На практиці опробовуються різноманітні нетрадиційні форми контролю результатів навчання, спрямовані на перевірку рівня оволодіння загально навчальними уміннями та навичками вихованців комунікативної спрямованості.

Забезпечується психологічне супроводження навчально-виховного процесу:

оптимізація та контроль процесів адаптації дітей;

відстеження процесу розвитку вихованців;

професійне консультування вихованців, батьків, педагогів.

В закладі збереглися традиції розвивальної діяльності, діють різноманітні гуртки за інтересами, безкоштовні гуртки (художній, танцювальний, драматичний тощо)

Розпочата аналітична та практична діяльність з урахуванням фізичних даних та стану здоров'я вихованців, що дозволяє індивідуалізувати роботу з фізичного виховання, прищеплювати навички здорового способу життя. [ЗО]

Імідж дошкільного навчального закладу неоднозначне поняття в сучасній іміджеології. Він складається з уявлень про якість освітніх послуг, взаємин між викладачами, вихованцями та їх батьками, кадрового й наукового потенціалу викладацького складу й стану учбово-матеріальної й наукової бази. Таким чином, формується внутрішня й зовнішня аудиторія іміджу освітньої організації. Внутрішня аудиторія містить у собі співробітників освітньої організації й викладацького складу. Зовнішня аудиторія складається зі споживачів, тобто дітей та їх батьків й навколишні структури. Однак, у цей час імідж державних дошкільних навчальних закладів у свідомості суспільства залишається поза конкуренцією в порівнянні з недержавними, незважаючи на те, що якість навчання в багатьох недержавних дошкільних навчальних закладах не нижче рівня державних.

У цьому плані корисними є дослідження іміджу дошкільних навчальних закладів у свідомості вихованців, що навчаються у державних та недержавних закладах. [2]

Для того, щоб почати створювання іміджу, ми повинні провести моніторинг, дослідити реальну ситуацію в дошкільному закладі.

Опис і оцінка внутрішнього середовища в дошкільному навчальному закладі

Персонал навчального закладу

Якісний та кількісний аналізи персоналу навчального закладу можуть бути проведені за такими показниками:

о структура та рівень кваліфікації;

о динаміка кадрів;

о система мотивації та рівень доходів;

о можливість залучення та ефективного використання

висококваліфікованих кадрів; о система підбору, підготовки та підвищення кваліфікації персоналу.

Імідж навчального закладу

Формування власного обличчя (іміджу) - необхідна передумова діяльності на сучасному ринку освітніх послуг і може бути частково описана такими показниками:

кількість абітурієнтів;

рівень тих, кого зараховують до навчального закладу;

рівень конкурсу при вступі до навчального закладу;

рівень працевлаштування, оплати праці, посада випускників.

Технологія навчальної (наукової, консультативної) діяльності рівень отриманих результатів (наукова діяльність):

якість засвоєння матеріалу;

рівень отримання знань, вмінь, навичок (навчальний процес). [15]

Організаційна структура закладу:

використання системи стратегічного управління;

рівень розвитку аналітичних підсистем;

рівень гнучкості та мобільності;

комунікації та рівень автономності виробничих одиниць;

рівень делегування, координації та інтеграції;

система контролю та рівень централізації в прийнятті рішень.

Студенти та слухачі різних рівнів:

кількість та структура студентів та слухачів;

ступінь задоволення потреб студентів та слухачів;

рівень платоспроможного попиту;

мотивація навчання. [12]

Опис і оцінка зовнішнього середовища в навчальному закладі

Стан ринку освітніх послуг та конкуренція навчальних закладів у місті (регіоні)

Посилення конкуренції на ринку освітніх послуг_ вимагає чіткого позиціонування на ньому кожного навчального закладу, що може бути описано через такі показники:

імідж, досвід, наявність добре відомих марок;

наявність висококваліфікованих кадрів;

вид та рівень реклами;

стадія життєвого циклу освітніх послуг;

кількість суперників та їх відносні розміри, ступінь концентрації;

правила гри на ринку (характеристика конкурентної боротьби);

ступінь використання нових технологій;

наявність ліцензій, розвиток науково-дослідних робіт;

частка ринку, що обслуговується.

