Рефераты. Методи та форми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів

p align="left">Самостійна робота - це шлях, спосіб, основний засіб оволодіння студентом навчальним матеріалом, його поглиблення і розширення у час, вільний від обов'язкових знань. Вона забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретного предмету. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою предмета, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота може виконуватись студентом , у бібліотеці, навчальних кабінетах, лабораторіях, комп'ютерних класах, а також у домашніх умовах. У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік самостійної роботи студента доводиться до відома студентів на початку поточного семестру. За умови організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

Навчальний матеріал, передбачений планом для самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з матеріалом, засвоєним на лекціях, семінарах чи практичних заняттях.

Самосійна робота студентів - найважливіший елемент навчального процесу і одна з найбільш важливих навчально-методичних проблем, над якою постійно працює комісія технічних дисциплін.

Головне завдання викладачів та майстрів виробничого навчання -формування фахівців мислячих , виховання в них прагнення і внутрішньої потреби постійно вчитися, опрацьовувати і самостійно поповнювати отримані знання. Готувати спеціалістів, здатних використовувати ці знання на практиці в сучасних умовах, творчо з відповідним реальним підходом застосовувати придбані навички та вміння в будь-яких ситуаціях, проявляти активність та ініціативу в розв'язанні виробничих завдань, самостійно вирішувати проблеми, які виникають.

При недостатньому залученні студентів до самостійної діяльності незадовільно забезпечується розвиток таких важливих якостей особистості, як творча активність, ініціативність, спостережливість, допитливість, уява та логічне мислення, пізнавальні здібності. Поліпшення якості підготовки спеціалістів потребує постійного удосконалення системи наукової організації навчально-виховного процесу. Одним з важливих елементів цієї системи і є чітка організація та регламентація всіх видів самостійної роботи студентів.

Самостійна робота - це різноманітні види індивідуальної та колективної навчальної діяльності студентів, яка здійснюється як на навчальних заняттях, так і поза аудиторією, самостійна робота регламентується Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України, затвердженим наказом Міністерства освіти України №16 від 2 червня 1998р. Передбачено, що навчальний час, відведений для самостійної роботи студентів, визначається робочим навчальним планом і становить 1/3 загального обсягу навчального часу студента, але не більше 2/3 його для вивчення конкретної дисципліни. З кожної дисципліни затверджується перелік питань для самостійного виконання студентами. Визначаються також види самостійної роботи та форми контролю, вказується рекомендована література для користування.

На теоретичних, лабораторних і практичних заняттях з дисциплін технічного циклу рекомендуються такі види самостійної роботи:

складання конспекту лекції викладача;

складання конспекту, розділу, теми, що вивчається;

робота з підручником, навчальними посібниками, довідкою, нормативно-технічною та технологічною документацією;

робота з роздатковим матеріалом;

аналіз заслуханих рефератів інших студентів;

розв'язання задач з імітації виробничих ситуацій;

самостійне формування питань проблемного характеру, виробничих ситуацій;

узагальнення та аналіз усних відповідей своїх товаришів;

захист рефератів;

складання плану послідовного ремонту головних вузлів і деталей механізмів. При виконанні самостійної роботи з дисциплін технічного циклу студенти

завжди мають можливість отримати необхідну консультацію або допомогу з боку викладача, майстра виробничого навчання, завідуючого лабораторії. Викладачі, майстри проводять групові, індивідуальні консультації, додаткові заняття.

д) самостійна робота студентів.

Самостійна робота студентів забезпечується:

основною літературою (підручник, конспект лекцій викладача, навчальні та методичні посібники);

додатковою літературою (наукова, фахова, періодична);

методичними матеріалами (методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи студентами);

Самостійна робота студента може мати методи та прийоми:

опрацювання літературних джерел;

дослідницька і пошукова діяльність;

спостереження та аналіз певних процесів, явищ;

участь у іграх (навчальних, розвиваючих та ін.);

тестування і самотестування;

виконання різних вправ, тренінг;

конструювання, моделювання;

алгоритмування окремих процесів.

Цей перелік методів і прийомів самостійної навчальної діяльності не є вичерпним, бо кожна людина, крім загальноприйнятих, виробляє власні, які притаманні лише певному індивідууму. Самостійну навчальну діяльність можна розглядати як особисту творчу працю, яка має приносити плоди від певних розумових і психічних дій. Методи і прийми активізації аудиторної самостійної роботи студентів різної діяльності сприяє також наявність системи у використанні навчальних диференційованих тестів різних ступенів складності: багатоваріантних завдань; використання кросвордів, коміксів, вправ з "ключами" для самоконтролю, вікторини, диспутів.

1.4. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПО СПЕЦІАЛЬНИХ ПРЕДМЕТАХ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «МЕХАНІЗАЦІЯ С.Г.»

Вивчення багатьох спеціальних дисциплін в коледжі завершується розробкою курсового проекту. Мета його виконання - реалізувати здобуті студентами теоретичні завдання для розв'язання практичних завдань.

