Далі він пише, що «Комплекс дидактичних засобів до кожного уроку - величина змінна, що залежить від рівня розвитку інформаційних технологій, поставлених цілей і методів їх досягнення, змісту навчального матеріалу, особливостей психічного розвитку учнів, закономірностей сприймання, переробки та запам'ятовування інформації, рівня підготовки вчителя».

Щодо формування позитивної мотивації навчання, Юрій Рева пише: «Педагогові треба прагнути до активності думки учня, до того, щоб знання розвивалися завдяки їх застосуванню. Потрібно добиватися того, щоб учні побачили, відчули незрозуміле - щоб перед ними постало запитання. Якщо цього вдалося досягти, то це половина успіху».

Також він підкреслює, що «Нестандартні уроки та прийоми роботи з учнями краще запам'ятовуються, викликають зацікавленість і бажання взяти участь в уроці. Такого типу уроки знімають скутість, викликають позитивні емоції, сприяють кращому засвоєнню матеріалу. Школяра втомлює пасивність, а праця, пов'язана з позитивними емоціями, сприяє формуванню та закріпленню міцних знань».

Таким чином, усі уроки треба будувати з використанням розглянутих дидактичних умов. Такі уроки безумовно матимуть успіх серед учнів та будуть формувати позитивну мотивацію навчання у молодших школярів [19, c. 50 - 56].

Також слід звернути увагу на статтю Марини Прокоф'євої (декан Євпаторійського факультету РВНЗ «Кримський гуманітарний університет», м. Ялта) «Організація інтегровано-педагогічної діяльності в межах інноваційних технологій соціокультурно-педагогічної спрямованості». У своїй статті вона досліджує уроки малювання у початкових класах. Вона приводить декілька прикладів уроків, головною метою яких є формування позитивної мотивації навчання у молодших школярів та розвиток творчих навичок учнів. Також вона планує кожний урок за одним й тим самим планом, але постійно привносить в нього щось нове та особливе. Він дає можливість учням не поспішати на уроці, щоб встигнути виконати завдання до кінця уроку. Завжди урок починається з позитивного настрою учнів та налаштування їх на певний вид діяльності. Наприклад: спочатку діти розглядають репродукції картин художників і милуються квітучими деревами. Вчитель просить їх уявити, як у садку пахнуть яблуні й груші, «вдихнути» весняні пахощі фруктових дерев. Для створення весняної атмосфери в класі можна ароматизувати приміщення справжніми яблуками, грушами, які принесли діти на завдання вчителя» [18, c. 56 - 57].

Отже, Марина Прокоф'єва наголошує на тому, що чи не найважливіше місце серед факторів, які впливають на мотивацію навчання є створення позитивної атмосфери у класі та налаштування учнів на позитивний лад та працю.

На нашу думку на уроках художньої праці для формування позитивної мотивації навчання у молодших школярів можна використовувати інноваційні технології навчання. Існує безліч нових методик викладання, які ми і розглянемо.

Використання педагогічної технології «Створення ситуації успіху».

У своїй книжці «Виховання в учнів творчого ставлення до праці О.Г. Барабанов розглядає методику «Створення ситуації успіху». Дана методика не виникла одночасно. ЇЇ розробкою та дослідженням основних положень займались багато педагогів. А саме: В.О. Сухомлинський, О.С.Бєлкін, К.Д. Ушинський, Г.О. Цукерман, І.Ф. Харламов. У їхніх працях, розроблених ними методичних посібниках та методиках викладання тим чи іншим чином розглянуто дану проблему.

Ситуація успіху може стати своєрідним пусковим механізмом для подальшого розвитку особистості. Особливо, якщо це стосується навчання, опанування таким важким та престижним предметом, як художня праця. Успіхи в навчанні - це джерело внутрішніх сил учня, яке виробляє енергію для подолання перешкод та бажання вчитись.

Багато наших сучасників висловлюють думку про те, що учень тоді тягнеться до знань, коли переживає потребу в навчанні, коли їм рухають здорові мотиви та інтерес, підкріплені успіхом.

У концепції А.С. Смирнова як основна мета педагогічного процесу розглядається створення умов для максимально можливого розвитку здібностей дитини, формування у неї внутрішнього психологічного спокою і впевненості у своїх силах. Смирнов виділив наступні принципи організації навчальної діяльності:

· ставлення до дитини як до суб'єкта, формування особистісного стилю взаємин, створенням позитивного емоційного фону. У школі дитина повинна відчувати себе впевнено і захищено, це стає можливим при формуванні в учнів постійного відчуття успіху;

· вчитель повинен створити джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для подолання труднощів, бажання вчитися;

· вчитель повинен створити такі умови, в яких дитина відчував б упевненість в собі і внутрішнє задоволення; він повинен пам'ятати що дитині необхідно допомагати досягати успіху в навчальній діяльності. А для цього потрібно створювати ситуації успіху.

Використання ситуації успіху має сприяти підвищенню робочого тонусу, збільшенню продуктивності навчальної праці, а також допомогти учням усвідомити себе повноцінною особистістю [3, c. 88 - 94].

Стосовно вправ, що застосовувались на уроках учителів-практиків початкових класів, то слід зазначити наступне. О.Губа використовувала вправи колективного характеру та спрямовані на розвиток дитини саме в колективі. Вона вважає, що в таких умовах дитина швидше стає частиною соціуму та її розвиток прискорюється, а формування позитивної мотивації навчання стає не метою, а чимось таким, що виникає саме по собі, завдяки засобам спілкування на співпраці з іншими дітьми.

