Киньте зерна, киньте кашки.

Бо ми дуже бідні пташки.

Ціле ліго працювали

Сади з черви обчищали.

Дайте рятунок, спішіть!

Всі пташки:

Цір, цір, цгть, цпь,

Діти любенькі, спішіть,

Цинь, цинь, час, час.

Ще й співали Вам на втіху

Порятуйте в пору лиху.

Вчитель. Молодці, правильно склали вірш. Ой, хто це? (Дівчинка або хлопчик у масці снігура виходить до дітей).

Діти. Це снігур.

Снігур. Ой, який мороз! Доброго Вам дня, ді-ти. Нам, снігурам, дуже тяжко живеться взимку. Все літаємо, літаємо, дивимось,'де б яку крихту хліба знайти. Іноді за цілий день так нічого і не знайдемо. А Ви знаєте, що більшість із нас гине від холоду, а не від голоду.

Вчитель. Так, снігуре, що тут і говорити, взимку всім птахам і звірям сутужно доводиться. Але ми з дітьми зробили багато годівничок, розвісили їх. А в них різний корм: насіння, хлібні крихти, сало, зерно. Учні намалювали малюнки про тебе і інших пташок. Подивись нашу виставку.

Снігур. Спасибі, діти, за це. А я Вам приніс на своїх крильцях цікаву легенду про себе. Ось послу-хайте.

Легенда

Жив собі Снігур. Захотілося йому до Сонця долетіти. Вирушив у дорогу. Подивилося Сонце на сміливця, здивувалося, як це зимовий птах до небесного світила збираєть-ся добратися. Виставило воно свої вогняні стріли, обпекло груди птахові. З тих пір снігурі червоні груди мають.

Вчитель. Сідай з нами. Снігуре, і весело поп-рацюй.

2. Оголошення теми уроку.

Вчитель. Сьогодні ми зробимо багато снігурів і розсадимо їх на гілках, щоб нашому снігурові не бу-ло сумно одному.

3. Інструктаж.

1)Беремо вату, фарбуємо у червоний колір і фор-муємо кульку;

вирізуємо з чорного паперу голівку, спинку і крильця снігура;

приклеюємо ватну кульку до внутрішньої сто-рони шаблону снігура;

4)протягуємо нитку і підвішуємо снігура на гілку.

III. Самостійна робота.

Під музичний супровід (будь-яка тиха, спокійна мелодія) діти виконують самостійну роботу.

IV. Аналіз дитячих робіт (кращі роботи розвішу-ються на гілках).

Вчитель. Молодці, діти, ви гарно попрацюва-ли. (Вивішується плакат "Бережіть птахів! Не вби-вайте їх, не руйнуйте їхніх гнізд, взимку підгодовуй-те пташок! ").

V. Підсумок уроку

Про пташку піклуємось взимку,

Зустрінемо її навесні.

Ніколи гнізда не зруйнуємо.

Бо ми юні друзі її.

Збудуємо ми їй будинок.

Зігріємо взимку теплом.

Весною ця пташка весела

Змахне з піднебесся крилом.

Інтегрований урок музики та образотворчого мистецтва у 2 класі

Тема. Композиція і контраст у музиці та живописі.

-- Сьогодні ми ознайомимося з двома важливими 'К" у мистецтві. Зараз ми з вами будемо створювати пастель під назвою "Радість". Яка вона буде, що ви б намалювали на ній? (Сонце, квіти, луг, метеликів).

-- А які фарби ви б використали? (Яскраві -- зелені, червоні, блакитні, жовті, оранжеві та інші фарби літа).

-- Ця картина буде колективною. Підходьте по черзі до дошки і малюйте кольоровими пастельними крейдами все, що ви вважаєте доречним на цій картині.

Діти підходять до дошки парами чи по одному і малюють квіти, дерева, метеликів та інше. Так ство-рюється колаж на тему "Радість". Вчитель нагадує дітям про перспективу, і вони разом пригадують про віддаленість предметів, а тому зменшення їх вигляду і меншу насиченість у кольорі.

