При зсувах можливе засипання людей землею, нанесення ударів і травм предметами, що падають, будівельними конструкціями тощо.

У цих випадках необхідно швидко надати допомогу людям, що постраждали,

Урагани, бурі, смерчі - надзвичайно швидкий, сильний і тривалий рух повітря руйнівної сили. За своїми руйнівними діями вони можуть порівнюватись із землетрусом.

Щоб зменшити втрати, заклади гідрометеослужби за декілька годин до наближення урагану, бурі, смерчу дають штормове повідомлення. З цього моменту необхідно негайно перейти до проведення запобіжних робіт:

- відмінити заняття в школах;

- закріпити не дуже сильні конструкції;

- у будинках зачинити двері, вікна, вентиляційні люки і приміщення на горищах;

-- людей заховати у підвальні приміщення, на перші поверхи, у сховища.

Після закінчення урагану, бурі і т.д. не чіпати обірваних проводів, не користуватись відкритим вогнем.

У будь-яких ситуаціях необхідно виявляти витримку, вміння володіти собою і надавати допомогу особам, що постраждали, в першу чергу дітям.

2.2 Аварії, катастрофи, їх характеристика, правила поведінки і дії населення

Аварії, катастрофи... Як часто ми почали чути про них по радіо, читати в газетах. І в кожного з нас виникає питання: чому так стається? Невже не можна жити без аварій і катастроф? Чи, можливо, вони неминучі?

Так, сучасне виробництво дедалі ускладнюється. У його процесах часто використовуються отруйні і аґресивні речовини. На малих площах накопичується все більше і більше енерґетичних засобів. Усе це активізує можливість виникнення аварійних ситуацій. Нерідко аварії мають характер катастроф, призводять до трагічних наслідків (загибелі людей), Головними причинами аварій і катастроф можна назвати порушення правил технології виробництва, нехтування заходами безпеки і правилами збереження та транспортування сильнодіючих отруйних, вибухово-пожежних речовин, неправильне поводження з ними.

До найбільш важких наслідків призводять вибухи, пожежі, обвали, аварії на енерґолініях, зараження навколишнього середовища сильнодіючими отруйними і радіоактивними речовинами.

Найбільш розповсюдженими об'єктами, аварії на яких можуть призвести до радіоактивного зараження великих територій, як показала трагедія Чорнобиля, є атомні електростанції.

Під час аварії на Чорнобильській АЕС люди зіткнулись з явищем неординарним, і в багатьох випадках незрозумілими, - радіацією, її не почуєш, не побачиш і не відчуєш в хвилину дії (опромінення). Внаслідок цього виникали різні чутки про стан справ, як у районі аварії, так і за ТІ межами, що, як правило, були перекручені і неправдиві.

Це змушувало людей переносити великі психологічні навантаження, що в першу чергу пояснювалось поганими знаннями про властивості радіації, про засоби і способи захисту від неї та слабкою роз'яснювальною роботою серед населення,

Що являє собою радіація „ яка утворюється при вибухах ядерних реакторів атомних електростанцій?

Радіоактивність - самовільний розпад нестабільного ядра атома, який супроводжується вивільненням ядерних променів. Наприклад, бета-активний вуглець випромінює бета-частки, бета- і гама-активний натрій - 24 і т.п.

Таким чином, радіоактивність- це фізичний процес, який не можна затримати, зупинити. Застосування хімічних речовин-кислот, солей - не дав результату, так само, як і дія на неї різними температурами.

Усі радіоактивні речовини мають свій період піврозпаду, це час, упродовж якого початкова кількість радіоактивних ядер зменшується удвічі. Швидкість розпаду незмінна і належить тільки певному ізотопові при будь-яких фізичних або хімічних діях. Найбільш небезпечними для людей є ті речовини, у яких піврозпад тривав від кількох діб до кількох років.

При руйнуванні реактора і викиданні радіоактивних елементів в атмосферу, виникає радіоактивне зараження місцевості.

Масштаби і ступінь радіоактивного зараження залежать від характеру руйнування ядерного реактора, кількості викинутих в атмосферу радіоактивних елементів, метеорологічних умов, рівня місцевості, типу ґрунту і рослинності.

Частина радіоактивних речовин випадає на поверхню землі в районі атомної станції, але найбільша - на шляху просування хмари, утворюючи на поверхні радіоактивний слід, який характеризується довжиною і шириною.

Ступінь зараження місцевості радіоактивними речовинами характеризується величиною дози (рівнем радіації) і позначається буквою «Р». Рівень радіації, або величина дози, показує, яку дозу може отримати людина за одиницю часу. Позасистемною одиницею вимірювання рівня радіації" є рентген на годину (р/г).

Місцевість вважається зараженою і вимагає застосування засобів захисту, якщо рівень радіації, виміряний на висоті 0,7 -1 м від поверхні землі, дорівнює 0,5 р/г і більше,

Радіоактивне зараження місцевості характеризується також насиченням радіоактивного забруднення певної ділянки території, яка виражається в одиницях активності на одиницю площини: кюрі на квадратний кілометр (метр, сантиметр) - Кі/км2.

Після аварії у Чорнобилі вся забруднена територія була поділена на зони в залежності від насичення забруднення, від 1 до 5 кюрі/кв.км - зона слабкого забруднення; від 5 до 15 кюрі/кв.км - зона сильного забруднення і від 15 до 40 кюрі/ кв.км - зона дуже сильного забруднення.

