Хід заняття
Предмети виставляються заздалегідь. На занятті за допомогою дітей вчитель на дошці може показати порядок малювання. Діти працюють олівцем, а потім аквареллю в такому ж порядку, як і при зображенні предметів комбінованої форми.
Після виконання завдання проводиться аналіз виконаних робіт. Варто звернути увагу на передачу об'єму, форми, характеру предметів на малюнку і в кольорі.
Учні виконують 2 - 3 натюрморти з натури. На кожен натюрморт відводиться по 2 години.
Розробки заняття на тему: «Ілюстрування літературних і музичних творів»
Гурток декоративно-прикладного мистецтва (Роботи дітей представлені у додатках 15-18).
Мистецтво декоративного оформлення є одним з наймасовіших видів художньої творчості. Естетичний і емоційно-виразний початок є важливою особливістю декоративно-оздоблювальної роботи. Ця робота формує смак, розвиває відчуття прекрасного, творчу ініціативу.
У декоративно-оздоблювальну гурткову роботу входить прикраса інтер'єру класу і школи стендами та панно, гуртківці беруть участь в оформленні класу до різних свят; виготовлення прикрас (бісер), виготовлення картин (батік, мозаїка).
На заняттях гуртка діти більш глибоко вивчають декоративне мистецтво нашої країни, усвідомлюють особливості національного мистецтва, розширюють та удосконалюють навички і уміння, отримані на класних заняттях з декоративного малювання.
Все це робиться за завданням керівника гуртка і за власним задумом дітей. Робота, виконана своїми руками, - величезна радість для них. Це допомагає підтримувати емоційний настрій в колективі, інтерес до занять.
Для успішнішої роботи створюються два роздільні гуртки - для І-II класів і для III-IV класів. Молодшим допомагають старші учні.
Перший рік занять (І-II класи)
Діти І-II класів після проведеної екскурсії, де вони малювали і збирали осіннє листя і гілки, створюють колективно осінній декоративний букет у вазі; виконують композицію «Пташка на гілці».
Вони розписують готові силуети чайника, чашки, блюдця з кольорового і білого паперу; прикрашають клас до свят; виготовляють значки; розписують декоративний піднос за народними мотивами; роблять новорічні іграшки; вирізують з кольорового паперу силуети овочів і фруктів та складають декоративне панно; виготовляють карнавальні головні убори (шапочки, капелюхи, ковпаки), виконують інші декоративно-оформлювальні роботи за завданням вчителя і за власним задумом.
Виконання орнаментів для чайника, чашки, блюдця
Мета заняття: ознайомити з різними видами орнаментів декоративної роботи художників; розписати готові силуети чайника, чашки, блюдця геометричним або рослинним орнаментом.
Обладнання: папір, олівці, гуаш, акварель, пензлики, банки з водою; готові силуети чайника, чашки, блюдця з білого паперу; чайники, чашки, блюдця з фарфору, прикрашені геометричним або рослинним узором; малюнки дітей з методичного фонду.
Діти отримують готові форми з білого паперу (силуети чайника, чашки, блюдця). Вони розглядають чайники, чашки і блюдця з фарфору, прикрашені геометричним і рослинним узором (або зображення цих предметів).
На дошці або на таблиці демонструється послідовне чергування елементів узору і порядок виконання роботи. Гуртківці проводять спочатку тренувальні вправи на окремих листах паперу, а потім розписують готові форми аквареллю або гуашшю.
Ескіз килимка
Мета заняття: розвивати фантазію і декоративні здібності дітей; ознайомити з технікою паперової мозаїки і колажу; добитися гармонійного поєднання основних і додаткових квітів.
Обладнання: блакитний тонований папір, олівці, гуаш, пензлики, банки з водою, палітри, ножиці, клей, латочки тканини; зразки народного декоративного мистецтва (килимки) або їх зображення; іграшка ведмедя; малюнки учнів на цю тему.
Вчитель показує зразки народного декоративного мистецтва, а також роботи учнів з методичного фонду на цю тему і аналізує їх разом з дітьми.
Починається малювання із зображення облямівки для килимка і позначки елементів узору, що чергуються. Потім учні самостійно гуашшю малюють в облямівці килимка ритмічні узори з ягід, квітів і листя, а усередині килимка зображають сюжет, наприклад, з казки «Три ведмеді».