а) курсове проектування.

Курсове проектування сприяє закріпленню, поглибленню і узагальненню знань, одержаних в процесі навчання; студенти одержують навички конструювання, виконання розрахунків, вчаться керуватися ГОСТами, користуватися технічною літературою.

В зміст курсового проекту повинні входити: розрахунок конструкцій споруд, машин, апаратів, станків, розробка технологічних процесів, вирішення питань автоматизації, техніко-економічний аналіз порівняння варіантів технічних рішень. Тематика курсових проектів повинна бути актуальною і відповідати вимогам науково - технічного прогресу. Кожне індивідуальне завдання на курсове проектування повинно мати творчий характер. Курсові проекти будуються на фактичному матеріалі, одержаному від підприємств, організацій, при широкому використанні науково-технічної літератури. Реальні курсові проекти впроваджуються у виробництво.

Курсові проекти по спеціальних предметах виконуються студентами після вивчення ними відповідного курсу з використанням одержаних під час виробничо-технологічної практики знань, вмінь та навичок.

Видавати теми курсових проектів слід за 1-2 місяці до закінчення занять по курсу з тим, щоб деякі необхідні для курсового проекту питання студент вивчив самостійно. Консультації по проекту проводяться в тому випадку паралельно з теоретичними заняттями. Вони можуть бути груповими та індивідуальними.

Оскільки курсовий проект по профілюючому предмету є прообразом дипломного в період курсового проектування слід старанно відпрацювати всі загальні питання, з якими студент стикається при підготовці дипломного проекту. Це полегшить студенту всю подальшу роботу. Курсовий проект складається з графічної частини і розрахунково-пояснювальної записки. Креслення виконуються у відповідності до ГОСТів ЄСКД; при їх виконанні від студента слід вимагати точності, чіткості і виявлення творчої самостійності. Креслення загального виду проектованого вузла, машини, пристосування повинні даватися в необхідних проекціях.

Пояснювальна записка повинна містити необхідні розрахунки і обгрунтування, порівняльний аналіз вибраного технічного рішення, економічні обгрунтування.

б) дипломне проектування.

Дипломне проектування - завершальний етап навчального процесу. Його завдання - систематизувати, поглибити і узагальнити одержані студентами знання, закріпити всі набуті навики. Дипломне проектування представляє можливість самостійного вирішення комплексу технічних і економічних питань, з якими студенти постійно стикаються в процесі практичної діяльності. Дипломне проектування слід розглядати як одну з найважливіших форм перевірки теоретичних знань, обліку практичних вмінь і навичок. Якість його в великій мірі залежить від вмілої і правильної організації керівництва роботою студентів. Теми дипломних проектів повинні бути цікавими і актуальними в науково-технічному відношенні. Розроблювані конструкції механізмів, машин, станків повинні відповідати сучасному рівню технічного прогресу а технологічні процеси і методи організації праці повинні бути прогресивними. Перед дипломниками ставиться завдання не тільки оволодіти системою і методами проектування, але й внести в них свій творчий вклад, своє сучасне і оригінальне рішення. Викладачу слід добиватися, щоб студенти не тільки виконували проект, а повністю і частково виготовляли прилади, вироби, машини, приспособлення, моделі, макети.

Реальне дипломне проектування сприяє не тільки підвищенню рівня професійної підготовленості студентів, а й вихованню молодого спеціаліста. Хоч і неможливо домогтися того, щоб кожний дипломний проект студента був впроваджений у виробництво, однак потрібно прагнути, щоб він мав практичне значення і був максимально пов'язаний з життям, з завданнями, що стоять перед підприємствами, навчальними закладами.

в) дистанційна формам навчання.

Окремо необхідно зупинитися на дистанційній формі навчання, її особливостях та перевагах, Освітня система XXI століття - так називають дистанційну форму навчання, як одну з основних форм навчання у вищих навчальних закладах. Це форма, яка використовує глобальні комп'ютерні комунікації типу Internet і базується на індивідуальній роботі студентів з добре структуризованим навчальним матеріалом та активному спілкуванні з викладачами і студентами. Найбільш характерні риси такого дистанційного навчання:

гнучкість (можливість навчатися в можливий для себе час, в зручному місці і темпі);

паралельність (в поєднанні з іншими формами освіти, без відриву виробництва);

велика аудиторія (одночасне звернення до навчальної інформації великої кількості студентів, спілкування через мережу Ішегпеї);

економічність;

ефективне використання навчальних площ, технічних засобів;

соціальна рівність, інтернаціоналізм;

позитивний вплив на студента (підвищення його творчого та інтелектуального потенціалу за рахунок самоорганізації, вміння користуватись комп'ютерною технікою і самостійно приймати відповідальні рішення;

висока якість ( якість дистанційного навчання підвищується завдяки залученню найкращого професорсько-викладацького складу та використанню в навчальному процесі навчально-методичних посібників і контролюючих тестів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.