Методика формування інтересу до навчання та самостійної роботи студентів з дисципліни "Лісництво" - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Методика формування інтересу до навчання та самостійної роботи студентів з дисципліни "Лісництво"

ижче наведено модель навчального заняття з використанням методів самостійного набуття знань.

2.2 Модель навчального заняття з застосуванням методів самостійного набуття знань студентами
Ефективність самостійної роботи студентів залежить від того, на скільки раціональним виявився вибір методів самостійного набуття знань на кожному з етапів її організації і проведення. Нижче наводимо модель навчального заняття, якою передбачаються різні варіанти поєднань методів самостійного набуття знань з іншими видами методів навчання. Студент самостійно виконує завдання лише тоді, коли воно зрозуміло пояснене викладачем, коли створюються відповідні умови для пізнавальної діяльності і надана можливість виявити при цьому власну ініціативу. Загально відомо, що нові знання і вміння стають доступними і легко засвоюються тільки тоді, коли вони грунтуються на раніше набутих. Ось чому, перш ніж приступити до вивчення тієї або іншої теми, викладач повинен подбати про створення в пам'яті студентів відповідного "підґрунтя". Ним якраз і можуть бути знання і вміння, набуті на попередніх заняттях та життєвому досвіді, що безпосередньо стосуються теми уроку. При цьому потрібно максимально забезпечити самостійність роботи студентів.

Методи актуалізації вже набутих студентами знань мають стимулюючо-мотиваційний характер і займають одне з важливих місць в групі методів самостійного набуття знань. Підготовка студентів до сприймання нової теми - перший етап навчального заняття - повинна займати мінімальну кількість часу. Тому викладачу треба заздалегідь продумати, які питання будуть з'ясовані перед вивченням нової теми, як буде забезпечуватись активність студентів під час повторення, у якій формі воно буде здійснюватись - індивідуальній або колективній, які питання вони мають повторити вдома і як саме і таке інше. Щоб активізувати мислительну діяльність студентів на першому (підготовчому) етапі заняття, доцільно застосовувати інформаційно-пояснювальні прийоми та прийоми актуалізації знань, спрямовуючи їх на організацію фронтальної роботи групи. Доцільно застосувати такі види методів: вступна бесіда, актуалізуюча бесіда, бесіда-повторення. Також перед вивченням нового матеріалу можна запропонувати студентам самостійно виконати ряд практичних завдань, вправ, або заздалегідь задати завдання на спостереження тих явищ, процесів або предметів, які розглядатимуться на занятті під час вивчення нового матеріалу. В бесіді потрібно спонукати студентів до спроби самостійного розв'язання ще нерозв'язаних питань. Відтворювати в пам'яті студентів потрібно тільки ті знання, які важливі для даної теми, для її успішного засвоєння. Діти можуть відповісти не на всі запитання, але найважливішим на цьому етапі заняття є те, що викладач активізує розумову діяльність студентів, викликає в них інтерес до самостійної пізнавальної діяльності, який потім зберігається впродовж тривалого часу.

На другому етапі заняття (організаційному) застосовуються такі види методів як інструктаж і пояснення. Метою цього етапу заняття є організація колективу для проведення самостійної роботи, конкретизація теми і цілей цієї роботи, постановка завдань для всієї групи, ознайомлення студентів з вимогами, щодо оформлення проведеної роботи та оцінювання її результатів.

Третій етап заняття - самостійна робота, яка організується як індивідуальна робота, або робота в парах. Саме на цьому етапі заняття здійснюється диференційований підхід до навчання студентів з різних типологічних груп.

В процесі організації самостійної роботи студентів з низьким рівнем підготовленості до самостійної пізнавальної діяльності більшою мірою застосовуються інформаційно-пояснювальні і інформаційно-евристичні завдання, для студентів з середнім рівнем підготовленості - інформаційно-евристичні та проблемно-пошукові, проте в разі необхідності, для допомоги пропонуються пояснювальні завдання інформаційного характеру. Для організації роботи студентів з достатньо високим рівнем підготовленості використовуються як частково-пошукові так і дослідницькі завдання з переважаючим впливом останніх. Основним видом методів самостійного набуття знань, що застосовується на цьому етапі є навчальні диференційовані завдання.

У процесі організації самостійної роботи треба пам'ятати, що студенти з першої та другої груп прагнуть спирання на наочність. Використання зовнішніх наочних опор полегшує пошук співвідношень між фактами та поняттями у навчальній інформації, оперування якими передбачаються у завданні.

Під час самостійної роботи студенти у разі необхідності користуються підручником, конспектом лекцій, різними видами наочності, проводять лабораторні, або практичні роботи. Одержані результати оформляються письмово. Можлива також індивідуальна та диференційована допомога відстаючим з боку викладача або студентів - консультантів.

В ході заключного етапу заняття організується підсумкова бесіда, мета її полягає в узагальненні результатів, одержаних в процесі самостійної роботи. Тут бесіда застосовується як рефлексивний метод, що спрямовує розумову діяльність студентів на аналіз, обмірковування та переосмислення набутих знань.

Ефективність проведення навчальних занять такого типу залежить від педагогічно-доцільного відбору методів навчання на кожному з етапів заняття. Підходи до аналізу ефективності застосування обраних методів наведені в наступному підрозділі.