-- Ми з вами намалювали картину: кожен малював окремий елемент, а як результат вийшла цілісна композиція, якій ми спочатку дали назву "Радість". Це і є перше "К" -- композиція. Це латинське слово, і означає "компонування", тобто поєднання, розмі-щення, складання частин у ціле у відповідному порядку. А як би ви ще могли назвати цей колаж? ("Літо", "Сонячний день", "На галявині").

-- А зараз прослухайте музичний твір і скажіть, чи відповідає він за настроєм створеній нами композиції? (Вчитель грає "На сонячній галявинці" Ю.Шуровського). (Так, вона подібна за настроєм. Музика лагідна, прозора, сонячна. Але нашій картині підійшла б більш весела музика).

-- Ця п'єса так і називається "На сонячній галявинці", а написав її відомий український композитор Юрій Щуровський. Та якщо я трохи зміню цю п'єсу, то якого настрою вона буде? (Веселого).

Вчитель грає ще кілька варіантів, щоразу зміню-ючи настрій, а діти його визначають -- рішучий, три-вожний, танцювальний.

-- Скажіть, завдяки чому змінився настрій музич-ного твору, адже мелодія залишилась незмінною?

З'ясовуємо, що незважаючи на те, що звуковисотне вираження мелодії залишилось незмінним, завдя-ки зміні темпу, метро-ритмічних відношень, засобів артикуляції можна змінити настрій одного твору на інший.

-- Отже, композитор так поєднує елементи музичного мовлення, що музичний твір може виражати різні настрої. Музичне висловлювання також будується за певними правилами, тому його також називають композицією. Поняття композиції з давніх ча-сів використовувалось у всіх видах художньої твор-чості: архітектурі, живописі, скульптурі, орнаменті, просторових мистецтвах і визначалось як організація частин у цілому. Але у таких видах мистецтва компо-зиція сприймається в цілому, а потім ми уже розгля-даємо її деталі. У музиці ж, навпаки, музичний твір ми сприймаємо поступово (адже музика -- мистец-тво, що розгортається у часі), тобто ми поступово сприймаємо окремі компоненти музичної компози-ції, а потім уже їх поєднуємо у єдине ціле і говоримо про цілісність музичного образу.

Щоб про щось розповісти, нам необхідні слова. Щоб зацікавити своєю розповіддю, ми шукаємо ви-разні слова. Так і в мистецтві, щоб привернути нашу увагу, автор мистецького твору намагається знайти сильні та виразні засоби зображення. Які засоби ви-користовує композитор? (Звуки, мелодію, гармонію, темп, динаміку...).

-- Так, добре. Ось і композитор так поєднує мело- дію, гармонію, частини твору, щоб ми з вами почули його красу і зрозуміли його зміст. У творі образот-ворчого мистецтва художник також так поєднує предмети, їх кольорові співвідношення, світлотіньо-ві контрасти, щоб ми відчули і побачили красу картини, замилувалися нею. В будь-якій картині худож-ник намагається так побудувати композицію, щоб показати об'єкт у найбільш виразній формі. Як ми це зробили у своїй картині? Як поєднали кольори? (Ви- користали яскраві, веселі і контрастні кольори).

А що б сталося з картиною, якби ми використали один колір чи близькі за кольоровою гамою пастельки? (Ми б нічого не зрозуміли на картині. Не поба-чили б предметів).

А якщо б уся музика була тільки гучною, швидкою, веселою, цікаво було б її слухати? (Ні, вона б набридла).

Отже, важливе значення у композиції відіграє друге "К." -- це контраст. Знайоме слово?

Назвіть контрастні слова до заданих: сумно -- весе-ло, чорне -- біле, м'який -- твердий. А тепер придумай-те самі такі пари слів. (Діти придумують самостійно).

-- Скажіть мені, будь ласка, слова сумний -- весе-лий про що нам говорять? (Про настрій, характер).

А чорне -- біле? (Про кольори).

