Різноманітність форм і методів контролю, що створює умови для реалізації всіх функцій контролю, підвищенню інтересу учнів до його проведення і результатів.

Етичність ставлення до учня, повага до нього.

Позитивність - забезпечення позитивного ставлення учнів до контролю, розуміння його більшої ролі як засобу зворотного зв'язку, ніж засобу оцінювання, зниження значення оцінки, залучення учнів до оцінювання.

5. Тестовий контроль в навчанні

Всі вказані психологічні обставини, необхідність дотримання принципів успішного контролю накладають велику особисту відповідальність на викладача, вимагають від нього постійної досвідченої і психологічно грамотної поведінки. При великої кількості викладачів і навчального навантаження забезпечити всі вказані принципи не завжди можливо. Тому сьогодні в навчанні все частіше застосовується дидактичне тестування.

Педагогічний (дидактичний) тест - це система завдань специфічної форми, змісту, побудованих у певній послідовності, що дозволяють якісно виміряти й оцінити рівень засвоєння навчальної інформації. Він відрізняється від психологічних тестів своїми цілями.

Дидактичний тест, як правило, містить наступні елементи:

Назва теми (навчальної дисципліни), по якій проводиться тест.

Інструкція з виконання тесту.

Тестові завдання.

Бланк відповідей.

Правильні відповіді (тим, хто виконує тест, надаються тільки після його виконання).

Норми оцінок.

Основна структурна одиниця тесту - тестове завдання. Його складові:

безпосередньо завдання (починається з активного дієслова - того, що необхідно зробити: укажіть, підкресліть, відзначте, запишіть, виберіть правильну відповідь, закінчите пропозицію, упишіть пропущений текст і т. п.);

ствердження, малюнки, таблиці, формули, схеми і т. п., частина яких пропущена;

питання;

варіанти відповідей (якщо такі маються).

Форми тестових завдань

Приклади тестових завдань різної форми

Форми тестових завдань по перевірці кожного рівня засвоєння

Проведення контролю і оцінювання навчання на основі тестування має певні особливості, що можна поділити на переваги і недоліки. Переваги дидактичного тестування:

§ оперативність проведення;

§ економність (при тестовому контролі викладач перевіряє лише правильність виконання, часто за допомогою коректно визначеного стандарту, тому на перевірку і оцінку знань у нього йде мінімум часу);

§ можливість одночасно охопити велику кількість осіб

§ можливість одночасно перевірити більший обсяг знань

§ здатність забезпечити індивідуалізований підхід в навчанні,

§ за умов якісної підготовки - велика об'єктивність результатів.

Недоліки дидактичного тестування:

§ при масовому тестуванні велика ймовірність неправильної відповіді не стільки з відсутності знань, скільки з неправильного розуміння питання;

§ вибір відповідей дає досить значну можливість вгадувати правильну відповідь, при цьому головне - це не стільки знати, скільки орієнтуватись в умовах тестування, проявити кмітливість;

§ тести визначають лише кінцевий результат діяльності учня, не показують того, як він дійшов до цього, як долав труднощі, що було причиною помилки при виборі відповіді - незнання, неуважність або пошук нестандартного рішення.

Усі завдання повинні бути короткими, гранично ясними і конкретними (якщо завдання письмове, «запишіть» краще, ніж «назвіть», «підкресліть» краще, ніж «укажіть»).

Варіанти відповідей повинні бути по можливості короткими, приблизно однаковими по довжині, здаватися дорівнює правдоподібними, логічно відповідати на поставлене запитання, не повинні бути занадто очевидними.

У тесті з множинним вибором оптимальна кількість варіантів відповідей 5-7.

Труднощі завдань повинні поступово зростати: від закритих дихотомічних питань до відкритих тестових завдань, що вимагають розгорнутої відповіді.

Завдання повинні бути різних труднощів: 15-20% завдань повинні бути здатні виконати навіть самі слабко знаючі учні, 15-20% завдань - тільки самі знаючі, інші 60-70% завдань повинні бути середніх труднощів.

Тести перевіряють ступінь досягнення учнем запланованого рівня засвоєння навчального матеріалу. Тому форма тестового завдання по перевірці сформованості якого-небудь уміння повинна відповідати запланованому рівню його засвоєння.

Ш Цікавими варіантами закритих тестових питань є кросворди.

