Методика проведення факультативного курсу з хім - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Методика проведення факультативного курсу з хім

иступ головного інженера. З виступу директора зрозуміло, що в промисловості аміак синтезують із простих речовин азоту і водню за реакцією: N2 + 3Н2 -2NH3

Із цього рівняння можна значити, за яких умов відбувається синтез. Але для виробництва цього замало, тому що аміак треба добути найекономнішим способом. Тому я ставлю перед відділами основні завдання, за якими відбуватиметься дискусія:

1. Завдання для хімічного відділу.

Охарактеризуйте хімічну реакцію синтезу аміаку. Вкажіть оптимальні умови проведення процесу.

2. Завдання для технологічного відділу.

Назвіть найважливіші апарати для промислового добування аміаку і поясніть призначення кожного з них.

3. Завдання для відділу постачання і збуту.

Укажіть сировину, яку використовують для добування аміаку. Перелічіть галузі застосування аміаку.

4. Завдання для відділу охорони праці і природи.

Перелічіть заходи охорони довкілля (насамперед повітря) під час виробництва аміаку. Яку допомогу треба надати у разі отруєння аміаком?

Кожна група (відділ) одержує відповідне завдання і відповідає на поставлені запитання, використовуючи підручник і додаткові інформаційні картки. На роботу групам виділяється 10 хвилин. Потім пропонується обговорити проблеми у формі дискусії. Для цього кожна група виділяє представника (можна кількох) для доповіді за поставленим завданням. Представники інших груп (відділів) ставлять запитання.

Лікар-токсиколог. Ознаки отруєння аміаком і правила надання першої медичної допомоги полягають в наступному:

1. Легкий ступінь отруєння: роздратування слизової оболонки ока, ураження верхніх дихальних шляхів (чхання).

2. Середній ступінь отруєння: головний біль, загальна слабкість, нудота, блювота.

3. Важкий ступінь отруєння: порушення дихання, діяльності серцево-судинної системи, клінічна смерть.

Перша медична допомога

1. Доступ до свіжого повітря.

2. Спокій, зігрівання тіла.

3. У разі потрапляння на шкіру і слизову оболонку --промивання 2-відсотковим розчином борної кислоти, при болях в очах закапати 1-відсотковим розчином новокаїну.

4. При утрудненому диханні закапати в ніс 4--5 крапель розчину ефедрину, 2 мл 2-відсоткового розчину папаверину.

5. Дати випити мінеральної води чи теплого молока.

6. Відправити в лікарню.

Підсумки роботи

Відповіді оцінюють директор і головний інженер під керівництвом учителя. Директор оцінює роботу кожного відділу, лідер групи оцінює участь кожного члена групи. Директор і головний інженер повинні прокоментувати роботу кожного відділу, підсумкову оцінку виставить учитель після перевірки самостійної роботи.

Тема: Виробництво сульфатної кислоти (Урок № 4)

Мета: розширити уявлення учнів про загальні принципи хімічного виробництва; ознайомити з виробництвом сульфатної кислоти контактним способом, з хімізмом процесу й умовами їхнього перебігу; поглибити знання про фактори, що впливають на швидкість хімічних реакцій; пояснити роботу апаратів: циклону, електрофільтра, контактного апарату; розглянути перспективи розвитку виробництва сульфатної кислоти в Україні, роль науки в ньому; ознайомити учнів з професіями лаборанта-аналітіка, технолога-еколога, апаратника; повторити розв'язання задач виробничого змісту.

Форма проведення: комбінований, урок-гра.

Обладнання і матеріали: плакати «Виробництво сульфатної кислоти», «Корисні копалини», «Застосування сульфатної кислоти»; колекція «Мінерали», модель хімічного апарата для виробництва сульфатної кислоти.

Хід заняття

І. Підготовний етап (проектування).

Урок-гра передбачає підготовчий етап залучення учнів до планування передбачуваної діяльності через попередню роботу. За два тижні до початку уроку клас поділяється за бажанням учнів і з урахуванням рівнів навчальних досягнень на 5 груп: «хіміко-технологічний відділ» заводу з виробництва сульфатної кислоти, «адміністрацію заводу», «хіміків-теоретиків», «екологів» і «робітників різних цехів». Кожній групі пропонують запитання для підготовки до дискусії.

Для представників "хіміко-технологічного відділу”

-- Яке обладнання має ваш завод?

-- Яка будова контактного апарата, електрофільтру, циклону, теплообмінника, сушильної башти?

-- Як ви, розв'язуєте питання з розробки технології безвідходного виробництва та комплексного використання сировини?