Стан та тенденції ринку праці в регіоні:

рівень попиту з боку роботодавців;

рівень та характеристика працевлаштування випускників навчального закладу;

рівень розвитку зв'язків з роботодавцями;

економічний стан (тенденції) регіон;

вимоги до персоналу з боку ринку.

Державне регулювання та державне замовлення:

рівень підтримки та забезпечення ресурсами з боку держави;

рівень державного замовлення;

рівень державного контролю та регулювання діяльності закладів;

рівень працевлаштування з боку держави;

характеристика законодавства (можливість змін та обмеження, що ним зумовлена).

Приватні замовники:

кількість наявних та потенційних замовників;

рівень доходів та платоспроможності замовників;

ступінь та розвиненість системи зв'язків з замовниками.

Інститути громадянського суспільства:

кількість та статус незалежних експертів з оцінки якості освітніх послуг;

міжнародні благодійні фонди.

Додаток. Планування, моніторинг та маркетинг кар'єри випускника:

Тенденції ринку праці;

Структура попиту з боку роботодавців;

Налагодження контактів з наявними та потенційними роботодавцями;

Постійне супроводження випускника щодо гадання освітніх послуг;

Просування випускників на ринку (працевлаштування);

Виникнення нових галузей (спеціальностей). [15]

Дослідження та управлінське обслуговування сильних та слабких сторін навчального закладу.

Перспективні можливості та загрози

У цьому розділі мають бути названі та про аналізовані основні перспективні можливості та загрози для навчального закладу. Для багатьох закладів характерними є:

перспективні можливості:

потреба в управлінні нагромадженим в Україні капіталом;

економічне зростання;

* необхідність мати добру освіту для працевлаштування;

незабезпеченість країни кваліфікованими управлінськими кадрами;

ктуальність постійного підвищення кваліфікації;

загрози:

нестабільність фінансово-економічного та внутрішньополітичного стану;

демографічна криза;.

загострення конкуренції.

Сильні та слабкі сторони навчальних закладів:

У цьому розділі мають бути названі та проаналізовані основні сильні та слабкі сторони навчального закладу. Для багатьох закладів характерними є: сильні сторони:

наявність багатьох спеціалістів вищої кваліфікації;

постійне відстеження останніх досягнень науки та техніки;

слабкі сторони:

низький рівень оплати праці;

дефіцит матеріально-фінансових ресурсів;

вертикальна організаційна структура;

недостатність економічних та інших прав у факультетів та кафедр;

домінування адміністративної системи цінностей;

недостатня матеріальна база.

SWОТ - аналіз та управління за ним

SWОТ - аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій підприємства з урахуванням їхніх особливостей: адаптації або формування впливу на середовище.

сильні, слабкі сторони є внутрішніми факторами, можливості і загрози-зовнішніми;

застосування різних статистичних методів аналізу даних;

констатація факторів середовища та прогнозування тенденцій розвитку можливостей та загроз;

прогнозування тенденцій розвитку для кожного зовнішнього фактора;

розробка вимог до рекомендацій, що посилюють переваги і усувають недоліки кожного з внутрішніх факторів;

формулювання стратегії для кожного напрямку діяльності навчального закладу. [21]

Професійна репутація підприємця створюється роками, її нелегко набути, але втратити можна миттєво.

Підприємець з високим рівнем культури має пам'ятати і виконувати певні "заповіти":

перше - у своїй діяльності керуватись насамперед інтересами клієнтів; друге - постійно працювати над власним бізнесом, а не в ньому! третє - використовувати дійову рекламу безпосереднього реагування;

четверте - гарантувати клієнту повне задоволення його потреб: п'яте - щотижня мати звіт про прибуток і збитки, ніколи не лишатись без готівкових коштів;

шосте - заохочувати дії, що відповідають інтересам власного бізнесу; сьоме - організовувати власний бізнес, виходячи з виконуваних ним функцій, а не "припасовуючи" його до окремих особистостей;

восьме - не ототожнювати фінансове благополуччя і власні успіхи, пам'ятаючи, що благополуччя й успіх - не те саме. [23]