Це завдання виконується в техніці паперової мозаїки і колажу.
Про мозаїку гуртківці знають, що вона є однією з найстародавніших технік монументального живопису, заснованого на застосуванні різнокольорових твердих речовин, - смальти (невеликі шматки непрозорого кольорового скла), природних кольорових каменів поверх обпаленої глини. Зображення складаються з шматочків таких матеріалів, що добре прилягають один до одного і закріплених на цементі або спеціальній масі. Мозаїка використовується для прикраси частин будівель, і зокрема стін, арок та ін. Діти вчаться імітувати мозаїку бісером, іншими природними матеріалами. Дуже цікавою для них виготовлення прикрас з бісеру.
Другий рік занять (III-IV класи)
Діти III і IV класів виконують складнішу декоративно-оформлювальну роботу.
Починають вони з аплікацій з опалого листя на кольоровому фоні на теми «Ocіння казка», «Свято осені». До новорічного свята діти майструють ялинкові іграшки, виконують ескізи карнавальних костюмів, декорації для театру, різні плакати, виготовляють вітальні листівки вчителям, батькам, своїм товаришам. Продовжується знайомство з аплікацією, мозаїкою, вітражем, ознайомлюються з мистецтвом розпису тканин, виконують більш складні вироби із бісеру, вводиться вишивка бісером.
Гурток скульптури (Роботи дітей подані у додатках 19-20).
Заняття скульптурою також мають велике значення в естетичному вихованні учнів, вони розвивають художній смак, творчі здібності, інтерес до мистецтва, виховують трудові уміння і навички. Ці заняття розвивають в дитині розуміння об'єму і тривимірного простору, уміння його творчо організувати, полегшують перехід до передачі об'єму і простору в графічній формі, в малюнку.
Діти ліплять з натури, по пам'яті і з уяви, виконують творчі, композиційні завдання, займаються малюнком, декоративним ліпленням, вивчають витвори мистецтва, відвідують музеї, майстерні скульпторів.
Перший рік занять (І клас)
Вже на першому році занять учні ліплять з натури. Ліплення з натури - нелегка робота для дітей шестирічного віку, але необхідна.
Як пише Боголюбов, ліплення з натури дозволяє усвідомлено опановувати навичками ліплення, розвиває окомір, вчить сприймати пластичні властивості предметів в цілому, розрізняти форми декількох предметів за їх величиною і пластичними властивостями (морква - конус, кавун - куля і т. п.). З першого року навчання дітям пояснюють специфіку скульптурного зображення і орієнтують на ліплення витягуванням з цілого шматка глини або пластиліну. Таке ліплення зосереджує увагу на центральній масі предметів, що зображуються, і дозволяє точніше передавати деталі.
На першому занятті діти ліплять на вільну тему, а надалі на теми, запропоновані вчителем.
Виконуються такі завдання: ліплення за задумом, ліплення з натури листя, овочів, фруктів, грибів, ліплення птахів і риб з натури і по пам'яті, декоративне зображення риб і птахів за уявленням і їх розпис, ліплення казкових героїв за уявленням, виготовлення виробів з пап'є-маше, скульптура з снігу, з тіста та ін.
На першому занятті учні отримують короткі відомості про скульптуру, матеріали, інструменти та інвентар для занять.
Проводиться бесіда про скульптуру як вид образотворчого мистецтва. Слово «скульптура» означає «вирізую», «висікаю». Скульптуру ліплять з глини, висікають з каменя та інших матеріалів, вирізують з дерева, кістки і відливають з гіпсу та металу.
Скульптура буває кругла і рельєфна. Кругла скульптура тривимірна, вона має ширину, висоту і товщину. Вона обробляється з усіх боків. Рельєфна скульптура є опуклим або поглибленим зображенням на площині. Вона підрозділяється на два види: барельєф і горельєф. На барельєфі опуклість буває незначна, а на горельєфі скульптурні зображення виступають більш ніж наполовину від фону площини, на якому вони знаходяться. На монетах і медалях - зображення виконується у вигляді барельєфа. Дітям можна показати також розетку і завиток (рельєфний орнамент) з гіпсу та інші моделі, наявні в класі.
