О. Вишневський [18] вирізняє різні підходи до класифікації уроків:
Ш за основними способами їх проведення (уроки-лекції, кіноуроки, уроки-бесіди і т. ін.);
Ш за характером пізнавальної діяльності (уроки первинного ознайомлення з матеріалом, уроки сприйняття фактів, уроки утворення понять, уроки повторення і узагальнення);
Ш за мірою самостійної роботи учнів (уроки самостійної роботи учнів, уроки роботи вчителя з класом);
Ш за етапами засвоєння інформації (вступні уроки, уроки ознайомлення з навчальним матеріалом, уроки засвоєння знань, умінь і навичок, уроки застосування і закріплення інформації).
Однак найпоширенішою в педагогічній теорії і практиці є типологія уроків за основною дидактичною метою (В. Онищук, Г. Щукіна та інші).
Найпоширенішим типом у практиці школи, за словами О. Вишневського [18], є комбінований урок, але він є також найменш цінним, оскільки веде до стандартизації навчання, стереотипного поєднання ланок уроку. Виділення для кожного уроку іншої головної дидактичної мети дає можливість урізноманітнити способи і форми навчальної діяльності, забезпечує оригінальність і неповторність уроку.
Тип уроку визначається послідовністю його ланок -- структурних елементів -- і є їх конкретним, продуманим, однак гнучким, поєднанням. Іншими словами, до структури уроку належать різні варіанти поєднання його елементів.
Отже, кожен урок має свою чітку структурну побудову і є поєднанням різних елементів, таких як: актуалізація опорних знань учнів; засвоєння нових знань; формування умінь і навичок; закріплення і застосування знань, умінь і навичок; перевірка і оцінювання знань; пояснення домашнього завдання.
Творчий підхід до структурної побудови уроку означає відхід від стереотипного, жорсткого поєднання його елементів. Якщо тип уроку визначається за основною дидактичною метою, то вона у свою чергу, залежить від характеру майбутньої діяльності, педагогічної взаємодії, від тих ланок уроку, які переважатимуть (не за часом, а за значенням).
Чітко визначена мета уроку є головною для вибору типу уроку. Якщо за мету ставити засвоєння нових знань, то цю мету можна реалізувати на уроці засвоєння знань; якщо головною дидактичною метою є формування умінь і навичок, то за типом -- це урок формування умінь і навичок; на уроці узагальнення і систематизації головною метою є узагальнення і систематизація знань учнів; на уроці формування умінь і навичок дидактичною метою є формування умінь і навичок у школярів; якщо всі дидактичні цілі рівнозначні і не можна виділити головної це буде комбінований тип уроку.
Мета (від грец. -- за, після) -- це те, що перебуває за чимось, наприклад, за фізикою (метафізика), логікою (металогіка), дидактикою (метадидактика). Але в будь-якому випадку мета трактується як наперед визначений кінцевий результат людської діяльності [45].
Ціль -- це закон практики, яким визначається напрям і регулюється людська діяльність, спрямована на перетворення діяльності відповідно до усвідомлення людиною потреби [45].
У педагогіці мета і ціль ототожнюються і сукупно трактуються як ідеальне передбачення кінцевих результатів навчання; те, до чого прагнуть учитель і учні.
Сучасні дидакти (О. Савченко, В. Лозова, Г. Троцко та інші) і зараз визначають три основні функції навчання: освітню, розвивальну та виховну відповідно до них вирізняють і три основні цілі (або мети) уроку [48].
В організації процесу навчання виходять із положення Л. Виготського, що навчання йде попереду розвитку і веде його за собою. Тому першою метою уроку є навчальна. Основними цілями якої є:
Ш забезпечення учнів знаннями основ сучасного виробництва, провідних напрямів науково-технічного прогресу;
Ш уміння застосовувати знання для розв'язання практично і технічно важливих завдань;
Ш бачення дії цих законів науки у техніці, у виробництві; підготовка учнів до обрання однієї з технічних професій; розвиток винахідницьких та конструкторських умінь.
І. Малафіїк відзначає, що розвивальні цілі мають охоплювати розвиток загальних та спеціальних пізнавальних здібностей людини і формування культури розумової праці. Учений формулює їх у такому вигляді:
* Сформувати та розвинути вміння порівнювати.
* Сформувати та розвинути вміння аналізувати.
* Сформувати та розвинути вміння здійснювати синтез.
* Сформувати та розвинути вміння здійснювати узагальнення, класифікацію, абстрагування.
* Сформувати та розвинути вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.
* Сформувати та розвинути вміння здійснювати перенесення дій з однієї галузі знань на іншу.
* Сформувати та розвинути вміння здійснювати прогнозування та планування своїх дій.
* Виробити вміння виокремлювати головне у прочитаному.
* Виробити вміння складати план прочитаного.
* Розвивати спостережливість.
* Розвивати культуру усного та писемного мовлення.
* Виробити вміння застосовувати індуктивний метод пізнання дійсності.
* Сформувати вміння застосовувати дедуктивний метод пізнання дійсності.
* Виробити вміння логічного мислення.
* Виробити вміння діалектичного мислення.
* Розвивати спеціальні здібності (інтелектуальні, математичні та ін.).
* Розвинути образну та смислову пам'ять.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9