Ю.Рева розглядає особистісно орієнтоване навчання та саме виконання індивідуальних завдань та вправ як вихудне положення при формуванні позитивної мотивації навчання. Він вважає, що для досягнення поставленої вчителем мети уроку, учень повинен отримати свободу у виборі форм та методів для її досягнення. Саме через свободу він бачить досягнення мети формування позитивної мотивації навчання. Індивідуальні завдання та самостійна діяльність на уроках, є на його думку, відправною точкою при ознайомленні чи закріпленні теми. І саме така форма навчання позитивно впливає на учнів та рівень сформованості позитивної мотивації навчання та дає змогу вчителеві контролювати розвиток учнів та засвоєння ними навчального матеріалу, своєчасно корегуючи та виправляючи допущені ними помилки.

Отже, на основі досвіду вчителів-практиків, який було досліджено, використавши запропоновані ними методики та їх досвід, а також використовуючи методичну літературу з проблеми дослідження, нами було розроблено ряд уроків в які входили комплекси вправ, спрямованих на формування позитивної мотивації учнів молодших класів на уроках художньої праці. На кожному уроці використовувалась методика «Створення ситуації успіху», проводились колективні та індивідуальні види робіт, а також, перед початком уроку діти налаштовувались на позитивний настрій та готовність до праці через слово вчителя та уяву, яку вони застосовували при цьому (Методика використана М.Прокоф'євою). Таким чином, розроблені уроки мали результат та завдяки ним було сформовано та поставлено на належний рівень позитивну мотивацію навчання.

2.2 Експериментальна робота щодо формування позитивної мотивації молодших школярів учнів третіх класів

У другому розділі нашої роботи було проведено дослідно-експериментальну роботу з формування позитивної мотивації у молодших учнів, яка проводилась у три етапи. На першому етапі ми провели констатувальний експеримент. Метою даного експерименту було виявлення рівню сформованості позитивної мотивації молодших учнів на уроках художньої праці. Дані дослідження засвідчили недостатній рівень сформованості позитивної мотивації учнів у 3 - Б класі. І тому запропоновані нами розробки уроків, приклади яких приведено у додатку А, сприятимуть кращому засвоєнню знань учнями та формуванню позитивної мотивації навчання на уроках художньої праці. Дані уроки було використано при проведенні другого етапу дослідно-експериментальної роботи, саме який і було направлено на підвищення рівня сформованості позитивної мотивації на уроках художньої праці.

Слід зазначити, що вправи і завдання співвідносяться з віковими особливостями учнів. Всі вправи і завдання спрямовані на формування позитивної мотивації навчання та на розвиток інтересу до навчання на уроках художньої праці..

На третьому контрольному етапі дослідно-експериментальної роботи було проведено повторне тестування учнів (Додаток В). Після чого відбулося підведення підсумків даного тестування та на основі отриманих результатів було визначено чотири рівні сформованості позитивної мотивації навчання до яких в свою чергу належать: високий, середній, достатній та низький.

Результати аналізу показали, що в 3 - Б класі значно підвищився рівень сформованості позитивної мотивації навчання. Результати наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Рівні сформованості позитивної мотивації навчання у молодших школярів після експерименту ( у % )

Аналіз кількісних даних дозволяє відзначити покращення результатів виділених показників у 3 - Б класі, побачити динаміку їх розвитку протягом експерименту. Аналіз експерименту засвідчив, що кількість учнів, що належать до низького рівня зменшилась до 10%, достатній рівень збільшився на 21%, середній рівень збільшився на 34%, високий рівень сягнув - 18%.

Отже, завдяки використанню на практиці запропонованої розробки уроків з художньої праці для формування позитивної мотивації навчання у учнів молодших класів, було забезпеченню найсприятливіші умови для навчання. Формування позитивної мотивації навчання, орієнтація на розвиток особистості - основна концептуальна мета проведення уроків художньої праці. Не за рівнем складності, а за різноманітністю і практичною неординарністю учні 3 - Б класу були зацікавлені у вивченні різних видів вишивки, зокрема вишиванням низинкою та гладдю. Для учнів були створенні найоптимальніші умови навчання.

Аналізуючи результати експерименту, необхідно підкреслити, що значно зросла ініціативність та активність учнів. Порівняно з попередніми даними, учні зацікавлені на уроках та при підготовці домашнього завдання, майже всі намагаються планувати роботу і виконувати її за своїм планом. Учні стали більш незалежними, самостійними, наполегливими.

ВИСНОВКИ

Аналіз психолого-педагогічної та спеціальної літератури дозволив зробити такі висновки:

— мотивація - це загальна назва процесів, методів, засобів спонукання учнів до продуктивної пізнавальної діяльності активного засвоєння змісту освіти, що залежить від рівня сформованості мотивації учіння молодших школярів. Навчальна мотивація є сукупністю зовнішніх та внутрішніх мотивів що визначають ставлення учня до самого себе як до об'єкта учіння та до оточення, яке організовує й реалізує цю діяльність. Також це процеси, методи та засоби спонукання учнів до продуктивної пізнавальної діяльності та активного засвоєння змісту освіти. Позитивна мотивація навчання має багато аспектів що змінюються та по-новому взаємодіють один з одним: суспільні ідеали, зміст навчання його мотиви, мета емоції, інтереси. Тому формування позитивної мотивації навчання - це не просто збільшення позитивного чи негативного ставлення до навчання, а й ускладнення структури мотиваційної сфери та спонукань, що є частиною встановлених нових, більш зрілих, іноді суперечливих, відносин між ними;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6