Перебуваючи на зараженій території, людина опромінюється бета-частками і гамма-квантами, які виникають при розпаді радіоактивних речовин. Крім цього, радіоактивні речовини можуть потрапляти в організм людини з рослинною їжею, продуктами тваринництва, а також при диханні. Особливо загрозливими є довго існуючі ізотопи (стронцій-90, цезій - І37), які, потрапляючи в організм з їжею, водою і повітрям, включаються у молекули кісткової тканини та м'язів і, залишаючись в них, продовжують опромінювати організм із середини.

Головним параметром, який характеризує уражуючі дії радіації, є доза випромінювання (Д).

Доза випромінювання - це кількість енергії іонізуючого випромінювання, яке поглинається одиницею маси опроміненого середовища. Розрізняють дозу випромінювання в повітрі (експозиційна доза) і дозу поглинання.

Позасистемною одиницею вимірювання експозиційної дози є рентген Р. 1 рентген - це така доза рентгенівського або гамма-випромінювання, яка утворює в 1 cm3 сухого повітря при нормальних умовах (температура 0°С і тиск 105 Па) 2,1 ? 109 пар іонів, що несуть одну електростатичну одиницю кількості електроенергії кожного знаку.

У зв'язку з тим, що різні види випромінювання мають різну біологічну властивість, введено поняття біологічної дози. Одиниця її вимірювання - бер. 1 бер - це доза випромінювання, дія якої на тканини живого організму еквівалентна дії і1Р гамма-випромінювання.

Випромінювання спричиняє згубні біологічні дії на живі клітини організму і в залежності від дози опромінення і часу призводить до виникнення променевої хвороби, яка за важкістю ділиться на чотири ступені:

- легкий ступінь виникає при дозі опромінення 100-200 бер. Прихований період продовжується два-три тижні, після чого виникають-нездужання, загальна слабість, нудота, головокружіння, періодичне підвищення температури, у крові зменшується вміст білих кров'яних тілець (лікування 1-2 місяці);

- середній ступінь виникає при дозі опромінення 200-300 бер. Прихований період триває близько тижня, після чого з'являються такі ж симптоми, як і при легкому ступені, але у більш вираженій формі (лікування 2-3 місяці, можлива смертність до 20% уражених);

- важкий ступінь виникає при дозі опромінення 300-600 бер. Прихований період зменшується до кількох годин. Хвороба проходить дуже інтенсивно і важко, при активному лікуванні і сприятливому закінченні одужання настає через 6-місяцІв. Смертність у 50% уражених через 10-36 діб;

- надзвичайно важкий ступінь виникає при дозі опромінення більше 600 бер. Ця доза для людини є смертельною.

Взагалі вважається, що допустимими дозами, які не викликають променевої хвороби для людини є;

- 50 бер упродовж 1-4 діб;

- 100 бер упродовж 10-30 діб;

- 200 бер протягом 3 місяців;

- 300 бер упродовж одного року.

За деякими даними, при ліквідації аварії на ЧАЕС, люди, які отримали дозу опромінення 80 бер, променевою хворобою не хворіли, при дозі 100-200 бер мали легкий, а при дозах більше 400 бер - важкий ступінь.

Після аварії у Чорнобилі виявлено 150 тисяч дорослих людей і 60 тисяч дітей з ураженням щитовидної залози, а взагалі нараховується 1,8 млн. дорослих і 350 тис. дітей з підвищеним вмістом радіонуклідів в організмі.

Тому захист населення від радіоактивного випромінювання і виконання правил поведінки у районі забруднення радіоактивними речовинами включає: захист від зовнішнього опромінення, від зараження радіоактивними опадами, а також захист органів дихання та шлунково-кишкового тракту від проникнення радіоактивних речовин в організм з їжею, водою, повітрям.

Трагедія в Чорнобилі показала, що найбільш загрозливою є 30-кілометрова зона зараження, У даний час в 30-кіло-мєтровій зоні атомних станцій, населення отримує респіратори, індивідуальні аптечки АІ-2. Якщо у такій зоні розміщена школа, то з учнями необхідно вивчити інструкцію про правила поведінки при аварії на АЕС.

При повідомленні про аварію з викиданням у повітря радіоактивних речовин, населення негайно повинно одягнути респіратори (ВМП), взяти необхідні документи, продукти харчування, закрити у квартирі вікна, відключити всі енергосистеми і вирушити на збірні пункти для негайної евакуації.

Дії населення при тимчасовому проживанні на зараженій території зводяться в основному до виконання загальних санітарно-гігієнічних заходів і дотримання відповідних правил поведінки.

Так, у приміщенні необхідно щільно закрити плівкою вікна, а вхідні двері - м'якими шторами. Димарі, вентиляційні люки повинні бути теж зачиненими. Килимові доріжки і килими потрібно згорнути, м'які меблі накрити чохлами, а столи - клейонкою або поліетиленовою плівкою, перед вхідними дверима треба поставити посудину з водою, і перед нею розстелити килимок. Для запобігання та ослаблення дії на організм радіоактивних речовин необхідно:

- максимально зменшити перебування на відкритих територіях, при виході із приміщення використовувати засоби індивідуального захисту (респіратор, ватно-марлеву пов'язку, плащ, гумові чоботи і т.д.);

- при перебуванні на відкритій місцевості не сідати на землю, не курити;

- перед входом до приміщення вимити водою або обтерти мокрою ганчіркою взуття, верхній одяг витріпати і почистити вологою щіткою;

- у всіх приміщеннях, які призначені для перебування людей, кожен день треба робити вологе прибирання, бажано із застосуванням миючих засобів;

- воду вживати тільки із перевірених джерел, а продукти харчування - купувати через торговельні організації.

Сільськогосподарські продукти із особистого господарства, особливо молоко, зелень, овочі і фрукти вживати в їжу можна тільки за рекомендацією органів охорони здоров'я;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11