Рефераты. Методика підготовки і проведення практичного заняття "Оцінка екологічної стабільності території" з дисципліни "Землевпорядне проектування" з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

) комплексність та універсальність;

2) простий, зрозумілий, україномовний інтерфейс;

3) простота і надійність у використанні, сумісність із периферійними пристроями з метою надання звукового супроводу, можливості друку тощо;

5) компонентність у реалізації основних функцій (компонента, за означенням О. Співаковського [5], - це абстрактна одиниця, яка може використовуватися при виконанні певної визначеної роботи, тобто мати визначені обов'язки. Компонента повинна мати невеликий набір чітко визначених пунктів і бути пов'язаною з іншими компонентами настільки слабко, наскільки це можливо);

6) програмний продукт має містити увесь спектр понять, операцій і функцій, вільне оперування якими передбачено змістом навчальної дисципліни;

7) використання програмного продукту не повинне передбачати наявності у користувача ґрунтовних знань з програмування та володіння ним термінологією, не характерною для даної сфери діяльності людини.

Слід зазначити також про доцільність надання переваг вітчизняним програмним продуктам з метою уникнення правових протиріч із законодавством України щодо визнання авторських прав на інтелектуальну власність.

На сьогоднішньому етапі розвитку суспільних та економічних відносин інформаційно-комунікаційні технології в повній мірі можна вважати невід'ємною частиною навчального процесу. Комп'ютер поступово перетворюється на своєрідний вимірювач ефективності обраних навчальних стратегій. Оскільки вже сьогодні певний базовий рівень інформаційної культури вимагається від кожного члена суспільства, то вміння використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій набуває виняткового значення щодо політехнізації навчання та загальної підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності.

Впровадження комп'ютера у навчальний процес вищого навчального закладу не повинне спрямовуватись на поступове обмеження впливу й ролі викладача, його місця і значення у підготовці висококваліфікованих педагогічних кадрів. Педагог був і залишається ключовою ланкою навчально-педагогічного процесу, і останній завжди буде йому підпорядкованим і ним керованим.

3. Місце дисципліни землевпорядне проектування у підготовці інженерів-землевпорядників

Дисципліна "землевпорядне проектування" займає одне з ведучих місць в навчальному плані підготовки фахівців спеціальності 7.070904 "Землевпорядкування та кадастр". Вона, спираючись на об'єктивні економічні закони, систему соціально - економічних та екологічних заходів, спрямованих на реалізацію положень земельного законодавства, розробляє методологію і методику ефективного і раціонального використання та охорони земель на різних категоріях, видах і типах землекористування, адміністративно-територіальних утворень, по регіонах і країні в цілому.

У ході вивчення дисципліни викладаються закономірності і конкретні методичні рекомендації по розробці і обґрунтуванню проектних рішень по створенню і вдосконаленню організації території адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань, територіальній організації сільськогосподарського та інших виробництв відповідно до умов різних регіонів країни і форм власності на землю.

Мета курсу полягає у вивчення закономірностей організації використання землі, як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва, прискорення темпів росту продуктивності праці на основі досягнень науково-технічного процесу і раціонального використання землі, трудових і фінансових ресурсів, професійній і екологічній підготовці інженера-землевпорядника [9].

В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати методику техніко-економічного обґрунтування організації території адміністративно територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань, складання схем і проектів землеустрою, володіти методами наукових досліджень, різними способами організації території, формуванням правового режиму землекористування, створенням сприятливого середовища і поліпшенням природних ландшафтів, розробкою системи заходів зі збереження, відновлення і поліпшення родючості ґрунтів, попередженню деградації земель від негативних явищ.

Дисципліна "Землевпорядне проектування", на вивчення якої типовим навчальним планом відведено 486 год., в т. ч. аудиторних занять 340 год. Викладається на III і IV курсах в системі всіх інших дисциплін навчального плану. Програма курсу охоплює два види землеустрою: територіальний землеустрій, внутрішньогосподарський землеустрій.

Курс "Внутрішньогосподарський землеустрій" (четвертий курс) передбачає навчити теоретичним і практичним навикам організації угідь і сівозмін на території сільськогосподарських підприємств і господарств, проводити екологічну та економічну оцінку запроектованим заходам, формування витягів для бізнес-плану [9].

