Шляхом визначення різних цін для різних категорій населення

Запроваджувалося пряме квотування акцій.

Прикладом цьому може бути продаж 12 електропостачальних компаній, який було здійснено. Для індивідуальних покупців було виділено 34,4 відсотка, для британських інституцій 45,6 відсотка, для зарубіжних фізичних і юридичних осіб - 20 відсотків акцій. Проте пропорції могли змінюватися на користь індивідуальних акціонерів у тому випадку, коли вітчизняні заявки на акції в 1,75 рази перевищували виділену з самого початку їхню кількість, тоді 20 відсотків акцій, призначених для зарубіжних інвесторів, передавалися громадянам Великобританії. Існувала також практика передачі акцій, які виділялися британськими економічним та фінансовими інститутами, знову також на користь індивідуальних власників. В цілому питома вага індивідуальних інвесторів могла зрости до 53 відсотків.

Щоправда, на практиці власниками акцій ставали все-таки переважно британські фінансові інституції, перед якими були поставлені надзвичайно складні завдання, а саме сприяти перебудові економіки. Нова лінія в економічній політиці стала відповіддю британських консерваторів на проблеми, що їх диктував сучасний етап науково-технічної революції. Треба визнати, що М. Тетчер швидше від своїх політичних опонентів як опозиційних, так і у власній консервативній партії, вловила нагальні потреби часу. Вона без вагань відкинула старі догми і своєю політикою підкреслила необхідність радикальних технологічних перетворень, структурної перебудови суспільного виробництва на базі наукових технологій, мікропроцесорної техніки, інформатики та автоматичних систем управління. Головні важелі у цьому надзвичайно складному процесі було передано в руки приватного бізнесу та підприємництва.

Водночас дрібним інвесторам і працівникам компаній під час приватизації надавалися відповідні пільги:

оплата вартості частинами, власне, в кредит терміном від 2 до 60 місяців;

преміювання лояльних робітників та пенсіонерів однією безкоштовною акцією на кожні 10 куплених;

створення резерву пільгових акцій - до 5 відсотків від загальної кількості.

В цілому за 1980-і роки 500 тисяч працівників підприємств, що приватизувалися (це до 90 відсотків від загального числа) купили акції у «своїх» компаніях. Іваницька О.П.Новітня історія країн Європи та Америки.- Вінниця, 2003. - С.152.

Ще одним важливим моментом в економічній політиці Маргарет Тетчер була ставка на розвиток дрібного та середнього бізнесу. Значною мірою тут віддзеркалювалося її соціальне положення та симпатії, а також серйозні ідеологічні та політичні фактори: саме середні верстви - традиційна соціальна база торі. Враховано було й те, що дрібний і середній бізнес перетворився в нову економічну силу в структурі капіталістичного господарства. Він дуже ефективно взаємодіє з великим бізнесом, в деяких галузях суттєво доповнює його особливо в сфері обслуговування. Це можна підтвердити фактами: у 1989 році у Великобританії щотижня виникало 1 500 дрібних підприємств. Фірми, на яких працювало менше 20 осіб, складали 96 відсотків від усіх 2,5 млн. наявних тоді англійських фірм.

Уряд Маргарет Тетчер запровадив також велику кількість безкоштовних програм, покликаних готувати безробітних до відкриття ними власної справи, юридичного чи підприємницького консультування. Держава надавала пільгові кредити, запровадила пільгове оподаткування дрібного бізнесу. В зв'язку з політикою, яку провадив уряд Маргарет Тетчер з липня 1986 року по квітень 1990 року безробіття в Великобританії скоротилося майже вдвічі. Іваницька О.П.Новітня історія країн Європи та Америки.- Вінниця, 2003. - С.153

Приватизація суттєво змінила мотиви діяльності працівників, перш за все менеджерів. В 75 відсотках компаній взагалі ліквідували окремі ланки управління. Відбулося скорочення центрального управлінського апарату Його переорієнтували виключно на стратегічне планування і проблеми фінансування. Так., центральний апарат управління аеропортів зменшився з 800 до 60 службовців. Приватизовані компанії почали активно запроваджувати бригадні та інші сучасні методи організації преміювання. У масштабах усієї країни зменшено тривалість робочого дня, виросла продуктивність праці, зросла прибутковість підприємств.

Важливою сферою приватизації стало житло. Уряд Маргарет Тетчер ставив при цьому мету: зменшити дотації на обслуговування муніципального житла та сформувати розлогий контингент домовласників. Цим заходом Маргарет Тетчер різко збільшила лави своїх прихильників серед робітників і рядових урядовців. За роки її правління 1 мільйон англійських родин стали власниками будинків, що становить 25 відсотків муніципального житла. Якщо в 1979 році власні будинки мали 53 відсотки британців, то в 1987 році таких було вже 68 відсотків. Продаж квартир часто супроводжувався скидкою в ціні до 70 відсотків.