-- Так і в музиці, і у живописі поєднуються кон-трастні настрої та кольори. Відомий композитор Людвіг Ван Бетховен навіть одну з своїх фортепіан-них п'єс назвав "Весела. Сумна". Послухайте її і на- малюйте настрій лініями кольоровими олівцями. (Ді-ти слухають і малюють).

Які кольори ви використали? (Червоні, оранжеві, рожеві, блакитні для зображення веселого настрою, і сині, зелені, коричневі -- для сумного).

Послухайте уважно і скажіть, скільки разів у п'єсі змінювався настрій? (Три рази, і тому ми нарахували три частини. Композитор повторив веселу частину, щоб ми не сумували, а залишилися з веселим настро-єм. А в чому ще ви почули контраст, крім настрою? (У темпі, динаміці, ритмі).

Так, композитор контрастними засобами вираз-ності створив контрастні настрої. Тож і ми з вами, як композитори, створимо свою музику.

Діти співають поспівку у різних настроях: коли весело, сумно, хочуть спати, гніваються, крокують, танцюють вальс.

-- Ми вже з'ясували з вами, що у художніх творах використовуються контрастні... (що?) (Кольори та лінії). І чим цей контраст сильніше виражений, тим більше впливає на нас картина. А чи можна у худож-ньому творі виразити контрастні настрої?

Розгляньмо картину Поля Сезанна "П'єро та Арле-кін". Тут зображені два відомі казкові герої. Хто такий П'єро? Це герой казки "Золотий ключик", який ввесь час плакав, страждаючи за Мальвіною. Він одягнений у все біле, і обличчя у нього також напудрене білим. Він стоїть у незручній позі на картині, тобто рухаєть-ся він якось незграбно. Обличчя у нього також засму-чене, і він ніби шукає підтримки у Арлекіна.

А Арлекін?

Він зображений у яскравому костюмі: трико у червоно-сині квадрати, чорний кашкет і чорні туфлі.

А для чого зробив це художник? (Вся його пос-тать контрастує до постаті П'єро: і в позі, і в кольорах).

Чи досягнув би цього художник, якщо б вико-ристав м'які кольори? (Ні).

А як зображений Арлекін? (Арлекін іде впевне-но, осанка його дуже струнка, пряма, погляд звер-хній, ніби насмішливий).

А хто такий Арлекін взагалі? (Це той, хто смі-шить людей, але він - "розумний клоун").

Отже, ми бачимо, що Сезанн контрастними ко-льорами та лініями зображення пластики тіла пере-дав різні характери персонажів, і зробив це так май-стерно, що ми відразу відчули цю контрастність. Тепер ми бачимо, що одна картина може зобразити різні настрої.

Скажіть, а що б ви зробили, аби змінити настрій пер-сонажів? Ну, наприклад, для того, щоб П'єро став весе-лим? (Одягли б його у яскраве вбрання, додали б рум'ян-цю на обличчя та усмішку, розпрямили б постать).

А як би ви змінили Арлекіна? (Нам хотілося б, щоб він був трохи добрішим).

То як це зробити? (Змінити його погляд, додати усмішку на обличчя).

(Учитель дає дітям заготовки з зображенням П'єро та Арлекіна, і вони розмальовують їх відповід-но до настрою).

-- Поль Сезанн був французьким художником, який жив наприкінці XIX - на початку XX ст. А за-раз ми ознайомимось із творами німецького компо-зитора Роберта Шумана із циклу "Карнавал", які так і називаються "П'єро" та "Арлекін". (Діти слухають два твори і намагаються вгадати, який з них назива-ється "П'єро", а який -- "Арлекін").

Разом із дітьми вчитель з'ясовує характерні засо-би виразності кожного твору, не називаючи їх.

"П'єро": темп помірний (Moderato), мелодія ввесь час повторюється, хоча змінюється її висота, характерна ніби "повзуча" інтонація, контрастність у динаміці р-f, звук різкий (дисонанси), мелодія поступенева, використовуються півтони (вчитель грає на фортепіано окремі інтонації). Здається, що ходить він якось нерівно, ніби присідаючи, можна сказати, що тут зображено характер людини, яка не впевнена у собі.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7