Формування системи композиційних закономірностей у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Формування системи композиційних закономірностей у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

ід час виконання тематичних малюнків в кольорі треба ознайомити учнів з явищами повітряної перспективи, оскільки погане виконання малюнка в кольорі псує хороше композиційне втілення. Пояснюємо, що спочатку треба добре продумати кольорове вирішення: як передати кольором головне, що повинно бути світлим і що темним, як добитись глибини. Глибина простору передається не тільки лінійним малюнком (зменшенням величини предметів), але й кольором. Колір предметів на передньому плані завжди повинен бути більш насиченим, ніж на далекому. Це не означає, що на першому плані треба давати найяскравіші кольори, можна і світлою гамою передати простір, досягти враження близькості і далекості від нас предметів.

Починаємо роботу кольором з легкого прокладання основних тонів, потім поступово посилюємо передній план. Закінчуємо малюнок детальним пророблянням кольору предметів на передньому плані, передаванням об'єму. Якщо тематичне завдання виконується графічно, можна рекомендувати дітям обвести кінчиком пензля контур малюнка і деталі предметів. Можна дозволити обвести пером - тушшю. Це легше, цікавіше і захоплює учнів, але треба їх попередити, що після роботи тушшю не можна виправляти колір аквареллю, бо туш розпливається [60, 71].

Щоб запобігти плутанині в кольорі під час роботи фарбами над малюнком, пояснюємо і показуємо послідовність роботи: що розфарбо-вується спочатку, що пізніше. Часто учні починають розфарбовувати з предметів, а земля і небо залишаються на малюнку незафарбованими. Розфарбовуючи небо останнім, вони роблять нові помилки, далеко обминають уже передані кольором предмети, залишаючи білий папір.

Привчаючи дітей знаходити і виправляти помилки в своїй роботі, під час аналізу малюнків даємо їм запитання:

Чи видно на малюнку основне і чи правильно воно виділено кольором і тоном?

Що роблять, чим зайняті люди?

Чи видно, що одні предмети розташовані близько до нас, інші далі від нас - у глибині?

Чисті вийшли тони чи глухі і через що? Чи можна визначити, якого вони кольору?

Чи видно, з якого боку падає світло?

Чи правильно передано об'єм предметів, чи не здаються вони пласкими?

Щоб підвищити інтерес учнів до малювання, урізноманітнюємо техніку виконання малюнків: акварель, гуаш, туш, кольорові олівці; можна змінювати іноді і формат робіт, особливо при роботі фарбами. Наприклад, тему "Зима" можна виконувати аквареллю багатоколірно, одним кольором, гуашшю по кольоровому фону або гуашшю з добавлянням акварелі. Вільний вибір техніки дозволяється тоді, коли учні засвоїли прийоми роботи фарбами, тушшю, пером [57, 62].

Важливим методичним положенням є наступне: не слід нав'язувати дітям своє вирішення, нехай вони самі виберуть, що краще на їх думку. Своєрідність дитячого малюнка доцільно підкорити грамотній побудові, залишивши композиційне вирішення таким, яким його уявляє учень. Треба постійно заохочувати оригінальність і безпосередність дитячого малюнка.

2.2 Організація і зміст експериментального дослідження
Дослідно-експериментальна робота проводилася протягом 2008-2009 років на базі Іванівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Підволочиського району Тернопільської області.

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за уроками образотворчого мистецтва у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік педагогічної теорії і практики - недостатня спрямованість на використання формування у молодших школярів навичок виконання тематичної композиції. Для усунення цих недоліків ми удосконалили методику роботи над тематичною композицією, організували і провели експериментальне дослідження, де реалізували основні положення цієї методики.

Дослідження здійснювалося у два взаємопов'язані етапи.

На першому етапі - (І семестр 2008-2009 рр.) - проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об'єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання дипломної роботи. Проведено констатуючий експеримент на основі розроблених критеріїв та проведеної педагогічної діагностики рівнів сформованості у молодших школярів навичок композиційно-тематичного малювання; розроблено та обґрунтовано педагогічні умови виконання тематичної композиції на уроках малювання у початкових класах.

На другому етапі - (ІІ семестр 2008-2009 рр.) - проведено формуючий експеримент, опрацьовано його результати експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику образотворчої діяльності молодших школярів.

У процесі реалізації основних положень експериментальної методики ми враховували, що успішне виконання ескізів сюжетних композицій також залежить від відповідної підготовчої роботи, а саме:

1. Розуміння завдань у роботі над ескізом сюжетної композиції та розкриття теми засобами композиції.

Підготовча робота, спрямована на розуміння завдань у роботі над сюжетною композицією, проводилася у вигляді бесіди про значення малювання на теми на основі спостережень навколишнього життя, а також бесіди про роботу художника над реалістичною картиною. Під час бесіди учні дізнавалися, що майстри живопису створювали свої картини на основі глибокого вивчення і зображення натури.

Для розуміння специфіки роботи над композицією і засвоєння правильних прийомів тематичного малювання велике значення мав показ етапів роботи над композицією та аналіз внесених художником (автором) зміни з метою більш виразного виявлення ідейного задуму твору.

Розуміння творчої думки художника над картиною від перших ескізів і багатьох композиційних вирішень до останнього варіанта, а також величезної роботи над етюдами до неї давало можливість молодшим школярам зрозуміти, як багато треба працювати, спостерігати природу і вивчати життя.

2. Збагачення учнів необхідними спостереженнями і замальовками реальної дійсності.

Для виконання ескізу сюжетної композиції ми організовували спеціальні групові екскурсії, а також виконували індивідуальні завдання, мета яких - здійснювати цілеспрямоване спостереження натури (її форм, пропорцій, конструктивної будови, кольору).