Для представників адміністрації

-- Як ведеться підготовка кадрів?

-- Як розробляються економічні зв'язки з постачальниками сировини?

-- Як організовано збут готової продукції?

-- Як виконуються вимоги з охорони праці?

Для «хіміків-теоретиків» Запропоновано задачі виробничого змісту.

Для „екологів”

-- Які шкідливі речовини при виробництві сульфатної кислоти потрапляють у навколишнє середовище?

-- Які способи ви можете запропонувати для очищення повітря від сірчистого газу?

-- Які захворювання виникають у людини, діяльність якої пов'язана з виробництвом сульфатної кислоти?

Для «робітників заводу»

-- Які умови праці на вашому робочому місці?

-- Чи задоволені ви заробітною платою?

-- Як організовано дозвілля на вашому виробництві?

Під час підготовки до уроку було залучено батьків, чиї спеціальності пов'язані з проблемами, що розглядаються. Кожна група учнів ознайомилася з розв'язанням поставлених перед ними задач в умовах конкретних виробництв.

ІІ. Етап орієнтації

Учитель починає урок словами російського хіміка Д. Менделєєва: «Едва найдетея другое, искусственно добываемое вещество, столь часто применяемое в технике, как серная кислота. Где нет заводов для се добивання -- немислимо выгодное производство многих других веществ, имеющих важное техническое знамение».

Сьогодні на занятті ми розглянемо виробництво сульфатної кислоти в сучасних умовах контактним способом. (Проведемо це у формі ділової гри).

Для залучення учнів до контролювання ходу навчальної діяльності кожній груш пропонують заповнити картку взаємооцінювання.

Кожний з критеріїв оцінюється 0, 1, 2 балами. Максимальна кількість балів -- 12.

ІІІ Етап виконання

Ділова гра починається нарадою, яку проводить «директор заводу. Слово надають «хімікам-технологам» з виробництва cульфатної кислоти, які розповідають про технологію, ознайомлюють з будовою технічних агрегатів тими змінами, що їх можна внести у виробництво, використовуючи останні досягнення науки.

«Хіміки-теоретики» ознайомлюють із трьома стадіями виробництва сульфатної кислоти і розрахунками щодо переваг тієї сировини, що містить більшу масову частку сірки.

«Екологи» порушують питання охорони навколишнього середовища.

«Лаборанти-аналітики» повідомляють про великий відсоток викидів сірчистого газу в атмосферу, їм запропоновано разом з технологом» заводу вжити за ходів із захисту навколишнього середовища.

Представники «цеху очисти повідомляють про те, що вода після циркуляції містить механічні домішки і рН розчину дорівнює 2.

«Хіміки-теоретики» і «екологи пропонують свої варіанти розв`язання цієї проблеми.

«Директор» заводу підбиває підсумки роботи виробництва в мовах, що склалися.

Після закінчення наради «директор» зустрівся з робітниками для обговорення умов їхньої праці.

ІV. Підбиття підсумків

Слово надають одному з «хіміків-технологів»; який повідомляє про основні наукові принципи хімічних виробництв.

1. Вибір і підготовка сировини продуктивність реакторів, якість і вартість готового продукту залежить від якості сировини і її собівартості, комплексного використання сировини, а також від діодів виробництва). :

2. Безперервність виробництва (основні стадії виробництва Н2SO4).

3. Оптимальні умови виробництва (підбір каталізаторів, тиску, температури, принцип протитоку, здійснення теплообміну).

4. Механізація й автоматизація виробництва.

5. Охорона навколишнього середовища (проблеми шлаків, попелу, димових труб, установлення очисних споруд).

V. Етап усвідомлення ситуації досягнення мети

Учитель коментує результати взаємооцінювання груп, висловлює своє ставлення до діяльності учнів та її результатів.

ВИСНОВКИ
1. Аналіз літературних джерел показав, що введення в школі факультативного курсу „Основи хімічних виробництв” для учнів 11 класу загальноосвітньої школи є доцільним і раціональним.

2. Розроблено тематичний план проведення факультативних занять „Основи хімічних виробництв”.

3. Розроблено плани конспекти факультативних занять з тем „Промисловий синтез амоніаку”, „Виробництво сульфатної кислоти” з використанням уроку-гри та проведення конференції з використанням мультимедійних систем на тему „Екологічні проблеми хімічних виробництв”.

4. Залучення дітей до занять факультативу сприятиме розвитку творчого інтересу учнів, створює умови для більш повного вивчення основних масштабних виробництв хімічної промисловості, знання наслідків екологічного впливу від хімічних виробництв на природу та людину сприяє екологічному вихованню учнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Антропогенные проблеми экологии. / А.И.Коблева. - Днепропетровск: Проминь, 1997. - 144 с.