Для скульптури використовують жирну глину різних кольорів: жовто-зелену, сіро-зелену, сіру, синювату, жовту, сіро-жовту, сіро-білу, сріблясту. Глину підсушують. Суху глину розбивають на дрібні шматки і просівають через сито, а потім висипають в ящик, заливають водою і розмішують дерев'яною лопатою до утворення густої консистенції. Через три дні глина готова для роботи. Глину накривають мокрою ганчіркою, щоб вона не висихала.
Ліпити треба руками. Пальцями можна надати глині будь-якої форми. Для ліплення дрібних деталей застосовуються стеки - палички особливої форми і різної довжини. Окрім цього, потрібно мати скульптурні верстати, столи, дерев'яні дошки, мольберт для ліплення рельєфу.
Другий рік занять (II клас)
На другому році гурткової роботи відбувається подальше розширення набутих умінь і навичок, ставиться ціль на розвиток уяви, творчості, відчуття краси. Гуртківці більш глибоко вивчають декоративно-прикладне мистецтво, роблять ескіз-малюнок на папері, а потім ліплять.
Виконуються приблизно такі завдання: ліплення з натури листя складнішої форми (кленових, дубових), яблука в блюдці; ліплення ведмедя, зайця, лисиці та ін. звірів з натури і по пам'яті; створення макету-композиції «В зоопарку»; ліплення коня за уявленням; ліплення людини по пам'яті; виконання композиції «Вершник на коні»; ліплення іграшки-свистка у вигляді казкового птаха або звіра та ін.
Третій рік занять (III клас)
На третьому році навчання підвищуються вимоги до гуртківців в передачі характеру зображення і до розвитку скульптурного відчуття форми. Виконуються приблизно такі завдання: ліплення з натури овочів і фруктів (натюрморт); композиція пряника (рельєф); ліплення глечика з натури; ліплення домашніх тварин і птахів з натури; ліплення карнавальних масок, головок для персонажів лялькового театру і їх виготовлення; ліплення матрьошок і їх розпис; ліплення російської красуні (на тему народної іграшки); ліплення сюжетної казкової композиції та ін.
Четвертий рік занять (IV клас)
На четвертому році навчання ще більше підвищуються вимоги до гуртківців. Вони повинні точніше передавати характерні особливості предметів, звички тварин. У цьому віці учні більше малюють з натури, зображають людей і тварин в русі, але менше виконують робіт на казкові мотиви, а частіше на такі теми, як спорт, гра, праця, сім'я, школа, тобто більше зображується реальне життя. Виконуються на заняттях гуртка приблизно такі завдання: ліплення посудин у формі казкового птаха або тварини; ліплення фігури людини в русі; ліплення фігур з снігу; ліплення на теми літературних творів; ліплення натюрморту з предметів побуту з натури і по пам'яті та ін.
Список використаних джерел
Боголюбов Н.С. Скульптура на занятиях в школьном кружке. - М., 1986 - С. 40-41.
Ванслов В. Всестороннее развитие личности и виды искусства. М.: Сов. художник, 1966. - 230 с.
Василенко В.О. Цінність і оцінка. - К.: Наукова думка, 1964. - 160 с
Ватагин В.А. Воспоминания: Записки анималиста: Статьи. - М, 1980. - С. 152.
Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1967.
Горобець Н. Щоб зазвучали струни дитячої душі. Естетичне виховання. // Рідна школа, 1997. - №12. - С 20-22.
Громов Е.С. Природа художественного творчества. - М.:
Просвещение, 1986.
Давидов А.И. Знай, люби, береги. - К.: Веселка, 1989. - 224 с.
Державна національна програма «Освіта» / Україна ХХІ століття. - К.: Райдуга, 1994. -61 с.
Эрэнгросс Б.А. Удивительная наука эстетика. - М.: Детская литература, 1974. - 207 с.
Ермаш Г.Л. Творческая природа искусства. - М.: Искусство, 1997. - 320 с.
Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Збірник документів, що регламентують роботу закладів освіти України. - Кіровоград 2004. - С. 134-140.
Котляр В.П. Основи образотворчого мистецтва і методика художнього виховання дітей: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. - К.: Кондор, 2006.-200 с.
Круглик С. Формування творчих здібностей школярів на заняттях
образотворчого мистецтва // Світло. - 2003. - №1.-С.? 2-74.
Страницы: 1, 2, 3, 4
