Тема « Без води немає життя. Властивості води-рідини» 3 клас.

- Які ви знаєте властивості повітря?

- З чого складається повітря?

- Як зберегти повітря чистим? [ 9, с. 48].

Актуалізація опорних знань учнів. Покликана забезпечити узгодження між викладеною вчителем інформацією та сприйняттям, засвоєнням, осмисленням її учнями.

Тема «Тварини. Різноманітність тварин» 1 клас.

- Яких ви знаєте свійських тварин?

- Які свійські тварини є у вашої бабусі в селі?

- Що вони їдять?

- Які у них клички? [11, с. 89].

Тема «У царстві рослин» 2 клас.

- Що таке природа?

- Що належить до живої природи?

- Чому?

- Яку користь дає природа людям? [13, с. 41].

Пояснення нового матеріалу. Полягає не тільки у викладанні, а й у керуванні процесом засвоєння учнями нових знань.

Тема «Як тварини готуються до зими. Як люди готуються до зими» 2 клас.

Бесіда про свійських і диких тварин.

На дошці прикріплені малюнки зайця, ведмедя, лисиці, вовка, корови, коня, собаки, кота. Діти називають тварин.

- На які дві групи можна розділити цих тварин? (Дикі, свійські)

- Яких тварин називають дикими?

- Назвіть диких тварин, які живуть у нашому краї.

- Яких тварин називають свійськими?

- Які свійські тварини є у вас вдома?

- Хто їх доглядає?

- Який корм їх до вподоби?

- До кого з членів сім'ї вони найбільше прихильні? Чому? [13, с. 70].

Тема «Тварини - частина живої природи» 3 клас.

Бесіда з елементами розповіді.

- Тварини як і рослини, - це живі організми. Які ознаки властиві живим організмам?

- То чому ж живу природу поділили на рослин і тварин? Чим вони відрізняються? (Основна відмінність - те як і чим вони живляться)

- Як живляться рослини? Де вони беруть собі їжу?

- А чим живляться тварини?

- Чим же відрізняються тварини від рослин? [19, с. 3]

Фізкультхвилинка. Основне завдання - зняти втому дітей, змінити вид діяльності на більш рухливий.

- Друзі мої, як живете?

- Ось так, ось так. (плескають в долоні)

- Друзі мої, як вчитеся?

- Ось так, ось так. (плескають в долоні)

- Друзі мої, як летять пташата?

- Ось так, ось так. (імітують політ птаха)

- Друзі мої, як стрибають зайчата?

- Ось так, ось так. (стрибки)

- Друзі мої, як спить природа?

- Ось так, ось так. (зображають природу, що спить)

- Друзі мої, як живете?

- Ось так, ось так. (плескають в долоні) (Із досвіду вчителя школи №54 м. Львова)

Узагальнення та систематизація знань учнів. Даний етап дозволяє зробити учням, з допомогою вчителя, певні загальні висновки щодо даної теми уроку.

Тема «Грунт» 1 клас.

- Що таке грунт?

- З чого складається грунт?

- Для яки тварин грунт є домівкою?

- Яке значення грунту в житті людини?

- Як люди повинні дбати про грунт? [11, с. 78].

Тема «Птахи нам на крилах весну принесли» 2 клас.

- Які основні ознаки птахів?

- Чому вони вимушені відлітати у теплі краї?

- Хто першим сповіщає людям про прихід весни?

- Яких перелітних птахів ви знаєте, покажіть на малюнку. [17, с. 43].

Підбиття підсумків уроку. Передбачає аналіз вчителем, що дізналися учні на уроці, якими знаннями та вміннями оволоділи.

Тема «Тварини навесні» 2 клас.

- Які турботи у птахів навесні?

- Що змінилося у житті звірів навесні?

- Як треба поводитися у природі? [13, с. 166].

Тема «Населення України» 4 клас.

- Що нового ви дізналися на уроці?

- Скільки людей мешкає в Україні?

- Яка кількість населення у нашому місті?

- Що на уроці вам найбільше запам'яталося? [10, с. 148].

Отже, бесіду як метод навчання в початковій школі можна використовувати на всіх етапах уроку природознавства: організаційній частині, фенологічних спостереженнях, мотивації навчальної діяльності, перевірці домашнього завдання, актуалізації опорних знань, поясненні нового матеріалу, фізкультхвилинці, узагальненні та систематизації знань учнів, підбиті підсумків уроку.

РОЗДІЛ 3. ДІАГНОСТИКА ТА АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ ВЧИТЕЛІВ ЗОШ №54 МІСТА ЛЬВОВА

З метою виявлення особливості використання та ролі методу бесіди на уроках природознавства було здійснено діагностику та проаналізовано педагогічний досвід вчителів на базі ЗОШ №54 м. Львова. Для цього був використаний емпіричний метод - метод опитування (анкетування).

Було опитано 5 вчителів початкових класів СШ №54 м. Львова, які мають педагогічний стаж від 15 до 20 років. В анкеті міститься 7 питань (див. Додаток А).

Із 5 опитаних вчителів усі 5 (100 %) використовують бесіду на уроках природознавства як метод навчання.

Вступну бесіду використовують 4 вчителів (80 %).

Бесіду - повідомлення - 1 вчитель (20 %).

Бесіду - повторення - 1 вчитель (20 %).

Контрольну бесіду - 3 вчителів (60 %).

Репродуктивну бесіду - 1 вчитель (20 %).

Систематизуючу бесіду - 2 вчителів (40 %)

Евристичну бесіду - 4 вчителів (80 %).

