Методика складання чисел з переключенням застосовується для вивчення стійкості та переключення уваги. Крім того, методика дає змогу визначити рівень розумової працездатності і вольових зусиль, тренованість навичок і розвиток утомлюваності. Експеримент полягає в тому, що під-дослідний має з можливою швидкістю виконувати послідовно дві прості розумові дії, що чергуються (складання двох однозначних чисел і підготовку двох нових для наступного складання), а це, у свою чергу, забезпечує функціонування наступних розумових операцій у безперервному режимі. Процедура виконання завдань полягає в тому, що дані два числа записуються у вигляді дробу. Складають числа чисельника й знаменника, відкидають число десятків, а число, що залишилось, записують у наступний дробовий вираз. Друге число переноситься в наступний вираз без змін. Методика передбачає виконання завдань у два способи.
I спосіб -- сума чисел чисельника й знаменника попереднього виразу записується в чисельнику наступного, а число чисельника -- переноситься в число знаменника.
II спосіб - сума чисел чисельника й знаменника попереднього виразу записується у знаменнику наступного, а число знаменника переноситься у число чисельника.
Після практичного засвоєння правил виконання завдань обома способами (вправи фіксуються) проводиться основний експеримент протягом 10 хв, почергово кожним способом по 1 хв. Потім підраховуються кількість правильно виконаних дій, допущених помилок та визначається характер останніх. Ураховуються напруженість і темп роботи, упевненість і втомлюваність суб'єкта, ставлення його до виконання завдань і труднощів у роботі. Потрібно встановити причину недоліків і дати характеристику уваги. Середній показник -- 160--200 правильно виконаних дій.
Існують також інші методики вивчення окремих властивостей уваги. Зокрема, методика вивчення розподілу й переключення уваги «Відшукування чисел з переключенням», розподілу --- «Відшукування слів», мимовільного переключення -- «Подвійне зображення», концентрації, розподілу й переключення -- за допомогою мнемотахістоскопа, атенціометра тощо.
3.7 Розвиток і виховання уваги
Увага в дітей з'являється досить рано. Мимовільна увага виникає в перші тижні життя. Це безумовно-рефлекторна увага, що викликається подразниками, безпосередньо пов'язаними із задоволенням органічних потреб. Дитина реагує на зовнішні подразники тільки за їх різких змін: при переході від темряви до яскравого світла, зміні температури, раптових сильних звуках. Далі вона вже цікавиться предметами, особливо яскравими. Умовно-рефлекторні зв'язки утворюються на першому році, коли дитина починає реагувати на голос матері. Розвиток уваги посилюється, коли дитина починає сидіти, ходити, говорити, гратися з предметами. Увага стає дедалі більш стійкою і керованою.
Велике значення для розвитку довільної уваги в дошкільному віці має гра. В грі виникає потреба домагатися певного результату й координувати свої дії відповідно до завдань, підпорядковувати їх певним правилам, підкорятися вимогам групи. Гра виробляє здатність навмисно зосереджувати ува-гу на певних предметах, переключати й розподіляти її відповідно до програми діяльності. З розвитком розумових дій виникає внутрішня увага.
Подальший розвиток уваги в дітей відбувається в шкільний період. Навчальна робота школярів висуває нові вимоги, потребує уваги незалежно від того, приваблює їх предмет чи ні . Навчання збагачує досвід дитини, розвиває якості особистості, що дають змогу переходити до досконалої внутрішньої організації й регуляції своєї діяльності, виробляти вміння свідомо спрямовувати уважність до людей, що є важливою рисою особистості. В процесі шкільного навчання роль уваги змінюється залежно від ступеня новизни і складності засвоюваного матеріалу. Добре засвоєний матеріал не вимагає напруження уваги. Зосередженість свідомості потрібна там, де виникають труднощі, і чим вони більші, тим більше напруження уваги необхідне. Звідси подвійна функція уваги: коли робота нова й складна, то вимагається довільна увага, яка б спрямовувала діяльність; коли ж робота засвоєна до автоматизму, то вимагається увага, яка б тільки контролювала правильність процесу виконання завдання.
