Логічне мислення - це оволодіння учнем прийомами логічної обробки знань, тобто встановлення узагальнених зв'язків між новими знаннями і раніше вивченим матеріалом, приведення знань у певну впорядковану систему. Його характеризує уміння давати визначення понять, а також оволодіння прийомами міркування, доведення, спростування, підведення підсумків, висуванням гіпотез, прогнозів.
Абстрактне мислення передбачає уміння учня відриватися від несуттєвих, другорядних ознак, виділяти загальні та суттєві і на цій основі формувати абстрактні поняття.
Узагальнене мислення характеризується умінням знаходити загальні принципи або способи дії, що поширюються на певну групу явищ.
Категоріальне мислення - уміння об'єднувати поняття в класи і групи на підставі певних істотних ознак подібності.
Теоретичне мислення передбачає здатність до засвоєння знань високого рівня узагальнення, розуміння наукових засад і принципів розвитку тих чи інших галузей знань, уміння бачити залежності і закономірності існуючих зв'язків між явищами.
Індуктивне мислення передбачає рух думки від окремого до загального, від фактів до узагальнень, висновків.
Дедуктивне мислення пов'язане з мисленнєвим процесом, який характеризується рухом думки від загального до окремого (наприклад, від правил до прикладів).
Алгоритмічне мислення характеризується неухильним дотриманням інструкції чи розпорядження, які-вказують строгу послідовність дій, що забезпечує отримання потрібного результату.
Технічне мислення пов'язане з мисленнєвою діяльністю в процесі інженерно-технічної праці. Вона передбачає розуміння наукових основ і загальних принципів виробничих процесів, психологічну готовність людини до роботи з технікою.
Репродуктивне мислення характеризує мисленнєву діяльність, яка пов'язана з актуалізацією засвоєних знань для розв'язання задач відомого типу або виконання дій у знайомих умовах.
Продуктивне (або творче) мислення пов'язане із самостійним вирішенням учнем нових завдань на основі набутих знань, а також із використанням нових даних, способів і засобів, необхідних для їх вирішення.
Системне мислення проявляється в здатності людини виявляти зв'язки між науками, розуміти загальнонаукові закони, які лежать в основі їх розвитку, мати узагальнені уявлення про закономірності розвитку природи і суспільства, що пов'язано з формуванням наукового світогляду.
Розбудова демократії в Україні неможлива без розумної, мислячої людини, яка не сліпо сприймає певні положення, декларації, а здатна їх критично аналізувати, корегувати свою поведінку відповідно до життєвих ситуацій.
Критичне мислення (гр. kritike - мистецтво розбирати, судити) виявляється в здатності самостійно вказати на причину загально прийнятих стандартів або заперечити їх, висуваючи суттєві та переконливі аргументи.
Це мислення є нестандартним. Воно не може ґрунтуватися на алгоритмах чи на інших механічних процедурах. В його основі лежить здатність учнів до самостійних логічно грамотних роздумів і суджень; тобто уміння не піддаватися впливу чужих думок, а "правильно оцінювати їх, бачити їхні сильні й слабкі сторони, виявляти те цінне, що в них є, і ті помилки, що допущені в них" (С.О.Смирнов). До критичного мислення вдаються у тих випадках, коли необхідно зважити та оцінити альтернативи, а також коли потрібні оцінка пріоритетів і визначення достовірності й доречності.
Особистість, яка критично мислить, використовує критичне мислення як засіб корекції та ліквідації помилок, насамперед у власному мисленні. При цьому здійснюються не окремі розумові дії та операції, а сам процес мислення, пов'язаний із такими основними характеристиками, які відчуття життєвої ситуації, здатність до висновків, самокорекція.
За своєю суттю критичне мислення є діалогічним, тобто представляє безперервну дискусію. Увага в ній зосереджується більше на предметі дискусії, а не на індивідуумах. Головна мета дискусії - сприяти кращому функціонуванню процесу пізнання.
Шляхами вирішення завдань розумового виховання є навчання і позакласна робота з учнями. Незалежно від змістовного наповнення вони забезпечують умови для обговорення питань і проблем, що мають для учня життєве значення, розвитку діалогу (полілогу), формування уміння висловлювати свою думку, вислухати інших, наводити аргументи, оцінювати їх вагомість, шукати протиріччя тощо.
У позакласній роботі з цією метою використовують: сократівські бесіди, дискусії, диспути, відверті розмови, інтелектуальні аукціони, ринги, захисти фантастичних проектів, конкурси, олімпіади, ярмарки творчих робіт, КВК, фестивалі тощо.
1.3 Аналіз педагогічного досвіду з проблеми
Людмила Мовчан, вчителька початкових класів Рокитнянського НВО «ЗОШ I-II ст. №5 - дитячий садок» пропонує для вивчення учнями 1-2 класів.
1 клас
(1 год на тиждень)
Логіка малюнків (13 год)
Вправи на розвиток спостережливості. Графічне конструювання.
Подібність у суттєвому. Графічне конструювання.
Танграм. Просторова орієнтація та уява.
Закономірності. Вправи на розвиток мислення за аналогією.
Лабіринти. Вправи на розвиток наочно-схематичного мислення.
Мова та мислення (12 год)
Антоніми.
Виділення суттєвого на вербальному рівні.
Інтелектуальний тренінг на вербальному рівні.