Нижче наводимо модель навчального заняття з можливими варіантами використання методів самостійного набуття знань (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Етапи заняття	активні методи самостійного набуття знань, що застосовуються	функції методів на кожному етапі
І - підготовчий	стимулюючо-мотиваційні: вступна бесіда; актуалізуючи бесіда; бесіда-повторення; практичні завдання	стимулюючо-мотиваційна: актуалізація знань з проблеми, активізація самостійної пізнавальної діяльності студентів, формування пізнавального інтересу до проблеми
ІІ - організаційний	стимулюючо-мотиваційні: інструктаж; пояснення	організаційна: організація групи для проведення самостійної роботи, визначення теми і цілей роботи, постановка питань для всього колективу групи, ознайомлення студентів з вимогами, щодо оформлення проведеної роботи та оцінювання її результатів
ІІІ - самостійна робота	методи самостійної роботи: завдання на відтворення; завдання частково-пошукові; пошукові; дослідницькі завдання	проведення самостійної роботи студентів за диференційованими завданнями, у індивідуальній або диференційовано-груповій формі
ІV - підсумковий	рефлексивні методи: письмовий звіт; підсумково-аналітична бесіда	аналіз, обмірковування, переосмислення студентами самостійно набутих знань

Як приклад організації навчального заняття з домінуванням методів самостійного набуття знань наведемо практичне заняття з Лісівництва для 3 курсу на тему: "Рубки догляду за лісом".

Для ефективного проведення самостійної роботи, в ході першого етапу заняття, необхідно коротко провести бесіду-повторення з питань:

Які види рубок догляду знають студенти? Що означає догляд за формою стовбура і крони, як він досягається? В якому віці проводять освітлення, прочищення, прорідження, прохідні рубки у різних насадженнях? Що таке інтенсивність рубок догляду за лісом?

В ході бесіди потрібно підвести студентів до сприйняття такого поняття як "рубки догляду" та створити проблемну ситуацію з питання про значення доглядових рубань в насадженнях різного віку та складу.

В ході другого етапу заняття студентам повідомляється про те, що вони будуть самостійно опрацьовувати новий матеріал за запропонованими завданнями різного рівня складності. Доводиться до відома студентів, якою максимальною кількістю балів буде оцінюватися кожний блок завдань. Одержані в ході самостійної роботи результати оформлюються студентами у письмовому вигляді. Самостійна робота студентів організується як робота з підручником з використанням спеціально підготовлених блоків завдань, що мають різний рівень складності.

1 блок завдань (відтворюючого характеру)

Випишіть основні поняття з теми: "Рубки догляду за лісом" та розкрийте їхню сутність.

Назвіть основні види рубок догляду, опишіть, в насадженнях якого віку їх доцільно застосовувати.

Поясніть, чим відрізняється інтенсивність рубок догляду за лісом від ступеня зрідження деревостанів рубками догляду.

2 блок завдань (частково-пошукового характеру)

4. Використовуючи рисунок 1 (див. додаток 1), зобразіть технологічну схему лінійного догляду в молодняках.

5. Наведіть приклади, де можливе поєднання таких рубок догляду як прорідження та прохідні рубки.

6. Поясніть за допомогою прикладів, чим відрізняються вузькопасічна технологія рубок догляду від середньопасічної

3 блок завдань (пошукового характеру)

7. Поясніть, що розуміють під технологічним улаштуванням лісосік при рубках догляду?

8. Розкрийте суть Тульського способу догляду за лісом.

9. Поясніть, як здійснюється перспективне і поточне планування рубок догляду?

Для перевірки якості засвоєння нових знань та їх закріплення на четвертому етапі навчального заняття викладач організовує фронтальну бесіду з аудиторією. Під час обговорення результатів самостійної роботи учні повинні хоча б у загальному вигляді отримати інформацію про те, які саме відповіді є вірними. Швидкий зворотній зв'язок допомагає студенту проаналізувати самостійно одержані результати, виявити недоліки та помилки.

2.3 Ефективність застосування методів самостійного набуття знань студентами
Як вже зазначалось вище, в процесі організації навчальної діяльності студентів завжди поєднується декілька методів навчання. Таке поєднання забезпечується взаємопроникненням методів, коли один з методів стає прийомом іншого і навпаки. Багатоаспектність методів дозволяє характеризувати одну і ту ж саму взаємодію педагога і студентів з різних боків. І якщо при цьому говорять про застосування в певний момент навчального процесу якогось окремого методу, то це означає, що він є домінуючим на даному етапі і має особливий вплив на вирішення основного дидактичного завдання. Більшість дослідників проблеми методів навчання прийшли до висновку про те, що метод навчання у кожному конкретному випадку має конструюватись викладачем. Ефективність його застосування залежить від багатьох факторів. Найбільш вагомими вважаються такі: [2]

Відповідність методів принципам навчання.

Відповідність цілям і завданням навчання.

Відповідність змісту певної теми.

Відповідність навчальним можливостям студентів: віковим (фізичним, психічним); рівню підготовленості (навченості, вихованості і розвитку); особливостям групового колективу.

Відповідність наявним умовам і відведеному для навчання часу.

Відповідність можливостям самих викладачів, що визначаються попереднім досвідом, рівнем технічного забезпечення та рівнем теоретичної і практичної підготовленості.

Що ж стосується ефективності застосування саме методів самостійного набуття знань, то тут, крім наведених вище факторів, потрібно також враховувати більш специфічні критерії, такі, як: рівень складності змісту навчального матеріалу, рівень пізнавальної самостійності студентів, а також наявність достатньої кількості навчального часу, що потрібний для самостійного вивчення студентами нового матеріалу.

Страницы: 1, 2, 3, 4