Рисунок 5. Крива розвитку в дитячому віці (за О. М. Леонтьєвим)
Щоб активізувати увагу учнів, слід цікаво викладати навчальний матеріал, але потрібна й наполеглива розумова активність учнів. Необхідні різноманітні види й форми роботи, чітка організація уроку, але й не менш потрібне спрямування навчальної діяльності, формування інтересу, волі та відповідальності самого учня. Існує точка зору (П.Я.Гальперін), що увага є ідеальна, скорочена й автоматизована дія контролю, а це створює можливість і необхідність цілеспрямованого її формування як функції психологічного контролю. Як і кожна згорнута автоматизована розумова дія, дія контролю має формуватися поетапно: 1) зовнішня предметна дія -- перевірка правильності написаних слів на основі картки, в якій записаний порядок перевірки тексту; 2) зовнішньомовний -- операції виконуються вголос; 3) внутрішньомовний, коли учень виконує дії пошепки; 4) переведення дії в розумовий план -- дія відбувається в плані внутрішньої мови. Якщо учень робить багато помилок, то повертається до попереднього етапу, доки не засвоїть дії контролю до автоматизму. Важливим критерієм сформованості дії контролю є її зближення з основною дією і навіть деяке випередження, що становить одну з умов безпомилкового виконання роботи.
Звичайно, психологічний контроль не обмежується регуляцією процесу поетапного формування розумових дій, він виконує також функцію управління становленням самої уваги в процесі навчальної й трудової діяльності, виробленням таких її властивостей, як концентрація, розподіл, переключення та стійкість. При цьому необхідно створити такі умови, які б сприяли формуванню уваги:
1) привчити учнів працювати в різних умовах, тренуючи довільну увагу;
2) :захоплювати цікавою і важкою працею, формуючи післядовільну увагу;
3) домагатись усвідомлення суспільної значущості діяльності учня, розвитку моральних якостей;
4) пов'язувати увагу з вимогою дисципліни;
5) розвивати стійкість уваги, формувати вольові якості учнів;
6) формувати обсяг і розподіл уваги як певну трудову навичку виконання кількох дій у високому темпі;
7) формувати переключення уваги вправами переключення уваги з об'єкта на об'єкт за маршрутами і виділенням найбільш важливих із них.
Треба привчати дітей за жодних обставин не робити щось недбало. Це є запорукою формування в них уважності.
Перелік посилань
1. Гальпврин П. Я., Кабьільницкая С. Л. Зкспериментальное формирование внимания. Москва, 1974.
2 Гоноболин Ф Н Внимание и его воспитание Москва, 1972 З.ДжелшшА. Секрети Наполеона. Память. Внимание. Скоро-
чтение. Харьков, 1995.
Добрынин Н. Ф. О селективности и динамике внимания // Вопр. психологии. 1975. № 2.
Ермолаев О. Ю., Марютина Т М., Мешкова Т А. Внимание школьника. Москва, 1987
Лввитина С. С. Можно ли управлять вниманием школьника. Москва, 1980.
Матюгин И. Ю., Аскоченская Т. Ю., Бонк И. А. Как развивать внимание и память вашего ребенка. Москва, 1995.
Кондратова В.В. Розумове виховання дошкільників, 1979.
Дошкільне виховання № 2 2002..
Дошкільне виховання № 8 2003.