Отже, при роботі над створенням стійкого позитивного іміджу школи необхідно першочергове значення надавати насамперед незмінним і постійним компонентам. На наш погляд, з позиції управління освітньою установою виявлені складові умовно можна згрупувати в наступні блоки:

комфортність шкільного середовища (оптимізм і доброзичливість у колективі, своєчасна психологічна допомога окремим учасникам освітнього процесу й ін):

якість освітніх послуг (внесок навчального закладу в розвиток освітньої підготовки учнів, їх вихованості, психічних функцій, творчих здатностей, формування здорового способу життя; ясне бачення цілей утворення й виховання, сформульоване в місії освітньої установи; зв'язку школи з різними соціальними інститутами й т. ін);

позитивно сприйманий стиль школи;

позитивний образ керівника й персоналу освітньої установи (педагогічна, соціальна й управлінська компетентність співробітників): яскрава зовнішня атрибутика (наявність зовнішньої символіки, ритуалів й ін). [12]

Фактори, що формують імідж наших освітніх закладів. Згідно опитування студентів, працівників освітніх структур, потенційних клієнтів і роботодавців, можна виділити головні з них:

стаж і досвід роботи в сфері освіти;

популярність у професійних колах і серед громадськості;

репутація керівника організації, професіоналізм керівництва;

перспективи професійного розвитку освітньої установи;

затребуваність випускників на ринку праці, рівень їхньої зарплати й кар'єрного просування;

відношення співробітників організації до що навчаються;

рівень професіоналізму, популярності викладачів, їхня вимогливість;

думка студентів про організації навчального процесу, рівні викладання;

територіальне місцезнаходження, зовнішнє й внутрішньо оформлення закладу;

професіоналізм роботи керівництва із засобами масової інформації в просуванні своїх послуг;

відкритість й інтегрованість навчального закладу. [17]

Для керівника школи при оцінюванні ефективності позитивного іміджу школи доцільно звернутися до сучасної теорії керування освітньою системою за кінцевими результатами. Керування за результатами - це теорія фінських керівників, де ціль - це результат. При аналізі діяльності на кожному етапі досліджуються кінцеві результати, потім ставляться нові цілі на новому рівні. В основі лежить принцип європейського менеджменту: для результативності роботи будь-якого підприємства необхідні людські, матеріальні й фінансові ресурси, ефективне сполучення яких приводить в остаточному підсумку до успіху Успіх - це реалізована мета. У нашому випадку результат - це збереження й навіть збільшення контингенту учнів. Створення позитивного іміджу школи - складний і тривалий процес формування міцної й високої репутації, привабливості, створення ситуації успіху на всіх рівнях роботи школи: Тут важко не погодитися з К.М. Ушаковим щодо того, що "пошуки єдиного рецепта вдалого керування, на жаль, приречені на провал. Але рецепт усе ж таки є - це сам пошук".

рух до мети через формування відмінностей, що відрізняють дану установу від інших (спеціалізація, спрямованість навчального закладу та ін);

виділення найбільш привабливих характеристик навчального закладу;

активне використання символів у процесі створення візуальних характеристик (емблема школи, прапор, гімн);

активне управління процесами масової комунікації (рекламування через виступ на телебаченні, газетні статті, випуск шкільної друкованої газети);

автономний вид одягу (своя форма);

боротьба з негативними комунікаціями (чутки).

Організація, прагнучи створити собі гарну репутацію (імідж), аналізуючи суспільну ситуацію, повинна враховувати найпопулярніші в соціумі соціальні стереотипи (НВК, ліцей, академічні гімназії, спеціалізовані школи та ін) культурна сутність закладу проявляється у його поточній діяльності, його планах і програмах, у його динамічному іміджі. Через взаємодію цих компонентів досягається прогрес закладу, його саморозвиток.

Створення іміджу сучасної школи - процес творчий і безупинний, він повинен відповідати розвитку суспільства. Тільки такий творчий підхід забезпечить привабливий образ сучасному навчальному закладу. Таким чином, імідж української школи, що відповідає сучасному етапу розвитку - є соціально спрямований, найвищою мірою демократичний образ навчального закладу, головна задача якого полягає у формуванні всебічно розвинутої особистості, патріота своєї Батьківщини.