Аналіз програми та підручників з української мови щодо вивчення частин мови в початковій школ

Аналіз програми та підручників з української мови щодо вивчення частин мови в початковій школі

(реферат)

Зміст

1. Зміст навчальних програм

2. Огляд основних та додаткових підручників з української мови

3. Методика опрацювання частин мови в початкових класах

4. Список використаної літератури

Вивчення іменника як частини мови у початковій школі передбачене програмою для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів (2009 р.).

Згідно розділу програми, підготовка до вивчення іменника проводиться вже в першому класі і полягає у розвитку в учнів уваги до лексичного значення слова. Проходить накопичення того конкретного матеріалу, на основі якого стає можливим узагальнення відносно типового для іменника лексико-граматичного значення: означає назву предмета.

Згідно змісту навчального матеріалу учні 1-х класів повинні:

· впізнавати і розрізняти слова-назви предметів, ознак, дій;

· вміти поставити до слів питання;

· володіти загальновживаними українськими словами, зокрема тими, що стосується навчальної діяльності;

· відрізняти на слух загальновживані українські слова від слів споріднених мов з тим самим значенням.

За програмою, у 2 класі здійснюється більш цілеспрямована робота над іменниками в процесі вивчення теми "Слова, які відповідають на питання хто? що?, і :

· учні повинні навчитися ставити питання до іменників;

· розрізняти іменники, які відповідають на питання хто? Що?;

· змінювати за зразком іменники, які відповідають на питання хто? що?, за числами (один-багато);

· розуміти роль іменників у мовленні.

Поступово у дітей починає формуватися розширене розуміння назви предметів.

За програмними вимогами, на кінець другого навчального року діти повинні вміти визначати головні члени речення із трьох-чотирьох слів, у якому підмет виражений іменником у називному відмінку, а присудок -- особовими формами дієслова, самостійно добирати синоніми та антоніми до іменників і вводити їх у речення.

У 3 класі згідно вимог програми учні повинні:

· мати уявлення і поняття про іменник як частину мови; впізнавати в тексті і самостійно добирати іменники, ставити питання до іменників, що належать до різних родів;

· будувати сполучення іменників з іншими словами, використовуючи для зв'язку закінчення і прийменники;

· розрізняти іменники - назви істот і неістот, правильно ставити до них питання;

· розрізняти власні і загальні іменники, добирати відповідні приклади;

· вживати в письмових текстах власні іменники з великою буквою;

· відносити до іменників за поставленим питанням (що) опредмечені якості, дії (зелень, добро, плавання, напис);

· розрізняти і пояснювати в процесі навчальної роботи іменники в прямому і переносному значеннях;

· визначати рід іменників, ставити питання і відносити іменник до одного з родів;

· змінювати іменники за числами, визначати число іменників;

· знати назви відмінків і відмінкові питання; змінювати іменники різних родів за відмінками з орієнтуванням на зразок, навчальну таблицю;

· добирати найуживаніші (1-3) синоніми та антонім до заданих іменників;

· вживати синоніми і антоніми в усних і письмових висловлюваннях; брати участь в удосконаленні в навчальних і власних текстів за допомогою синонімів.

Ці завдання вирішуються під час вивчення таких тем:

Загальне поняття про іменник (питання, значення, роль та зв'язок у реченні). Іменники, що означають назви істот і неістот.

Власні й загальні іменники. Велика літера у власних іменниках.

Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній.

Вправи на визначення роду іменників. Спостереження за родовими закінченнями іменників.

На кінець третього навчального року учні повинні вміти - виконувати аналіз за частинами мови, встановлювати зв'язок слів, визначати головні і другорядні члени у реченнях із трьох-шести слів, у яких підмет виражений іменником у називному відмінку, а присудок -- особовими формами дієслова, будувати зв'язну розповідь за малюнками з використанням дієслів з п'яти-шести речень (усно) і з чотирьох-п'яти речень (письмово).

