Екологічна агресія запускає патологічний причинно-наслідковий ланцюг: фактори агресії (токсичні речовини + радіація + дефекти харчування і способу життя + соціальний стрес + інші фактори) = порушення обміну речовин, утворення аутотоксинів, розвиток автоінтоксикації, зрив адаптації, клінічні прояви ендоекологічного захворювання. Це захворювання вирізняється одночасним накопиченням багатьох токсичних речовин-ксенобіотиків, які надходять у відносно невеликих кількостях із навколишнього середовища, і токсичних метаболітів, які утворюються в результаті порушення обміну речовин. Одним із основних джерел надходження і накопичення хімічних токсикантів у організм людини є харчові продукти і питна вода. З ними також можуть надходити в організм людини радіоактивні та біологічні забруднювачі [2].
Виробництво екологічно безпечної продукції - першочергове завдання при екологізації сільськогосподарської діяльності. Під екологічно безпечною розуміють таку продукцію, яка протягом свого "життєвого циклу" (виробництво-переробка-споживання) відповідала б установленим органолептичним, загальногігієнічним, технологічним і токсикологічним нормативам та негативно не впливала б на здоров'я людини, тварин і стан навколишнього середовища.
Важливою умовою для покращення якості продовольчої продукції є контроль з боку держави на різних етапах її виробництва і споживання, згідно із Законами України: "Про якість харчових продуктів", "Про стратегію сталого розвитку України", "Про захист прав споживача", Указу Президента "Про національну програму "Репродуктивне здоров'я 2001-2005" [16].
1.5 Екотрофологія - нова система знань про харчування
Через зв'язки глобалізаційного характеру особистість ХХІ ст. перебуває в значно складнішому екологічному, соціальному, професійному середовищі, ніж раніше, й у більш суперечливому соціумі. Екологічна компонента при цьому набуває все більшого значення, оскільки саме через екологію, яка має справу з об'єктами стихійно-природного характеру, та об'єктами, що зазнали антропогенного впливу, наука та суспільство нарешті починають привертати свою увагу до процесів, що відбуваються між компонентами системи "людина-природа-соціум". Важливим елементом взаємодії цих компонент є харчування. Для людини - це основний (і чи не єдиний керований) чинник, що забезпечує здоров'я, нормальний розвиток, довголіття, творчий потенціал, продуктивність праці.
Димань Т.М., Барановський М.М. [11] переконані, що в умовах сьогодення виникає потреба не тільки в новій ідеології життя, а й у новій системі знань, побудованій на єдиній теоретичній основі, що охоплює низку питань, які в контексті харчування виходять за межі біології, екології, медицини, економіки.
Такою системою знань, яка основана на досягненнях природничих, соціальних та економічних наук, сьогодні виступає екотрофологія. Термін "екотрофологія" (грец. ойкос - місце проживання, трофе - харчування, логос - учення) вперше був застосований у Німеччині в середині 1960-х років по відношенню до вчення, яке об'єднувало науки про харчування людини та економіку домашнього господарювання [13]. В Україні цей науковий напрям став розвиватися з 2003 року, коли в Білоцерківському державному аграрному університеті на екологічному факультеті була створена кафедра екотрофології [5]. Специфіка "української" екотрофології - це акцент на екологічній компоненті харчування людини, що більшою мірою відповідає нинішньому баченню проблем у цій галузі. Екотрофологія - це міждисциплінарний науковий напрям, який охоплює весь харчовий ланцюг і взаємодію системи харчування з навколишнім середовищем, суспільством, економікою, здоров'ям людини.
Екотрофологія навчає як створити умови, що повністю забезпечують потреби різних верств населення в раціональному і збалансованому харчуванні, адекватному національним традиціям і звичкам, віку, професії, стану здоров'я, економічному положенню та екологічній ситуації, відповідно до вимог сучасної медичної науки [13].
Традиційним і домінуючим нині епістемологічним підходом у вирішенні проблем харчування населення є редукціонізм. (Епістемологія - це розділ філософії, який вивчає природу, походження і межі знань людини. Вона відповідає на питання, що є знання, як воно отримується і що робить його знанням). З погляду редукціонізму, ціле виступає як сума окремих його частин. У такому контексті, наприклад, раціон виступає як набір певних харчових продуктів, а харчовий продукт - як сума певної кількості поживних і непоживних компонентів. Дослідження дієтологів у минулому столітті були сфокусовані на конкретних складниках їжі та їх впливі на здоров'я людини. Проте раціон людини - це не просто сума окремих харчових речовин, а суміш харчових продуктів, які складаються з безлічі хімічних речовин. В цій суміші можуть проявлятися різні комбінаційні ефекти, такі як взаємодія, антагонізм, синергізм. І це потрібно враховувати при складанні раціонів [11]. Автори зазначають, що яскравим прикладом редукціоністського підходу є теорія збалансованого харчування, на основі якої були розроблені різні харчові раціони для всіх груп населення з урахуванням фізичних навантажень, кліматичних та інших умов; створені нові харчові технології; виявлені раніше невідомі амінокислоти, вітаміни, мікроелементи. Відповідно до теорії, загальна кількість харчових речовин має бути не менше 60, у тому числі 18 амінокислот, 12 вітамінів, 16 мінеральних речовин. Співвідношення між білками, жирами і вуглеводами має становити 1 : 1,3 : 4,6. Однак балансовий підхід та ідея рафінованої, безбаластної їжі, яка випливає з нього, нанесли й великої шкоди. Дослідники стали фіксувати так звані "хвороби цивілізації" - атеросклероз, діабет, остеохондроз, остеоартроз та ін. Створення рафінованих продуктів з високим ступенем очищення обернулося проблемою появи і низки захворювань шлунково-кишкового каналу. Таким чином, теорія збалансованого харчування була піддана переоцінці і на її зміну прийшла теорія адекватного харчування, яка сформувала уяву про внутрішню екологію (ендоекологію) людини.