Ш У відкритих тестових завданнях можуть використовуватися опису ситуацій, що вимагають вибору й обґрунтування рішення, малюнки, по яких необхідно скласти розповідь і т. п. Такі завдання вимагають розробки відповідних критеріїв їхнього виконання.

Ш Для економії кількості екземплярів тестів оптимальніше, щоб учні давали відповіді не в самих тестах, а в бланках для відповідей. Інколи для економії часу можна також продиктувати тести на слух. Однак учням легше відповідати на тест у самому тесті (хоч при цьому важче забезпечити індивідуальність відповіді).

Ш Відсутні частини тверджень і т. п. можуть уписуватися як безпосередньо в ці твердження (для цього повинно бути досить місця), так і записуватися в бланках відповідей (у цьому випадку в місцях пропусків ставляться номери).

Ш При проведенні дидактичного тестування слід враховувати особливості груп навчання, мати всі необхідні для тестування матеріали (попередньо розкладені): тести, інструкції, схеми роздавання тестів, система розрахунку балів, встановлювати орієнтовний час виконання тестів (0,5-2 хвилини на одне тестове запитання).

Сьогодні актуальним є комп'ютерне тестування навчальної успішності, що дозволяє ще більш прискорити процес тестування.

У впровадженні тестового контролю слід не забувати також про перевіряння якості тестів. Основними параметрами якості тестів вважають валідність і надійність.

Валідність тесту визначається, насамперед, тим, наскільки повно і точно тест охоплює матеріал навчальної програми (окремої або одночасно декількох тем), наскільки він відповідає навчальним планам. Звичайно у підсумковому тесті з дисципліни (теми) застосовують 5-7 запитань з кожної теми (кожного питання теми). Якщо при цьому загальна кількість тестів буде надмірною, тести розподіляють на декілька рівнозначних варіантів. У тестах не повинне бути не одного позапрограмного питання. Під валідністю також розуміють відповідність того, що проектувалося перевірити і того, що було перевірено насправді. Інколи замість знань з конкретної дисципліни дидактичний тест перевіряє загальний кругозір, ерудицію. Неправильна організація дидактичного тестування, що обумовлює несамостійність виконання тесту, можливість списування відповідей призводить до того, що остаточна оцінка знову ж таки відображає не рівень знань учня, а його кмітливість, винахідливість, вміння оперативно здобути інформацію у важких умовах і т. п. Інколи валідність тесту для оцінки якості професійної підготовки визначається через значну кореляцію результатів тесту і подальшої успішної діяльності за фахом.

Надійність тесту полягає в тому, наскільки точно він може «виміряти» знання учнів. «Надійний» тест повинен показувати однакові або близькі результати при повторному обстеженні, в аналогічних групах. При потворному обстеженні тест повинний надавати аналогічні результати для сильних, посередніх і слабких за успішністю учнів. Крім того, надійний тест надає можливість максимально наблизити оцінки різних викладачів стосовно одного і того ж учня (відповідати середній оцінці). Інколи надійність тесту перевіряється також його розчепленням на дві частини (наприклад, за кратними і некратними номерами завдань) і перевіркою кореляції між ними. Чим вищою буде кореляція, тим надійніший тест.

6. Поняття рейтингу

Сьогодні в теорії і практиці навчання все більше розповсюдження набуває рейтингово-модульний контроль.

Очевидно, що зміст навчальної дисципліни і відповідної науки не тотожні. Для навчання обираються базисні знання, вони певним чином структуруються і доповнюються специфікою певного профілю підготовки. Для зручності навчання базисні змістовні блоки доцільно логічно поєднати і побудувати специфічне навчання по їх вивченню.

Навчальний модуль - систематизоване вивчення певного базисного змістовного блоку дисципліни, що включає весь цикл навчальної діяльності: планування, мотивацію, організацію і контроль.

Модульне навчання нерозривно пов'язане з рейтинговою системою контролю. Рейтинг - це кількість балів, яку набирає учень протягом всього навчання. Наприкінці вивчення модулю чи навчального предмету в цілому рейтинг переводиться у підсумкову оцінку, виражену у загальноприйнятій формі. В рейтингу може підраховуватись загальна сума балів, а можуть розраховуватись і середні балові оцінки по блоках. Загальна сума балів і її розподіл за модулями залежить від уподобань викладачів і особливостей навчального предмету. Часто загальна сума балів дорівнює 100, оскільки цю цифру зручно перевести у відсотки.