Анограми. Вправи на розвиток кмітливості, швидкості читання.
Узагальнення на вербальному рівні.
Подібність. Вправи на визначення зайвого. Подібність за суттєвою ознакою на вербальному рівні.
Мовні головоломки.
Аналогії. Мислення за аналогією на вербальному рівні.
Мислення в математиці (9 год)
Головоломки із сірникової коробки. Вправи на розвиток нестандартного мислення.
Вправи геометричного змісту.
Цікава математика або задачі з «родзинками».
Числові ряди.
Евристичні задачі або «Є ідея».
Ребуси. Вправи на розвиток нестандартного мислення та кмітливості.
Очікувані результати навчальних досягнень учнів на кінець року
Учні повинні знати: поняття аналогії; найпростіші геометричні фігури.
Учні повинні вміти: виконувати завдання за аналогією; виділяти суттєве на вербальному рівні; знаходити закономірності в малюнках та схемах; здійснювати узагальнення на вербальному рівні; розміщувати предмети в просторі.
2 клас
Логіка малюнків (11год)
Подібність у суттєвому.
Просторова орієнтація та уява.
Закономірності на невербальному рівні.
Аналогії.
Читання і створення схеми об'єкта.
Розгадування та читання ребусів.
Мова та мислення (8 год)
Інтелектуальні тренінги.
Анаграми-приказки.
Подібність за суттєвою ознакою на вербальному рівні.
Класифікація. Виділення подібних понять.
Вправи на розвиток гнучкості мислення. Читання шифрограм.
Вправи на розвиток нестандартного мислення на вербальному рівні.
Аналогії або подібність між неподібним.
Мислення в математиці (14 год)
Головоломки із сірникової коробки.
Задачі геометричного змісту.
Поділ на частини та складання цілого з частин.
Задачі на визначення та порівняння віку.
Задачі на припущення.
Задачі на метод вилучення.
Числові квадрати та закономірності.
Очікувані результати навчальних досягнень учнів на кінець вивчення курсу
Учні повинні знати: принципи використання аналогій для встановлення закономірностей на невербальному рівні; принципи складання та розв'язування ребусів; принципи розв'язування та складання числових квадратів.
Учні повинні вміти: класифікувати предмети за подібними ознаками; розв'язувати мовні головоломки; розв'язувати прості задачі геометричного змісту на побудову; ділити на частини та складати ціле з частин; розв'язувати задачі на припущення та метод вилучення.
Л. Маслюк, учителька початкових класів «Школи ЕйдоС», м. Запоріжжя пропонує:
Про тигра, який вірив, що він коза
Почну з метафори. Під час пологів померла тигриця, і тигр був вихований козами. Звичайно, тигр вірив, що сам був козою. Це було природно: той, хто живе з козами і вихований ними, переконаний, що він коза. Він залишився вегетаріанцем, поїдаючи і жуючи траву. Він не підозрював, що був тигром, навіть уві сні йому це не могло привидітися.
Трапилося так, що одного прекрасного дня до стада кіз підійшов старий тигр і не зміг повірити своїм очам. Молодий тигр пасся серед кіз! Кози не боялися його! Старому тигру якось вдалося взяти його під опіку. Зробити це було дуже важко. Молодий тигр тікав, прагнув сховатися, плакав, кричав, сильно тремтів від страху. Усі кози втекли, і він теж намагався втекти разом з ними, але старий тигр потяг його до води. Молодий не хотів іти. Він був до смерті наляканий, щосили чинив опір. Але старий тигр всетаки тягнув його до озера.
Озеро було гладеньким, як дзеркало. Він примусив молодого звіра подивитися у воду. Молодий дивився очима,повними сліз. Зображення було нечітким, але він бачив, що виглядає так само, як і старий тигр. Сльози зникли, і виникло нове відчуття; коза стала зникати з голови. Він більше не був козою, але він не міг повірити своїм очам. Тіло досі тремтіло, він боявся. Думав: «Можливо, це мої фантазії. Як може раптом коза перетворитися на тигра? Це неможливо, цього ніколи не було. Такого ще ніколи не було». Він не міг повірити своїм очам, але перша іскра, перший промінь світла увійшов до його істоти.
Насправді він не був тим самим. Він ніколи б не зміг бути тим самим. Старий тигр привів його в свою печеру. Тепер він не так наполегливо чинив опір, його небажання не було таким сильним. Поступово він набрався сміливості. Зібрав свою мужність.
Коли він входив до печери, то ходив вже як тигр. Старий тигр дав йому трохи м'яса, щоб він поїв. Це боло важко для вегетаріанця, практично неможливо, його стало нудити, але старий тигр не хотів слухати. Він примусив його їсти. Коли ніс молодого тигра наблизився до м'яса, дещо трапилося: через запах щось, що було глибоко в його істоті, те, що міцно спало, стало пробуджуватися. Коли тигр спробував м'ясо, рев прорвався через його істоту. У цьому реві коза зникла і з'явився тигр - у всій своїй красі та пишності.
ТРВЗ - технологія «мислення»
Спробуємо поглянути на ТРВЗ очима людини, яка намагається зрозуміти, чому з одних учнів виростають творчі, креатині особистості, а інші здатні вирішувати лише стандартні завдання. Як навчити дитину мислити нестандартно, знаходити безліч рішень, і не просто безліч, а кращі, ідеальні рішення у різних сферах життя.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