2. Алексеев С.В., Беккер А.М. Из опыта проведения факультативов по экологическому образованию школьников.// Химия в школе. - 1991. - № 5. - С. 46 - 47.

3. Афонин В.Г. Сырьевая база черной металлургии УССР. - К.: Техника, 1974. - 152 с.

4. Барко В.І. Задачі виробничого змісту у викладанні хімії. -- К.: Рад. школа, 1989. - 125 с.

5. Бигеев А.М. Металлургия стали. - Челябинск: Металлургия, 1980. - 437 с.

6. Білан Н. Хімія і охорона природи: Факультативне заняття (ділова гра). // Хімія. Біологія. - 2005. - № 9. - С. 17 - 22.

7. Білявський Г.О., Фурудуй Р.С Основи екологічних знань. -- К.: Либідь, 1995. - 392 с.

8. Борнацкий И.И. Производство стали. - М.: Металлургия, 1991. - 386 с.

9. Борнацкий И.И. Теория металлургических процессов. - К.: Техника, 1978. - 430 с.

10. Буринська Н.М., Величко Н.П. Хімія. Підручник для 11-го класу. - К.: Либідь, 2000. - 256 с.

11. Бусев А.И., Ефимов И.П. Словарь химических терминов. - М.: Просвещение, 1971. - 207 с.

12. Вольфсон Г.Е., Панкин В.П. Производство алюминия и его сплавов: Справочник / Под ред. Л.М.Элькинзе. - М.: Металлургия, 1983. - 620 с.

13. Воскобейников В.Г., Кудрин В.А., Якушев В.А. Общая металлургия. - М.: Металлургия, 1979. - 488 с.

14. Гин А.А. Прийомы педагогической техники. -- Луганск: Учебная книга, 2003. - 205 с.

15. Дьякович С.В. Методика факультативных занятий по химии. - М.: просвещение, 1985. - 175 с.

16. Калужский Н.А., Тайн А.Ю. Отечественная металлургия от первых шагов до промышленного производства. - М.: Металлургия, 1991. - 326 с.

17. Кирюшкін Д.М. Методика викладання хімії. - К.: Вища школа, 1974. - 300 с.

18. Клименко Л.П. Техноекологія. - Одеса - Сімферополь, 2000. - 542 с.

19. Климко Т.Г. Промышленный синтез аммиака. Урок-деовая игра в 10 класе.// Химия и Биология.-- 2002. -- № 64 - 65. -- С. 7 - 9.

20. Кузнєцов Н.Е., Шаталов М.Л. Проблемно - интегративный подход и методика его реализации в обучении химии.// Химия в школе, 1999. -- № 3. -- С. 25 -- 35.

21. Лактионова О.Д. Занимательная химия: [Программа спецкурса]. // Химия. - 2000. - № 25. - С. 7.

22. Мухленов И.М., Табоцева В.Д., Горштейн А.Е. Основы химических технологий. - М.: Просвещение, 1964. - 632 с.

23. Назаренко Н.Г., Ельчаникова Н.Ф. Факультативное занятие: Идентификация органических соединений. // Химия в школе. - 2001. - № 2. - С. 79 - 81.

24. Пак М.С. Роль и место познавательных знаний в формирования мотивации учения.// Xимия в школе. -- 1999. -- № 2. С. 15 -- 20.

25. Титова И.М. Развитие мотивации изучения химии.// Химия в школе. -- 1999. -- № 10. - С. 10 -- 16.

26. Радецкий А.М. Практические работы по внекласных заняттях (Заняття факультатива). // Химия в школе. - 2004. - № 5. - С. 65 - 68.

27. Факультативне заняття. Поглиблене вивчення хімії.// Туринська Н.М. Методика викладання хімії. - К.: Вища школа, 1987. - С. 186 - 191.

28. Факультативный курс «Химия и промышленногсть»: [Программа для 10 класса]. // Химия в школе. - 1983. - № 4. - С. 47 - 48.

29. Ясинська А. Вивчення спецкурсу „Хімія і природа” в спеціалізованих класах. // Біологія і хімія в школі. - 1999. - № 6. - С. 33 - 36.

30. Экология города: Учебник. - К.: Либра, 2000. - 464 с.

31. Эпштейн Д.А. и др. Факультативные занятия по химии. // Общая методика обучения химии: Учебно-воспитательные вопросы. / Под ред. Л.А. Цветкова. - Гл. ІХ. - С. 202 - 217.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7