Спостереження натури і замальовка її проводилися за таким методично обґрунтованим планом:

а) аналіз і естетична оцінка спостережуваної натури;

б) знаходження найвигіднішої точки зору для виявлення характерної форми спостережуваних предметів та розміщення їх у просторі з можливим використанням при цьому видошукача;

в) визначення висоти горизонту, від чого залежить перспективне сприймання форми і кольору предметів у просторі (особливу увагу звертають на постаті людей переднього плану);

г) визначення та замальовування головних образів для композиційного центру малюнка, другорядних - для його другого та третього планів, пейзажу чи інтер'єра - для фону композиції.

3. Активізація творчої уяви у молодших школярів проводилася наступними формами роботи:

а) аналіз теми, цікавих зарисовок до неї, композиційних схем вчителя;

б) показ репродукцій картин та ескізів сюжетних композицій на відповідну тему:

в) використання в бесіді літературних і музичних творів.

Виконання ескізів сюжетної композиції на основі спостережень навколишнього життя розвивало у молодших школярів спостережливість і вдумливість, уміння не тільки бачити серед навколишнього життя головне, типове, а й передавати його художніми засобами на картинній площині, втіливши в зміст твору відповідний творчий задум.

Молодші школярі дізнавалися, що правильна побудова сюжетної композиції залежить не лише від творчої уяви, а й від глибини знань у тих, хто малює, та уміння застосовувати їх у творчій роботі. Для цього у доступній учням формі пропонувалися основні положення:

1) основних законів лінійної та повітряної перспективи;

2) необхідних даних з кольорознавства;

3) основних пропорцій, конструктивної будови людини та інших знань з пластичної анатомії;

4) найважливіших правил та елементів композиції.

Сюжетні композиції, виконані після цілеспрямованих спостережень і зарисовувань, як правило, були значно багатші за змістом. Виявилося, що учні розуміють сюжетні зв'язки предметів і персонажів, характеристику їх подають повніше і вірогідніше, а також більш свідомо і грамотно передають розміщення предметів у просторі.

У процесі експерименту ми використовували таку послідовність виконання ескізу сюжетної композиції:

Вибір сюжету.

Попереднє компонування сюжету.

Цілеспрямоване спостереження навколишнього життя в зв'язку з темою та замальовування потрібних образів до неї (дерев, будівель, транспорту, тварин, птахів, людей).

Доробка кількох ескізів теми з використанням попередніх замальовок з натури та вибір кращого варіанта композиції.

Побудова основного ескізу композиції на великому форматі олівцем.

Виконання ескізу сюжетної композиції в кольорі.

Аналіз виконання сюжетної композиції.

Вибравши тему і сюжет, відповідну ідею літературного твору, учні втілювали їх у наочних зорових формах. Головну роль у цьому процесі відігравала композиція, виразність її змісту і форми.

Виконання ескізу сюжетної композиції ми будували на вивченні конкретних даних навколишньої дійсності шляхом спостережень, замальовувань. Такими темами були: "Пори року", "На вулицях міста", "У спортзалі", "У кабінеті образотворчого мистецтва" та ін. Так, під час роботи над ескізом сюжетної композиції на тему "Зима" основною метою були розвиток уміння спостерігати навколишню дійсність, відкривати в ній красиве та образно відображати його в своїх замальовках і композиціях; удосконалювати вміння зображувати об'ємні предмети в просторі.

Щоб успішно провести підготовчу роботу до сюжетної композиції, з'ясувати тему, мету та послідовність її виконання, ми переглядали слайди картин відомих художників, наприклад І. Шишкіна ("Ліс взимку"), учнівські малюнки на тему "Зима", таблиці послідовності зображення пейзажу та його елементів (дерев, тварин, людини).

Розглянемо послідовність виконання ескізу сюжетної композиції.

Розкриваючи тему та мету сюжетної композиції, потрібно було усвідомити послідовність у творчій роботі над композицією і націлитись на вибір сюжету за цією темою. Цьому сприяли цілеспрямовані спостереження і замальовки конкретних об'єктів, які можна було використати для сюжетної композиції.

Плануючи компонування сюжету, насамперед слід було виконати кілька ескізів різних за змістом та розміщенням головних образів. Ескізи виконувалися на окремому аркуші паперу, на якому визначають формат, малюють невеликого розміру прямокутник. Його зображували на деякій відстані від країв аркуша, щоб була можливість змінювати формат (наприклад, розширювати), компонуючи ескіз. На визначеному форматі спочатку узагальнено намічалися тонкими лініями основні предмети, але так, щоб виділити композиційний центр. Потім розміщувалися деталі малюнка відносно лінії горизонту, уточнювалася форма і пропорції всіх елементів композиції, здійснювалося просторове і тонове вирішення їх.

Вибрані сюжети, наприклад теми "Зима", що втілені в попередніх ескізах, потребували цілеспрямованого спостереження і замальовок конкретних образів (пейзажу, транспорту, людей та ін.). Щоб успішно спостерігати і робити замальовки образів, учням потрібно було вміти вибирати найвигіднішу точку зору для зображення, знати лінійну та повітряну перспективи, а також пластичну анатомію (при зображенні людини).

Цілеспрямовані спостереження і замальовки з натури предметів і персонажів до попередніх ескізів давали змогу детальніше розробити кілька ескізів і вибрати з них найкращий за композицією, змістом, а також найцікавіший для художнього виконання.

Добудова основного ескізу сюжетної композиції починалася із перенесення композиції, що знайдена в маленькому ескізі, на великий формат за допомогою клітинок. Під час зображення основного ескізу сюжетної композиції на великому форматі насамперед слід було подбати про правильне композиційне розміщення предметів і персонажів, правильно передані композиційний центр, рівновагу і ритм, єдину точку зору та інші закономірності композиції.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9