4. Методика та зміст практичного заняття по темі "Оцінка екологічної стабільності території"

Практичне заняття по темі "Оцінка екологічної стабільності території" відноситься до розділу дисципліни "Внутрігосподарський землеустрій існуючих сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань та створених нових", передбачає проведення студентами агроекологічної типізації земель, виявлення коефіцієнту екологічної стабільності території шляхом виконання практичної роботи "Визначення ступеня екологічної стабільності території" за індивідуальними планами землекористувань.

Методика проведення практичного заняття включає такі етапи:

1. Підготовчий, під час якого учні знайомляться з метою практичного заняття, отримують завдання та вимоги щодо представлення результатів проведеної роботи;

2. Змістовно-організаційний, під час якого відбувається навчальна діяльність, що передбачена планом даного заняття;

3. Підсумковий, під час якого проводиться звітування учнів щодо виконаної роботи, перевірка набутих знань і вмінь, підведення підсумків практичного заняття.

При проведенні заняття забезпечуються такі міжпредметні зв'язки: Земельне право, Геоінформаційні системи у землевпорядкуванні, Основи землеустрою.

Виконання практичної роботи.

ТЕМА: Оцінка екологічної стабільності території.

МЕТА: Навчитися визначати ступінь екологічної стабільності території для оптимізації структури угідь.

Зміст

Визначення складу угідь.

Розрахунок значення коефіцієнтів оцінки екологічних властивостей.

Оцінка ступенів антропогенного навантаження територій.

Визначення екологічної стабільності території.

Висновки.

Вихідні матеріали:

Таблиця 1

Значення коефіцієнтів оцінки екологічних властивостей земельних угідь.

№ п/п

Назва угідь

Коефіцієнт екологічної стабільності території, К1

Коефіцієнт екологічного впливу угідь на прилеглі території, К2

1

Заб. території і дороги

0,00

1,27

2

Рілля

0,14

0,87

3

Виноградники

0,29

1,47

4

Лісосмуги

0,38

2,29

5

Фруктові сади, чагарники

0,43

1,47

6

Городи

0,5

1,59

7

Сіножаті

0,62

1,71

8

Пасовища

0,68

1,71

9

Ставки і болота природного походж.

0,79

2,93

10

Ліси природного походження

1,00

2,29

Таблиця 2

№ п/п

Види землекористування (угідь)

Оцінка в балах

1

Землі промисловості, транспорту, нас. пункти

5

2

Орні землі, багаторічні насадження

4

3

Природні кормові угіддя, залужені балки

3

4

Лісосмуги, чагарники, ліси, болота, під водою

2

5

Мікро заповідники

1

Таблиця 3

Значення коефіцієнтів, К ек. стаб.

Стабільність території

Менше 0,33

екологічно нестабільна

0,34 - 0,50

стабільно нестійка

0,51 - 0,66

середньо стабільна

Перевищує 0,67

екологічно стабільна

Оцінка впливу складу угідь на екологічну стабільність агроландшафтів та сільськогосподарського землекористування

Для оцінки впливу складу угідь на екологічну стабільність території пропонується така система екологічних показників:

коефіцієнт екологічної стабільності території (землекористування);

індекс продуктивності агроландшафтів;

коефіцієнт антропогенного навантаження.

Оцінка впливу складу угідь на екологічну стабільність території, стійкість якої залежить від сільськогосподарської освоєності земель, розораності й інтенсивності використання угідь, проведення меліоративних і культуртехнічних робіт, забудови території, характеризується коефіцієнтом екологічної стабільності ландшафту до і після освоєння проекту землекористування. Значення коефіцієнтів оцінки екологічних властивостей земельних угідь розраховується з використанням таб. №1.

При різному складі угідь коефіцієнт екологічної стабільності території землекористування розраховується за формулою:

Кек. ст. = ( (К1і * Пі) / Пі) Кр

К1і-коефіцієнт екологічної стабільності угіддя і-того виду.

Пі-площа угіддя і-того виду; Кр - коефіцієнт морфологічної стабільності рельєфу (Кр=1.0 -для стабільних територій і Кр - для нестабільних територій.

Коефіцієнт антропогенного навантаження (Ка. н) характеризує наскільки великий вплив діяльності людини на стан довкілля в тому числі на земельні ресурси. Він розраховується по формулі:

Ка. н. = (Р*Б) / Р

Р-площа земель із відновленим рівнем антропогенного навантаження, га;

Страницы: 1, 2, 3, 4



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.