Шкільні майстерні комплектуються навчальним обладнанням, яке є частиною шкільного обладнання і має сукупність властивостей, що відповідають загальним та спеціальним науково-педагогічним, ергономічним, технологічним, естетичним вимогам, а також вимогам безпеки та надійності у процесі їх використання.

Для вивчення стану забезпеченості шкільних майстерень в загальноосвітніх школах з метою визначення науково-педагогічних вимог щодо створення та удосконалення навчального обладнання нами класифіковане останнє за групами:

· технологічне обладнання;

· навчальні прилади;

· моделі;

· друковані засоби навчання;

· аудіовізуальні засоби навчання та їх інформаційний фонд;

· допоміжне обладнання.

Ця класифікація базується на наукових роботах вітчизняних та зарубіжних учених, провідних спеціалістів, вчителів-методистів, тому в ній є багато спільного з загальною класифікацією шкільних засобів навчання, але є й своя специфіка. Так, до технологічного обладнання належать металообробні верстати та пристрої до них, металообробні інструменти, деревообробні верстати та пристрої до них, деревообробні інструменти та допоміжні пристрої до них, електротехнічні інструменти та пристрої, сільськогосподарська техніка та інструменти. Навчальні прилади -- це обладнання, виготовлене для застосування в навчальних цілях, за допомогою якого можна визначити властивості та якості технологічних матеріалів. Допоміжним обладнанням навчальних майстерень є меблі для зберігання інструментів, спеціального інвентарю, навчальні столи (верстаки). Верстак -- це робочий стіл із пристосуваннями для закріплення предметів, що обробляються, а іноді з механізованим інструментом та іншим наповненням (оснасткою) [3].

Проведені нами зрізи у Київському міжрегіональному інституті удосконалення вчителів ім. Бориса Грінченка серед учителів трудового навчання, які проходять курси підвищення кваліфікації, свідчать про те, що навчальне обладнання для шкільних майстерень трудової підготовки не відповідає окремим дидактичним вимогам, змісту програмного матеріалу, що пропонується для викладання, багато з них не відповідає ергономічним, естетичним вимогам та вимогам техніки безпеки в процесі використання учнями та вчителем.

Був проаналізований стан забезпеченості шкільних майстерень навчальним обладнанням за кількісними і якісними показниками (див. таблицю). До якісних показників ми відносимо технічний і моральний стан обладнання, тобто рівень його відповідності науково-педагогічним вимогам [2]. Кількість обладнання в майстернях теж відіграє неабияку роль у забезпеченні ефективності навчального процесу.

Для ефективнішої реалізації науково-педагогічних вимог необхідно враховувати ергономічні, естетичні, технічні та вимоги безпеки під час використання навчального обладнання.

Врахування ергономічних вимог підвищує ефективність взаємодії учня з обладнанням під час використання його в шкільних майстернях.

Ергономічні вимоги до навчального обладнання шкільних майстерень розробляються з урахуванням антропометричних і психофізіологічних особливостей школярів. До антропометричних показників належать: розміри та вага тіла. Практика свідчить, що недооцінка цих особливостей під час створення навчального обладнання призводить до втоми і зниження продуктивності праці вчителя й учнів. Вимоги цієї групи необхідно враховувати під час комплектування робочих місць, конструювання і розміщення органів керування, з якими учень контактує під час роботи.

Інша група вимог характеризує ступінь відповідності обладнання до швидкості рухів школярів, рухомості психічних процесів: прийому, переробки й видачі інформації. Вони пред'являються до створення навчального обладнання з урахуванням цих психофізіологічних особливостей. Ці показники для нас найважливіші, оскільки трудова підготовка учнів проходить у спеціально обладнаній майстерні з комплексним застосуванням різних засобів навчання, що пов'язано з різноманітністю операцій і рухів учителя та учнів під час практичних занять.

Відомо, що естетичний вигляд навчального обладнання значно впливає на процес сприйняття інформації учнями, формування інтересу до конкретної трудової діяльності, професійного інтересу зокрема. Дослідження свідчать, що навчальне обладнання, яке вирізняється високими естетичними якостями, мас позитивний вплив на психічний (добрий настрій, інтерес до праці і т. п.) і фізіологічний (вплив на роботу зорового аналізатора і т. п.) стани школярів, сприяє прискоренню сприйняття і запам'ятовування нового навчального матеріалу.

Технічні вимоги щодо створення навчального обладнання для майстерень трудової підготовки тісно пов'язані з вимогами безпеки. Технічна безпека визначається за ГОСТ 12.0.002 - 80 як система організаційних заходів і технічних засобів, які запобігають впливу на школярів шкідливих факторів [ 1 ].

Від урахування технічних вимог, вимог безпеки під час конструювання, створення навчального обладнання залежить наявність і характер причин, які можуть створити ту чи іншу загрозу для здоров'я учнів та вчителя в процесі його використання. Ці причини можуть носити як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. До об'єктивних причин можна віднести:

1) невідповідність технічним нормам і нормам безпеки обладнання шкільних майстерень;

2) відсутність або недостатність надійності захисних пристроїв;

3) наявність потенційно небезпечних зон;

4) підвищена концентрація шкідливих речовин під час роботи на навчальному обладнанні;

5) незадовільне освітлення робочої зони;

6) підвищений рівень шуму й вібрації;

7) наявність шкідливих випромінювань.

До суб'єктивних причин належать:

1) виконання помилкових робочих дій;

2) зниження уваги й недостатня підготовка учнів чи вчителя;

3) порушення правил експлуатації навчального обладнання;

4) порушення трудової дисципліни в шкільних майстернях.

Виключення цих причин або зниження їх до безпечного мінімуму -- одна з головних задач конструювання і створення навчального обладнання.

Попередні результати науково-дослідної роботи (1997/98 навчальний рік) свідчать, що врахування науково-педагогічних вимог щодо створення навчального обладнання для шкільних майстерень трудової підготовки сприяє покращанню навчального процесу, ефективному оволодінню учнями професійно важливими уміннями і навичками роботи на сучасному обладнанні, підготовці до свідомого професійного самовизначення.

Страницы: 1, 2, 3