Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та висновки дослідження впроваджено у процесі викладання дисертантом освітньої галузі «Людина і світ» та спецкурсу «Технології викладання природознавства в початкових класах другої половини ХХ століття», під час підготовки студентами наукових робіт у Педагогічному інституті Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника (акт №-01-08/120 від 31.01.08), у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені І. Франка шляхом читання лекцій, проведення семінарів зі студентами спеціальності «Початкове навчання» (акт №1396 від 12.12.07), на педагогічному факультеті Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича (акт №17-13/797 від 27.03. 08), у Тернопільському національному педагогічному університеті імені В. Гнатюка (акт №894-33/03 від 16.11.07), а також читання лекцій педагогічним кадрам в Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти
(акт №01/480 від 18.12.07).

Результати дослідження можуть бути використані під час розробки програм, при написанні підручників та методичних посібників, у системі підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, а також для подальших історико-педагогічних досліджень.

Достовірність результатів роботи і основних її наукових висновків забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень, застосуванням різноманітних взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті і завданням; цілеспрямованим історико-педагогічним аналізом наукових, документальних та інших джерел, апробацією одержаних результатів.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження оприлюднено на науково-практичних міжнародних: «Ідея опіки дітей і молоді в історико-педагогічній науці» (Івано-Франківськ, 2005), «Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном» (Горлівка, 2006), «Проблеми сучасного підручника» (Київ, 2006), «Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін» (Полтава, 2007), «Сучасні наукові досягнення - 2007» (Дніпропетровськ, 2007); «Освіта і доля нації» (Харків, 2007); всеукраїнській: «Державний стандарт початкової загальної освіти» (Дрогобич, 2006); регіональній: «Молодший школяр: проблеми розвитку» (Івано-Франківськ, 2006) конференціях, а також на звітних наукових конференціях кафедри педагогіки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2004-2008).

Публікації. Результати дослідження відображено в 17 одноосібних авторських публікаціях, із яких 6 - у фахових науково-педагогічних виданнях.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, 17 додатків. Загальний обсяг дисертації - 247 сторінок, із них 178 основного тексту.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи дисертаційного дослідження; охарактеризовано джерельну базу; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи та відображено апробацію отриманих результатів.

У першому розділі - «Підручникотворення для початкових шкіл України як педагогічна проблема» - проаналізовано різні аспекти теорії підручника та підходи до розробки дидактичних засад його створення, обґрунтовано доцільність використання структурно-функціонального підходу як основи аналізу дидактичних основ підручників природничо-математичного циклу для початкових шкіл України окресленого періоду; досліджено нормативно-правові документи підручникотворення, які регламентували діяльність загальноосвітньої школи та визначали її пріоритети; показано еволюцію підходів до оцінювання підручників для початкової школи.

Партійно-державне керівництво ставилося до освітньої галузі з увагою, оскільки через неї диктувало та реалізувало політику в галузі навчання й виховання. Для виконання партійних постанов і рішень органи управління видавали нормативно-правові акти, в яких розроблялися тактичні схеми впровадження державної політики, в тому числі й у галузі освіти («Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР» (1958); «Про стан підготовки та видання підручників і навчальних посібників для загальноосвітніх шкіл Української РСР» (1962); «Про заходи дальшого поліпшення роботи середньої загальноосвітньої школи» (1966); «Про перехід на безплатне користування підручниками учнями загальноосвітніх шкіл», «Про хід перебудови середньої і вищої школи та завдання партії щодо її здійснення» (1988) та ін.).

Початкова ланка освіти радянського періоду зазнала кілька істотних перебудов змісту, змін тривалості навчання, методичного забезпечення. Проте єдина трудова політехнічна школа, яка була одноманітною, породила одноманітність навчальних планів, програм, а отже, й підручників. Уся державна політика в галузі освіти була спрямована на виховання підростаючого покоління в дусі комуністичної моралі, що знайшло відображення у змісті тодішніх підручників.

Разом із тим, період із 1958 до 1991 рр. був продуктивним у площині створення підручників природничо-математичного циклу: зміст математики для початкових класів і відповідні навчальні програми розробляли М. Бантова, Г. Бельтюкова, М. Богданович, І. Василенко, Л. Кочина, Н. Мацько, А. Пишкало, Г. Поляк, О. Пчолко, Н. Скрипченко, ін.; зміст природознавства для початкових класів - Н.Бібік, Н. Захарова, Н. Коваль, Г. Ковальчук, Л. Нарочна, А. Низова, В. Онищук, М. Скаткін та ін. Чимало вищезгаданих авторів і сьогодні плідно працюють над створенням підручників з курсу «Я і Україна» та математики.

