Методика формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання пейзажу - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Методика формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання пейзажу

орівняння даних констатуючого етапу експерименту в ЕК і КК показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв сформованості умінь виконання пейзажу в учнів. Це дало підставу стверджувати, що учні в ЕК і КК мали однаковий потенціал до виконання пейзажу.

Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення рівня естетичної вихованості, а також якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Покажемо сформованість умінь і навичок малювання з натури в учнів експериментального і контрольного класів (див. табл.1-3).

Зіставивши дані експериментального і контрольного класів, наведені у таблицях, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів сформованості в учнів умінь і навичок виконання пейзажу. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили свій рівень сформованості навичок виконання пейзажу внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень сформованості відповідних умінь, хоча й зросла, однак несуттєво.

Таблиця 1. Сформованість навичок візуального розрізнення живопису

в учнів експериментального і контрольного класів (у%)

№ п/п	РОЗРІЗНЕННЯ	Контрольний клас (%)	Експеримен-тальний клас (%)
1	розрізняє живопис, графіку, скульптуру, архітектуру, декоративне мистецтво	75	84
2	визначає найістотніші ознаки живопису як виду образотворчого мистецтва (зображення, одержане фарбами)	79	96
3	називає прізвища 1-2 живописців та 1-2 їхні роботи	71	85
4	користується назвами основних та похідних кольорів, простих геометричних форм, різних видів і типів ліній	73	89
5	користується назвами елементарних графічних матеріалів та інструментів	70	82

Таблиця 2. Сформованість елементарних уявлень про живопис

в учнів експериментального і контрольного класів (у%)

№ п/п	УЯВЛЕННЯ	Контрольний клас (%)	Експеримен-тальний клас (%)
1	передача кольором (на асоціативному рівні) зміни забарвлення довкілля (протягом року), певного настрою та стану природи (веселий, сумний, тривожний, прозорий, спокійний тощо)	75	86
2	просторове явище загороджування	70	82
3	рівномірне заповнення зображальної поверхні	71	84
4	передавати прості за характером і чітко виражені силуети форми і поверхні предметів і об'єктів живої природи кольором, різнохарак-терними лініями, штрихами, крапками, плямою	69	82
5	про врівноваженість композиції, яка досягається шляхом рівномірного (ритмічного) розташування елементів на площині	73	87
6	про особливості роботи акварельними фарбами, в т. ч. "по вогкій основі"	68	84

Таблиця 3. Сформованість елементарних умінь виконання пейзажу в учнів експериментального і контрольного класів (у%)

№ п/п	Уміння	Контрольний клас (%)	Експеримен-тальний клас (%)
1	отримувати похідні кольори та їх відтінки (додаванням білої чорної фарб та спектральних кольорів)	75	87
2	повністю заповнювати зображенням площину аркуша	74	89
3	передавати межу зламу відкритого простору ("земля - небо", "вода - небо") та його плановість за принципом "ближче - нижче", "ближче - більше", "далі - вище", "далі - менше"	70	85
4	використовувати вісь симетрії для створення зображення симетричної форми	73	82
5	передавати головне у композиції розміром та місцем розташування	75	90

Так, 22% учнів експериментального класу і 34% учнів контрольного класу має низький рівень сформованості умінь і навичок виконання пейзажу. До середнього рівня сформованості умінь і навичок виконання пейзажу відноситься найбільша кількість учнів за середнім значенням - 46% - ЕК і 47% - КК. Високого рівня сформованості умінь і навичок виконання пейзажу досягли майже половина учнів експериментального класу (32%) і лише 19% учнів контрольного класу.

Одержані результати дали змогу стверджувати, що експериментальна методика формування в учнів умінь і навичок виконання пейзажу на уроках малювання з натури значно підвищила мотивацію учнів початкової школи до творчості, сприяла допитливості та самостійності їхньої образотворчої діяльності, яка виражалася у вільному виборі засобів, матеріалів образотворчого мистецтва, у поєднанні різних технік виконання малюнків. Це продемонстрували учні експериментального класу під час роботи над тестовими та творчими завданнями. Порівняльний аналіз малюнків щодо їх якісної характеристики за діяльнісним критерієм показав, що учні з високим рівнем сформованості умінь виконання пейзажу мають розвинуте просторове мислення, розвинуту асоціативність, фантазію, насиченість уяви цікавими художніми образами та володіють відповідними образотворчими навичками.

