І. Українська Повстанча Армія: начерк організації і боротьби // Український час. - 1991. - № 1(8). - С.11.

67. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. - К.: Знання, 1991. - С. 173-174.

68. УПА // Ткаченко С. А. Повстанческая Армия (Тактика б-би). - М., 2000. - С. 115.

69. Українські військові формування кінця 30-50-ті роки // Папікян А.Л. Збройні сили України двадцятого століття. - Львів: Військ. ін-т при ДУ "Львівська політехніка", 1999. - С.75.

70. Сергійчук С. Наша кров - на своїй землі. - Київ, 1996. - Без вказівок на місце і дату видання. - С.6.

71. Хомич Т. ОУН діяла не лише на Заході // Молодь України. - 1993. - 17 груд.

72. Яким С. Передумови творення Української Головної Визвольної Ради та її історичне значення // Вісн. ДУ "Львів. політехніка": Держава та армія. - № 377. - Львів: ДУ "Львів. політехніка", 1999. - С.177.

73. Державний терор на західноукраїнських землях// Ярош Б. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30-50-ті роки ХХ століття(історико-політологічний аспект).-Луцьк: "Надстир'я", 1995.- С.87.

74. Дзьобак В. Час руїни минає, час творення настає : До 50-річчя УПА // Голос України. - 1992. - 13 жовт.

75. Завершення структури // Содоль П. Українська Повстанча Армія 1943 - 1944: Довідник. - Нью-Йорк, 1994. - С.24.

76. Сало І. Боротьба ОУН - УПА за Українську державність в 1941 - 43 рр. - Львів: Ін-т гуманітарної освіти ДУ "Львівська політехніка". - С.17

77. ЦДАВО України. - Ф.3967, оп.1, спр.3, арк.3.

78. Шанковський Л. Українська Повстанська Армія // Гриневич В., Гриневич Л., Якимович Б. та ін. Історія українського війська (1917 - 1995). - Львів: Світ, 1996. - С. 614 - 646.

79. Шанковський Л. Українська Повстанська Армія // Гриневич В., Гриневич Л., Якимович Б. та ін. Історія українського війська (1917 - 1995). - Львів: Світ, 1996. - С.486.

Страницы: 1, 2, 3, 4



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.