Важливою складовою загальної теорії підручникотворення є дидактичні основи його побудови. У педагогічній літературі обґрунтовано різні підходи до їх визначення (В. Беспалько, В. Бейлінсон, А. Гречихін та ін.). Серед них особливе місце посідає функціональний підхід (В. Краєвський, І. Лернер, І. Товпінець). Структурно-функціональна модель підручника ґрунтовно розроблена в дослідженнях В. Бейлінсона та Д. Зуєва, які визначили структурні компоненти навчальної книги на основі їх функціонального аналізу. Цей підхід заснований на глибокому аналізі дидактичних функцій підручника, його структури, змістового та процесуального забезпечення. Саме це зумовило вибір структурно-функціонального підходу як основи аналізу дидактичних засад підручників з природознавства та математики окресленого періоду.

Однак аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми піручникотворення в Україні досліджуваного періоду засвідчив нерівномірність розвитку теорії шкільного підручника на різних етапах формування педагогічної думки, а також залежність цієї галузі від усвідомлення ролі й місця підручника в навчально-виховному процесі на конкретному етапі розвитку педагогіки та школи. Починаючи із 60_х років ХХ ст., підручник для початкової школи розглядається вже не лише як джерело інформації для вчителя і засіб повторення для учнів, а починає виконувати функції закріплення і контролю знань.

У 1970_х роках відбувся перехід початкової школи на новий зміст і тривалість навчання, що зумовило новий етап у розвитку теорії шкільного підручника. У цей період з'являються дослідження, присвячені навчально-методичним комплексам та місцю і ролі підручника як ядра цього комплексу (кінець 70_х - початок 80_х років ХХ ст.). У результаті комплексного дослідження навчальної книги теорія шкільного підручника збагатилась новими надбаннями. Усі підручники, крім книжок із математики, були підготовлені вітчизняними авторами, а кількість перевидань досягла рекордних показників - до двох десятків (як, наприклад, М. Бантової, Г. Бельтюкової, М. Богдановича, М. Моро, М. Скаткіна та ін.).

Виразною ознакою педагогіки 80_х років ХХ ст. було реформування початкової ланки освіти та його вплив на практику підручникотворення, поява фундаментальних праць із теорії змісту освіти. Підручник стали розглядати як складну і цілісну багатофункціональну систему, враховуючи структурно-функціональний підхід: конкретний зміст підручника, який безпосередньо пов'язаний із його дидактичними функціями, визначає його структуру.

У другому розділі - «Ретроспективний аналіз підручників із природничо-математичних дисциплін для початкових класів досліджуваного періоду» - обґрунтовано структурно-функціональний підхід до аналізу навчальної літератури для початкової школи, розкрито взаємозв'язок змісту підручників із природничо-математичних дисциплін у початковій школі і навчально-методичної літератури.

У 60_х роках минулого сторіччя природознавство починали вивчати лише у 4 класі, тому природничі знання діти здобували переважно на уроках читання. Навчальний предмет «Природознавство» був забезпечений підручником для 4 класу М. Скаткіна перекладеним із російських видань Цей підручник витримав 11 видань (1961-1971), а загалом ним користувалися до 1986 р. У цілому над створенням підручників із природознавства за означеного періоду активно працювали не лише вчені-методисти, а й учителі-практики - як російські (З. Клепаніна, Л. Мельчаков, М. Скаткін), так і українські автори (Н. Коваль, Л. Нарочна, В. Онищук та ін.).

На основі аналізу джерельної бази можна простежити певну еволюцію в підручникотворенні із цього предмету. Так, підручники 1960-1970-х рр. (Природознавство. 3 кл. (Л. Нарочна, В. Онищук); Природознавство. 2 кл. (Л. Нарочна, А. Низова) відзначалися широкою змістовою частиною, їх укладання регламентувала чинна програма. У цей час змінюється розуміння призначення підручника: він розглядається не як засіб повторення вивченого, а як інструмент, за допомогою якого вчитель навчає і виховує учнів, організовує їхню навчальну діяльність. Однак, хоча підручники витримували по декілька видань, вони вимагали істотного поліпшення як у змістовому забезпеченні, так і в дидактичній організації навчального матеріалу.

Текстовий та ілюстративний матеріал у підручниках 1960-1980_х рр. мав виразний ідеологічний характер, завдання часто прив'язували до основних положень комуністичної ідеології. Однак слід відзначити явний позитив, властивий тогочасним навчальним виданням. У цьому контексті вартою уваги вважаємо передовсім виховну спрямованість підручників (природоохоронна та природовідтворююча, естетична, етико-моральна, трудова). Їм відповідало і змістове наповнення сюжетних завдань. Крім вузькопрофесійних виховних функцій вони забезпечували пізнавальні знання про живу природу, формували любов до неї, викликали інтерес до пізнання довкілля.

Страницы: 1, 2, 3, 4