Переваги рейтингу:

§ можливість систематизувати зміст і контроль з дисципліни, привчити учнів до систематичного навчання, вимог контролю і оцінювання, мотивація і стимулювання учнів, формування навички і вміння самоконтролю;

§ можливість диференціації змісту дисципліни в кожному модулі - поділ на критичний, достатній і оптимальний рівні засвоєння;

§ можливість попереднього контролю і оцінювання і порівняння його з підсумковим контролем - встановлення динаміки навчання;

§ можливість включити до загальної оцінки успішності навчання поточні оцінки;

§ можливість проектувати контроль, готувати учнів завчасно до контролю, позбавляючи їх тим самим зайвої напруженості;

§ розгорнута процедура оцінки результатів окремих ланок контролю забезпечує його надійність.

Недоліки рейтингу:

§ надмірна ускладненість розрахунку підсумкової оцінки, плутанина учнів і вчителів, повне розуміння сутності рейтингу тільки після завершення навчання - застосування лише у старших класах школи і у ВНЗ;

§ відмінності рейтингів з різних дисциплін - знову ж плутанина - використання аналогічних систем рейтингового контролю в одному навчальному закладі;

§ обмеження лише фіксованими оцінками - розгорнута система повідомлення результатів рейтингу, використання різних форм оцінок.

Вимоги до рейтингового контролю:

1) надання учням пам'ятки, що орієнтує в роботі з рейтингом на початку вивчення дисципліни, в якої містяться:

§ перелік завдань, що виконуються, і шкала балів за трьома рівнями виконання (задовільний, добрий, відмінний);

§ заохочувальні і штрафні бали;

§ установлений діапазон рейтингу, у межах якого учень отримує прийняту оцінку з дисципліни.

2) в ході поточного контролю за рейтинговою системою учень повинен мати можливість отримати інформацію щодо результатів навчання, покращити свою оцінку через виконання додаткових завдань, потворне виконання контрольних завдань;

3) в підсумковій навчальній успішності повинні бути відображені результати поточного навчання у доцільній пропорції (чим більше свідомість викладачів і студентів - тим більшою є роль поточної оцінки).

Основні висновки

1. Контроль - це обов'язкова складова управління будь-якою діяльністю, у тому числі і навчанням, що реалізує різноманітні функції.

2. За своєю структурою контроль - складна діяльність, що припускає підготовку, перевірку, оцінювання і корекцію.

3. В підготовці контролю необхідно створити всі необхідні елементи контролю, у тому числі ретельно продумати психологічні наслідки оцінювання, підібрати правильні способи вираження оцінки.

4. Перспективним методом здійснення контролю в сучасних умовах, що має ряд значних переваг, є дидактичне тестування, а перспективною формою - рейтинг. За умов їх правильної організації вони здатні забезпечити успішний контроль навчання.

Література

1. Булах І. Методи контролю та оцінювання рівня знань / Сучасні системи вищої освіти: порівняння для України. - К.: Видавничий дім «КМ Асаdemia», 1997. - С. 169 - 185.

2. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр «Академія», 2001. - С. 294-299, 351-358.

3. Інгенкамп К. Педагогическая диагностика. - М.: Педагогика, 1991.

4. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. - К.: «ЕксОб», 1999. - 304 с.

5. Лозова В.І., Москаленко П.І., Троцко Т.В. Розділ «Дидактика»: Навчально-методичний посібник. - К.: ІСДОУ, 1993. - 140 с.

6. Никитина Н.Н., Железнякова О.М. Петухов М.А. Основы профессиональной педагогической деятельности: Учеб. пособие для студ. учреждений сред. проф. образования. - М.: Мастерство, 2002. - С. 253-269.

7. Педагогика и психология высшей школы. - Ростов-на-Дону: «Феникс», 1998. - С. 115-131.

8. Педагогика: Учеб. пособие для студ. пед. учеб. завед./ Под ред. П.И. Пидкасистого. - М.: Пед.об-во России, 1998. - С. 352-366.

9. Подласый И.П. Педагогика: Новый курс: Учеб. для студ. пед. вузов: В 2 кн. - М.: Гуманит. центр ВЛАДОС, 1999. - Кн.1. - С. 543-571.

10. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. - СПб.: ЗАО «Издательство «Питер», 1999. - С. 379-399.

11. Фридман Л.М. Педагогический опыт глазами психолога: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1987. - С. 189-222.

12. Якунин В.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие / Европ. ин-т экспертов. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А.: Изд-во «Полиус», 1998. - С. 210-234.

Страницы: 1, 2