Катехізисну бесіду - жоден вчитель (0 %).

Це можна зобразити у виді діаграми (Рис. 1).

Рис. 1 Види бесід, що використовують на уроках природознавства

Основними критеріями відбору питань для бесіди використовують:

поділ змісту матеріалу на смислові частини - 4 вчителів (80 %);

створення системи питань - 5 вчителів (100 %);

побудова бесіди за принципом наступності - 3 вчителів (60 %);

запитання конкретні за змістом - 2 вчителів (40 %) (Див. Рис. 2).

Рис. 2 Критерії відбору питань для бесіди

Опитані вчителі використовують бесіду на різних етапах уроку:

фенологічні спостереження - 5 вчителів (100 %);

мотивація навчальної діяльності - 1 вчитель (20 %);

перевірка домашнього завдання - 2 вчителів (40 %);

актуалізація опорних знань - 5 вчителів (100 %);

пояснення нового матеріалу - 5 вчителів (100 %);

узагальнення та систематизація знань учнів - 4 вчителів (80 %);

підбиття підсумків уроку - 4 вчителів (80 %) (Див. Рис. 3).

Рис. 3 Використання бесіди на різних етапах уроку природознавства

Всі опитані вчителі (5 вчителів - 100 %) вважають бесіду ефективним методом навчання, оскільки з її допомогою ознайомлює дітей з певною темою, дізнається рівень знань учнів, а також їхню думку щодо певного питання, у ході бесіди формуються природничі знання; вчитель може активізувати учнів; учні у ході бесіди роблять свої певні узагальнення, висновки.

За допомогою методу анкетування було виявлено, що усі опитані вчителі використовують метод бесіди на уроках природознавства. Вони використовують різні види бесіди. Найчастіше вчителі використовують вступну бесіду (4 вчителів - 80 %), евристичну (4 вчителів - 80 %) , контрольну (3 вчителів - 60 %) та систематизуючу (2 вчителів - 40 %).

Готуючись до використання бесіди, вчителі використовують певні критерії відбору питань: поділяють зміст матеріалу на смислові частини (4 вчителів - 80 %), створюють систему питань (5 вчителів - 100 %), будують бесіду за принципом наступності (5 вчителів - 100 %), відбирають запитання конкретні за змістом (2 вчителів - 40 %). Це свідчить про те, що вчителі використовують такі критерії відбору питань, що сприяють побудові ефективної бесіди на уроках природознавства.

Опитані вчителі використовують бесіду на різних етапах уроку. Найчастіше використовують під час фенологічних спостережень (5 вчителів - 100 %), актуалізації опорних знань учнів (5 вчителів - 100 %), пояснення нового матеріалу (5 вчителів - 100 %), узагальненні та систематизації знань учнів (4 вчителів - 80 %), підбиття підсумків уроку (4 вчителів - 80 %), перевірці домашнього завдання (2 вчителів - 40 %).

Усі ,опитані, вчителі вважають бесіду ефективним методом навчання на уроках природознавства. Вона впливає позитивно на особистість учня: з її допомогою учні дізнаються багато їм невідомого і нового, висловлюють свої думки, разом з тим розвиваються мислення уява, увага, тобто психічні процеси, учні під час бесіди повинні слідкувати за своїм мовленням,вчаться вступати у діалог, використовуючи певні етичні норми під час ведення діалогу. Тобто завдяки бесіді вчитель розвиває творчий потенціал учнів, вчить набувати та використовувати раніше набуті знання.

Проходячи практику у ЗОШ №54, я спостерігала за уроками вчителя - методиста Гулик Світлани Павлівни, 3 - А клас. Світлана Павлівна використовує бесіду майже на усіх етапах уроку, що сприяє кращому засвоєнню учнями природничого матеріалу. На мою думку Гулик С. П. вдало використала бесіду на етапі пояснення нового матеріалу (Додаток Б), що дозволило не лише вчителю монологічно пояснювати нову тему, але й висловити свої думки і судження дітям. Це можна відтворити за допомогою фрагменту уроку.

Вивчення нового матеріалу, закріплення знань та умінь

1. Бесіда з учнями.

Перед вами ілюстрації тварин (у підручнику, с. 138). Поміркуйте: до яких груп належать ці тварини? Так, це звірі. Але чому ж вони виділені в окремі групи? Подивіться до малюнків і поміркуйте.

Отже, всі тварини об'єднуються в групи в залежності від того, чим вони живляться.

Тема сьогоднішнього уроку «Чим живляться тварини. Ланцюги живлення».

Для чого ми будемо вивчати цю тему?

А для чого нам це потрібно?

2. Робота в парах.

Прочитайте статтю на с. 138 за абзацами, перевірте власні знання і знання свого напарника.

3. Гра «Яка це тварина? Чому?»

Вчитель показує зображення будь-якої тварини. Учні називають відповідно: це хижа тварина, бо їсть зайців; це всеїдна тварина, бо живиться і рослинами, і тваринами.

4. Слово вчителя.

(Використовуючи малюнок). У природі всі живі організми взаємопов'язані між собою. Зверніть увагу на цей малюнок: зайчик їсть капусту, тобто рослину, а вовк харчується зайцями. Значить, вовк живиться теж рослинами? Так, якщо рослин буде мало, зайці будуть голодні, і, звичайно ж, будуть гинути і вовки. Це і є ланцюжки живлення. Ланцюги - це зв'язки.

Діти, допоможіть мені розшифрувати ці три ланцюги живлення (плакати: малюнки дев'яти об'єктів природи).

Страницы: 1, 2, 3, 4