Дошкільне виховання № 9 2003
Дошкільне виховання № 10 2003
Дошкільне виховання № 1 2004
Дошкільне виховання №11. 2004
Дошкільне виховання № 1. 2006
Дошкільне виховання № 2. 2006
Дошкільне виховання № 5. 2006
Дошкільне виховання № 4. 2006
Дошкільне виховання № 3. 2006
Рибцун Юлія. «Вправні курчата». Заняття для молодших дошкільнят,Київ, 2006
Рибцун Юлія. «Теремок». Дидактична гра для старших дошкільнят. Київ, 2002
Воліна Антоніна. «Математичні ігри». Дидактичні ігри математичного змісту для старших дошкільнят.Київ,2003
Рибцун Юлія,Рибцун Ольга, «Квіткові фантазіі». Дидактичні ігри для старших дошкільнят.Київ,2003
Косенко Марія. «Лісова галявина». Неординарне заняття для старших дошкільнят. Одеса,2003
Фадеєєва Наталя. « На гостини до Попелюшки».Комбіноване заняття для змішаної за віком групи (5-й - 6-й роки життя).Севастополь.2003
Солов'янова Інна,Якимаха Людмила, «Музичні ляльки-неваляйки».Київ, 2004
Полякова Марія. «Веселий морозець». Рухливі ігри на свіжому повітрі для старших дошкільнят.Київ,2004
Юдіна Ганна. «Кольоровий Кришкоград». Інтегроване заняття для дітей півтора-двох років. Донецьк, 2006
Тимошенко Галина. «У гості до лісовичка Озивайка». Комплексне заняття з математики та природознавства для старших дошкільнят. Орджонікідзе,2006
Ложкіна Тетяна. «Допоможемо Зайчику». Заняття для дітей середньої групи. Славутич,2006
Палітра педагога. № 1,2006
Ніколаєнко Валентина. «Наука для Незнайки». Харків,2006
Валлон А. Психическое развитие ребенка. Москва, 1965
Венгер Л. А. Восприятие и обучение. (Дошкольный возраст). Москва, 1969
Возрастная и педагогическая психология/Под ред. А. В. Петровского. 2-е изд. Москва, 1979,гл. 2, 3
Выготский Л. С. История развития высших психических функций.-Собр. соч. Москва, 11983, т. 3
Гальперин П. Я. Развитие исследований по формированию умственных действий.- В кн..: Психологическая наука в СССР. Москва, 1959, т. 1
Диагностика умственного развития дошкольников/Под ред.. Л. А. Венгера и В. В. Холмовской. Москва, 1978
Дидактические игры и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников/Под ред.. Л. А. Венгера. Москва, 1973
Запорожец А. В. Развитие произвольных движений. Москва, 1960
Котырло В. К. Развитие волевого поведения у дошкольников. Киев 1971.
Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. 3-е изд. М., 1972
Лисина М. И. Генезис форм общения у детей. - В кн.: Принцип развития в психологии /Под ред. Л.И. Анциферовой. М. 1978
Мухина В. С. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта. М. 1981
Пиаже Ж. Психология интеллекта. - В кн.: Пиаже Жан. Избранные психологические труды. М. 1969
Поддьяков Н. Н. Мышление дошкольника. М. 1977
Развитие познавательных и волевых процессов у дошкольников/Под ред. А. В. Запорожца и Я. З. Неверович М. 1995
Сенсорное воспитание в детском саду/Под ред. А. П. Саккулиной и Н. Н. Поддьякова М. 1969
Мухина В. С. Детская психология/Под ред. Л. А. Венгера М. 1985
Венгер Л. А. и Мухина В. С. Психология М. 1988
Додатки
Дидактичні ігри
Ось і промайнуло літо. Воно було квітуче. Адже саме влітку квітів розквітає найбільше -- у садах, парках, у лісі за містом... Діти люблять милуватися квітами, збирати букети. А чи добре знають малята назви квітів, чи відомо їм, коли і де вони розквітають? Вихователь-методист Ольга РІБЦУН та логопед Юлія РІБЦУН з київського дитсадка № 611 пропонують добірку ігор, які допоможуть дошкільнятам краще запам'ятати назви квітів та їхні ознаки, вправляти в написанні відповідних назв і створенні зв'язних розповідей, а також сприятимуть розвиткові уяви та зорової уваги.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
