Методика ознайомлення дітей молодшого дошкільного віку з величиною предметів - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Методика ознайомлення дітей молодшого дошкільного віку з величиною предметів

ормування уявлень про величину

Рік навчання Вимоги до знань, умінь, навичок Вимоги до розвитку мовлення

Перший - другий рік навчання Знати: напрями протяжності - довжина, ширина, висота.

Вміти: порівнювати два предмети за довжиною, висотою і шириною, визначати рівність величин, відображати результати порівняння у мові Розуміти значення слів: «величина», «розмір», «довжина», «довгий», «короткий», «довше, ніж ... »,« коротше, ніж ... »,« ширина »,« широкий »,«вузький »,« ширше, ніж ... »,« вже, ніж ... »,« висота »,« високий »,« низький »,« вище, ніж ... »,« нижче, ніж ... »,« однакові »,« рівні по довжині, по висоті, по ширині »і намагатися використовувати їх у фразовой мови при виконанні математичних завдань, у продуктивній діяльності і в побуті.

Третій рік навчання: предмети можна порівнювати з різних товщин; довжина завжди більше, ніж ширина.

Вміти: викладати в ряд предмети (до п'яти) різні за величиною, у зростаючому і спадному порядку, порівнювати предмети за величиною на-віч, порівнювати предмети за двома товщин Розуміти значення слів: «найдовша», «довші», «коротше», «ще коротше», «сама коротка», «сама висока», «вище», «нижче», «ще нижче», «ще вище», «сама низька», «сама широка», «ширше», «ще ширше» , «вже», «ще вже», «сама вузька», «однакові по довжині, але різні по ширині» і використати їх у фразовой мови при виконанні математичних завдань, у продуктивній діяльності і в побуті.

Четвертий рік навчання: предмети можна порівнювати за величиною

Вміти: викладати в ряд предмети (до 10) різні за величиною в зростаючому і спадному порядку, порівнювати предмети за величиною на-віч, робити вимірювання величини, порівнювати предмети за різними товщин, визначати товщину предметів Розуміти значення слів: «товщина», «товстий» , «тонкий», «повний», «поганий», «товщі, ніж ...», «тонше, ніж ...» і використати їх у фразовой мови при виконанні математичних завдань, у продуктивній діяльності і в побуті [5, 112].

П'ятий рік навчання: для вимірювання довжини використовуються різні мірки; ніж мірка менше, тим більша кількість їх виходить більша кількість при вимірюванні однієї і тієї ж довжини.

Вміти: вимірювати довжину за допомогою умовних мірок; визначати обсяг рідких і сипучих тіл; порівнювати предмети по тяжкості. Розуміти значення слів: «виміряти», «мірка», «обсяг», «повний», «порожній», «важкий», «легкий», «важчим», «легше», «терези» і використати їх у фразовой мови при виконання математичних завдань, у продуктивній діяльності і в побуті.

3 Завдання змісту ознайомлення дітей дошкільного віку з величиною предметів
Чому необхідно знайомити дітей з порівнянням величини предметів? Існує думка, що діти приходять до школи з готовими поняттями про величину предметів. На практиці виходить зовсім інша картина. Перш ніж навчити дітей порівнювати величину предметів, їх треба навчити ці предмети бачити та розглядати.

Л. В. Глаголєва використовувала різні методи при навчанні порівнянні величин предметів, а саме - лабораторний, ілюстрований, дослідницький, наочний методи і гру, як метод навчання порівнянні величин.

Участь дитини в житті при нормальних умовах має виражатися лише в одному - в роботі - грі. Граючи, працюючи, живучи, він неодмінно особисто навчиться розрізняти величину предметів, якщо ми, дорослі, будемо при цьому його незамінними посібниками. Спостерігаючи навколишній матеріальний світ, сприймаючи його і розчленовуючи при посередництві своїх органів почуттів, дієво беручи участь в його житті, дитина поступово й непомітно для себе збільшує запас своїх уявлень.

Л.А. Венгер, О.М. Дьяченко пропонують здійснювати математичний розвиток на заняттях і закріплювати в різних видах дитячої діяльності, в тому числі, в грі [12, 77].