Загалом на початок 1991 року близько половини британського державного промислового сектору було передано в приватні руки. Серед них - нафтова та газова галузі, телефонний зв'язок, водопостачання, авіакомпанії, енергетика, металургія. В державній власності залишалось лише 4 галузі: вугільна, залізниці, поштова служба, атомна енергетика. Близько чверті всього дорослого населення, тобто 11 мільйонів осіб, стали власниками акцій підприємств (замість 3 мільйонів у 1979 році). До середнього класу у часи Маргарет Тетчер зараховували себе понад 40 відсотків населення Великобританії.

Отже, за час прем'єрства Маргарет Тетчер в країні відбулося «економічне диво». Великобританія вийшла з кризового стану. Головним напрямком її внутрішньої політики стало відродження приватного підприємництва. Для цього було зроблено рішучі кроки по скороченню державного регулювання економіки. Знижені податки. Бізнесу було дозволено діяти в націоналізованих галузях.

Із середини 80-х років намітився перелом в економічній кон'юнктурі. Інфляція скоротилася. Почався економічний підйом, причому більш швидкий, ніж в інших країнах Заходу. Почало скорочуватися і безробіття. Причому зміни носили не тільки кількісний характер. Відбулася модернізація промисловості, її структура змінилася на користь новітніх наукомістких галузей. Виросла продуктивність праці і відродився підприємницький дух. Великобританія стала притягати іноземні капіталовкладення. «Англійська хвороба» пішла в минуле. До Великобританії повернулася її колишня впевненість у собі.

Висновки

Враховуючи все вище сказане ми прийшли до таких висновків. Консерватори прийшли до влади з чітко опрацьованою програмою дій. Її метою було вивести Великобританію з соціально-економічного застою. Уряд Маргарет Тетчер провів ряд заходів для того щоб покращити становище в країні. Серед цих заходів було здійснено:

припинена інфляція, посилення якої розладнало господарське життя країни;

зменшено податки на прибутки корпорацій та особисті доходи, що дало змогу збільшити інвестування в економіку країни

докорінно було звужено державне втручання в господарські та соціальні справи, що досі негативно впливало на зростання економіки;

переглянуто законодавство відносно профспілок, що підривало розвиток бізнесу;

проведено приватизацію.

Серед соціальних заходів уряд торі застосував принцип: хто багато заробляє тому нема чого безплатно лікуватися і навчатися. Було проведено реформу в освіті в медицині. Не проминула осторонь і пенсійна реформа.

Економічні успіхи сприяли зростанню доходів населення. Щорічні надбавки до заробітної плати становили 7-8%. За 80-ті роки кількість акціонерів в Англії потроїлася. Проповідуючи соціальний дарвінізм (кожен за себе-хай виживає сильніший), консерватори прагнули зробити англійців нацією власників.

Отже ми можемо зазначити, що на перетині 70-80 років в Великобританії відбулися серйозні соціально-економічні зрушення, які вивели країну з тотальної кризи.

Список літератури

1. Малець Л. Маргарет Сенджер. Нове обличчя влади (жінки на ключових урядових посадах) // Історія України. -1998. - №29-32.-С. 3-2

2. Маргарет Тетчер (за матеріалами журналу «Times» // Історія України. - 1999.- №21-24.-С. 7;

3. Маргарет Тетчер // Історія України. - 1999.- №9.-С. 9;

4. Назаров А. Как «снимали» Тетчер // Эхо планеты. - 1991. - №1.-С. 18-19; Черево О. Нарис політичної біографії Маргарет Тетчер // Людина і політика. - 1999. - №3.-С. 66-70;

5. Полонский А. Итоги ХХ века в трех биографиях. Образ епохи. // История -2000.- №48.-С. 6;

6. Перегудов С.П. Отставка Маргарет Тетчер // Вопросы истории. - 1991.- №11. - С. 11-19.,

7. Воскобойников Д.М. Тэтчер: политический портрет // Эхо планеты. -1989.- №24. - С. 18-21;

8. Воловец С. Портрет без рамки // О них говорят: политические портреты зарубежных деятелей.-М., 1989.-С. 29-52;

9. Аревич Г., Бабусенко С. Политика бывает несправедливой (об уходе в отставку Маргарет Тетчер) // Новое время. - 1990.- №49.-С. 12-13.

10. Матвеев В.М. Великобритания: итоги политики консерваторов // У политической катры мира. - 1986.- №2. - 63 с.

11. Новейшая история зарубежных стран ХХ век.-М., 2000;

12. Новейшая история зарубежных стран ХХ век: В 2-х ч. - Ч. 2.-М., 1998;

13. Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002).-Вінниця, 2003;

14. Давлєтов О.Р., Космина В.Г., Мороко В.М. Всесвітня історія 1945-1997. - Запоріжжя 1997.

15. Пономарев М.В., Смирнова С.Ю. Новая и новейшая история стран Европы и Америки. - М., 2000.-С. 258.

16. Новейшая история зарубежных стран ХХ век: В 2-х ч.-Ч. 2.-М., 1998. - С. 109.

17. Пономарев М.В., Смирнова С.Ю. Новая и новейшая история стран Европы и Америки. - М., 2000.-С. 258.

18. Воловец С. Портрет без рамки. // О них говорят: политические портреты зарубежных деятелей. - М., 1989 - С. 37.

Страницы: 1, 2, 3