Екотрофологія пропонує новий стратегічний підхід до вивчення проблем харчування людини - холістичний. За холістичною концепцією, ціле не розглядається як сума окремих його частин, а враховує динамічну взаємодію всіх складників цілого у їхньому синтезі. Жодна із частин не має властивостей, притаманних цілому. Про необхідність холістичного підходу для подолання існуючої кризи в системі харчування і забезпечення сталого розвитку суспільства йшлося на Всесвітньому самміті з проблем харчування, який відбувся в 2002 р.
Екотрофологія охоплює всю систему харчування, враховуючи його вплив на здоров'я, довкілля, соціальні та економічні аспекти життя людини, тобто передбачає інтеграцію наук, пов'язаних з харчуванням людини. Вона включає як засоби аграрного виробництва - механізацію, енергетику, добрива, пестициди, так і компоненти харчового ланцюга - виробництво, вирощування продукції, транспортування, зберігання, переробку, пакування, реалізацію, готування, споживання, а також утилізацію відходів [13].
Отже, екотрофологія є мультидисциплінарною інтегральною дисципліною, яка має зайняти чільне місце у планах підготовки різнофахових спеціалістів, оскільки всі ми - представники різних професій, з різним рівнем освіти і матеріального добробуту - купуємо, готуємо, зберігаємо і споживаємо їжу [13].
Оволодіння цією дисципліною сприятиме конверсії їхньої свідомості, її екологізації стосовно харчування, формуванню екологічного мислення. Неосвіченість у галузі харчування вже призвела до низки негативних наслідків (у тому числі демографічних) у країні, і стало очевидним, що для забезпечення раціонального харчування, підтримання здоров'я всі ми, а не лише медики, технологи та дієтологи, маємо бути обізнаними в галузі харчування людини [10]. Адже, як сказав індійський філософ А. Парікчай: "Сила у того, хто знає".
Розділ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ
2.1 Мета та завдання роботи
Метою даної роботи є вивчення структури й екологічних проблем харчування шкільної молоді різних вікових категорій міста Біла Церква та виявлення її обізнаності в проблемах раціонального харчування.
Для досягнення поставленої мети ми виконували наступні завдання:
1. провести соціологічні дослідження структури харчування школярів різного віку в двох загальноосвітніх школах м. Біла Церква;
2. дослідити рівень освіченості школярів в сфері харчування людини;
3. зробити статистичну обробку даних соціологічного дослідження;
4. порівняти дані, одержані для різних вікових груп школярів.
2.2 Методики досліджень
Дослідження проводились на базі загальноосвітніх шкіл №13 та №17 м. Біла Церква. Досліджувались різні вікові категорії школярів (табл. 2.1.).
Таблиця 2.1. Дослідні групи шкільної молоді
Група
Класи
Кількість, чол.
молодша
3-4
128
середня
8
90
старша
10-11
108
Серед школярів проводилося соціологічне опитування шляхом анкетування. Опитування проводили в грудні-січні 2006-2007 рр. В ньому взяло участь 326 чоловік.
Анкета містила 13 запитань з декількома варіантами відповідей:
1. Як часто Ви вживаєте м'ясо?
Ё Щодня
Ё 2-3 рази на тиждень
Ё Один раз на тиждень
Ё Раз на місяць і рідше
Ё Не вживаю зовсім
2. Як часто Ви вживаєте молочні продукти?
3. Як часто Ви вживаєте рибу і рибні продукти?
4. Як часто Ви вживаєте картоплю?
5. Як часто Ви вживаєте фрукти і фруктові соки?
6. За останні 7 днів Ви не вживали:
Ё Фруктові соки
Ё Рибу
Ё Свіжі фрукти
Ё Молочні продукти
Ё М'ясо
Ё Свіжі овочі
Ё Картоплю
7. Наскільки ви задоволені тим, як Ви харчуєтесь?
Ё Повністю задоволений
Ё Майже задоволений
Ё Незадоволений зовсім
8. Чи дотримуєтесь Ви правил раціонального харчування?
Ё Дотримуюсь
Ё Намагаюсь дотримуватись
Ё Не дотримуюсь, оскільки моя сім'я матеріально не спроможна це робити
Ё Не дотримуюсь, оскільки нічого про це не знаю
9. Скільки разів на день Ви харчуєтесь?
Ё 1 раз
Ё Двічі
Ё Тричі
Ё Більше разів
10. Чи знаєте Ви про біологічно активні добавки (БАД)?
Ё Так, і вживаю їх з лікувальною метою
Ё Так, але не вживаю через брак коштів
Ё Не вважаю їх вживання доцільним
Ё Я ніколи не чув про такі
11. Чи вважаєте Ви, що правильне харчування забезпечує здоров'я організму?
Ё Так, це один з головних чинників здоров'я
Ё Правильне харчування впливає на здоров'я
Ё Харчування мало впливає на здоров'я
12. Чи вважаєте Ви за потрібне викладання в школах предметів з харчування людини?
Ё Так, це дуже потрібний предмет
Ё Ні
13. Які Ви маєте захворювання?
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6