Вміння добре спланувати і точно виконати самостійну роботу приходить до дітей не зразу. Чим більш творчий характер мають завдання вчителя, тим важче працювати учням, хоча інтерес до цієї роботи у них не зникає, а навпаки, зростає при правильній постановці завдань вчителем і його допомозі. Вчитель допомагає учням визначити тільки загальний порядок роботи, а конкретний її зміст на кожному етапі не відпрацьовується. Це учні повинні зробити самі, спираючись на текст твору. Учні 4 класів вже самостійно планують свою роботу, не потребуючи допомоги з боку вчителя.

Сучасне систематичне навчання дає можливість підвищити результативність уроку через організацію діяльності як всього колективу, так кожного учня зокрема. В якості головного, при формуванні читацької самостійності і типу правильної читацької діяльності прийнято застосовувати метод "читання - розгляд" - це такий спосіб взаємодії вчителя і учня з дитячою книгою, який спрямований на відтворення та усвідомлення дітьми діалектичної єдності форми і змісту текстової і позатекстової, що складають суть книги та на використання закономірностей, що обумовлені цією єдністю. Сама назва методу говорить про те, що обидві сторони: читання і розгляд книжки, спрямовані на її сприймання, взаємопов'язані. Оскільки, і текст, і позатекстова інформація розраховані на те, щоб читач усвідомлено і доцільно засвоював зміст книги. Вміти розглядати книгу - це не значить вміти оцінити її зовнішні варті уваги атрибути [оформлення, формат, колір, малюнки). Коли ми говоримо про позакласне читання, то мета розгляду інша: дати молодшим школярам зразок розгляду книги, оволодівши якими діти зможуть до читання тексту передбачити орієнтовний зміст книги, а потім вибирати книги для себе, за власними смаками, за інтересами без втручання дорослого.

Метод "читання - розгляд" є домінуючим в системі позакласного читання. Однак, не втрачає своєї актуальності й метод "живого слова" у всіх його різновидах, а також літературні ігри, конкурси, використання технічних і наочних засобів, які спрямовані на реалізацію ведучого методу навчання.

Про рівень самостійності учнів свідчить і їх здатність використовувати набуті знання, вміння і навички на новому тексті. Достатнім показником самостійності, на думку вчених, є запитання самих. учнів. Конкретні цінні рекомендації щодо цієї роботи дає методист М.О. Рибнікова. Вона пропонувала вчителю поступово зменшити свою допомогу у роботі з текстом шляхом зменшення кількості запитань для аналізу. Така робота дає можливість учням проявити свої здібності, тобто, вони показують глибину знань з прочитаного твору, прагнучи при цьому задавати запитання, відповіді на які інші діти не в змозі дати. У цьому випадку учневі потрібно не тільки сформулювати чітке і логічне запитання, але й знати відповідь на нього. Учні між собою у класі вільно спілкуються, тому вчителеві на позакласному читанні доречно використовувати цей вид роботи, створюючи невимушену і доброзичливу атмосферу, де кожен з учнів бере участь.

Не менш цікавою є робота в парах чи індивідуально. Працюючи в тарах, учні отримують картку із завданням і спільно його виконують, при чому ті учні, які мають певні прогалини у знаннях, можуть заповнити їх при допомозі товариша. Це не означає, що учень копіює, просто вводиться самоконтроль і взаємоконтроль під час самостійної роботи, що надає їй ефективності. Школярі поступово вчаться помічати помилки товаришів, а з часом уникати їх у своїх відповідях. Цей вид роботи допомагає учневі глибше і повніше розкрити свої знання, знаходячи підтримку з боку товариша. Але таким видом роботи не можна зловживати, бо з часом учні намагатимуться перекласти всю відповідальність за самостійну роботу з себе на когось іншого.

Підтримувати учня у його починаннях дуже важливо, особливо, коли це стосується читання літератури, тому що реалізація їх вміння через глибоку і творчу підготовку тієї чи іншої теми, дасть їм змогу в майбутньому справді правильно і самостійно організовувати свою роботу, творчо готуватись до позакласного читання на скільки дозволяє їм їхня самостійність. Теми, які добираються до уроків позакласного читання, можуть мати найрізноманітніше спрямування. Ми ж, у свою чергу, пропонуємо робити акцент не тільки на творах, які мають безпосередню посилку на уроки класного читання, але й на ті, які визначає кожен вчитель індивідуально, виходячи з розумових і інтелектуальних здібностей свого класу. Обмежень у матеріалі майже немає, світ дитячої літератури настільки широкий, що добір матеріалу може відбуватися за тими критеріями, які спеціально корегують сприйманням молодшого школяра. Саме тоді, коли враховується бажання і інтереси учнів, буде закладене раціональне зерно, що змусить дітей працювати і думати над новими незнайомими творами. У такому випадку твори мають установку на яскраве емоційно-образне сприймання художніх творів, що відповідають віковим особливостям учнів. Дані тексти повинні мати цікаву сюжетну лінію, наявність позитивного персонажу, розвивати словниковий запас школярів, підсвідомо впливати на розумову сторону розвитку дитини словом. Важливо, щоб учні глибоко усвідомлювали опосередковане звернення до них авторів, ніби спілкуючись через написане у творі.

Реалізуючи завдання уроків позакласного читання, визначених програмою для початкових класів, вчитель постає перед проблемою принципів відбору навчального матеріалу за системою, яка робить акцент на самостійній роботі учнів з художніми книжками:

Актуальність підібраного матеріалу;

Тематична спрямованість матеріалу;

3. Реалізація взаємозв'язків класного і позакласного читання;

4. Можливість планування самостійної роботи, як при роботі з художньою книжкою, так і з її текстом(ами).