Проаналізувавши результати дослідження, нами встановлено, що між виділеними критеріями і факторами, які зумовлюють сформованості в учнів умінь і навичок виконання пейзажу, і уроками живопису існує зв'язок

Результати проведеного аналізу підтверджують адекватність та методичну достовірність розроблених нами педагогічних умов формування в учнів умінь і навичок виконання пейзажу реальному навчально-виховному процесу початкової школи. Нами доведено, що впровадження їх у практику керування навчально-виховним процесом при викладанні образотворчого мистецтва сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер, що стимулює самовираження у практичній образотворчій діяльності.

Висновки
Головним завданням викладання малювання є навчання учнів основам реалістичного малюнка, тому вчитель будує свою роботу з учнями на спостереженні і вивченні навколишньої дійсності. Діти приходять в школу з різними навичками малювання; запас знань, образних уявлень у них дуже незначний, переважна більшість дітей не має уявлення про форму. Тому вчитель повинен навчити дітей основ малювання, тобто вміння спостерігати, свідомо сприймати форму предметів, бачити і передавати предмети на площині; в процесі навчання розвивати естетичні почуття і художній смак дітей; навчити дітей активно сприймати навколишній світ; розвивати зорову пам'ять, образне мислення, уяву і творчі здібності. Значною мірою ці завдання можливо розв'язати під час малювання пейзажу.

Твори живопису є одним із засобів ознайомлення учнів з життям. Вони допомагають їм краще зрозуміти його. Треба ознайомлювати дітей з картинами художників, звертаючи їх увагу на реалістичність мистецтва, на майстерність художника, який за допомогою пензля і фарб уміло передає найтонші відтінки явищ природи, найглибші переживання людини. Проблема залучення молодших школярів до мистецтва живопису в умовах сучасного розвитку освіти є вкрай важливим напрямком педагогіки і має ще багато недосліджених аспектів.

У пейзажі порівняно інші вимірювання простору й масштабності. Перед живописцем (графіком) відкриваються великі простори, багатоплановість (глибина точки зору), багата різноманітність форм, величин, кольорів, незвичність і постійна зміна освітлення, атмосферних явищ. Уміння розібратися в своїх враженнях від пейзажу, знайти в ньому найцікавіше, головне, відібрати потрібні деталі і підпорядкувати їх цілому - завдання важке навіть для досвідченого пейзажиста.

Малюнок в пейзажі не слід розуміти як прагнення до графічності, жорсткості зображення. Починаючі живописці повинні вивчати природу у всіх її проявах, постійно накопичувати запас спостережень і уявлень про неї. Треба всебічно аналізувати різні явища, об'єкти, деталі, елементи пейзажу окремо і у взаємодії з навколишніми предметами, освітленням, середовищем. Треба вивчати гармонію кольору, форм, деталей навколишнього світу, писати тривалі і короткочасні етюди в різну пору року, дня і стану погоди, робити нариси і зарисовки як з окремих елементів пейзажу, так і з панорамних видів.

Зображати пейзаж з натури - значить спостерігати і вивчати природу у всьому різноманітті і поетичності, малювати її при різному освітленні, в будь-яку погоду і час дня. Різні стани освітленості в природі надають на людину різну емоційну дію, викликають певну гамму переживань і настроїв. Саме передача стану в пейзажі визначає його емоційний образний лад і виразність. Працюючи з натури, перш за все слід зрозуміти, осмислити її характерні особливості, те, як вона виглядає в даний момент. Зрозумівши її загальний характер, можна приступити до вирішення композиційних завдань малюнка.

Малювання пейзажу є одним з основних завдань у розвитку просторової уяви та просторового зображення у тих, хто малює. Зображення пейзажу розвиває естетичні почуття, навчає спостерігати дійсність, знаходити красу в звичайному і виділяти характерне. Цю тему вивчають у всіх класах школи на уроках тематичного малювання й у процесі вивчення інших предметів.

Пейзаж - один з найпопулярніших серед дітей жанрів живопису, Картини пейзажистів дають людині естетичну насолоду і посилюють любов до рідної землі, до її чарівної краси. Працюючи над пейзажем, художник створює образ природи, ставлення людини до природи. Художній пейзаж відбиває не просто ті або інші види природи, а насамперед сприймання природи людиною, певне ставлення до неї, яке завжди пов'язане з світоглядом художника, певним колом ідей, переживань тощо. Художній задум розкривається в творі з явним розрахунком на пригадування і асоціації, що повинні виникати в глядача.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11