У процесі ігор закріплюються кількісні відношення (багато, мало, більше, стільки ж), вміння розрізняти геометричні фігури, орієнтуватися у просторі та часі.

Особлива увага приділяється формуванню вміння групувати предмети за ознаками (властивостями), спочатку по одному, а потім за двома (форма і розмір).

Ігри повинні бути спрямовані на розвиток логічного мислення, а саме на вміння встановлювати найпростіші закономірності: порядок чергування фігур за кольором, формою, розміром. Цьому сприяють і ігрові вправи на знаходження пропущеної в ряду фігури.

Сучасний стан математичного розвитку дошкільників передбачається в різних програмах. Одна з них - програма "Дитинство" полягає в наступному:

Мета - розвиток пізнавальних і творчих здібностей дітей (особистісний розвиток).

Зміст класичний:

- Порівняння - рахунок

- Зрівняння - вимірювання

- Комплектування - обчислення плюс елементи логіки і математики.

Методи і прийоми:

- Практичні (ігрові);

- Експериментування;

- Моделювання;

- Відтворення;

- Перетворення;

- Конструювання.

Дидактичні засоби:

Наочний матеріал (книги, комп'ютер):

- Блоки Дьенеша,

- Палички Кюїзенера,

- Моделі.

Форма організації дитячої діяльності:

- Індивідуально-творча діяльність,

- Творча діяльність в малій підгрупі (3-6 дітей),

- Навчально-ігрова діяльність (пізнавальні ігри, заняття),

- Ігровий тренінг.

Все це спирається на розвиваюче середовище, яку можна побудувати наступним чином:

1. Математичні розваги:

- Ігри на площинне моделювання (Піфагор, Танграм і т.д.),

- Ігри головоломки,

- Завдання-жарти,

- Кросворди,

- Ребуси.

2. Дидактичні ігри:

- Сенсорні,

- Моделюючого характеру,

- Спеціально придумані педагогами для навчання дітей.

3. Розвиваючі ігри - це ігри, що сприяють рішенню розумових здібностей. Ігри грунтуються на моделюванні, процесі пошуку рішень. Нікітін, Минскин «Від гри до знань» [9, 32].

Вихователь повинен знати не тільки як навчати дошкільників, але і те, чого він їх навчає, тобто йому повинна бути ясна математична сутність тих уявлень, які він формує у дітей. Широке використання спеціальних навчальних ігор так само важливо для пробудження у дошкільнят інтересу до математичних знань, вдосконалення пізнавальної діяльності, загального розумового розвитку.

Виділившись з дошкільної педагогіки методика формування елементарних математичних уявлень стала самостійною науковою та навчальною областю. Предметом її дослідження є вивчення основних закономірностей процесу формування елементарних математичних уявлень у дошкільників в умовах суспільного виховання. Коло завдань, що вирішуються методикою, досить великий:

- Наукове обгрунтування програмних вимог до рівня розвитку кількісних, просторових, тимчасових і інших математичних уявлень дітей у кожній віковій групі;

- Визначення змісту матеріалу для підготовки дитини в дитячому саду до засвоєння математики в школі;

- Вдосконалення матеріалу з формування математичних уявлень у програмі дитячого саду;

- Розробка та впровадження в практику ефективних дидактичних засобів, методів і різноманітних форм і організація процесу розвитку елементарних математичних уявлень;

- Реалізація наступності у формуванні основних математичних уявлень в дитячому садку і відповідних понять у школі:

- Розробка змісту підготовки висококваліфікованих кадрів, здатних здійснювати педагогічну та методичну роботу з формування і розвитку математичних уявлень у дітей в усіх ланках системи дошкільного виховання;

- Розробка на науковій основі методичних рекомендацій батькам щодо розвитку математичних уявлень у дітей в умовах сім'ї.