Згідно вимог програми учні 4-го класу повинні:

· відносити до іменників слова з абстрактним значенням, які відповідають на питання що?;

· добирати до поданих іменників 2-3 синоніми, антоніми;

· розкривати значення (2-3) багатозначного іменника; вводити його в словосполучення, речення (у процесі виконання навчальних вправ);

· визначати рід і число іменників;

· змінювати іменники за числами і відмінками;

· визначати початкову форму іменника (називний відмінок однини);

· змінювати в процесі словозміни іменників;

· перевіряти за словником закінчення в родовому і орудному відмінках іменників на - ар, - яр;

· використовувати в мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду -- назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;

· вживати: подвоєння букв на позначення м'яких приголосних перед закінченням - ю в орудному відмінку іменників жіночого роду з основою на приголосний; апостроф перед закінченням -ю в іменниках з основою на б, п, в, м, ф;

· не вживати подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;

· користуватися навчальними таблицями відмінювання іменників у множині в процесі виконання вправ на практичне засвоєння відмінкових закінчень іменників, вживання прийменників з іменниками в окремих відмінках;

· вживати літературні форми закінчень -ах (-ях) іменників у місцевому відмінку множини.

Таким чином, розділ програми середньої загальноосвітньої школи "Мова. Мовлення, правопис і розвиток мовлення", який включає вивчення теми "Іменник" у 1--4 класах, забезпечує тісний взаємозв'язок лексичних, граматичних, орфоепічних знань та мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів, які є фундаментальною основою для подальшого вивчення іменника в старших класах.

Вивчення рідної мови у початкових класах здійснюється за допомогою таких підручників:

Таблиця 1

Основні та додаткові підручники та навчальні посібники

Одним з аспектів навчання мови є мовленнєва діяльність. Програми для середньої загальноосвітньої школи передбачають набуття учнями елементарних знань про мову і мовлення, однак основна увага приділяється забезпеченню і розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності: слуханню-розумінню (аудіюванню), говорінню, читанню, письму.

Навчання грамоти за Букварем М.С. Вашуленка, Н.Ф. Скрипченко побудоване на мовленнєвій основі і цьому слугують малюнки, тексти і вправи.

Відповідно до мети вивчення мови у букварі є достатня кількість синтетичних вправ, завдань, текстів для ознайомлення зі словами-назвами предметів.

Вивчаючи букви, вчителі прокладають мовну стежину від звука до знайомих дітям слів, а також і до нових слів, які можуть стати гарними помічниками дитини у здійснені нею однієї з найважливіших потреб-потреби в спілкуванні, у мовному самовиражені.

Підручники написані відповідно до вимог школи, на належному науково-теоретичному та методичному рівні. Навчальний матеріал, його зміст та розміщення повністю відповідають вимогам програми для середньої загальноосвітньої школи.

У підручниках передбачено застосування на уроках елементів програмового, проблемного і диференційованого навчання, розвитку мислення дітей, є багатий матеріал для мотивації навчальної діяльності учнів та актуалізації знань.

Для кожного розділу у підручниках підібрано цікавий і різноманітний матеріал, робота над яким забезпечує розвиток усного і писемного мовлення, творчої уяви, сприяє досягненню виховної та розвивальної мети навчання. Крім того, виділено окремі групи завдань: на класифікацію та узагальнення, з логічним навантаженням, з елементами досліджень.

Вдало авторами підручників розроблено і методичний апарат: завдання нестандартні, різної складності з урахуванням вимог програми. Подані вони в логічній послідовності з поступовим нарощуванням труднощів.

Інструкції до вправ чіткі та зрозумілі.

Шрифт чіткий і відповідає віковим особливостям учнів, гарне поліграфічне оформлення підручників, якісний папір.

Важливе завдання початкового навчання української мови -- прищепити молодшим школярам звичку осмислено ставитись до мовних явищ, орієнтуватися в мовній структурі, сформувати науково правильні уявлення з фонетики і графіки, лексики, словотворення, граматики (морфології і синтаксису).

Страницы: 1, 2