Таким чином, запропонована нами методика є ефективною для застосування у навчальному процесі і при правильній організації навчально-виховного процесу забезпечить належне покращення результативності навчання молодших школярів.
Висновки
На основі узагальнення результатів теоретико-експериментального дослідження можна зробити такі висновки:
Курс природознавства передбачає засвоєння молодшими школярами системи уявлень та елементарних понять, які визначаються у навчальній програмі та у підручниках. Між ними існує ієрархічна залежність, зумовлена різним рівнем їх узагальнення.
Вихідним пунктом у формуванні природничих знань є відчуття, як найпростіша форма відображення навколишнього світу. Із відчуттів виникає сприйняття - складний процес сприймання і перетворення інформації, що забезпечує відображення об'єктивної реальності та орієнтацію у довкіллі. Завдяки сприйманню виникає уявлення як образ раніше сприйнятого предмета або явища, а також образ, створений уявою. Від чуттєвих сприймань і уявлень за допомогою мислення людина піднімається до розкриття сутності предметів і явищ, тобто на вищий ступінь пізнання - до утворення понять.
Враховуючи те, що формування природничих знань неможливо досягнути тільки шляхом запам'ятовування визначень і відтворення окремих фактів, для цього створюються певні дидактичні умови.
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, врахування вікових особливостей молодших школярів, змісту природничого матеріалу, загальновизнаних умов формування знань нами встановлено, що ефективність процесу формування у молодших школярів знань про тварин залежить від сукупності таких дидактичних умов:
· здійснення системно-структурного аналізу змісту природничого матеріалу;
· дотримання поетапності формування природничих уявлень і понять;
· вибір та поєднання різних методів та засобів навчання під час формування знань про тварин;
· використання пізнавальних завдань для застосування сформованих знань.
Дотримання у навчальному процесі сукупності вищеназваних умов забезпечить ефективне формування у молодших школярів знань про тварин.
У процесі формування в учнів знань і розкриття закономірностей (сталих взаємозв'язків) природи слід пам'ятати, що однією з рис системи знань є рухомість і динамічність, бо всі уявлення і поняття нерозривно пов'язані між собою. Відмінність між ними відносна, оскільки за певних умов одне поняття переходить в інше. Як у науці, так і в навчанні, розвиток знань відбувається двома шляхами:
1) виникнення нових уявлень і понять;
2) розширення (за обсягом), поглиблення (за змістом), уточнення знань і сходження на вищий ступінь узагальнення (абстракції).
Кожне поняття на певному відрізку процесу навчання (засвоєння змісту теми, розділу, класу, курсу початкової школи) має свій початковий і кінцевий рівень сформованості, визначений у навчальних програмах та підручниках.
Проаналізувавши чинні навчальні програми та підручники з курсу «Я і Україна» ми визначили, які знання про тварин передбачено сформувати у молодших школярів протягом навчання в початковій школі.
Нами розроблено методику формування в учнів 3 класу знань про тварин, яка ґрунтувалася на таких положеннях:
Ш керівництво пізнавальною діяльністю учнів під час формуванні знань про тварин полягає в тому, щоб допомогти дітям на певному матеріалі (текстах підручника, навчальних картинах, натуральних об'єктах, результатах спостережень) виділити основні, істотні ознаки, узагальнити їх, зробити висновки; дати доступне визначення нового поняття; зіставити сформоване нове поняття з тими, які були раніше засвоєні учнями, і тим самим ввести його в загальну систему знань; провести роботу по закріпленню нових знань, перевірити, як діти вміють ним оперувати.
Ш дотримання етапів та умов формування природничих знань.
Ш добір і оптимальне поєднання методів та засобів навчання, які забезпечують формування знань про тварин у молодших школярів, повинні здійснюватися з урахуванням мети, завдань навчання і змісту навчальної теми; вікових особливостей та рівня підготовки учнів; можливостей учителя та матеріально-технічної бази школи.
Розроблена експериментальна методика процесу формування у молодших школярів знань про тварин на основі означених дидактичних умов раціонально поєднала в собі наочно-образні, словесні, практичні методи, прийоми і засоби навчання, алгоритмізувала спільну діяльність учителя та учнів. Чільне місце в процесі експериментального навчання займало використання опорних схем і пізнавальних завдань.
Експериментально доведено ефективність запропонованої методики формування у молодших школярів знань про тварин. Загальною тенденцією, виявленою у процесі обробки результатів формувального експерименту, було зростання в експериментальному класі кількості учнів, що досягли високого рівня сформованості природничих знань, порівняно з контрольним класом, та зменшення кількості учнів, що виявили низький рівень знань. Учні експериментального класу швидше орієнтуються у нових навчальних ситуаціях і застосовують набуті знання й уміння, у них вищий пізнавальний інтерес та прагнення знаходити відповіді на запитання, шляхи розв'язання пізнавальних завдань.
Таким чином, при застосуванні на практиці розробленої методики, реалізується гіпотеза дослідження. Якщо розробити і впровадити на практиці методику, яка враховує етапи і умови формування природничих знань, зміст знань про тварин, передбачає оптимальний добір і поєднання методів та засобів навчання, то це сприяє підвищенню знань молодших школярів.
Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що вдосконалення процесу формування природничих уявлень і понять в учнів початкових класів є одним із важливих напрямів досягнення якісно нового рівня у вивченні природознавства. Воно органічно вплітається у пошук інноваційних технологій формування природничих знань молодших школярів, за яких особистість учня, його інтелектуальний розвиток перебувають у центрі навчально-виховного процесу.
Списик використаної літератури
1. Андрієнко Л.В. Природа України та її охорона. - К.: Наукова думка, 1983. - с. 25-35.
2. Алексюк А.М. Педагогіка. - М.: Просвещение, 1983. - с. 25-30.
3. Бабанський Ю.К. Методы обучения в современной школе. - М.: Просвещение, 1985. - 208 с.
4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах. - К.: Веселка, 1998. - 325 с.
5. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна. Підручник для 3 класу. - К.: Форум, 2003. - 172 с.
6. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна. Підручник для 4 класу. - К.: Форум, 2004. - 172 с.
7. Балашова С. Спостереження за природою як засіб екологічного виховання молодших школярів // Початкова школа. - 2005. - №5. - с. 19-20.
8. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна. Віконечко. Підручник для 1 класу. - К.: А.С.К., 2002. - 119 с.
9. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна. Підручник для 2 класу. - К.: Форум, 2002. - 141 с.
10. Біда О.А. Супутник природознавства: Навчальний посібник для 3 класу чотирирічної школи і 2 класу трирічної початкової школи. - К.: Знання, 1998. - 249 с.
11. Біда О.А. Природознавство та сільськогосподарська праця. - К.: Перун, 2000. - с. 90-132.
12. Біда О.А. Хрестоматія довкілля. - К.: Перун, 1999. - 360 с.
13. Варзацька Я.О., Шевченко Л.М. Уроки мислення серед природи // Початкова школа. - 1991. - №5-6. - с. 30-32.
14. Вихрущ В.О. Методологія і методика наукового дослідження. - Тернопіль: ТАЙП, 2007. - 122 с.
15. Вікова психологія. / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Радянська школа, - 1976. - 272 с.
16. Волкова Л.С. Якщо уважно довкола подивитися. К.: Веселка, 1988. - с. 4-8.
17. Волкова Н. Педагогіка. - К.: Академвидав, 2000. - 365 с.
18. Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Академвидав, 2003. с. 270-300.
19. Гадяцький В.М., Хлєбніков Т.М. Організація навчального процесу в сучасній школі. - Харків: Ранок, 2003. - 133 с.
20. Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навчальний посібник. - К., 1995. - 237 с.
21. Гамалій А.Т. Настільні мовні ігри. - К.: Радянська школа, 1969. - 97 с.
22. Гетьман В.Ф. Экскурсии по природовєдєнию во 2 и 3 классах. Пособие для учителей. - К.: Радянська школа, 1983. с. 10-18.
23. Городенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1977. с. 45-81.
24. Грущинська І.О. Ведення спостережень за природою влітку // Початкова школа. - 2001. - №3. с. 16-18.
25. Гуз К.Ж. Дидактика, методика, нові інформаційні технології // Педагогіка і психологія. - 2000. - №3. - с. 13-18.
26. Дистерверг А. Избранные педагогические сочинения. - М.: Учпедгиз, 1956. - 158 с.
27. Дмитренко М.І, Литвин О.К. Народні повір'я. - К.: Народознавство - редакція часопису, 2000. - 128 с.
28. Дмитрієв Ю.Д. Про природу для великих і малих. - К.: Радянська школа, 1986. - с. 14-19.
29. Дробноход М. Філософія екологічної освіти // Освіта. - 1996. - 29 травня. - 4 с.
30. Жаркова І.І. Тематичний контроль навчальних досягнень учнів 3-4 класів із курсу Я і Україна. Я і природа // Початкова школа. - 2006. - №5. - с. 25-27.
31. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Уроки з курсу Я і Україна Природознавство 3 клас. - К.: Грамота, 2006. - 2-4 с.
32. Казанський Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика. - М.: Просвещение, 1978. - с. 122-145.
33. Кальченко А., Тишковець С. Світ навколо нас. Тварини. - К.: Кобза, 2004. - 308 с.
34. Картель М.В. Ребуси для уроків ознайомлення з навколишнім світом та природознавства // Початкова школа. - 1990. - №3. - с. 114-127.
35. Киричук О.В., Романець В.А. Основи психології. - К.: Либідь, 1999. - 622 с.
36. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975. - с. 30-40.
37. Князева Т. Використання методів проблемного навчання на уроках природознавства // Початкова школа. - 2002. - №2. - с. 31-35.
38. Коменський Я. Велика дидактика. - М.: Педагогіка, 1982. - Т.1. - 168 с.
39. Коренева І. Завдання та ігри для розвитку спостережливості школярів у процесі вивчення природничого матеріалу // Розкажіть онуку. - 2004. - №6. - с. 41-43.
40. Костюк Г.С. Психологічні питання поліпшення якості уроку. - К.: Радянська школа, 1959. - 5 с.
41. Лернер І.Я. Процес навчання і його закономірності. - М.: Знання, 1980. - с. 34-36.
42. Лернер І.Я. Дидактичні основи методів навчання. - М.: Просвещение. - 1984. - с. 96-120.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14