Теоретичну базу методики формування елементарних математичних уявлень у дошкільників складають не лише загальні, принципові, вихідні положення філософії, педагогіки, психології, математики та інших наук. Як система педагогічних знань вона має і свою власну теорію, і свої джерела. До останніх відносяться:

- Наукові дослідження та публікації в яких відображені основні результати наукових пошуків (статті, монографії, збірники наукових праць і т.д.);

- Програмно-інструктивні документи ("Програма виховання і навчання в дитячому садку", методичні вказівки і т.д.);

- Методична література (статті в спеціалізованих журналах, наприклад, в "Дошкільне виховання", посібники для вихователів дитячого саду і батьків, збірники ігор і вправи, методичні рекомендації тощо);

- Передовий колективний та індивідуальний педагогічний досвід з формування елементарних математичних уявлень у дітей в дитячому садку і сім'ї, досвід та ідеї педагогів-новаторів [8, 102].

Методика формування елементарних математичних уявлень у дітей постійно розвивається, вдосконалюється і збагачується результатами наукових досліджень і передового педагогічного досвіду.

В даний час завдяки зусиллям вчених і практиків створено, успішно функціонує і вдосконалюється науково-обгрунтована методична система з розвитку математичних уявлень у дітей. Її основні елементи - мета, зміст, методи, засоби і форми організації роботи - найтіснішим чином пов'язані між собою і взаємообумовлюють один одного.

Провідним і визначальним серед них є мета, так як вона веде до виконання соціального замовлення суспільства дитячим садом, готуючи дітей до вивчення основ наук (у тому числі і математики) в школі.

Навчання веде за собою розвиток. В умовах раціонально побудованого навчання, враховуючи вікові можливості дошкільнят, можна сформувати у них повноцінні уявлення про окремі математичні поняття. Навчання при цьому розглядається як неодмінна умова розвитку, яке у свою чергу стає керованим процесом, пов'язаним з активним формуванням математичних уявлень і логічних операцій. При такому підході не ігнорується стихійний досвід та його вплив на розвиток дитини, але провідна роль відводиться цілеспрямованому навчанню.

Під математичним розвитком слід розуміти зрушення і зміни у пізнавальній діяльності особистості, які відбуваються в результаті формування математичних уявлень і пов'язаних з ними логічних операцій. Формування математичних уявлень - це цілеспрямований і організований процес передачі і засвоєння знань, прийомів і способів розумової діяльності, передбачених програмними вимогами. Основна його мета - не лише підготовка до успішного оволодіння математикою в школі, а й всебічний розвиток дітей.

Таким чином, наука математичного розвитку у світлі сучасних вимог змінилася, стала більш орієнтованою на розвиток особистості дитини, розвиток пізнавальних знань, охорону його фізичного і психічного здоров'я. Якщо при навчально-дисциплінарному підході виховання вона зводиться до виправлення поведінки або попередження можливих відхилень від правил за допомогою «навіювань», то особистісно-орієнтована модель взаємодії дорослого з дитиною виходить з кардинально іншого трактування процесів виховання: виховувати - значить прилучати дитини до світу людських цінностей.

Перше заняття: Розмір предметів: по довжині (довгий, короткий); по висоті (високий, низький); по ширині (широкий, вузький); по товщині (товстий, тонкий); за масою (важкий, легкий); за глибиною (глибокий, дрібний); за обсягом (великий, маленький).

Ігровий матеріал: набір карток з зображенням геометричних форм.

1. Дорослий називає який-небудь предмет навколишнього оточення, а дитина показує картку з геометричною формою, відповідною формою названого предмета.

2. Дорослий називає предмет, а дитина словесно визначає його форму. Наприклад, косинка-трикутник, яйце-овал і т.д.

3. Дорослий показує картинку з предметом, діти визначають словесно за массою [5, 34].

Друге заняття: Геометричні фігури і тіла: коло, квадрат, трикутник, овал, прямокутник, куля, куб, циліндр.

Ігровий матеріал: набір геометричних форм. За допомогою геометричних форм викласти складні картинки.

Третє заняття: Структурні елементи геометричних фігур: сторона, кут, їх кількість.

Ігровий матеріал: ілюстрація з геометричним зображенням порваних килимків. Знайти підходящу (за формою і кольором) латочку і "полагодити" (накласти) її на дірку.

Четверте заняття: Форма предметів: круглий, трикутний, квадратний. Логічні зв'язки між групами величин, форм: низькі, але товсті; знайти спільне та відмінне в групах фігур круглої, квадратної, трикутної форм.

Страницы: 1, 2, 3, 4