Принцип актуальності підібраного матеріалу виходячи з врахування потреби розкриття теми учням, усвідомлення значення даного уроку - важлива проблема, яка постає перед вчителями. Скільки учнів у класі, стільки і бажань звернути більше уваги на той напрямок дитячого сприймання, який відповідає їхнім потребам. Важливо організувати урок позакласного читання так, щоб забезпечувався тісний контакт вчителя і учня, де останній посідав перше місце в навчально-виховному процесі. Також не слід забувати, що ці уроки повинні відповідати програмовим вимогам з позакласного читання, забезпечуючи взаємозв'язок навчально-виховного процесу і організації уроку вчителем. Матеріал, дібраний до уроку, може бути спрямований на величезну кількість напрямів художнього слова: казку, вірш, оповідання, легенди, приказки, загадки, трагічні і комічні твори. Але завжди вчитель повинен врахувати наслідки таких уроків, мету їх проведення, актуальність теми на даний момент проведення. Тобто, слід організувати урок позакласного читання, виходячи з потреб і бажань учнів, та врахування програмних і вікових особливостей процесу навчання.

Принцип тематичної спрямованості матеріалу дає можливість ширше реалізувати світоглядний потенціал навчання дітей вмінню працювати з художніми творами, сконцентровувати їх увагу на тематиці даного уроку. Цей принцип також відкриває широкі можливості творчого пошуку, де кожен з учнів зможе по-новому відкритися. Адже підібрані теми можуть бути різними: близькі і відомі учням твори; невідомі твори ті, що розширюють читацьке коло школяра, розвивають вміння бачити і відчувати красу навколишнього тощо. Актуальність цього принципу дозволяє неформально реалізувати умову зв'язку навчання з життям, уникати неприродності у відборі навчального матеріалу, стимулює до самостійного пошуку такого ж матеріалу самими дітьми.

Наприклад, готуючись до уроку на тему: "Твори всесвітньо відомого казкаря Г.К.Андерсена", учні отримали завдання: поновити у пам'яті біографічні відомості про автора прочитаних книг; організувати книжкову виставку; навчитись коротко переказувати книжки; добре орієнтуватися в колі книг казкаря, щоб вміти розпізнати казки за малюнками, опорним блоком слів, за початком твору; підготуватися до інсценізації окремих епізодів казки (робота в групах), постановка живих картинок. Тобто усі завдання складались так, щоб учень не зміг обмежитись прочитанням однієї книги, а хоча б декількох. В іншому випадку, робота учнів на уроці буде однобокою. Усі вище вказані види робіт вимагають від школярів великої самостійності вдома, підготовка повинна бути логічно продуманою і не бездумною, адже урок організовується для перевірки вміння самостійно працювати з новими і вже добре відомими творами.

До уроку були прочитані такі казки: "Гидке каченя", "Дикі лебеді", "Снігова Королева", "Дюймовочка", "Кресало", "Свинопас". Робота організовувалась послідовно, спочатку завдання отримали всі учні класу.

1. Які твори казкаря ви прочитали до уроку? З якими казками познайомились вперше?

2. Назвіть головних героїв казок Г.К.Андерсена. Хто з них вам найбільше подобається? Чому?

3. До яких казок ви звертались, щоб відповісти на запитання:

Хто допоміг Дюймовочці? Скільки братів було у Солдатика? Що заважало Солдату і Балерині одружитися?

У які квіти перетворились гидкі жаби? Чому мовчала принцеса?

Де зараз черевички Герди? У якій країні знаходиться розбите дзеркало? Чи існує на світі Снігова Королева?

4. Порівняй між собою Дюймовочку і Герду. Чи схожі вони? Що ти можеш розповісти про цих героїв.

5. Яку з казок ти хочеш розповісти всьому класу?

Також завдання отримали окремі учні на карточках, що дало можливість перевірити розуміння учнями казок і вміння працювати з текстом::

1. У яких казках тобі трапилась така героїня як Чаклунка? Напиши назви цих казок.

Назви головних героїв прочитаної тобою казки. Чим вони тобі. сподобалися? Хто не сподобався?

Ким були герої один для одного?

Що хотів автор сказати цим твором?

Чому цей твір є казкою?

Таким чином, усі учні класу, через завдання, поставлені до уроку, :змогли проявити свою творчість, а це говорить про розуміння даних завдань і бажання проявити себе з найкращої сторони.

Підготовка до уроку на тему: "Усна народна творчість" велась дещо в іншому напрямку: насамперед, учні повинні були самостійно розібратись, що належить до теми уроку. Звичайно, з деякими основними напрямками вони вже були знайомі з уроків класного читання: казки, прислів'я, але, що ще відноситься до народної творчості, не знали. Як потім сказали діти, вони і не уявляли, що усна народна творчість така різноманітна і багатогранна: прикмети, скоромовки, нескінченні пісеньки, загадки, легенди і т.д. Був проведений конкурс на кращий вірш, учні розповідали, давали відповіді на запитання і самі запитували:

Хто є автором цього вірша?

Чи знаєш ти історію вірша? Розкажи.

Подумай, на що треба звернути увагу читаючи цей вірш? Чи є у ньому незрозумілі слова? Де ти міг чути ці слова? Хто говорить ці слова?

4. Чому цей вірш тобі подобається? Які рядки відображають головну думку вірша?

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8